Випуск №251
Buy me a coffee, VP Тім Волц, Бангладеш, макіяж політиків, зоопарк картелю
Покоління T — люди, які народилися на початку 2000-х і які витрачають багато свого вільного часу на подорожі та відпустку.
Доброго ранку! Макіяж американських політиків, втеча прем’єр-міністерки Бангладеш, наркобезум і зоопарк та ефективний союз монаха і «Hippo». Таким буде сьогоднішній випуск. Але спершу маємо звернення. Якщо Ти підтримуєш нас своїм доларом на Buy me a coffee, ми просимо Тебе продовжувати це робити, але вже на Patreon. Зараз пояснимо, чому.
Платформа Buy Me a Coffee оновила свої правила та вирішила більше не надавати повноцінні послуги творцям контенту з України. «Оскільки приблизно 20% території України підпадає під дію санкцій, стало надзвичайно важко перевіряти точне місце розташування користувачів, що створює значні ризики помилок», — пише техпідтримка.
Компанія не робила жодних офіційних заяв. Ми та інші українські креатори не отримали ані листа з попередженням про такі зміни у політиці. Усе з’ясувалося раптово й випадково, коли одна з українських користувачок платформи захотіла вивести гроші і не змогла.
У нас на рахунку Buy Me a Coffee також залишаються кошти, і ми зараз посилено намагаємося їх собі забрати. Можеш схрестити за нас пальці. Дуже не хочеться, щоб Buy Me a Coffee став для нас ощадкасою.
Тож ще раз просимо підтримувати Sebto, але на Patreon. Ми будемо закривати профіль на Buy me a coffee, але це займе ще трохи часу. Згодом ми будемо Тобі писати з роз’ясненнями та нагадуваннями. Ми не хочемо нікого втрачати, коли відпаде одна з платформ, тож будемо максимально полегшувати Твій перехід на Patreon. Сподіваємося, що Ти зробиш цей крок нам на зустріч.
Ми також неодноразово чули прохання додати ще альтернативну українську платформу для того, аби нас там можна було підтримувати. Солодашко, ми дуже хочемо цього і всіма нашими руками за те, щоб гроші залишалися в Україні, але наразі ми не можемо цього зробити. Українські платформи мають дуже обмежений функціонал. Ми пробували працювати з «Базою» від Монобанку, і Ти про це вперше чуєш, тому що ми відмовилися від цієї ідеї.
Нам потрібно не лише, щоби нас підтримували своїми підписками. Нам важливо, аби була змога нормально і доступно для авдиторії розмістити ексклюзивний контент та комунікувати зі спільнотою. «База» наразі взагалі не задовільняє цих потреб. Ми переконані, що з часом це зміниться, і ми працюватимемо зі спільнотою вже на українській платформі.
Зараз пропонуємо Тобі Patreon. Зрештою він таки найзручніший саме для подкастів. Оформивши підписку, ти можеш створити для себе RSS стрічку, додати її у плеєр, де зазвичай слухаєш подкасти, і всі повні епізоди «Ранкового допіо» зможеш вмикати не на Patreon, а на Spotify чи Apple Podcasts, наприклад.
Ну а тепер до того, що коїться у світі.
Відставка Шейх Гасіни
У 247 випуску ми розповідали про студентські протести у Бангладеш, які розпочалися через те, що суд відновив систему квот на робочі місця, а потім швидко переросли у ширшу боротьбу за краще політичне представництво. Щонайменше 41 людина загинула, близько 200 осіб отримало поранення.
Тисячі протестантів вдалися до штурму офіційної резиденції прем’єр-міністерки Шейх Гасіни. Штурмували й інші будівлі, що пов’язані з її партією та родиною. Зокрема натовпи розграбували музей, який раніше був родинними будинком політикині і де вбили її батька Муджибура Рахмана — першого президента Бангладеш.
Зрештою у понеділок прем’єр-міністерка подала у відставку та втекла до Індії. По телебаченню показали, як вона зі своєю сестрою сідала у військовий гелікоптер. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати відставку Гасіни. Вони розмахували прапорами та марширували проспектами, але були й ті, хто грабували та підпалювали будівлі.

Головнокомандувач збройних сил Бангладеш генерал Вакер-уз-Заман взяв тимчасовий контроль над країною і розпустив парламент. Він обіцяє сформувати національний уряд і провести нові вибори. Президент країни підтримує цей план. Крім того, головнокомандувач заявив, що військові розпочнуть розслідування репресій, які призвели до найбільшого кровопролиття в країні з часів війни за незалежність. Він додав, що віддав наказ не стріляти в натовп.
Генерал Вакер-уз-Заман також зустрічався з опозиційними політиками та лідерами громадянського суспільства. Нахід Іслам, головний координатор студентів, сказав журналістам, що рух хоче запропонувати бачення нового тимчасового уряду, і студенти не сприймуть жодного відмінного від своїх умов рішення.
Віцепрезидент від Камали Гарріс
На початку тижня Камала Гарріс визначилася з кандидатурою свого віцепрезидента. Якщо вона стане президенткою, то віцепрезидентом буде Тім Волц, губернатор Міннесоти. Axios пишуть, що цей політик є маловідомим для американців. Згідно з новим опитуванням від NPR/Marist, 70% зареєстрованих виборців не мають думки про Волца або ж ніколи про нього не чули. Як ми розуміємо, то це не дуже критично, адже під час кампанії політик розширить свою впізнаваність.

Однак такі показники відкривають для Республіканської партії можливість навішати на Волца ярликів. Вони позиціонують його небезпечно ліберальним та повертаються до протестів «Black Lives Matter», які розпочалися саме у Міннесоті.
Якими рішеннями відомий Волц? Як губернатор він впровадив 20 тижнів оплачуваної сімейної та медичної відпустки за доглядом за дитиною, партнером чи партнеркою або для того, щоб зайнятися власним здоров’ям. Він також захистив у Міннесоті право на аборт, підписав закон про легалізацію рекреаційної марихуани, відновив право голосу для 55 000 злочинців, які перебувають на випробувальному терміні, а іммігрантам без документів забезпечив право на отримання водійських прав.
Волц ставив великі цілі щодо зміни клімату та відновлюваних джерел енергії і зробив Міннесоту одним із 6 штатів, які надають загальні безкоштовні шкільні обіди.

На початку березня 2022 Тім Волц підписав указ, який вимагає від органів штату розірвати наявні контракти з російськими компаніями та утриматись від них у майбутньому. Цьогоріч штат Міннесота встановив особливі відносини з Чернігівською областю.
Камала Гарріс у своїй кампанії повертається до часів, коли Тім Волц був учителем та футбольним тренером. «Тренер Волц». Таким буде образ кандидата у віцепрезиденти. До роботи у школі Волц служив у Національній гвардії. Йому 60. Політик одружений і має двох дітей, собаку Скаута та кішку Гані. У 95-му його заарештували за водіння у нетверезому стані. Відтоді Волц припинив вживати алкоголь.
Тренди макіяжу американських політиків
Тім Волц, міністр транспорту Пітер Буттіджідж, губернатор штату Пенсільванія Джош Шапіро. Їх називали кандидатами у віцепрезиденти Камали Гарріс. Усіх трьох поєднує ще дещо. Однаковий макіяж. Нарешті важливі теми у «Ранковому допіо»!
І, знаєш, ця іронічна ремарка була зайвою. Зовнішній вигляд політиків та політикинь — це справді важливо. Жінки у політиці давно це знають. Неправильний відтінок помади або невдало підібране вбрання — і отримуєш відро критики не лише через те, як виглядаєш, але й через те, що є начебто некомпетентною.
Енн Бранігін з Washington Post пише, що сьогодні і політики-чоловіки відчувають певний тиск через зовнішність. Вони мають виглядати молодими, але не надто; досвідченими, але не дуже зморшкуватими; з ентузіазмом, але Боже збав, аби спітнілими.

Зовнішність має значення у політиці. Це відомо ще з дебатів між Кеннеді та Ніксоном, коли досвід Ніксона заховався за вдало підібраним костюмом, усмішкою та манерами телезірки Кеннеді.
Історично так склалося, що кандидати у президенти США мали бронзовий відтінок шкіри обличчя. Переважна більшість з них — білі чоловіки. Коли вони наживо, під сонцем, зустрічалися з виборцями, то засмагали. З часом, коли телебачення та інтернет почали відігравати дедалі більшу роль, навіть у студії політики виглядатимуть так, наче поціловані сонечком. HD-камери можуть підкреслити кожен недолік шкіри, тож без макіяжу — ніяк.
Однією з ключових потреб для чоловіків-політиків сьогодні є зменшення блиску шкіри та поту. Авдиторія сприймає піт і липкість як нервовість або відсутність контролю. Візажисти також можуть спробувати приховати ознаки втоми та стресу, освітливши область навколо очей і розгладивши мішки під ними. Якщо чоловік занадто блідий, він може виглядати на екрані знесиленим, навіть хворобливим. Тож треба його підрум’янити. Якщо політик занадто помаранчевий через автозасмагу, то візажисти спробують нейтралізувати цей колір. Очевидно, що Трампа це не стосується. У макіяжі для чоловіків приділяють увагу маскуванню пігментних плям і мінімізації зморшок, адже усі ми хочемо бачити досвідчених політиків, але не хочемо турбуватися про їхнє здоров’я.

Ми вже згадували про помаранчеве обличчя Трампа. Це було раніше. Тепер він нам пропонує бронзове лице у стилі Кім Кардашьян. Схожих тенденцій дотримуються й деякі інші республіканці: інтенсивна засмага, гладкі брови.
Інтернети обговорюють, чи користується кандидат у віцепрезиденти від Трампа Джей Ді Венс підводкою. Ти як думаєш? От загугли його, подивися на очі. А й справді, наче трішки підведено. Це цілком може бути вродженою особливістю. Але якщо Джей Ді Венс користується підводкою, то ми за нього тільки раді. Він навіть може наносити макіяж, сидячи на дивані, якщо Ти розумієш, про що ми…
Демократичний табір також має свої тренди у чоловічому макіяжі. На відміну від республіканців, мідно-бронзові обличчя яких продюсер «Ранкового допіо» бачить ще до того, як одягне лінзи на свої «-7», демократи обирають «макіяж без макіяжу» («no-makeup makeup»). Заматовані чола, а зона під очима змащена консилером. Пудри та креми довели їхній колір обличчя до досконалості. Якщо у політиків достатньо часу на макіяж, то візажисти роблять їх трішки теплішими за допомогою зволожувальних кремів та темніших основ.
Окрім часу, на макіяж також потрібно мати гроші. Колись, під час свого першого президентського терміну, Еммануель Макрон зазнав критики, коли стало відомо, що за 3 місяці він витратив на мейк 26 000 євро.

Історикиня краси Сьюзен Стюарт пояснює: використання чоловіками косметики і наша інтерпретація їхнього іміджу, — це послідовний та логічний процес.
Єгипетські чоловіки носили темний і драматичний макіяж очей. І це мало цілком практичну ціль. Так вони захищали очі від спеки та пилу. Однак такий макіяж був дорогим, тож став також ознакою багатства і статусу. Засмага була ідеалом краси для римських чоловіків, символом мужності та життєвої сили. Напудрені перуки французької знаті були не просто придворним звичаєм. Вони також маскували «несолідні» залисини та криваві виразки від сифілісу.
Зоопарк злочинців Качірос
Якщо Трамп та його прихильники додають собі мужності та життєвої сили тоналкою, щоб наблизитися до давньоримських засмаглих ідеалів, то наркоторговці часто заводять собі хижаків. «Вони — королі джунглів, і я — король джунглів, тож заведу собі зоопарк тигрів, левів та крокодилів». Можливо, і в Трампа є щось подібне. Наразі про це нічого не відомо, на відміну від зоопарку «Джойя-Гранде» , яким володів картель Качірос.
Картель Качірос колись був панівною силою в центральноамериканському наркобізнесі. Його очолювали брати Рівера Марадіага. Качірос контролював близько 90% підпільних злітно-посадкових смуг, які використовувалися для наркотрафіку в Гондурасі. Це приносило близько 1 мільярда доларів щорічно. У 2010 році брати Рівера Марадіага отримали ліцензію на відкриття зоопарку та імпорт екзотичних тварин. Для чого? Щоб відмивати гроші і задовільнити свою пристрасть до хижаків.

Зоопарк «Джоя-Гранде» розташовували у віддаленій частині Гондурасу. До нього потрібно їхати три години ґрунтовими дорогами. Така ізоляція наштовхує на думку, що «Джойя Гранде» ніколи не призначався для публічного відвідування.
Крім того, зоопарк будували не професіонали. Ті, хто це робили, намагалися повторити гватемальський зоопарк «Ла Аврора», але планування було неадекватним, а розміри вольєрів неправильні. Тигрів, яких особливо цінували в Качірос, часто спаровували. Це призвело до генетичних проблем і хронічного болю у деяких тварин.
У 2013 році уряд Гондурасу конфіскував майно Качірос, включно із зоопарком. Бюро з управління арештованими активами взяло на себе керування ним. Ось уже впродовж 11 років зоопарк працює зі значним дефіцитом. За весь цей час вдалося згенерувати лише 40 тисяч доларів. Щомісячні витрати на їжу хижаків становлять 31 тисячу доларів. «Надзвичайно складно керувати конфіскованим бізнесом, який був створений виключно з метою відмивання грошей або розваг злочинних організацій. Без незаконних грошових потоків практично неможливо управляти цим зоопарком, тому що його законні доходи не можуть покрити витрати», — розповідає Крістіан Бернундес, юрист Бюро.

Фото: Fritz Pinnow для The Guardian.
За станом тварин слідкує команда молодих біологів та біологинь. Деякі з хижаків потребують регулярного лікування. Багато місцевих видів, як-от ягуари і тапіри, настільки одомашнені, що їх не можна випускати на волю, а тигри поводяться як коти. Вони звикли до того, щоб їх гладили.
Нещодавно персонал зоопарку звинуватив Бюро з управління конфіскованими активами у тому, що установа припинила виплату зарплат. Працівники також заявили, що щонайменше 13 тварин загинуло через ненадійні умови зоопарку.
Бюро у відповідь каже, що за посередництвом персоналу картель досі здійснює певний контроль над зоопарком. Працівники зоопарку не коментували таких заяв. Кажуть, їхня суперечка з Бюро була виключно через питання зарплати.
Можливо, скоро «Джоя-Гранде» стане доступним для відвідувачів, але майбутнє зоопарку та тварин у ньому у будь-якому разі сповнене невизначеності.
Черепаха зупинила потяг
Ще з важливих тем цього тижня – антимігрантські заворушення у Сполученому Королівстві. Сьогодні ми вже не встигнемо її охопити. Захотілося зробити цю п’ятницю трішки легшою. Тому макіяжі, картелі і зоопарки були, а протести залишаємо на понеділок. Але одну британську історію сьогодні таки Тобі розповімо.
Пам’ятаєш, наприкінці липні був глобальний ІТ-збій, який повпливав на комп’ютери з операційною системою Windows? Тоді ще скасовували або переносили авіарейси по всьому світу. І взагалі транспорт від цього дуже постраждав.

Так ось, зупинки в той час були не лише через збій. На британській залізниці, між містами Аскотом і Бегшотом поїзд затримався … через черепаху Соломона.
Машиніст помітив рептилію на колії біля станції Аскот. Інженери зняли Соломона з рейок, а співробітники станції перемістили черепаху в безпечне місце на платформі. Соломон навіть трішки проїхався у поїзді. На станції планували його відвезти до ветеринара, але вже за дві години власник Соломона впізнав його та забрав додому. Як рептилії вдалося втекти з дому і дійти до колій — загадка.

