Випуск №272
Австрія: формування уряду, США: дострокове голосування, Молдова: референдум
Кенопсія (давньогрецьке κενό (kenó), порожнеча + -οψία (-opsia), бачення) — моторошне, тривожне сприйняття місця, яке зазвичай сповнене життя, а тепер безлюдне і тихе; зі слідами минулого, якого вже не існує. Термін придумав американський письменник Джон Кеніг, творець «Словника незрозумілих смутків» (The Dictionary of Obscure Sorrows).
Автор пише про відчуття гіпервідсутності у порожньому просторі, наче він зберігає відлуння тих, хто колись його заповнював, а тепер залишилися лише спогади.
Новий уряд Австрії
Доброго ранку! Пам’ятаєш, ми розповідали про вибори в Австрії, про перемогу «Партії свободи»? Ми ще гадали, чи формуватиме вона уряд, і мали доволі оптимістичні сподівання. Сьогодні розпочнемо саме із цих оновлень.
Президент Австрії Александер Ван дер Беллен доручив чинному канцлеру Карлу Нехаммеру, лідеру консервативної «Народної партії», сформувати новий уряд. Своє рішення пояснив своїм занепокоєнням політикою «Партії свободи», зокрема їхньою євроскептичною та дружньою до Росії позицією. Ван дер Беллен заявив, що не зобов’язаний дозволяти Кіклю стати канцлером лише тому, що «Партія свободи» набрала найбільшу кількість голосів. Президент пояснив, що той факт, що «Партія свободи» перетнула фінішну лінію першою, не означає, що вона буде керувати урядом. У телевізійному зверненні Ван дер Беллен нагадав, що для того, аби партія одноосібно формувала уряд, вона має набрати на виборах більше 50% голосів. У «Партії Свободи», нагадаємо, — лише 29%. Себто ця політична сила мала би сформувати коаліцію. Коли її лідер Герберт Кікль висловив свої амбіції бути канцлером, інші партії відмовилися від будь-яких можливих альянсів з «Партією свободи».

Президент Австрії доручив канцлеру Нехаммеру провести коаліційні переговори із соціал-демократами, які посіли третє місце, хоч і визнав, що таке партнерство простим аж ніяк не буде, адже між партіями є чимало розходжень у питанні оподаткування багатства та спадщини. Канцлер Нехаммер припустив, що для того, щоб коаліція була стабільною, потрібен третій партнер. «Народна партія» і «Соціал-демократична партія» разом матимуть парламентську більшість в один голос, тож шукати третього партнера — дійсно дуже резонно. Хто ж ним буде? Reuters пише, що найбільш ймовірно «Народна партія» до нової коаліції запросить ліберальну «Neos», а не свого чинного партнера «Зелених». У Австрії ще не було такого досвіду, щоб трипартійна коаліція формувала уряд. Подивимося, що із цього вийде.
А як на позицію президента відреагував лідер «Партії свободи» Кікль? Він заявив, що це не демократично, що його партія не керуватиме урядом, і застеріг від створення «коаліції невдах».
Коли ми розповідали про результати виборів у Австрії, то запитували, чи варто ще окремо розповісти про австрійський нейтралітет. Ми почули Тебе. Зробимо! Можливо, це буде навіть у форматі відео.
Дострокове голосування у США
Продовжуємо про вибори. Залишається 12 днів до голосування у США, коли виборці підуть на дільниці. А от дострокове голосування вже почалося. Ба більше! 17 мільйонів людей встигли віддати свої голоси.
Що таке дострокове голосування? Це можливість проголосувати до дня виборів. Така процедура дозволяє зробити процес волевиявлення більш зручним і доступним, внаслідок чого збільшується явка. Дострокове голосування може відбуватися або особисто на спеціальних дільницях, або дистанційно поштою. Усе залежить від штату. У деяких штатах дострокове голосування відкривається за 45 днів до дня виборів, а в інших — лише за тиждень або менше.
New York Times пише, що 17 мільйонів відданих голосів за два тижні до Дня виборів — це свідчення того, що виборчі звички американців назавжди змінилися через пандемію коронавірусу. Дострокове голосування тепер — це постійна частина американського демократичного процесу.
Ще у 19 столітті, під час Громадянської війни, запровадили заочне голосування. Солдатам, які воювали далеко від дому, дозволили проголосувати на президентських виборах 1864 року не за місцем реєстрації і до дня виборів. У 20 столітті заочне голосування поступово поширювали і на цивільних осіб, але спершу визначали, що для цього мають бути особливі обставини. Наприклад, хвороба або подорож.

Концепція дострокового голосування у сучасному вигляді почала формуватися наприкінці 20 століття. У 70-х Каліфорнія та Орегон були одними з перших, хто дозволив більш широке заочне голосування без поважних причин. У 1980 Каліфорнія запровадила заочне голосування «без поважних причин», дозволивши будь-кому голосувати поштою без конкретних підстав на це. У 90-х штати почали запроваджувати особисте дострокове голосування. Техас був одним з перших штатів, який запровадив цю систему в 1991. Це допомогло зменшити черги на виборчих дільницях і надало виборцям більшої гнучкості. З 2000-х років дострокове голосування ставало дедалі популярнішим, але справжній культурний зсув стався після пандемії. На виборах 2020 року багато людей голосувало поштою або особисто достроково, щоб зменшити кількість соціальних контактів і ризики підхопити коронавірус. Тоді понад 65,5 мільйонів людей проголосували поштою, і майже 36 мільйонів — особисто достроково.
Цьогоріч багато штатів встановили рекорди першого дня дострокового голосування. Минулого четверга у Північній Кароліні, штаті, що постраждав від урагану Гелен, проголосували 353 000 виборців. У Луїзіані в перший день минулого тижня віддали майже 177 000 голосів.
У Джорджії виборці встановлювали рекорд дострокового голосування чи не щодня з моменту відкриття виборчих дільниць минулого вівторка. Там понад 1,5 мільйона виборців уже проголосували достроково. Після виборів 2020 року деякі штати змінили свої закони, і цей фактор також міг вплинути на поведінку виборців, зокрема мотивував обирати дострокове голосування.
Фіксують також, що у критично важливих штатах достроково голосує більше жінок, ніж чоловіків.
Кілька штатів відстежують голосування поштою за партійною реєстрацією. У Пенсильванії свої бюлетені вже подали понад 580 000 демократів. Республіканців лише — 254 000.

Невада, ще один важливий штат. Там розіслали бюлетені для дострокового голосування поштою усім виборцям. Станом на понеділок близько 53 000 демократів скористалися ними. 37 000 республіканців зробили так само.
Наразі зберігається тенденція, яку зафіксували на виборах 2020 року: демократи більш охоче за республіканців голосують достроково. Утім, за чотири роки республіканці також зробили стрибок, скоротивши різницю.
Цікаво, що на мітингах Трампа дуже багато банерів із закликом голосувати достроково та з інструкцією, як це зробити, але сам політик регулярно закликає до голосування у день виборів та зневажливо ставиться до голосування поштою. Чи є щось таке, до чого він ставиться не зневажливо, крім себе самого? Ні, ми не закінчуємо з американськими виборами на цьому риторичному питанні. Маємо ще декілька новин, але спершу — запросимо Тебе на подію.
Якщо Ти у Києві або будеш у столиці 31 жовтня, то ми наполегливо рекомендуємо о 19:00 завітати у ресторан «Полтава» (Вулиця Князів Острозьких, 2 у Києві.). У цю Велесову ніч SPICER, український бренд джинів, лікерів та настоянок, організовує благодійний ґест. А ми їх підтримуємо. Кошти, виручені з події, ми скеруємо на збір на FPV-дрони для 80 окремої десантно-штурмової бригади, який проводить фонд «1991». Коктейлі готуватиме хто? Настя Іванцова, ведуча подкасту «Голодним не слухати», журналістка та гастроблогерка.
Якщо Ти не зможеш прийти, то запрошуємо просто зробити донат https://send.monobank.ua/jar/5wH7Cxtkv8. Якщо Ти задонатиш з 30 жовтня до 4 листопада, то за донат від 100 грн SPICER обере 4 переможців, яким подарує набори для коктейлів, які Настя готуватиме на ґесті. 3 переможців оберуть рандомно, а одного чи одну — за найбільший донат. За будь-який донат SPICER дарує промокод. У соціальних мережах ми ще нагадуватимемо про таку можливість, тож не пропусти.
Білл Ґейтс та кампанія Гарріс
Про те, що Ілон Маск не просто підтримує Трампа, а займається власною формою гречкосійства — пропонує гроші за підпис петиції у Пенсильванії, одному з ключових штатів, — Ти вже знаєш. Інший дуже багатий чоловік Білл Ґейтс завжди дотримувався двопартійної позиції, але, здається, зараз щось змінилося.

Імовірно, він задонатив близько 50 мільйонів доларів організації Future Forward, яка підтримує президентську кампанію Камали Гарріс. Future Forward — це так звана «організація темних грошей» або ж офіційно 501(c)(4). Спершу про офіційне позначення. Так у США називають тип неприбуткової групи згідно з розділом Податкового кодексу, який її регулює. Мовиться про організації, які класифікують як групи соціального захисту, себто їхня основна мета — сприяння суспільному благу та загальному добробуту громади. Важлива специфіка типу 501(c)(4) — цим організаціям дозволено займатися політичною діяльністю, як-от агітація та адвокація, якщо це є другорядним порівняно з їхньою основною місією. При цьому вони звільнені від сплати федерального податку на прибуток і не зобов’язані публічно розкривати своїх донорів. Саме тому по-іншому 501(c)(4) ще називають «організаціями темних грошей». Через них приватні особи, корпорації або ж інші суб’єкти роблять великі внески у кампанії кандидатів, не розкриваючи при цьому себе.
Якщо Ґейтс таки зробив донат на користь Гарріс, то це не буде відображено у публічних документах. New York Times звернулися до підприємця по коментар із цього приводу. Він у відповідь не підтвердив і не спростував цієї інформації, але визнав, що вибори 2024 року «відрізняються». Цитуємо: «Я підтримую кандидатів, які демонструють чітку відданість покращенню охорони здоров’я, зменшенню бідності та боротьбі зі зміною клімату в США та в усьому світі. У мене довгий досвід роботи з лідерами з усього політичного спектру, але ці вибори відрізняються, вони мають безпрецедентне значення для американців і найбільш вразливих людей у всьому світі». Кінець цитати.
Трамп випереджає Гарріс
На початку тижня The Economist опублікували виборчий прогноз, що базується на статистичній моделі видання, і у ньому вперше зі серпня Дональд Трамп обганяє Камалу Гарріс. Йому віддають 54% шансів на перемогу.
У поясненнях зазначають, що, цитуємо, «гонка все ще залишається більш-менш підкиданням монети, але тепер певна перевага на боці Трампа». Цей зсув відображає звуження лідерства Гарріс в загальнонаціональних опитуваннях протягом останнього місяця. Коли вона стала кандидаткою від демократів, частина респондентів, які раніше зазначали, що вони не визначилися або підтримують кандидатів від третіх партій, почали підтримувати політикиню. Тепер вже Трамп, схоже, отримує користь від подібної партійної консолідації: республіканські виборці, які не визначилися, повертаються до кандидата від своєї партії.

Оскільки підтримка Камали впродовж 2 місяців залишається незмінною, а у Дональда підросла, то таким робом він виривається вперед. Прогноз The Economist досі дає політикині 74% шансів на перемогу в народному голосуванні, але перевага Трампа в ключових хитких штатах створює для нього перевагу в колегії вибірників. Опитування показують, що Трамп набирає обертів у Аризоні та Джорджії, а у Мічигані, Пенсильванії та Вісконсині точитиметься напружена боротьба. До дня виборів ще все купу разів може змінитися, але дуже ймовірно, що знову може повторитися історія, коли президентом США стане не той, хто набрав найбільше голосів на народному голосуванні. Трамп вдруге може мати таке досягнення.
Нагадаємо, що ми випускали у вересні окремий дріп про виборчу систему на виборах президента США, що може призводити до такого дивного результату. Також скоро це пояснення ми випустимо у форматі відео. Сподіваємося на твої поширення.
Більше новин про американські вибори сьогодні не маємо, але наразі без подробиць скажемо, що до дня голосування, 5 листопада, готуємо для Тебе дещо особливе.
Євроінтеграція та референдум у Молдові
У неділю в Молдові відбулися президентські вибори та референдум. На ньому громадяни країни висловлювалися, чи варто внести зміни до Конституції Молдови, щоб включити у неї прагнення членства в Європейському Союзі і запобігти тому, що майбутнім урядам буде легко відвести країну від її проєвропейської траєкторії. Нагадаємо, у червні разом з Україною і Молдова розпочала офіційні переговори з ЄС про членство. Референдум на фактичний євроінтеграційний процес не впливав, перемовини розпочато, але він був радше політичним маркером.
Явка виборців склала 51%, а щодо результатів, то розпочнемо з президентських виборів. Мая Санду, чинна президентка, не змогла переобратися відразу в першому турі і готується до другого. Політикиня здобула майже 42,5% голосів. На другому місці — Александр Стояногло, якого підтримує проросійська Партія соціалістів. У нього — 26%. Другий тур голосування відбудеться 3 листопада.
А тепер про референдум. Там розгорнулася справжня драма. Тільки вдумайся у цей результат: 50,46% — «за» євроінтеграційну поправку, 49,54% — «проти». Долю цього голосування вирішили 11 400 голосів. Запам’ятай цей факт, і коли в Україні будуть вибори, а хтось з Твоїх друзів чи близьких не захоче піти проголосувати, бо «та що той мій один голос вирішує», розкажи їм про референдум у Молдові.

BBC пише, що у неділю ввечері у виборчому штабі Санду настрій був надзвичайно пригніченим, а один із її радників описав результат референдуму як «не такий, як ми очікували». Перші результати підрахунку із сільської місцевості демонстрували перевагу позиції «проти». Коли додався підрахунок з великих міст, то ця перевага скоротилася, але близько півночі мало хто міг подумати, що табір «так» досі має хоч якісь шанси. Видання розповідає, що до того часу багато прихильників Санду покинуло її штаб-квартиру в Кишиневі, а маленькі прапорці ЄС сумно лежали на стільцях або підлозі. Шальки терезів остаточно схилилися на бік євроінтеграційної поправки тоді, коли надійшли голоси від діаспори Молдови.
Ми якось у «стіках» розповідали про те, що уряд Молдови заявив про російське втручання у вибори та референдум. BBC вже в іншому матеріалі розповідає, що молдовські митники зі службовими собаками в аеропорту Кишинева відшукували великі суми грошей, які контрабандою ввозили з Росії саме для втручання у вибори та референдум. Гроші почали знаходити ще у травні у пасажирів, які прилітали стикувальними рейсами з Москви. Люди, які раніше ніколи не залишали Молдову, раптом поверталися після кількох днів у Росії з пачками готівки — 2000, 3000, 7000 доларів. Це не було незаконним, але схема митникам здалася підозрілою. Начальник митниці пояснює: «Були певні рейси: Москва-Стамбул-Кишинів, Москва-Єреван-Кишинів. Зазвичай люди на них не приходять із такою кількістю грошей. Не з Москви». Кінець цитати. Поліція та прокуратура почали вилучати цю готівку. Лише за один день вони могли конфіскувати 1,5 мільйона доларів. І ніхто ніколи не просив повернути гроші.

Ключовою фігурою в цій схемі був Ілан Шор, молдовський олігарх-утікач, який зараз проживає в Росії, і який відкрито зізнався у фінансуванні кампанії проти євроінтеграційної поправки.
Головна антикорупційна прокурорка Молдови Вероніка Драгалін називає все це кричущою операцією з підкупу виборців, яка охоплювала прослуховування телефонних розмов, проникнення в поліцію і вплив на свідків. За її словами, близько 130 000 виборців отримали гроші за своє голосування.
«Бабель» розповідає про матеріал молдовського видання «Ziarul De Garda», у якому детально описують схему Шора. Журналістка цього медіа впродовж трьох місяців працювала інкогніто у мережі агітаторів. В одному із сіл поблизу Кишинева десятки людей виконували такі завдання, як-от: розповсюдження листівок, відвідування мітингів та зустрічі з проросійськими політиками.
Тих, хто добре себе зарекомендував, відправляли до Росії, щоб вони насолодилися цієї країною та послухали лекцію Шора, а ще привезли назад з собою трішки готівки.
Спочатку Шор платив близько 1000 леїв (трохи більше 2000 гривень) за участь у одному мітингу. Потім логіка оплати змінилася: 1000 леїв за місяць, якщо постійно береш участь у акціях. Пізніше цю ставку обіцяли збільшити до 3000 леїв + бонуси. Виплати називали «яблуками», а так званим «волонтерам» говорили: «Якщо ви будете добре поводитися, то отримаєте більше яблук».
Крім цього, Шор фінансував у проросійських регіонах Молдови різні популістські проєкти. Наприклад, парк розваг GagauziyaLand у Гагаузії. На референдумі 95% гагаузького населення проголосувало проти євроінтеграційної поправки.
Ми, як завжди, залишаємо в описі до епізоду лінки на всі використані матеріали, і у них Ти можеш прочитати більше про схеми Шора.
Найдорожча паляничка України
Ми продовжуємо гастрономічну тему у «Ранковому допіо». Про «найдорожчу страву у світі» пише AIN із покликанням на Міністерство економіки України. До 5 листопада у київських ресторанах «Бути Sofie» та «Odesa» можна скуштувати паляничку з кабачковою ікрою. Їх приготували з продуктів, вирощених на розмінованих землях Миколаївщини.

Цей скарб подають як комплімент до замовлених страв. Закуску приготувала шеф-кухарка Ольга Мартиновська.

