Випуск №252
Заворушення і протести у Сполученому Королівстві, Іран і вибори у США
Мондеґрин (англ. mondegreen) — це помилково почута або неправильно інтерпретована фраза чи текст, часто з пісні, вірша чи промови, що надає словам нового, часто кумедного значення. Цей термін запровадила американська письменниця Сильвія Райт у 1954 році, коли неправильно почула рядок із шотландської балади «The Bonny Earl of Murray». Вона помилково почула рядок «They hae slain the Earl of Murray, and laid him on the green» («Вони вбили графа Мюррея і поклали його на зеленій траві») як «They hae slain the Earl of Murray, and Lady Mondegreen» («Вони вбили графа Мюррея і леді Мондегрін»).
Заворушення і протести в Британії
Доброго ранку! У минулому випуску ми обіцяли, що сьогодні розповімо про протести у Сполученому Королівстві. Саме це і збираємося зробити, але з однією невеличкою зміною. Британські журналісти використовують словосполучення «заворушення і протести», що точно значно краще описує ситуацію у країні. Тож сьогодні випуск «Ранкового допіо» ми розпочинаємо із заворушень та протестів у Сполученому Королівстві. Спробуємо перебрати всі жилочки в цій темі.
Усе почалося з трагічного інциденту наприкінці липня в тихому приморському містечку Саутпорт на півночі Англії. Трьох дівчаток вбили, коли вони репетирували свої танцювальні рухи під улюблені пісні Тейлор Свіфт. Елсі Дот Стенкомб, Бебі Кінг і Еліс Агіар. Їм було 7, 6 та 9 років. Хлопець з ножем увійшов до їхнього тренувального класу і влаштував різанину. Окрім 3 дітей, які загинули, ще кілька отримали важкі поранення.
Поліція затримала нападника і повідомила, що йому 17 років, він живе у селі Бенкс у графстві Ланкашир, але народився в Кардіффі. Заарештували хлопця за підозрою у вбивстві та замаху на вбивство. За словами поліції, мотиви залишаються незрозумілими, але як тероризм інцидент точно не розглядають.
Британський закон забороняє публічно називати імена підозрюваних, якщо їм немає 18 років. Така норма спричинила інформаційний вакуум, який призвів до сплеску чуток. Зокрема ультраправі медіаканали поширили неправдиву інформацію про особу підозрюваного. Соціальні мережі швидко наповнилися вкидом, начебто нападник — мігрант. Також ходили безпідставні чутки про те, що він мусульманин. І градус настроїв у суспільстві стрімко почав зростати.
Тим часом Найджел Фарадж, британський телеведучий, лідер правої партії «Reform UK» і член парламенту, випустив відеозвернення, в якому поставив під сумнів інформацію від поліції. Цитуємо: «Мені просто цікаво, чи не приховують від нас правду. Я не знаю відповіді на це питання, але вважаю, що це справедливе і законне запитання». Кінець цитати. Риторика Фараджа лише посилила хаос, викликавши ще більшу недовіру і нову хвилю спекуляцій. Чутки і неправдиві наративи призвели до масових заворушень.
Через три дні після нападу суд дозволив оприлюднити ім’я підозрюваного, щоб протидіяти інформаційному безладу та дезінформації. Аксель Муганва Рудакубана — так звати нападника. Його батьки походять з Руанди, але сам хлопець, як і його старший брат, народився вже у Сполученому Королівстві. Коли розкрили особистість підозрюваного, це майже ніяк не вплинуло на ситуацію.
Поки місто Саутпорт продовжувало перебувати в жалобі, на вулиці вийшли ультраправі протестувальники. Вони скандували «Ми хочемо повернути нашу країну», напали на місцеву мечеть і поранили понад 50 поліцейських. Після цих перших заворушень у всьому Сполученому Королівстві спалахнули насильницькі акції.
Робін Вінтер, журналістка The Guardian у подкасті «Today, Explained» від Vox.com розповіла, що напад у Саутпорті стався у вівторок ввечері, а до п’ятниці вже був сформований список місць, де планувалися демонстрації, які називали протестами. Цей список поширювали у соціальних мережах. Серед місць демонстрацій були, наприклад, мечеті та готелі, де проживають особи, які шукають притулку.
У деяких медіа ми зустрічали пояснення, що цей список — це було тим, що у нас назвали б ІПСО. Його поширили, аби навести жаху та поглибити хаос. Акції планувалися не в усіх місцях, про які мовилося у соціальних мережах. І тим не менш сталося декілька дуже прикрих інцидентів.
Позаминулої неділі понад 700 осіб оточило готель на півночі Англії, де проживали шукачі притулку. За даними поліції, учасники заворушень розбили вікна, намагаючись увірватися в готель, підпалили великий сміттєвий бак, побили поліцію. У готелі в цей час перебувало близько 240 людей. Вони, нажахані, виглядали у розбиті вікна. Більшість шукачів притулку в тому готелі — молоді люди у віці близько 20 років.
Поліцейські під час цього нападу були екіпіровані вогнетривким спорядженням, шоломами і щитами, які захистили їх від вогню та піротехніки. Однак зараз у британських правоохоронних органів дуже виснажливі дні. Чимало правоохоронців зазнало поранень.
Станом на четвер, 8 серпня, голова Федерації поліції Тіффані Лінч оцінила, що в результаті заворушень постраждало понад 100 поліцейських, дехто перебуває в лікарні. Головний констебль поліції Мерсісайду сказав BBC, що деякі з поранених поліцейських «боялися, що не доїдуть додому».
Робін Вінтер у подкасті згадувала, як деякі офіцери сказали їй, що це найбільші заворушення, на які їм коли-небудь доводилося реагувати.
Бувало, що у містах не обирали жодних конкретних цілей для нападу. Так сталося у Мідлсбро. Ультраправі просто безчинствували у різних місцях, а сил поліції бракувало, щоб повністю контролювати ситуацію. У таких умовах постраждали журналісти та фотографи. Їх побили, а обладнання пошкодили або вкрали. Зараз у Сполученому Королівстві загалом панує величезна недовіра до медійників. Це характерно як для учасників заворушень, так і для широкої громадськості.
Тепер про те, чому британські медіа пишуть про «заворушення і протести». Заворушення, Ти розумієш, тут йдеться про весь той бешкет і фізичну шкоду, які пояснюють як реакцію на вбивство трьох дівчаток. Крім них, спостерігають і ширші антимігрантські настрої. Частина британського суспільства переконана, що у Сполученому Королівстві до мігрантів ставляться краще, ніж до своїх громадян. Люди говорять про те, що вони мусять працювати, щоб оплачувати рахунки і мати дах над головою, у той час як мігранти начебто приїжджають на все готове. «Ми хочемо повернути нашу країну собі» — це тепер популярне гасло.
Коли ми опрацьовували матеріали для цього випуску, натрапляли на коментарі людей, які зізнавалися у своїх антимігрантських настроях і в тому, що спершу планували виходити на протести. Потім вони бачили, у що це дійство переростає, розуміли, що це ніякий не протест і зрештою засудили заворушення. Себто люди все ще протестно налаштовані до мігрантів, але не підтримують насильство.
Говорячи про протести, важливо також згадати і про антирасистські мітинги. Після тижня насильницьких безладів тисячі людей у всьому Сполученому Королівстві почали виходити на мирні акції, щоб показати свою реакцію на події. У Лондоні близько 5 тисяч людей вийшли на марш на підтримку біженців. Він розпочався біля штаб-квартири партії «Reform UK», лідер якої Найджел Фарадж виступає за «заморожування» імміграції.
У контексті антимігрантських настроїв очікувано дуже велику роль відіграє дезінформація. У певних громадах, наприклад, ходять чутки про те, що деякі чоловіки стежать за жінками, коли ті йдуть додому, або про те, що влада приховує випадки зґвалтування. Журналісти не можуть знайти доказів цих чуток, але це й не має жодного значення. Для соціальних мереж достатньо пересудів.
ВВС проаналізували, як поширювалося насильство після вбивства дітей. Обговорення так званих «протестів», а фактично заворушень, відбувалися у Telegram. Поліція заявила, що до насильства, ймовірно, причетні прихильники нині розпущеної ультраправої ісламофобної організації «Ліга оборони Англії».
Хоча скидається на те, що немає єдиної сили, яка організовує бунти, BBC виявили чітку модель інфлюенсерів, які закликають людей збиратися на протести. В X засновник «Ліги оборони Англії», ультраправий активіст і засуджений злочинець Томмі Робінсон, чиє справжнє ім’я Стівен Якслі-Леннон, публікував підбурливі повідомлення, поки сам відпочивав на Кіпрі. У нього майже мільйон підписників. Активно працюють в Х й анонімні сторінки з вигаданими іменами, але великою авдиторією. Наприклад, «Лорд Саймон» був одним із перших, хто публічно закликав до загальнонаціональних протестів.
Про роль інфлюенсерів згадувала і Робін Вінтер у подкасті «Explained, Today». Зокрема вона підмітила, що у соціальних мережах було багато навмисних підбурювачів, які самі не вчиняли б насильство, але легко підштовхують до цього інших.
Крім нічим не підтверджених чуток про небезпеки від мігрантів, набрав обертів і наратив про «дворівневу поліцію». Це переконання, що білі британці зазнають гіршого поводження (більш суворого ставлення) з боку поліції, ніж мусульмани чи інші групи населення. Робін Вінтер вважає, що ці твердження не варто наразі називати теорією змови, але загалом це аж надто популярна тема серед ультраправих.
І хто ж цю тезу про дворівневість підтримав? Як Ти думаєш? Додамо трішки інтерактиву до «Ранкового допіо». Зробимо зараз павзу на 3 секунди, а Ти про себе зроби припущення. Хто з відомих людей міг би підтримати такий наратив. Потім у коментарях чи у соціальних мережах напиши, чи вдалося Тобі вгадати.
Ілон Маск! Ну звісно! Він назвав прем’єр-міністра Сполученого Королівства Стармера «дворівневим Кейром», очевидно маючи на увазі ідею дворівневої поліції.
До речі, про Кейра Стармера і реакцію його уряду на все, що відбувається. Станом на суботу поліція заарештувала більше 700 осіб, які брали участь у заворушеннях або ж спровокували їх. Проти 302 з них уже висунули звинувачення.
32 арешти стосуються онлайн-злочинів, зокрема підбурювання. Інші арешти включають звинувачення в насильницьких заворушеннях, крадіжках та антисоціальній поведінці. Поліція повідомляє, що розслідування у всій країні, ймовірно, триватиме протягом наступних декількох місяців.
І це відображає завдання, яке ставив прем’єр-міністр перед правоохоронними органами. Робін Вінтер згадує 2011 рік. Тоді у Лондоні та інших містах відбулися деякі заворушення, а Стармер працював директором державного обвинувачення, головним прокурором. Він визначав, як суди розглядатимуть справи заколотників. Метод судового переслідування Стармера полягав у тому, щоб все зробити швидко. Обвинувачених швидко доставляли до суду. І так само швидко виносили вироки. Для цього суди працювали пізно ввечері та на вихідних.
Зараз відбувається щось дуже схоже. Стармер прагне негайно придушити бунтівників. Імовірно, розрахунок такий: коли люди побачать великі вироки за напади на поліцію та підпали, вони двічі подумають, перш ніж брати участь у майбутньому насильстві.
Припускають, що поступово заворушення почнуть стихати, однак літо 2024 для Сполученого Королівства запам’ятається як літо заворушень.
Іранські хакери та дебати Трампа з Гарріс
А у Сполучених Штатах триває літо президентських виборів. І в нас є декілька новин звідти.
Новина перша: у Microsoft заявили, що Іран втручається у листопадові вибори та посилює поляризацію США. Дослідники компанії зафіксували хакерську активність та роботу через фейкові новинні сайти, націлені на крайніх лівих і крайніх правих.
Зокрема у жовтні минулого року запустили сайт «Nio Thinker». Спершу його фокус був на війні в Газі, а згодом додалися й американські вибори. Цей сайт має ліберальний ухил, а Трампа називає «слоном із опіоїдами в посудній крамниці MAGA».
Інший сайт — «Savannah Time»— орієнтований на консерваторів. Там пишуть про республіканську політику та ЛГБТК+.
Для наповнення обох сайтів використовують штучний інтелект, щоб плагіатити з американських ресурсів.
У березні почала свої кампанії ще одна група, пов’язана з Іраном. Вона працює у соціальних мережах: публікує повідомлення під виглядом активістів.
Інша група, під керівництвом Революційної гвардії Ірану, зламує мейли різних важливих людей, пов’язаних з кампаніями кандидатів у президенти.
Microsoft також продовжує відстежувати втручання з боку Росії. Держава-терористка працює, зокрема, через облікові записи Telegram та X. Їх ведуть пропагандисти на контрактах, що раніше працювали на прігожинській фабриці тролів. Росіяни, так само як іранці, використовують для своїх дезінформаційних кампаній штучний інтелект. Наприклад, у Х поширювали 30-секундне відео «Hold the Line», у якому орда зомбі-іммігрантів скупчується на південному кордоні США.
Новина друга: Трамп заявив, що таки дебатуватиме з Камалою Гарріс. Політик стверджує, що готовий взяти участь у 3 дебатах, зокрема на ABC News, від яких раніше відмовлявся. Решту дебатів проведуть Fox News і NBC News. Орієнтовні дати: 4, 10 та 25 вересня.
І тут ми маємо до Тебе питання. Ми не проти зробити щось особливе з нагоди зустрічей Дональда та Камали. Але наразі немає жодних конкретних ідей, тож дуже відкриті до Твоїх пропозицій. Дай нам знати, чого б Тобі хотілося із наближенням президентських виборів у США.
Якщо вже згадали про Трампа, то ще відразу розповімо про нові подробиці замаху на нього. ABC News пишуть, що Томас Метью Крукс, хлопець, який стріляв, упродовж року 43 рази відвідав полігон. Він приходив туди навіть на свята — Гелловін, Різдво, День святого Валентина. 80% його візитів на полігон — це були тренування з гвинтівкою.
Чихуахуа Гізмо
Уже майже кінець випуску, скоро будуть «стіки», але ще маємо одну історію з Лас-Вегаса. У 2015 у Джудіт Монаррез утік песик Гізмо: чихуахуа прослизнув через несправні ворота. Через 9 довгих років жінка отримала листа про те, що Гізмо знайшовся живим.
Перехожа знайшла собаку і відвезла його у ветеринарну клініку. Там зісканували чип, а господиня песика отримала автоматичне сповіщення про це. Чого нас вчить ця історія? Правильно: не втрачати надії та чипувати своїх домашніх улюбленців.
