Випуск №323
Президентські вибори у Румунії та Польщі, новий Папа Римський
___________________________________________________________
Вебтунс — це цифрові комікси, створені для читання на смартфонах шляхом вертикального прокручування сторінки. Вони виникли в Південній Кореї на початку 2000-х і швидко стали світовим феноменом завдяки зручності формату та можливості споживати короткі епізоди за 5–15 хвилин. Вебтунси охоплюють різні жанри — від бойовиків до романтики — і часто адаптуються в аніме, серіали та фільми. Найпопулярніші з них, як-от Solo Leveling та Lore Olympus, мають мільярди переглядів і вже здобули міжнародне визнання. Джерело: The Economist.
Майбутній президент Румунії?
Доброго ранку! Як і обіцяли у п’ятницю, сьогодні трішки поговоримо про сусідів. Розпочнемо з Румунії. У першому турі президентських виборів перемогу здобув правий кандидат Джордж Сіміон, який набрав майже 41% голосів. На другому місці опинився мер Бухареста Нікушор Дан, який злегка випередив кандидата від соціал-демократів Джорджа Антонеску. В обох — трохи більше 20%. Такі результати стали несподіванкою для багатьох. Тепер майбутнє нинішньої коаліції — під сумнівом. Після поразки кандидата від Соціал-демократичної партії прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку подав у відставку, а його партія ухвалила рішення вийти з уряду.Джорджу Сіміону — 38. Він молодий, амбітний і відомий своєю євроскептичною позицією та обіцянками поставити інтереси Румунії на перше місце. Тобі не здається, що ми це вже десь чули? The Guardian пише, що його політична кар’єра отримала поштовх після скасування результатів минулорічних президентських виборів через втручання Росії. Сіміон є лідером Альянсу за єдність румунів — ультраправої партії, яка зародилася як антивакцинаторський рух під час пандемії.
Одним із ключових факторів перемоги Джорджа Сіміона у першому турі стала масова підтримка румунів за кордоном. Як повідомляє BBC, він отримав більше 70% голосів серед румунської діаспори в Італії, Іспанії та Німеччині та майже 65% у Сполученому Королівстві. Румунська спільнота за кордоном складається переважно з робітників, які виїхали на заробітки. Вони підтримують ідеї національної самостійності та прагнуть більшого контролю над внутрішніми справами країни. Саме тому для багатьох з них популістські обіцянки Сіміона повернути контроль над національними питаннями є близькими та зрозумілими. Вони відчувають власну ізольованість від політичних процесів на батьківщині, тож Сіміон своєю риторикою дає їм надію на відновлення справедливості та сили Румунії.
У другому турі кандидат конкуруватиме з Нікушором Даном — ліберальним мером Бухареста, який позиціонує себе як прозахідного політика та прихильника ЄС. Дан відомий своєю боротьбою з корупцією та підтримкою демократичних реформ.
Сіміон публічно заявляв, що хоче бачити Європейський Союз як об’єднання сильних, суверенних націй, а не як централізований бюрократичний механізм. Як пише BBC, він виступає за збереження НАТО в Румунії, однак вважає, що Альянс надто активно підтримує Україну. Politico зазначає, що минулого тижня Сіміон відкрито заявив про своє небажання надсилати військову допомогу Україні. За його словами, це питання він планує узгоджувати з адміністрацією Дональда Трампа, яку вважає своїм стратегічним союзником. У коментарі виданню політик зокрема заявив, мовляв, Київ недостатньо поважає права румунів в Україні.
Трішки неприємно це чути, зважаючи на те, що Румунія після початку повномасштабного вторгнення Росії стала важливим транзитним коридором для українського зерна. Через румунські води Чорного моря транспортується до 70% нашого збіжжя. А крім цього, НАТО використовує три авіабази в Румунії для повітряного патрулювання та навчання українських пілотів. Непокоїмося з приводу ймовірної перемоги цього кандидата не лише ми.
У суботу в Бухаресті пройшов масштабний мітинг на підтримку європейського курсу Румунії. Reuters повідомляє, що на вулиці столиці вийшли тисячі людей з прапорами ЄС і Румунії, скандуючи «Росіє, пам’ятай: Румунія — не твоя».
Другий тур голосування за президента відбудеться 18-го травня. Імовірно, опісля у нас буде ще один не надто лояльний до України сусід. Того ж дня на виборчі дільниці піде і народ Польщі. Далі — про польських кандидатів у президенти.
4-6 місця президентського рейтингу Польщі
У 318-му випуску «Ранкового допіо» ми знайомилися із так званими аутсайдерами на виборах президента Польщі. Сьогодні пройдемося вищими щаблями рейтингового списку. Згідно з останніми опитуваннями, на 6-му місці розташувався Андріан Зандберг.
Він — кандидат від партії Razem. Політик народився в Данії, у сім’ї польських емігрантів. Усередині 80-х Андріан підлітком повернувся з батьками до Польщі. Зандберг з дитинства цікавився програмуванням, а згодом вивчав право й історію у Варшавському Університеті, де потім здобув ступінь доктора гуманітарних наук. Паралельно з академічною кар’єрою він працював програмістом: створював мобільні додатки для американських компаній.
Його політична кар’єра розпочалася, коли він приєднався до молодіжної організації «Унія Праці» та брав участь у протестах проти скасування безкоштовної вищої освіти. Після цього він був серед засновників таких лівих ініціатив, як-от: «Молодих соціалістів» та «Польської соціалістичної партії». У 2015-му Зандберг став співзасновником партії Razem, що згодом переформатувалася у «Лівицю Разем».
Зандберг відомий своїми чіткими соціалістичними поглядами. Його виборча програма — це 15-річний план розвитку країни. Перший пункт у ній — «Атомна Польща». Політик наголошує на необхідності енергетичної незалежності Польщі та зменшення залежності від вугілля. Натомість пропонує амбітний план розвитку атомної енергетики з будівництвом восьми ядерних блоків потужністю 1,5 ГВт кожен.
Другим важливим напрямом є реформа охорони здоров’я. Зандберг пропонує збільшити витрати на медицину до 8% ВВП, розвивати державне виробництво ліків та покласти край корупції у сфері охорони здоров’я. Політик хоче усунути випадки, коли лікарі приймають пацієнтів приватно, а потім забезпечують їм місце у державних лікарнях.
У зовнішній політиці Зандберг пропонує зміцнити співпрацю з країнами Північної Європи та розвивати європейську оборонну автономію. Він вважає, що Польща не повинна повністю покладатися на США у питаннях безпеки, натомість взяти курс на регіональні союзи з тими державами, що поділяють погляди Польщі на безпекову політику. Водночас Зандберг підкреслює важливість міжнародного права і засуджує будь-які воєнні злочини, незалежно від того, хто їх вчиняє. Щодо війни в України він дотримується обережної позиції. Під час пресконференції в лютому кандидат заявив, що Польща не має «пхатися у перший ряд» у можливій миротворчій місії в Україні.
Зандберг також активно виступає за державне будівництво житла та реформу ринку нерухомості. Він вважає, що сучасна ситуація, коли більшість молодих поляків змушені віддавати дві третини своїх заробітків на оренду житла — це патологія. Його рішення — запровадження масового державного будівництва доступного житла для оренди та податок на спекулятивну нерухомість (себто додатковий податок, який стягуватиметься з третього та кожного наступного житла, що купується з метою перепродажу). На п’ятому місці у передвиборчих рейтингах — лівоцентристська політикиня та соціологиня Маґдалена Беят.
Політичну кар’єру вона розпочала в партії «Razem», яку очолювала спільно із Зандбергом. Після минулорічного виходу із цієї політичної сили, залишилася в парламентській групі «Нова Лівиця».
Політикиня відома своєю активною роботою в соціальних проєктах: до політичної кар’єри вона працювала в неурядових організаціях, де займалася питаннями захисту прав людини, підтримкою бездомних та боротьбою з соціальною нерівністю. Беят вирізняється відкритим стилем спілкування та активною участю в протестах. Політикиня неодноразово брала участь у марші за права жінок та акціях на підтримку ЛГБТК+ спільноти. Маґдалена Беят є вегетаріанкою і активно підтримує екологічні ініціативи, виступаючи за зменшення забруднення навколишнього середовища.
Щодо її виборчої програми, то в ній є чимало спільного з програмою Зандберга: енергетична незалежність через розвиток атомної енергетики, покращення системи охорони здоров’я, державне будівництво житла, податок на спекулятивну нерухомість, справедлива оплата праці та соціальний захист. Однак Беят робить більший акцент саме на захисті прав жінок та ЛГБТК+ спільноти, підтримує легалізацію абортів до 12 тижня вагітності, безкоштовну контрацепцію та розширений доступ до гінекологічних послуг. Крім того, вона виступає за легалізацію цивільних партнерств, що дозволить гомосексуальним парам отримати юридичне визнання своїх стосунків.
Беят також обіцяє реформувати судову систему, відновити незалежність Конституційного Трибуналу та Верховного Суду. Її програма передбачає масові інвестиції в соціальне житло, транспортну інфраструктуру та медичне обслуговування у віддалених регіонах.
Рухаємося далі, до 4 місця президентського рейтингу. Там у нас — Шимон Головня, маршалок (спікер) Сейму, а у минулому — журналіст та телеведучий.
Він працював у «Gazeta Wyborcza», «Newsweek Polska» та «Rzeczpospolita», а найбільшу популярність здобув як ведучий популярного телешоу «Mam Talent!» (польської версії «Україна має талант»). Також він вів декілька програм на релігійну тематику на телеканалі Religia.tv.
У часи своєї медійної роботи Шимон Головня заснував дві благодійні організації, що займаються підтримкою лікарень та дитячих будинків здебільшого у країнах Африки.
У політиці він дебютував 5 років тому саме з президентських виборів, де й посів третє місце. Того ж року він заснував громадський рух «Польща 2050», який у 2022-му перетворився на політичну партію. Наступного року він об’єднався з Польською селянською партією для формування коаліції «Третій Шлях» і став депутатом Сейму, а згодом — його маршалком.
У своїй програмі Головня фокусується на децентралізації та рівномірному розвитку регіонів. Серед його ключових ініціатив — будівництво соціального житла, розвиток відновлюваних джерел енергії, створення доступного залізничного сполучення, що дозволить дістатися зі села до обласного центру за 100 хвилин. Він також виступає за реформу державних компаній, які, на його думку, мають очолювати фахівці, а не політичні призначенці.
У зовнішній політиці Головня підкреслює важливість європейської безпеки та посилення співпраці з країнами Балтії. Він також виступає за спрямування половини оборонних витрат на розвиток польської економіки та створення робочих місць в оборонно-промисловому комплексі.
Шимон Головня одружений з Уршулею Бжезінською-Головнею — льотчицею винищувача МіГ-29. Пара познайомилася під час зйомок телепрограми на військовій базі, і з того часу залишається разом. Шимон Головня є вегетаріанцем. Цей вибір відображає переконання політика в необхідності етичного ставлення до тварин та відповідального споживання, щоб зменшити негативний вплив на довкілля. Він вважає, що відмова від м’яса є проявом турботи, віри та любові до ближнього і всього живого.
Головня є автором декількох книг на гастрономічну тематику. У 2018-му році в роботі «Божественні тварини» він розмірковував над етикою споживання м’яса, впливом промислового тваринництва на довкілля та духовними аспектами ставлення до тварин. Цьогоріч він видав електронний збірник рецептів «Добро на тарілці. Рецепти, які об’єднують людей». Це проєкт на підтримку благодійної організації WOŚP. У цьому збірнику Головня спільно з політиками, акторами та іншими публічними діячами поділився улюбленими рецептами. Основна ідея «Добра на тарілці» проста: їжа може об’єднувати людей. Кошти від продажу книги були спрямовані на допомогу дітям.
На сьогодні знайомство з кандидатами та кандидатками у президенти Польщі закінчуємо. Про трійку лідерів розповімо вже в п’ятницю.
Папа Римський Лев XIV
Зізнаємося, що минулий випуск у нас мав починатися із того, що у Ватикані — чорний дим. І вже коли епізод монтували, над Сикстинською капелою здійнялося біле куриво, то довелося дещо вирізати. А сьогодні розповімо тобі про першого американського Папу в історії Католицької церкви.
Роберт Прево, уродженець Чикаго, відомий як «Латиноамериканський Янкі» через свої багаторічні місіонерські роботи в Перу. Він прийняв ім’я Лева XIV.
Роберт Прево народився у сім’ї з французьким, італійським та іспанським корінням. З дитинства його виховували в католицькій вірі, тому він змалечку допомагав священнику під час церковних служб у місцевій парафії. Освіту майбутній Папа здобув в Університеті Віланови, де вивчав математику. Згодом він приєднався до Ордену Святого Августина, де зробив свої перші обітниці наприкінці 70-х.
На початку 80-х, після закінчення Католицького теологічного союзу в Чикаго, Прево був висвячений на священника в Римі. Вже через три роки його відправили на місію до Перу, де він, працюючи в найскладніших умовах, присвятив себе допомозі місцевим громадам. За час свого служіння Роберт Прево став громадянином Перу, очолив дієцезію Чіклайо та заслужив репутацію «пастора для бідних».
Два роки тому Папа Франциск призначив Прево президентом Папської комісії для Латинської Америки та префектом Дикастерії з питань єпископів, це одна з найвпливовіших позицій у Ватикані. Досвід місіонера та управлінця в Перу зробив його важливим кандидатом для обрання на папський престол після смерті Франциска.
Порівняно з Франциском Лева XIV вважають більш поміркованим, хоч він і продовжує акцентувати увагу на соціальній справедливості, боротьбі з бідністю та підтримці марґіналізованих верств населення. У своїй першій промові з балкона собору Святого Петра він заявив: «Ми можемо бути місіонерською церквою, церквою, яка будує мости та приймає всіх у дусі любові та діалогу».
В соціальних мережах гуляли новини, що начебто нового Папу раніше звинувачували в домаганнях до неповнолітніх. Це не так. Утім правдою є те, що його критикували за те, як він реагував на випадки сексуальних зловживань з боку священників.
Зокрема 25 років тому, коли Прево очолював Августинську Провінцію Чикаго, одного зі священників, якого церковне керівництво визнало винним у сексуальному насильстві над неповнолітніми, розмістили в монастирі Августинців неподалік католицької початкової школи. Цей факт викликав хвилю критики, оскільки керівництво школи не попередили про наявність звинувачень проти священника. Ватикан, однак, заперечив будь-яку причетність Прево до ухвалення цього рішення.
Пізніше, під час його служіння в Перу як єпископа Чіклайо, двох священників звинуватили у насильстві над трьома дівчатами. Організація «Мережа постраждалих від насильства з боку священників» звинуватила Прево в тому, що він не розпочав розслідування та надіслав до Ватикану неповну інформацію про ці випадки. У відповідь Ватикан знову заперечив будь-які порушення з боку Прево, наголошуючи, що він діяв відповідно до церковних правил і настанов.
Washinton Post наводить коментар професорки історії з Університету Нотр-Дам Кетлін Спроус Каммінгс. Вона зазначає, що недооцінка або неефективні дії щодо покарання винних та підтримки постраждалих були поширеною проблемою серед високопосадовців Католицької церкви у другій половині XX століття. Кардинали, які обирали нового Папу, навряд чи могли знайти серед своїх лав когось із бездоганною репутацією у цьому аспекті.
Раніше ще про папабіля Роберта Прево українські медіа зазначали, що він ніяк не коментував російсько-українську війну. Декілька днів тому перуанське видання Semanario Expresión в огляді на обрання нового Папи Римського, показало фрагмент з його інтерв’ю за 2022-й рік. Тодішній єпископ Чіклайо в Перу відкрито засуджував російське вторгнення в Україну. Цитуємо: «Це справжнє вторгнення з імперіалістичною природою, де Росія намагається завоювати території з метою посилення своєї влади». У своїй першій недільній промові на площі Святого Петра у Ватикані Лев XIV підкреслив важливість миру. Він звернувся до світових лідерів із закликом: «Ніяких більше війн!». Понтифік закликав до справжнього, справедливого та тривалого миру в Україні. Далі — цитата: «Нехай будуть звільнені всі в’язні, а діти повернуться до своїх родин». Понтифік також висловив глибоке співчуття постраждалим від війни в секторі Гази та підтримав припинення вогню між Індією та Пакистаном.
Politico зібрало 55 фактів про нового Папу Римського, які потрібно знати. Ми відібрали найцікавіші для тебе:
- Лев XIV — перший представник Ордену Святого Августина на папському престолі.
- У дитинстві Папа часто грав у «священника»: накривав стіл білою скатертиною і читав молитви.
- Папа вільно володіє англійською, іспанською, італійською, французькою та португальською мовами.
- Він вважає себе доволі сильним тенісистом-аматором.
- Папа Лев XIV, згідно з реєстрами виборців, голосував на республіканських праймериз у штаті Іллінойс у 2012-му, 2014-му і 2016-му роках. Попри це, він відкрито виступав проти політики Дональда Трампа щодо іммігрантів та соціальної нерівності.
- Понтифік — активний користувач соціальних мереж.
- Він також любить грати в Wordle та Words with Friends.
