Випуск №156
Проблеми освіти у Південній Кореї та Китаї, легалізація канабісу в України
Стане легше
Доброго ранку! Як ми й обіцяли, повертаємо Ранкове допіо у його звичний формат. Робимо огляд актуальних новин, подій та матеріалів у іноземних медіа. Повертаємо навіть «Стіки до ранкової кави»!
А розпочнемо ми з дуже радісної новини. Sebto Media нарешті має сайт! www.sebto.media. Текстова версія Ранкового допіо тепер буде публікуватися там. Залишаємо покликання в описі, запрошуємо знайомитися, а також просимо розповідати у своїх соціальних мережах про появу сайту Sebto.
Знаєш, ця подія, запуск сайту, спонукала нас озирнутися на перший випуск Ранкового допіо. Там, в одному зі стіків, ми розповідали про восьмигодинний вступний іспит до коледжів у Південній Кореї. День його проведення зазвичай є днем державної тиші. Тоді навіть не літають літаки, а магазини зачинені.
Минулого тижня Telegraph повідомили, що уряд Південної Кореї обіцяє спростити вступний іспит. Що ж стало причиною цієї заяви? Емпатія до абітурієнтів та абітурієнток? Перемога здорового глузду? Ніт! Низький рівень народжуваності. У Південній Кореї він є найнижчим у світі. 0,78 дитини на 1 жінку.
Країна вважається одним з найдорожчих місць у світі для виховання дітей. Багато батьків змушені витрачати кошти на освіту, переважно приватну. Вісім з 10 учнів навчаються в приватних школах, відомих під назвою «хагвон». І все для того, аби скласти виснажливі вступні іспити до коледжу.
Минулого року південнокорейські сім’ї витратили на приватну освіту рекордні 26 трильйонів вон. Це майже 197 мільйонів доларів. Більше 7 мільярдів гривень. У порівнянні з 2021 ці витрати зросли аж на 10 відсотків. Спостерігаючи за настільки невтішними економічними процесами, дедалі менше молодих сімей виявляють бажання народити дитину.
Саме тому уряд Південної Кореї пообіцяв зробити систему освіти більш справедливою та доступною. І йдеться про дуже конкретну зміну. Відтепер до вступного іспиту вноситимуть лише ті матеріали, які вивчають у державних школах. Заберуть так звані «вбивчі запитання», які виходять за межі офіційної навчальної програми. Запитаєш: «Як так вийшло, що іспити не відповідають офіційній програмі?». Упродовж років це обґрунтовували тим, що такий підхід начебто дає шанс талановитим студентам проявити себе. Як ми зрозуміли, це відбувалося радше для того, щоб проявити себе могли приватні школи, себто отримувати більший дохід.
У статті на Telegraph наводять приклад «вбивчого запитання». Одного разу в розділі «Суспільство» абітурієнтів та абітурієнток попросили пояснити гіпотетичний аналіз теорії когнітивного розвитку Піаже. Як Тобі таке питання? Ми пішли глянути, що це за теорія. Недалеко сходили, до Вікіпедії. Пишуть, що «теорія когнітивного розвитку Піаже — це психологічний погляд на навчання, який зосереджується на розумових процесах, залучених у навчання, таких як увага, сприйняття, пам’ять і вирішення проблем. Ця теорія передбачає, що навчання передбачає кодування, зберігання та пошук інформації, і що учні активно створюють власні знання та розуміння світу. Теорія когнітивного розвитку підкреслює важливість ефективних стратегій навчання, таких як опрацювання, повторення (репетиція) та організація, для покращення навчання та пам’яті».
Радше мертві, ніж живі
Продовжмо тему освіти. Китай. Там наразі шириться флешмоб. Випускники та випускниці університетів публікують свої фото у мантіях та підписують їх «радше мертві, ніж живі». Жодних усмішок, позувань з дипломом чи келихом шампанського. На випускних світлинах — страждання, заціпенілі пози, відчай та журба.
Ідея флешмобу полягає у тому, аби уникати типових вишуканих кадрів, натомість більш правдиво показати сувору реальність, у якій вимушені перебувати випускники та випускниці. Китайська вища освіта одна з найскладніших у світі, але вона не може гарантувати працевлаштування. Експерти й експертки прогнозують, що рекордні 11,6 мільйонів випускників та випускниць вийдуть на ринок праці цього літа, але їхні об’єктивні перспективи — такі собі. Рівень безробіття серед молоді в містах Китаю досягнув рекордних значень. У травні це було 20,8%. Влітку, ймовірно, цей показник зросте.
Зараз китайська молодь є найосвіченішою за останні десятиліття, рекордна кількість китайців та китаянок закінчила коледжі та професійно-технічні школи. Це призвело до невідповідності між їхніми навичками й очікуваннями з наявними можливостями. І, враховуючи рекордну кількість випускників та випускниць, які виходять на ринок праці, цілком закономірним є занепокоєння, що дипломи стають менш цінними для роботодавців.
Багатьох це спонукало йти на навчання до аспірантури, адже так можна було розраховувати на перевагу серед конкурентів. За останнє десятиліття більше 6,5 мільйонів осіб здобули ступінь магістра та понад 600 000 — доктора. Ні перший, ні другий освітній рівень не є гарантією працевлаштування.
Кажуть, влада Китаю також занепокоєна настільки високим рівнем безробіття серед молоді. Щось там намагаються покращити. Але нас цікавить інше. Коли китайські цензори прикриють моторошний абітурієнтський флешмоб? Якось довго вони. Віні-Пуха побороли, невже дозволять такій песимістичній реальності існувати на випускних фото?
Мистецьке
У секретній частині сьогодні — аж дві історії про мистецтво. Доєднуйся до спільноти на Buy me a coffee або Patreon і читай про банан, який неодноразово з’їдали, та про жіноче фотомистецтво в Ірані.
Коли?
Минулого тижня українські медіа та соціальні мережі багато писали про те, що Володимир Зеленський звернувся до Верховної ради із закликом та підтримкою легалізації лікарських засобів на основі канабісу.
Подібну заяву Президент робив і минулого року, а дискусії щодо легалайзу в Україні тривають роками. Ще за каденції Порошенка відповідна петиція буквально за декілька днів набрала 15 тисяч голосів. Тоді Уляна Супрун, в.о. міністерки охорони здоров’я, підтримала цю ініціативу. Ми дуже сподіваємося, що скоро дискусії переростуть у реальне рішення, і закон про легалізацію буде прийнято. Це потрібно на вчора.
Медичний канабіс містить канабідіол, який не має вираженої психоактивної дії, тому він не про забави, як дехто вважає і буквально спекулює на цьому від власного невігластва. Ліки на основі канабісу допомагають зменшити больові відчуття, спазми та судоми м’язів. Їх використовують під час лікування анорексії, ПТСР та тривожних розладів, а також при окремих типах епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу. Медичний канабіс також використовують у паліативній допомозі, коли пацієнтів та пацієнток уже неможливо вилікувати, але можливо полегшити їхні страждання. Тому це стид і срам, що ми досі не маємо рішення про легалізацію. Здається, це хороший момент, щоб пригадати тих, хто публічно виступали проти.
ОПЗЖ. Юлія Тимошенко і її партія «Батьківщина». Слухай цитату політикині з 2020: «Вже є план, який неодноразово був озвучений, – це легалізація наркоти. Це акція, яка робиться проти української нації, проти української держави. Тому треба не на «потішних опитуваннях» про це запитувати у людей. Для таких речей існує референдум». Противники були й серед партії «Слуга народу». Наприклад, Максим Бужанський.
Звернення Зеленського позначає вже третю спробу легалізувати медичний канабіс. Forbes пише, що наразі шанси на успіх є вищими, ніж раніше. Міністерство охорони здоров’я використовує сильний аргумент, що таке рішення допоможе розвʼязати проблему посттравматичного синдрому, яка виникне у багатьох українців через війну.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, під час наради щодо створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки зазначив, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть майже 15 млн людей, з них 3–4 млн — медикаментозного лікування. Дослідження вчених канадського Університету Британської Колумбії, проведене у 2019, показало, що вживання канабісу знижує ризик виникнення депресії та суїцидальних думок у людей із посттравматичним стресовим розладом від чотирьох до сімох разів.
Окрім допомоги тим, хто цього потребує, легалізація медичного канабісу відкриє також нові можливості для українського бізнесу. Forbes наводить деякі дані на користь цієї тези. Станом на літо 2022 року в Україні працювало близько 30 компаній, які вирощували промислові коноплі. Загальний обсяг посівів складав майже 4000 га. Собівартість грама медичних конопель у Німеччині – €0,5, а в аптеці продається за мінімум €10. Легалізація призведе до відкриття нових робочих місць. Геннадій Шабас, керівник Української асоціації медичного канабісу, звертає увагу на зацікавленість міжнародних компаній, адже легалізація відкриє для них новий ринок збуту. Ці компанії зможуть виробляти в Україні медикаменти й експортувати їх до країн ЄС, бо виробництво в Україні може бути втричі дешевшим.
Закриваючи тему економічних можливостей, справедливо буде також згадати і про виклики. Тут, очікувано, розпочнемо з русні. Найбільш придатним для вирощування конопель є південь України, частково окупований, знівечений підривом Каховської ГЕС. Інший виклик — це необхідність інвестицій та часу. Багато також залежатиме від моделі регулювання, яка буде прийнята. Є більш та менш сприятливі опції для розвитку бізнесу, пов’язаного з медичним канабісом.
Що робиться з легалізацією канабісу у світі? Більше 40 країн вже легалізували канабіс для медичних цілей. Ми глянули, яка ситуація у деяких країнах Центрально-Східної Європи.
- Польща. Легалізовано з 2018 року для медичного застосування. Зберігання канабісу для рекреаційного використання є незаконним. Що цікаво, марихуану класифікували як наркотик у 1951, але лише в 1997 її зберігання та вживання стало злочином. З 2011 року прокуратура має право на власний розсуд зняти звинувачення, якщо кількість вилучених наркотиків є невеликою.
- Хорватія, Чехія також легалізували.
- Словаччина. Легалізовано лише CBD.
- Румунія, Словенія, Естонія частково легалізували.
- У Литві та Латвії заборонено.
На цьому закінчуємо тему канабісу в Допіо, але зберігаємо надію на легалізацію в Україні. Навіть не так. Переконані, що вона буде. Відкритим залишається лише питання «Коли?».
