Випуск №160
Загрози з боку Китаю, війна чипів, пропаганда
Вечеря у чотири руки — особлива вечеря, приготована в дорогому, часто відомому ресторані двома старшими шеф-кухарями.
Німеччина — Китай
Чи не здається Тобі, що давно у Допіо нічого не було про Китай? Бо нам здається. Доброго ранку, сьогодні випуск майже повністю присвячуємо КНР.
Минулого тижня з’явилося відразу декілька інформаційних приводів, пов’язаних з Китаєм. Найчастіше світові медіа про комуністичну державу пишуть в контексті протистояння зі США, а в Україні ми, звісно, особливу увагу приділяємо китайсько-російським відносинам. Однак цього разу у фокусі — європейські держави.
У четвер в Німеччині опублікували першу і таку довгоочікувану стратегію щодо Китаю. Цей документ налічує аж 64 сторінки. Дякуємо Reuters, що опрацювали і виписали основні пункти цієї стратегії.
Невеличка передмова. Як Ти можеш пам’ятати, до Шольца канцлеркою Німеччини була Ангела Меркель. Вона не вірила у готовність України вступити до НАТО, але щиро вірила у всеосяжне стратегічне партнерство з Китаєм Сі Цзіньпіна. Ооооот! А презентована у четвер стратегія, за словами Торстена Беннера з Інституту глобальної публічної політики, є похороном таких ілюзій.
Документ оцінює Китай як державу, чия наполегливість та тиск постійно зростають, що виливається зрештою у у нечесні практики. Зокрема йдеться про те, що КНР використовує економічну та технологічну залежність інших держав для досягнення власних політичних цілей та інтересів. Дії Китаю призводять до зростання міжнародного суперництва, а також мають на меті втрутитися до заснованованого на давно визначених правилах міжнародного порядоку. Це, очевидно, згубно впливає на глобальну безпеку. Німецька стратегія також чітко визначає, що Пекін ставить свої інтереси вище багатосторонніх принципів ООН і намагається змінити ООН-івські політики та програми завдяки власним ініціативам.
Таку загальну оцінку дає Німеччина політиці Китаю. Що ж планують з цим всім робити? Китай досірозглядають як стратегічного партнера у вирішенні глобальних проблем: як-то зміни клімату та пандемії, але є нюанс. У стратегії також зазначено, що Китай не повинен використовувати міжнародне співробітництво з питань клімату як засіб тиску для просування своїх інтересів у інших сферах. Та, звісно, Китай не повинен, але Китай нікого питати не буде! Зрештою посольство КНР у Німеччині вже прокоментувало стратегію. Кажуть, очікують, що надалі Німеччина буде менш ідеологічно заангажованою. Ще би знати, що це означає…
Стратегія охоплює також питання торгівлі та інвестицій. У ній прямі китайські інвестиції визнають проблемними та небезпечними. Окремо також відзначають особливу чутливість інвестицій у технології. Зважаючи на це, Німеччина буде розвивати свою регуляторну базу, постійно додаючи експортні контролі, створюючи списки різних товарів, до яких треба уважніше поставитися.
НаразіКитай є основним ринком для провідних німецьких компаній, включно із Volkswagen, BASF і BMW. Стратегія закликає бізнес враховувати геополітичні ризики при прийнятті рішень, «щоб у разі геополітичної кризи не довелося використовувати державні кошти».
Ну і цікаво було дізнатися про різнобачення Німеччини та Китаю щодо участі останнього у Світовій організації торгівлі. Чи можеш Ти уявити, що Китай, друга за величиною економіка у світі, в СОТ має статус «країни, що розвивається»?
З важливого, але, боїмося, безнадійного: Німеччина відновить діалог з Китаєм у сфері прав людини та верховенства права.
Звісно, у стратегії згадують Тайвань, зокрема вразливість ланцюгів постачання, особливо мікросхем. Німеччина далі дотримується політики одного Китаю, але підтримує участь Тайваню в міжнародних організаціях. Нагадаємо, що політика одного Китаю полягає в офіційному визнанні тільки однієї китайської держави, незважаючи на існування двох країн, які проголосили себе Китаєм. Це означає, що для встановлення дипломатичних відносин з Китайською Народною Республікою треба розірвати офіційні відносини з Республікою Китай, тобто Тайванем, і навпаки.
Минулого року у подкасті «Макіавельки» був цілий випуск, присвячений Тайваню, там ведучі детально розбиралися з Китаєм, Тайванем, хто кого визнає, і як Литва втрапила до дипломатичного скандалу. Шукай випуск № 37, але спершу дочитай Допіо. У німецькій стратегії Китай просять повідомляти про військові навчання та допускати міжнародних спостерігачів, щоб уникати міжнародної напруженості.
Ще Німеччина планує розширити безпекову та військову співпрацю з партнерами в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, зокрема шляхом розгортання військово-морських сил і багатонаціональних навчань. Також Німеччина стурбована тим, що Китай посилює свою присутність в Арктиці та Антарктиді, включно з військовою компонентою.
Ну і найцікавіше для нас:
- Більш тісна співпраця між Китаєм і росією в оборонній сфері вплине на відносини Німеччини з Пекіном
- Китай не заслуговує довіри у захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Німеччина наполягає на більш чіткій позиції з боку Китаю.
А як експерти та експертки оцінюють стратегію Німеччини щодо Китаю? Документ розробляли на тлі загального занепокоєння Заходу необхідністю зменшити залежність від Китаю. Стратегію Німеччини називають дуже деталізованою в частині ризиків, але вкрай скупою в контексті рішень та конкретних механізмів, як цим ризикам давати раду.
Задоволений стратегією залишився німецький бізнес. Німецькі компанії та галузеві асоціації раніше застерігали від надто різкого відходу від Китаю, тож зараз з радістю сприйняли документ без конкретних цілей чи вимог.
Ной Баркін, експерт з питань Європи та Китаю, в Rhodium Group, американській дослідницькій фірмі, розповідає: «Берлін говорить голосно, але володіє маленькою палицею. Канцлер Шольц чітко дав зрозуміти, що він бачить дуже вузьку роль уряду, коли йдеться про зниження ризиків». До речі, сам пан Шольц сказав, що мета стратегії, не від’єднатися від Китаю, але змінімізувати ризики для майбутнього. Юрґен Маттес з Німецького економічного інституту, стверджує, що концепція зниження ризиків все одно залишається надто розпливчастою. Потрібна чітка ідентифікація справдікритичних залежностей. Тоді уряд матиме основу, за якою відслідковуватиме процес зниження ризиків.
Ми вже згадували, що стратегія важлива через зміну офіційного курсу від від політики Меркель, але є ще дещо. Раніше Німеччина орієнтувалася на двосторонні відносини з Китаєм, а тепер підкреслює необхідність тісної співпраці з Європейським Союзом щодо китайського питання. Країна обіцяє проявляти солідарність з країнами-членами ЄС, які зіштовхуютьсяз економічним чи іншим тиском з боку Китаю.
Сполучене Королівство — Китай
Після публікації німецької стратегії тема Китаю активізувалася і в Сполученому Королівстві. Там у травні парламентський комітет з питань розвідки та безпеки зробив звіт по КНР. До цього комітету входить 9 членів парламенту, очолює його представник Консервативної партії сер Джуліан Льюїс. Комітет співпрацює з розвідувальними службами Сполученого Королівства, включаючи MI5, MI6 і GCHQ. Остання — це Центр урядового зв’язку.
Висновок звіту вкрай однозначний: прагнення Китаю стати економічною наддержавою становить «найбільший ризик» для Сполученого Королівства. Пекін успішно проник у всі сектори британської економіки. Члени парламенту, що входять до комітету, вважають, що уряд недооцінює загрозу з боку Китаю. І якщо кабінет міністрів називає зростання впливу Пекіна «викликом епохи», то у звіті його трактують як «загрозу національній безпеці».
До речі, якщо вже ми вказували кількість сторінок німецької стратегії, то справедливо буде згадати об’єм звіту. 200 сторінок. Що ж там написано? The Guardian та Telegraph звертають увагу на такі моменти:
- Пекін використовував LinkedIn, щоб спробувати вербувати шпигунів, а китайські делегати відвідували військові виставки, щоб сфотографувати чутливе обладнання.
- Звіт різко критикує британське академічне середовище. Університети охоче приймають китайські інвестиції. Таким способом Китай користується спільними проєктами для крадіжки інформації. Але проблема не лише в готовності університетів отримувати фінансування від Пекіна. У Сполученому Королівстві досі немає єдиного списку зони чутливих досліджень, що потребують захисту. Себто зараз академічні установи часто на власний розсуд вирішують, з ким співпрацювати. Ризик крадіжок інтелектуальної власності можна знизити, якщо забрати таку відповідальність з університетів, запропонувавши чітку регуляцію, на які дослідження поширюється захист. Зараз, як зазначено у звіті, «ми перебуваємо на траєкторії кошмарного сценарію, коли Китай краде креслення, встановлює стандарти та створює продукти, посилюючи політичний і економічний вплив на кожному кроці. Це створює серйозний комерційний виклик, але водночас може створити загрозу існуванню ліберальних демократичних систем». До речі, під час минулорічних перегонів за лідерство у Консервативній партії Ріші Сунак обіцяв закрити 30 китайських державних Інститутів Конфуція в британських університетах. Обіцянки-цяцянки. Політик, отримавши посаду прем’єр-міністра, відмовився це робити.
- Комітет заявив, що надавати дозвіл Китаю інвестувати в цивільну ядерну програмуСполученого Королівства — це погана ідея, бо марно сподіватися, що Комуністична Партія не матиме доступу і туди.
- У звіті мовиться, що в центрі уваги уряду досі переважають короткострокові або гострі загрози. І це велика проблема, бо Китай працює стратегічно.
Взагалі з цим звітом існує досить серйозна конфронтація між комітетом та урядом. Комітет наполягає, що уряд не усвідомлює масштаб виклику. Раніше Сполучене Королівство приймало китайські гроші без особливих питань, тому тепер наче усвідомлює всюповноту загрози із певною затримкою. У звіті зазначено, що ресурсів на протистояння Китаю виділяють недостатньо, а швидкість розробки політик та рішень має бути вищою.
Сер Джуліан Льюїс, голова комітету, вважає, що реакція уряду на його роботу — захисна. Для очільника комітету така відповідь є, по суті, «повторенням саме тієї політики, про яку у звіті зазначено Тобто уряд продовжує доволі інертно сприймати будь-які заяви щодо загрози з боку Китаю».
Почерк вимирає
Ми з Китаєм ще не закінчили, зараз зробимо павзу для секретної частини і продовжимо. До речі, спільнота від Китаю відпочине. Себтоніям та себтонійкам розповідаємо про те, що почерк, як персональна мова, вимирає. Як і раніше, повністю читати випуски Ранкового допіо можна, оформивши підписку на Patreon чи Buy me a coffee. На Buy me a coffee уважно слідкуй, щоб обрати membership, а не support. Ну і пам’ятай, що Ти відразу отримаєш доступ до всього ексклюзивного контенту, який ми публікували раніше. Також Ти зможеш скасувати підписку у будь-який момент.
Війна чипів
Чи знаєш Ти, що таке чиплети? Зараз це основна частина технологічної стратегії Китаю. Ми звернулися до Chat GPT і попросили по-людськи пояснити, що воно таке. Цитуємо: «чиплет схожий на будівельний блок для комп’ютерного чипа. Замість того, щоб створити одну велику мікросхему з усіма частинами, чиплети розбивають мікросхему на менші частини. Кожен чиплет виконує певну роботу, як-от керування процесором або пам’яттю. Потім ці мікросхеми збираються разом, щоб створити повний чип.
Використання чиплетів має декілька переваг. Вони роблять виробництво більш ефективним, оскільки різні мікросхеми можна виготовляти різними методами, що економить гроші та покращує продуктивність. Чиплети також полегшують налаштування чипів для різних потреб і їхню модернізацію у майбутньому. Вони дозволяють різним компаніям працювати разом, що може призвести до більшої кількості інновацій та кращих продуктів.
Отже, чиплети схожі на менші частини пазла, які об’єднуються, щоб створити повний комп’ютерний чип, пропонуючи такі переваги, як економія коштів та можливості колаборацій». Кінець цитати.
Reuters провели розслідування, щоб дослідити місце чиплетів у стратегії Китаю. До 2021 року про них майже не згадували, а тепер китайська влада робить це все частіше . Що ж сталося у 2021?
Перемістимося до Кремнієвої долини. Стартап zGlue тоді переживав труднощі і вирішив продавати патенти. Нічого примітного у цих операціях не було, за винятком однієї деталі. Технологія, призначена для скорочення часу та витрат на виготовлення мікросхем, якою володів цей американський стартап, через 13 місяців з’явилася у патентному портфелі компанії Chipuller. Chipuller — це стартап у південному технологічному центрі Китаю Шеньчжень.
Дуже дивний збіг обставин, але якось вже так вийшло, що передача технології збіглася у часі із імпульсом до розвитку теми чиплетів у Китаї. Почалися наукові публікації, ґранти на дослідження, слово «чиплет» замайоріло у тендерах. Ця технологія є дуже важливою для Пекіна, особливо у світло того, що США заблокували КНР доступ до передових технологій та матеріалів, необхідних для виготовлення чипів.
Як так сталося, що в умовах війни чипів патент на таку важливу технологію продали китайській компанії? Chipuller придбала у zGlue 28 патентів через двоетапну передачу. Перша ланка — це зареєстрована на Британських Віргінських островах компанія.
Reuters просили американський Комітет з іноземних інвестицій прокоментувати цю ситуацію і відповісти, чи подібний продаж потребує схвалення Комітету. Не відповіли.
Видання спілкувалося з декількома юристами та юристками. Ті кажуть, що не знають, чи Комітет і мав якісь повноваження щодо цієї угоди, бо це залежить від того, чи придбані активи є бізнесом у США.І ні, це ще не все з Китаєм на сьогодні.
Трішки не так переклали
Пам’ятаєш, нещодавно Сполучені Штати Америки повідомили, що передадуть Україні касетні боєприпаси? Минулого тижня навіть була новина, що вони вже в нас. Після заяви Вашингтона низка країна сказала: «Но-но-но, ми не схвалюємо». Справа в тому, що ці держави підписали відповідну конвенцію та відмовилися від касетних боєприпасів. Штати такої конвенції не підписували, в них взагалі все складно з підписанням та ратифікацією конвенцій. У цьому випадку нам така ситуація на руку.
Конвенцію не підписав також Китай, тому Пекін прямо не заперечував проти кроку США, але підкреслив, що безвідповідальна передача такої зброї «ймовірно спричинить гуманітарні проблеми». А от китайська пропаганда таки наробила контенту, перекрутивши слова Коліна Кала, заступника міністра оборони США з питань політики. Пан Кал сказав, що надсилання касетних боєприпасів є важливим для запобігання дефіциту боєприпасів під час контрнаступу України. Згодом додавши, щоправда, що, як і будь-хто інший, він стурбований гуманітарними викликами, але найгірше для цивільних в Україні — це перемога росії у війні, тому важливо, щоб росіяни не перемогли. Посадовець також пояснив, що рішення про надання касетних боєприпасів було прийнято після запевнень з боку України, що їх не використовуватимуть щодо цивільних.
Як ж цю заяву переклали китайські медіа? «Перемога над росією є важливішою, ніж жертви серед цивільного населення». На цьому ми закінчуємо з Китаєм. Перейдімо до останніх новин на сьогодні.
