Випуск №306
Чи здійсняться найсміливіші мрії Путіна?
___________________________________________________________
Schlimmbesserung — німецьке слово, що позначає покращення, яке навпаки призвело до погіршення. Наприклад, оновлення застосунку, яке зробило його гіршим за попередню версію. Джерело: Wiktionary.
Трамп і Венс достроково покидають Допіо
От скажи, як починати цей випуск? Мабуть, із чогось простого і мінімально приємного. Доброго ранку! Розпочалася календарна весна. Попри те, що цей період сповнений дивних флешбеків на березень 2022-го, коли було страшно не читати новин, це таки 2025-й рік. Ми втомлені, але без надмірної метушні. Починається новий тиждень. П’ятниця позаду, сьогодні — понеділок. Дуже не факт, що він принесе нам щось добре, але сам факт, що новий день для нас настає — це вже не мало. Крім того, пам’ятай, що за нами правда і обов’язок завершити боротьбу попередніх поколінь — за субʼєктність, за повагу, за право сказати «Ні» і навіть за право справедливої помсти.
Сьогодні 3-тє березня, а це — Всесвітній день охорони здоров’я вуха та слуху. Бережи вушка, Тобі ж іще слухати подкасти Sebto. Також із цікавого: цього дня у 2020-му в Україні підтвердили перший випадок Сovid-19. Треба було, мабуть, триматися тих часів.
А ось 31 рік тому Україна та Сполучені Штати Америки підписали Договір про дружбу і співпрацю. Ну що ж… дружба проходить випробування, співпраця тепер під питанням… Зрештою, так буває не лише між двома державами, але й між друзями. Ну знаєш, якщо хтось не розуміє, що дружба — це взаємовідносини, засновані на довірі, щирості та взаємоповазі, а не на підпорядкуванні та підігруванні вигаданій реальності одного з друзів. У такому разі потрібно ще здолати певний шлях, щоб таке розуміння нарешті до делулу друга прийшло. І після цього дружба стане сильнішою. Звісно, може бути, що від токсичних та знецінюючих друзів треба піти для свого ж добра, але зберігаймо надію, що це не випадок України та Сполучених Штатів. Просто зараз нашого друга представляють у відносинах не найкращі люди. Зрештою вони, Трамп і Венс, не назавжди. Венс, мабуть, надовше, а от у Трампа вже вік…
До речі, Дональд і Джей Ді достроково покидають сьогоднішній випуск «Ранкового допіо». Можливо, покидають навіть на більш тривалий час. Подивимося, як вони будуть поводитися. Спершу хай продемонструють нам свій серйозний намір бути згаданими при солодашках. І взагалі, їхній зовнішній вигляд, цей помаранчевий макіяж… Це вияв неповаги до заводу подкастів.
Трамп, Венс, у вас є гідрофільна олія? Тут, до речі, могла би бути реклама вашого бренду доглядової косметики.
Як голосували німці
Ти, ймовірно, вже знаєш результати виборів у Німеччині, але ми все ж нагадаємо, що переміг блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) на чолі з Фрідріхом Мерцом. Альянс матиме в новому складі Бундестагу 208 місць. Усього їх — 630. На парламентських виборах німці, подібно до українців, віддають два голоси: один за кандидата чи кандадитку від округу, а другий – за список партії. Місця у парламенті розподіляються порівну: 315 — для депутатів-мажоритарників, як кажуть у нас, і 315 — для списочників.
На другому місці фінішувала ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), у якої 152 мандати. І це, звісно, вражає. Майже 21% виборців у Німеччині проголосували за цю політичну силу. Привід задуматися.
Соціал-демократи посіли третє місце, їх представлятимуть 120 депутатів і депутаток. Далі — «Зелені», у них 85 парламентських місць. Пройшли до парламенту і «Ліві». Ця партія здобула 64 мандати.
«Вільна демократична партія», яка вийшла з урядової коаліції у листопаді, та проросійський «Альянс Сари Вагенкнехт» до Бундестагу не пройшли.
Ці результати ще мають статус попередніх, оскільки досі тривають перевірки уповноваженими органами влади. Остаточні результати обіцяють оголосити 14 березня.
За даними Федеральної виборчої комісії, явка виборців була рекордною – 82,5%. Це найвищий показник з моменту об’єднання Німеччини у 1990-му році. На попередніх виборах до Бундестагу у 2021-му проголосувало 76,6% виборців. Deutsche Welle пишуть, що висока виборча явка цьогоріч вказує на те, що громадськість була добряче стурбованою щодо політичних та економічних перспектив країни після падіння уряду в листопаді.
Видання також пропонує огляд на виборчу поведінку німців. Відзначають, наприклад, що досить сильною була тенденція міграції виборців — переходу від однієї до іншої партії порівняно з попередніми виборами. Найсильніше вона проявилася у випадку з виборцями «Соціал-демократичної партії». Близько 2-х мільйонів людей, які раніше голосували за цю політичну силу, тепер віддали свої голоси за ХДС/ХСС. Від міграції виборців виграли і «Ліві», отримавши більш ніж 1 мільйон 200 тисяч голосів колишніх прихильників тих-таки соціал-демократів і «Зелених».
Наприкінці минулого тижня ми записували для нашої спільноти новенький випуск «Вечірнього розе», і у ньому продюсер «Ранкового допіо» Антон Ткачук ставив собі і нам питання: а хто ж проголосував за AfD? Її партійний список отримав найбільше підтримки на Сході Німеччині. Там у багатьох виборчих округах «Альтернатива для Німеччини» здобула більше 30-40%. ХДС і соціал-демократи залишилися далеко позаду. У землі Тюрингія, де живе Бйорн Хьокке , який був засуджений за використання заборонених нацистських гасел, AfD отримала понад 38% голосів. Це вдвічі перевищує кількість голосів за ХДС. Такі результати у східній частині країни повпливали на високий національний показник крайніх правих.
Розрив між Сходом і Заходом відображається і в розподілі голосів за ХДС/ХСС. Цей блок отримав більшість голосів за свій список на півдні, заході та півночі. У Баварії він переміг у всіх 47 округах. Варто зазначити, що вперше на виборах до Бундестагу AfD отримала більшість голосів за список у двох виборчих округах Західної Німеччини — Гельзенкірхені та Кайзерслаутерні. Проте в обох містах кандидати від «Соціал-демократичної партії» перемогли у мажоритарному голосуванні.
Тенденції у виборчій поведінці прослідковують і у прив’язці до віку виборців. Молоді люди віком від 18 до 24 років найчастіше віддавали підтримку краям політичного спектру — AfD та «Лівим». Соціал-демократи і ХДС/ХСС отримали найнижчу підтримку від молодих виборців. Зелені, які зазвичай були фаворитами молоді, цього разу мали один із найнижчих відсотків голосів у цій віковій групі.
Повертаючись до «Альтернативи для Німеччини», то тут варто сказати, що найбільше за неї голосували виборці у віці від 35-ти до 44-х років. Люди, старше 60-ти, частіше голосували за соціал-демократів та християнських демократів, а найменше – за AfD.
Дуже цікава ситуація виникла також із ґендерним розривом. Найбільший він у голосуванні за «Альтернативу для Німеччини» — 7% на користь чоловіків. Себто чоловіків проголосувало за AfD на 7% більше, ніж жінок. Для інших партій ґендерний розрив становив лише 2-3%. Чоловіки, як правило, голосували більш консервативно, ніж жінки.
Ну і останнє — освіта. Виборці без вищої освіти, найбільш імовірно, голосували за консерваторів — ХДС/ХСС і AfD. На третьому місці для цієї групи — соціал-демократи. Люди з базовою освітою (наскільки ми розуміємо, це еквівалент нашим 9-м класам) вдвічі частіше голосували за AfD, ніж люди з вищою освітою. Останні більш ніж вдвічі частіше голосували за Зелених і Ліву партію порівняно з виборцями з базовою освітою.
З виборами наче більш-менш зрозуміло, а що ж далі? Формування коаліції.
Формування коаліції у Німеччині
Найбільше парламентських місць у ХДС/ХСС, тож вони рулитимуть процесом. Ідею коаліції з AfD відкинули відразу. Двостороння коаліція із соціал-демократами скидається на найбільш імовірний варіант. Фрідріх Мерц, лідер ХДС/ХСС, протягом останніх двох місяців різко критикував соціал-демократів, звинувачуючи їх у застої економіки, неконтрольованій нелегальній міграції та зростанні ультраправих настроїв. Однак вже після оголошення результатів виборів політик заявив, що хоче коаліції з «Соціал-демократичною партією» і налаштований «проводити конструктивні, продуктивні та швидкі переговори».
Буквально через кілька годин після закриття виборчих дільниць Мерц заявив, що Німеччина має докорінно переглянути свою систему безпеки та покласти край багаторічній залежності від Вашингтона, адже президент США, якого ми сьогодні більше не називаємо на ім’я, «здебільшого байдужий» до долі Європи. Мерц також звернув увагу на втручання Вашингтона до німецької виборчої кампанії та порівняв це з російськими кампаніями впливу.
Ми, як і Мерц, сподіваємося на швидке досягнення коаліційної угоди. Політик поставив собі за мету закрити це питання «ближче до Великодня», себто у другій половині квітня. Його переговорним партнером стане співголова соціал-демократів Ларс Клінґбайль, хоча Мерц зазначив, що також планує зустрітися з Шольцом, щоб забезпечити плавний перехід влади.
Радники лідера християнських демократів розповідають, що будуть відбуватися численні консультації, щоб узгодити позиції. Це потрібно для того, аби Шольц, який залишиться тимчасовим канцлером, представляв на міжнародній арені погляди майбутнього канцлера. Обидві партії також створять спільні робочі групи для підготовки коаліційної угоди, зокрема, щоб знайти рішення у питаннях, де між партіями є розбіжності.
Financial Times згадують, що до таких точно належить економіка. Програма ХДС/ХСС орієнтована на підтримку бізнесу і передбачає зниження податків, скорочення соціальних виплат і дерегуляцію. Натомість соціал-демократи прагнутимуть зберегти соціальні видатки, зокрема план щодо забезпечення мінімального рівня пенсій. Потенційними точками напруги є питання міграції та витрати на оборону й інфраструктурні інвестиції.
Для соціал-демократів важливим пунктом коаліційної угоди буде конституційна реформа боргового гальма. Це обмеження на структурний дефіцит бюджету до 0,35% ВВП. Його внесли до конституції у 2009 році за врядування Ангели Меркель.
Можливо, це питання вдасться вирішити ще до початку коаліційних переговорів. Раніше союз двох колись найбільших партій Німеччини називали «великою коаліцією». Тепер їхня спільна більшість у 52% виглядає скромно порівняно з попередніми коаліціями такого формату і не забезпечує кваліфікованої більшості, яка необхідна для внесення конституційних змін. Минулого тижня Мерц заявив, що розгляне можливість скликати нинішній склад парламенту, щоб ухвалити конституційну поправку до того, як нове скликання почне свою роботу 25-го березня.
Ще однією темою коаліційних перемовин стане розподіл міністерських посад. Християнські демократи висловили бажання контролювати Міністерство оборони. Соціал-демократи, зі свого боку, можуть претендувати на Міністерство внутрішніх справ. Потенційним міністром тут називають нинішнього міністра оборони Бориса Пісторіуса.
Міністерство фінансів може відійти до ХДС, тоді як СДПН може отримати Міністерство закордонних справ. Імовірно, на цю посаду претендуватиме Ларс Клінґбайль.
Протести і заворушення у Греції
Два роки тому в Греції у ніч на 1 березня на виході з тунелю зіткнулися пасажирський та вантажний поїзди. 57 людей, майже всі студенти, загинули, 85 — отримали поранення. Ця залізнична катастрофа була найбільшою в історії Греції. Ми розповідали про неї у 2023. З наближенням другої річниці трагедії у країні розпочалися протести, які переросли у сутички між молоддю та загонами спецпризначення.
Опитування громадської думки свідчать, що більшість греків вважають, що посадовці приховали важливі докази після катастрофи, і це призвело до затягування розслідування. Воно досі не завершене. Напередодні протестів лідер головної опозиційної партії ПАСОК звинуватив уряд у введенні грецького народу в оману для того, щоб приховати свою політичну відповідальність. Він заявив, що цього тижня подасть вотум недовіри уряду.
Кіріакос Міцотакіс, прем’єр-міністр Греції (колишній банкір), з моменту вступу на посаду в липні 2019 ще не наражався на такий тиск та протести. Громадськість розгнівана через реакцію влади на катастрофу, особливо щодо рішення терміново очистити місце аварії та прибрати уламки, серед яких були важливі докази та людські останки. Уже за кілька днів після трагедії грецька влада поспішила засипати гравієм і зацементувати місце катастрофи.
Звинувачення у політичному втручанні в розслідування посилилися через надзвичайно повільний темп правосуддя: судовий процес ще не відбувся, і жоден чиновник не був притягнутий до відповідальності. У четвер опублікували звіт незалежного слідчого комітету, який провадив розслідування на замовлення родичів загиблих. Висновок: більшість жертв загинули внаслідок сильного лобового зіткнення, яке спочатку пояснили помилкою чергового по станції, який начебто неправильно направив два поїзди на одну колію; щонайменше семеро людей згоріли внаслідок сильного вибуху після зіткнення. У звіті йдеться про «можливу присутність» «невідомого пального» на місці події. Ці висновки посилюють попередні заяви приватних слідчих, що вантажний поїзд перевозив легкозаймисту незаконну речовину. У звіті експерти посилаються на незареєстрований вантаж вибухонебезпечних хімікатів у вантажному поїзді. Цю інформацію їм підтвердили деякі дипломати ЄС. Оператор поїзда заперечує інформацію про будь-який незаконний вантаж.
У п’ятницю на вулиці по всій країні, у 200 містах, вийшли сотні тисяч людей. Грецькі діаспори – від Канади до Австралії – також оголосили про подібні демонстрації. Усі міжнародні та внутрішні авіарейси у п’ятницю були скасовані, залізничне та морське сполучення призупинене. Авіадиспетчери, моряки, машиністи поїздів, лікарі, юристи і вчителі оголосили 24-годинний загальний страйк на знак вшанування жертв аварії. У країні закривалися підприємства, а театри скасовували вистави. Багато учнів прийшли до школи у чорному одязі, висловлюючи цим жалобу за загиблими.
В Атенах групи людей різного віку прямували до центру міста з плакатами, на яких було написано: «Я не маю кисню». Це гасло протестів повторює останні слова однієї з жертв — жінки, яка дзвонила в екстрені служби. Мирні протести в центрі Атен переросли в сутички. Молодики у капюшонах кидали у загони спецпризначення каміння, ті у відповідь застосували сльозогінний газ. Зрештою тисячі протестувальників змушені були тікати, деякі навіть шукали притулку в будівлі парламенту.
Скидається на те, що прем’єр-міністр не може дати ради розгніваному суспільству. Тож, можливо, надалі з Греції буде багато новин.
Чим закінчується «Русалонька»?
Казка Ганса Крістіана Андерсена не має єдиного остаточного фіналу. З плином часу її розв’язка переписувалася і видозмінювалася, щоб врахувати мінливий контекст.
Оригінальна версія, опублікована у 1837 році, є доволі похмурою. Молода русалка прагне людської душі, адже після смерті русалки зникають у морській піні, тоді як люди живуть вічно. Щоб отримати душу, вона мусить піти на болісну угоду: обміняти свій голос на ноги й потерпати від болю при кожному кроці. Принц, якого кохає Русалонька, закохується навзаєм у неї, але врешті-решт одружується з іншою.
Перед обличчям смерті вона має останній шанс: якщо вб’є принца, то зможе повернутися до моря. Але Русалонька відмовляється і розчиняється у піні. Утім замість того, щоб перестати існувати, вона стає безтілесним духом та отримує шанс здобути душу, роблячи століттями добрі справи.
Андерсен написав свою казку на основі повісті «Ундіна», в основі якої схожа історія про приречене кохання, але без жодної позитивної альтернативи для головної героїні. Казкар був побожним християнином і не приймав такий фінал. Своєю «Русалонькою» він запропонував надію на спасіння.
У 1989 році вийшла екранізація казки від Діснея, яка кардинально змінила цей сюжет. Русалонька, яку тепер звуть Аріель, більше не приречена долею. Її перетворення відбувається безболісно, вона дає відсіч морській відьмі, і врешті-решт батько дарує їй постійну людську подобу, щоб вона могла вийти заміж за принца.
Дісней замінив андерсенівські теми страждання і духовного спасіння сучасною історією про дорослішання, індивідуальність і незалежність. У той час як Русалочка Андерсена боролася з екзистенційними питаннями, головним викликом для Аріель є самоствердження всупереч контролю її батька. Водночас Дісней також зміцнив ідею про те, що щастя залежить від романтичного кохання, яку Андерсен насправді відкидав.
На «Русалоньку» досі високий попит, і багато західних видавництв дитячих книг випускають свої адаптації цієї історії. Керуються правилом: задовільнити потреби авдиторії, дотримуючись лейтмотиву казки Андерсена, але триматися подалі від версії Діснея, щоб уникнути судових процесів.
До речі, українське видавництво «Основи» відкрило передзамовлення на перевидання казок Андерсена в перекладі Михайла Старицького в неймовірно стильному вигляді! Зверни на це видання увагу, якщо хочеш мати в бібліотеці щось особливе!
Відставка Папи?
Коли ми дійшли до цього моменту, саме з’явилися новини, що стан Папи Римського Франциска продовжує погіршуватися. У своїй автобіографії він розмірковував про можливість вийти на пенсію, як це зробив його попередник. Франциск уявляв, що міг би зі Святого Престолу перейти до римської базиліки Санта-Марія-Маджоре, де приймав би сповідь і давав причастя хворим — не як папа-емерит, а «просто як єпископ-емерит Риму». Франциск писав, що піде у відставку лише у випадку серйозних проблем зі здоров’ям. Зараз його стан критичний, і це породжує чимало спекуляцій на тему відставки Папи Римського.
