Вихід Байдена з президентських перегонів, Камала Гарріс, Олімпіада в Парижі
Кавовий бейджинг (coffee badging ) — тенденція з’являтися в офісі лише, щоб випити кави з колегами, і повернутися додому, щоб працювати там. Може бути пов’язаною із вимогами компаній працювати в офісах.
Венесуела на межі
Доброго ранку! Раді повернутися до Твоїх вух. Сподіваємося, Тобі без «Ранкового допіо» було так само сумно, як і нам без Тебе.
Розпочнемо сьогоднішній випуск з протестів у Венесуелі. Позаминулої неділі там відбулися президентські вибори. «The Guardian» писали про те, що за умови чесного, прозорого та справедливого голосування венесуельці зможуть покласти край 25-річному соціалістичному правлінню країни. Його розпочав у 1999 році Уго Чавес, а продовжив у 2013 Ніколас Мадуро.
Ніколас Мадуро. Ось уже протягом 11 років президент Венесуели. Проблемний президент Венесуели. Мадуро звинувачують у придушенні опозиції, арештах політичних опонентів, цензуруванні ЗМІ та використанні державних ресурсів для узурпації влади. Його правління — це період однієї з найгірших економічних криз в історії країни. Мільйони людей були змушені покинути Венесуелу.
Фото: Raúl Arboleda/AFP/Getty Images через «The Guardian».
Саме за президентства Мадуро ця держава пройшла шлях від багатої демократії до диктатури на межі краху. «Так собі факт», чесно кажучи. Як йому вдалося довести до такого свою країну? Власне, не лише йому. Розповімо трішки про історію венесуельського колапсу.
Колись це була найбагатша країна Латинської Америки. Цей статус Венесуела отримала завдяки найбільшим у світі запасам нафти. У 90х величезну популярність отримав харизматичний лідер Уго Чавес. Він служив у повітряно-десантних військах, і червоний берет десантника згодом став невід’ємною частиною образу політика. Спершу Чавес намагався здійснити військовий переворот. Тодішній корумпований уряд придушив ці зусилля, а Чавеса відправили за ґрати. Через два роки підполковника амністували, і він вирішив збройну боротьбу змінити на легальну політичну діяльність: разом з прихильниками заснував ліву соціалістичну партію «Рух за п’яту республіку».
Головними ворогами Чавес називав корумповані еліти, які були винними в економічній нерівності. Цей месидж знайшов широкий відгук серед суспільства. Так Уго Чавес прийшов до влади.
Коли у 2004 році ціни на нафту різко зросли, економіка Венесуели переживала бум. Отримані з чорного золота мільярди Чавес витрачав на соціальні програми, субсидування продуктів харчування, покращення освіти та розбудову системи охорони здоров’я. Бідність скоротилася більш ніж на половину. Це стало величезним досягненням політика. Однак він також зробив економіку сильно залежною від нафти і витрачав гроші нерозважливо, що створило підґрунтя для майбутніх проблем.
З проблемами вже довелося давати раду Ніколасу Мадуро, який став президентом після смерті Чавеса. Це сталося у 2013, а вже у 2014 ціни на нафту різко впали. І почалася гіперінфляція: предмети першої необхідності, як-от їжа та ліки, стали недоступними для більшості венесуельців. Валютна система перетворилася на повний безлад, офіційний обмінний курс приносив вигоду лише союзникам Мадуро, а звичайні люди були змушені звертатися до чорного ринку.
У 2015 опозиція отримала більшість у Національній асамблеї, а Мадуро у відповідь замінив суддів Верховного суду на лояльних до себе і позбавив Асамблею частини повноважень. Вибухнули масові протести, і відтоді країна перебуває у стані нестабільності.
Ще через 2 роки, незважаючи на широку опозицію, Мадуро провів голосування щодо формування нового керівного органу — Національних установчих зборів. Фактично це дало йому необмежену та ніким не контрольовану владу. Міжнародна спільнота у відповідь проти Венесуели та адміністрації Мадуро ввела санкції.
Ми поспілкувалися з венесуелкою Фанні, яка наразі проживає в Іспанії. Вона розповіла нам, що її країна ось уже 25 років перебуває під диктаторським режимом. Себто жінка покладає відповідальність за все, що відбувалося та відбувається на її Батьківщині, не лише на Мадуро, але й на Чавеса. Фані розповідає, що вже майже 8 мільйонів венесуельців, як і вона із синами, були змушені залишити свої домівки і родини та емігрувати. Венесуельців тепер можна зустріти у всіх країнах світу. Ті, хто залишилися вдома, зазнали репресій. Режим вбив багато невинних людей. Фанні висловлює сподівання, яке відчувають усі венесуельці: їм дуже хотілося б вірити, що міжнародні організації зможуть надати їм необхідну підтримку і змусять диктатора відмовитися від влади та покинути Венесуелу. Інакше тисячі і тисячі будуть і надалі виїжджати в пошуках нового життя та більшої безпеки.
Восени 2023 Сполучені Штати послабили нафтові обмеження, оскільки Мадуро пообіцяв провести у 2024 відкриті вибори. І ось ми тут, і можемо констатувати, що відкритих виборів так і не сталося.
Головною опоненткою Мадуро мала стати Марія Коріна Мачадо, але її дискваліфікували через звинувачення у корупції. На думку багатьох, ці закиди насправді були сфабриковані, щоб не допустити політикиню до виборів. Зрештою замість неї взявся протистояти Мадуро Едмундо Гонсалес Уррутія, колишній дипломат, якого підтримала коаліція опозиційних партій.
Ще до початку голосування були серйозні побоювання щодо чесності виборів, адже адміністрація Мадуро контролює виборчі органи. Його також звинувачували у спробах саботувати опозицію, зокрема через контроль над медіа, та ускладненні голосування венесуельців за кордоном.
Зрештою після голосування Мадуро заявив, що переміг. Опозиція у відповідь стверджує, що він вкрав вибори. І в цьому випадку «вкрав вибори» — це не маячня на кшталт закидів Трампа чи Болсонару. Він справді їх украв. Екзит-поли та, за словами опозиції, записи уряду свідчать, що Гонсалес набрав удвічі більше голосів за Мадуро.
Уряд запросив для спостереження за волевиявленням Центр Картера, який заявив, що вибори «не відповідали міжнародним стандартам чесності і не можуть вважатися демократичними».
Заяву венесуельської ЦВК про перемогу Мадуро спростовує принаймні два незалежні джерела. Всі альтернативні до урядових дані показують схоже співвідношення голосів: 66% у Гонсалеса, 31% у Мадуро.
Сполучені Штати та кілька країн Латинської Америки заявили, що уряд повинен опублікувати протоколи, на яких ґрунтується заява про перемогу Мадуро. Пізніше Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що на президентських виборах у Венесуелі переміг опозиційний кандидат Едмундо Гонсалес. Цитуємо: «Враховуючи переконливі докази, США і, що найголовніше, венесуельцям зрозуміло, що Едмундо Гонсалес набрав найбільшу кількість голосів на президентських виборах у Венесуелі 28 липня». Мадуро парирував: «Сполучені Штати повинні тримати свого носа подалі від Венесуели!».
Його союзники, як-от: Росія, Китай, Іран, Північна Корея, Сирія, Куба, Нікарагуа, Болівія та Гондурас висловили підтримку Мадуро.
У всій країні спалахнули масові протести. Люди вимагають оприлюднення протоколів та не погоджуються визнавати перемогу Мадуро.
Фанні каже, що вони знову виходять на вулиці, щоб захистити свої голоси. Мадуро не оприлюднює протоколів і сам себе проголосив президентом, хоч увесь світ знає, що це брехня. Боротьба триває у Венесуелі і в усіх країнах, де є венесуельці. Вуличні протести тривають. Фанні налаштована рішуче: «Так буде «hasta el final», «до самого кінця», поки ми не досягнемо справедливості».
Авторитарний соціаліст відповів силою. Згідно з даними правозахисних груп, щонайменше 16 людей загинули та понад 1000 людей заарештовані.
Лідери опозиції заявили, що урядові сили безпеки затримують волонтерів, які були спостерігачами на виборах. У вівторок люди в масках впіймали опозиціонера Фредді Суперлано та двох членів його команди, запхнули їх до автомобіля та відвезли в невідомому напрямку. У середу сили безпеки оточили посольство Аргентини в Каракасі, столиці Венесуели. Там ховалося шість співробітників опозиційних штабів після того, як у грудні видали ордери на їх арешт. Посольство знеструмили. Президент Аргентини Хав’єр Мілей публічно засудив дії Мадуро.
Він, зі свого боку, звинуватив лідерку опозиції Марію Коріну Мачадо та кандидата в президенти Едмундо Гонсалеса у «злочинному насильстві». Виступаючи з балкона президентського палацу, Мадуро закликав венесуельців через урядовий додаток «VenApp» повідомляти про тих, хто заперечує його перемогу. Уряд запустив цей застосунок у 2022, щоб отримувати повідомлення про відключення електроенергії та невідкладні медичні ситуації. Тоді правозахисники попереджали, що аплікація легко може бути перепрофільована. З початком протестів соціальні мережі були завалені скаргами на «VenApp», тож тепер додаток недоступний для завантаження. Уряд запустив Telegram-канал «Hunting Guarimbas», щоб ідентифікувати протестувальників.
Якщо Мадуро не втече, наприклад, до якогось кубинського Растова, то, ймовірно, світу варто готуватися до нової хвилі венесуельських мігрантів. Опитування, проведене на початку липня, показало, що 17% венесуельців мають намір покинути країну протягом 6 місяців, якщо Мадуро залишиться президентом. Це може означати один з найбільших спалахів міграції у світі: понад 4 мільйони людей.
Російський слід у гендерних маніпуляціях
«Чоловік побив жінку!», «трансґендери обмежують права жінок!», «тепер стати олімпійським чемпіоном з боксу дуже просто, треба просто сказати, що ти жінка». Ми не зійшли з розуму. Просто приблизно таке творилося у соціальних мережах різних мовних сегментів. Такі дописи провокували на емоцію. Але для початку спробуємо розібратися, про що взагалі йшлося. Мовилося про Олімпійські ігри, в межах яких відбувся боксерський поєдинок між алжиркою Іман Хеліф та італійкою Анджелою Каріні. Здавалося б, і що тут такого? Справа в тім, що після бою почали ширитися незрозумілі чутки про те, що алжирка насправді начебто алжирець.
«Вітаю, ви щойно спожили вкид русні», — написав у «Х» заступник головного редактора «Tribuna.com» Володимир Гарець.
Виявляється, є така «IBA», Міжнародна боксерська асоціація. Ця організація донедавна відповідала чи не за весь аматорський бокс, включно з Олімпіадами. Керував нею росіянин Умар Кремльов. Огидний, як його прізвище. Як пише Гарець, у Міжнародного олімпійського комітету до боксерської асоціації завжди було багато претензій. У 2022 Кремльов з порушеннями переобрався президентом, і багато країн просто вийшло з цієї організації. А от авторитарні держави навпаки підтримали його. Кремльову потрібно було якось віддячити і підтримати and пропаганду автократів.
Тут знайшлася алжирська боксерка Іман Хеліф, яка станом на 2023 вже 7 років виступала в боксі. Жодних яскравих результатів не показувала, але брала участь у попередній Олімпіаді. Нікого ніколи ця атлетка особливо не цікавила, аж раптом її дискваліфіковують з Чемпіонату світу 2023 року через «невідповідність статі». І знаєш що? Незрозуміло звідки взявся такий висновок. «ІВА» не проводила тест на тестостерон. А от який саме проводила — незрозуміло. Опубліковувати результати вони відмовилися.
Медіа і користувачі соціальних мереж почали писати, що в атлетки ХУ набір хромосом. І Володимир Гарець пояснив, звідки ростуть ноги в цієї інформації. Про ХУ набір хромосом один-єдиний раз сказав Кремльов у коментарі «ТАСС». Це основна державна пропагандистська інформаційна агенція Росії.
«ІВА», до речі, була однією з перших організацій, хто, попри рекомендації МОК, повернув росіян у бокс після початку повномасштабного вторгнення. І у 2023 Міжнародний олімпійський комітет позбавив «IBA» свого членства. Себто за боксерський турнір на Олімпіаді в Парижі ця горе-організація не відповідає.
Італійська боксерка вже вибачилася перед суперницею за свою не спортивну поведінку, зокрема за те, що відмовилася потиснути їй руку. Анджела Каріні каже, що якщо МОК допустив алжирку до змагань, то вона довіряє такому рішенню. Цікаво, чи вибачаться інші публічні люди, які або впали в істерику або різко стали захисниками прав жінок?
Ми хочемо Тобі більше розповісти про тестування на стать, але спершу коротке спостереження. Не будемо узагальнювати, тому, звісно, не всі, але багато з тих, хто після боксерського поєдинку між італійкою та алжиркою занепокоїлися, що жінки перебувають в нерівному становищі, чомусь поза Олімпіадою не переживають за права жінок.
«Та як таке можливо, щоб чоловік побив жінку?», — пишуть вони про дійство в ринзі, а вже завтра напишуть: «Та навіщо нам та Стамбульська конвенція, домашнє насильство — роздута проблема».
Коли Джорджа Мелоні пише твіти про рівність, чи думає вона, що право на аборт, проти якого вона виступає, це також про рівність?
А тепер перейдімо до тестів на визначення статі. Розглянемо ситуацію у легкій атлетиці.
Інтерсекс і спорт
Ева Клобуковська була відомою польською легкоатлеткою. Спринтеркою. У 1964 році вона завоювала золото Олімпійських ігор в естафеті 4 по 100 та бронзу в індивідуальному забігу на 100 метрів. Потім ще були рекорди, щедрі на медалі чемпіонати та кубки Європи, але вже 1967 всі її здобутки та титули анулювали через результат тесту на визначення статі.
Такі тестування вперше запровадили на чемпіонаті Європи з легкої атлетики у 1966 році. У 60-х у чиновників виникли підозри щодо успішних атлеток, мовляв, ті можуть бути чоловіками, просто переодягненими в жіночу форму. Так і дійшли до рішення про тест на стать. Спочатку визначення статі відбувалося через фізичний огляд, з яким у польської спринтерки не виникло проблем. Вона була однією з перших легкоатлеток, які пройшли цей малоприємний процес. Польку обстежили під час так званого «параду оголених», коли група лікарів оглядала геніталії спортсменок, щоб підтвердити їхню стать. Так собі, правда? Тож не дивно, що від такого тесту відмовилися і замінили його на хромосомний.
Хромосомне тестування розподіляло атлетів на категорії на основі їхніх пар хромосом XX — жінка або XY — чоловік. Результати Еви Клобуковської визначили її стать як «не жінка». Було виявлено, що «у неї на одну хромосому більше». Мозаїцизм XX/XXY. Так у 21 рік Ева Клобуковська дізналася, що вона — інтерсекс-людина.
Так називають осіб, народжених зі статевими ознаками, відмінними від типових уявлень про чоловіче чи жіноче тіло. Інтерсекс – це парасольковий термін. Його використовують, щоб описати широкий спектр природних варіацій, які впливають на геніталії, статеві залози, гормони, хромосоми або репродуктивні органи. Іноді ці характеристики помітні при народженні, іноді вони з’являються в пубертатному періоді (наприклад, через відсутність менструації або фізичний розвиток, що не відповідає призначеній статі), а іноді ці характеристики взагалі не є видимими. Близько 1,7% населення народжується з інтерсексними ознаками. Це приблизно стільки ж, як і людей з рудим волоссям. Бути інтерсекс-людиною — це про біологічні ознаки. Часточка «-sex» у цьому слові, це про стать, але не про сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність.
Термін «гермафродит», який Ти можеш знати з уроків біології, щодо людей застосовували у 18-19 століттях, а у 20 ввели «інтерсекс». Сьогодні слово «гермафродит» коректно вживати щодо рослин і тварин, але дискримінаційно щодо людей. З 2015 року ВООЗ та ООН визначають інтерсексність як варіацію статевого розвитку.
Коли стало відомо про набір хромосом Еви Клобуковської, їй довелося достроково завершити свою спортивну кар’єру. Згодом вона закінчила Варшавську школу економіки та довгий час працювала у нафтогазовій галузі.
Що ж до хромосомних тестів для визначення статі, то від них відмовилися через неточність та недосконалість процедури. Цей метод не враховував складну природу статі, яка включає генетичні, фізичні та гормональні фактори, тож його замінили тестуванням рівня тестостерону. Але й з ним не все так просто.
У 2011 році ліміт тестостерону для жінок встановили на рівні 10 наномолей на літр. Це вважається нижньою межею нормального чоловічого рівня. Індійська спринтерка Дуті Чанд, у якої від природи високий рівень тестостерону, не пройшла цей тест у 2014, але подала апеляцію. Вона стверджувала, що «Світова легка атлетика», керівна організація у цьому виді спорту, не має наукових доказів, які б пов’язували високий рівень тестостерону з покращенням спортивних результатів. Спортивний арбітражний суд погодився із цим аргументом, скасував дискваліфікацію Чанд і дозволив їй взяти участь в Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро.
У 2018 запровадили більш суворий ліміт тестостерону – 5 наномолей на літр. Таке рішення ґрунтувалося на дослідженні, яке проводили на замовлення «Світової легкої атлетики». «Vox» зазначає, що дані у цьому дослідженні та їхня інтерпретація були поставлені під сумнів багатьма представниками та представницями наукової спільноти. Попри це, рішення про новий ліміт прийняли, і він призвів до дискваліфікації південноафриканської бігунки на середні дистанції Кастер Семені.
У неї інтерсексуальний стан дефіциту 5-αльфа-редуктази 2. Ми не генетики і боїмося помилитися у поясненні, що це означає, тому просто перекажемо, що про себе розповідала Семеня. Вона каже, що народилася з піхвою і внутрішніми неопущеними яєчками, але у неї немає ні матки, ні маткових труб, і менструацій немає. Її внутрішні яєчка виробляють природний рівень тестостерону в типовому чоловічому діапазоні. Семеня проти, щоб її називали інтерсекс-людиною, оскільки вважає себе «жінкою іншого типу».
Атлетка подала апеляцію до Спортивного арбітражного суду на рішення про дискваліфікацію, але програла. «Світова легка атлетика» прийняла правила, згідно з якими атлеткам з таким станом, як у Семені, заборонено брати участь у забігах на 400, 800 і 1500 метрів у жіночій класифікації, якщо вони не приймають ліки для зниження рівня тестостерону. Південноафриканська бігунка не погодилася на таке медикаментозне лікування.
На Олімпіаді в Парижі ліміт на тестостерон ще нижчий — до 2,5 наномоль на літр протягом 24 місяців (або протягом шести місяців — для дистанцій менше 400 метрів).
Перед тим, як перейти до останніх новин на сьогодні, ще хочемо попросити Тебе про донат. Нам залишилося дозбирати на кавалерію 1 ОШБ “Да Вінчі” менше 5 тисяч гривень. І скидається на те, що без Тебе нам ніяк не вдасться це зробити. Будемо вдячні за донат будь-якого зручного розміру https://send.monobank.ua/jar/8Vsv3zFzya.
