Випуск №253
Пожежі у Греції, переробка харчових відходів у Південній Кореї, Трамп і 80ті
Індекс Керрі Бредшоу — це індекс, яким з 2023 року видання The Economist оцінює 100 великих міських центрів у США відповідно до того, наскільки вони є доступними для людей, які хочуть жити наодинці.
Доброго ранку! Сьогодні у нас флешбеки до минулорічних літніх випусків «Ранкового допіо». Знову лісові пожежі у Греції. Наймасштабніші цьогоріч. І про них розповімо, але спершу — про цьогорічну премію «Слушно». Учора стартувало голосування за найкращі подкасти. «Ранкове допіо» змагається у номінації «Інформаційний подкаст». І так, солодашко, ми просимо Тебе проголосувати саме за нас. Тут https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards Тобі потрібно знайти категорію «Інформаційний подкаст», догортати у ній до «Ранкового допіо» і проголосувати. Дякуємо!
Греція у вогні
А тепер — про пожежі у Греції. Усе почалося в селі приблизно за 30 кілометрів від Атен. Пожежа швидко поширилася через сильний вітер та тривалу посуху. Тисячі людей вимушено покинули свої домівки. Кілька населених пунктів довелося евакуювати. Готелі стали притулками для тих осіб, котрі покинули свої домівки. На початку тижня вогонь дістався до північних околиць столиці. На жаль, одна людина загинула, а чимало інших постраждалих лікуються від опіків і вдихання диму. NBC пишуть, що дим був скрізь. Люди, аби дихати, носять маски. До середини тижня небо над Атенами трохи прояснилося, але повітря досі туманне, попіл осідає на балконах у всьому місті.
Європейський Союз надіслав до Греції літаки, гелікоптери і пожежників. Допомогу надали Італія, Франція, Чехія і Румунія. Крім країн ЄС, на підмогу також прийшли Сербія і Туреччина. Пишуть, що пожежа охопила більше 400 квадратних кілометрів землі. У Пентелі, де багато пагорбів і дерев, довелося евакуювати три лікарні, і навіть один з об’єктів Національної обсерваторії опинився під загрозою. Там спалахнула лісопилка, люди чули вибухи. Імовірно, це вибухали паливні баки і газові балони.
Понад 700 пожежників працюють над тим, щоб контролювати вогонь, і їм вдалося зменшити його до менших осередків. Наразі вони зосереджуються на них. Представник пожежної служби повідомив BBC, що хоч основні вогнища пожеж в основному локалізовані, але багато активних осередків досі не ліквідовані, тим паче, що вони зосереджені довкола таких міст, як Маратон і Пентелі. За його оцінками, ситуація залишатиметься вкрай небезпечною до кінця тижня.
Незважаючи на ризики, деякі місцеві жителі залишилися вдома, щоб самостійно боротися з вогнем. Вони використовують шланги або відра з водою. Серед постраждалих панує розчарування й зневіра. Мешканці вважають, що лісові пожежі — відомий ризик для Греції , який дає про себе знати щоліта, тож влада могла би зробити більше, щоб запобігти такій катастрофі.
Тихий вбивця
Лісові пожежі у Греції — це насправді частина більшої проблеми. Червень та липень для цієї південноєвропейської країни були найспекотнішими за всю її історію. Зміна клімату. Давно не згадували ми про неї у «Допіо», а вона ж нікуди не зникла.
The Guardian пише, що минулого року в Європі майже 50 000 людей померло через екстремально високі температури. Спеку називають «тихим вбивцею», оскільки ми часто навіть не уявляємо, наскільки смертоносною вона є.
Дослідження «Смертність від спеки в Європі у 2023 році та роль адаптації у захисті здоров’я», яке нещодавно опублікували на Nature Medicine, показує, що, на щастя, за останні 20 років люди почали адаптовуватися до підвищення температури. Якби не адаптація, то кількість смертей могла би бути на 80% вищою. А втім, кількість людей, які помирають від спеки, однаково є надто великою. А зважаючи на те, що темпи потепління в Європі вдвічі перевищують середньосвітовий показник, то і кількість летальних випадків лише зростатиме.
Наразі найбільшу кількість смертей, пов’язаних зі спекою, спостерігають на півдні Європи — Греція, Італія, Іспанія. Минулого року найвищим показник такої смертності був у Греції — 393 людини на 1 мільйон населення.
Дослідники та дослідниці дуже стурбовані тим, що, незважаючи на всі попередження та плани запобігання, кількість смертей від спеки аж ніяк не скорочується. Кажуть, що усім нам потрібно докладати більше зусиль, аби давати собі раду в неймовірно гарячі дні. Хороша новина полягає в тому, що себе можна захистити. Наприклад, не виходити на вулицю у найспекотніші години і пити багато води. Варто допомагати літнім людям. Вони можуть не усвідомлювати, що зневоднюються. Водночас нам усім потрібні і більш масштабні зміни. Наприклад, проєктування міст з більшою кількістю парків і меншою кількістю бетону. Передаємо палкий привіт усім тим українським містам, які роблять все абсолютно навпаки.
Велике досягнення Південної Кореї
Ну і окрім адаптації міст до спеки, не варто забувати і про боротьбу зі зміною клімату як такою. На Washington Post ми прочитали про те, що у Південній Кореї переробляють, увага-увага, 98% харчових відходів: компостують їх, згодовують худобі або перетворюють на біогаз. Тебе це також вражає? Бо нас — дуже.
Сьогодні держава зобов’язує всі домогосподарства та підприємства відокремлювати харчові відходи від звичайного сміття. Так, утім, було не завжди. Якщо сьогодні 98% харчових відходів переробляють, то 20 років ті 98% потрапляли на звалища.
Людей зобов’язали використовувати затверджені державою компостні пакети для харчових відходів. Такі пакети відносно дешеві і їх можна викидати у спеціальні контейнери. У деяких містах, таких як столиця Сеул, у багатоповерхівках встановлені електронні сміттєві баки. Вони зважують харчові відходи. Мешканці та мешканки реєструють свої відходи за допомогою цифрової картки, а наприкінці місяця отримують рахунок на основі загальної ваги харчових відходів, які вони згенерували. Що більшою вона є, то вищим буде рахунок. Такий підхід не лише сприяє належній утилізації, але й заохочує людей фіксувати, скільки відходів вони викидають.
Система переробки харчових відходів у Південній Кореї є високоефективною, але вона не завжди була популярною. Спочатку громадськість чинила значний опір, оскільки була не у захваті від необхідності платити штрафи або збори. Однак з часом нововведення стало рутиною, і більшість людей сприймає її як ще одну домашню роботу.
Після збору харчові відходи везуть на великі переробні підприємства. Серед них — завод у Теджоні. Він щодня перетворює 400 тонн такого сміття на біогаз, форму відновлюваної енергії, і може забезпечити електроенергією близько 20 000 домогосподарств. Це дуже важливо, оскільки якщо залишити харчові відходи розкладатися на звалищах, то в короткостроковій перспективі вони вироблятимуть метан. Це парниковий газ, який є більш шкідливим за вуглекислий.
Окрім виробництва біогазу, харчові відходи в Південній Кореї також компостують на добрива або перетворюють на корм для худоби. Цей процес, як нам здалося, є більш проблемним, оскільки дуже важливо відфільтрувати з відходів мушлі, кістки і маленькі шматочки пластику. Їх не можна компостувати та використовувати для корму. Окрім того, такі елементи можуть стати причиною поломок на переробних заводах, і, як наслідок, дорогого ремонту.
Попри успіхи в переробці харчових відходів, Південна Корея й досі зіштовхується зі значними проблемами. Країні не вдалося суттєво зменшити кількість харчових відходів. Цей показник залишається на рівні близько 5,5 мільйонів тонн на рік. Крім того, виробництво біогазу є менш ефективним у спекотні місяці, коли попит на опалення нижчий. Але все це зони для зростання, які у перспективі можна покращувати. Важливо, що вже вдалося переробку харчових відходів перетворити на злагоджену систему, з якою інші міста та країни наразі не зрівняються.
Декілька коротких фактів, що стосуються цієї теми:
- Цьогоріч у Франції компостування харчових продуктів стало обов’язковим. Деякі міста, як-от Нью-Йорк, також запровадили подібні правила. У Сполучених Штатах, згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища, 60% харчових відходів потрапляє на звалища, лише 5% компостують і 15% перетворюють на енергію.
- Продовольча та сільськогосподарська організація ООН стверджує, що глобально близько 31% всієї їжі викидається даремно. Нею можна би було нагодувати більше мільярда людей, яким бракує їжі.
- Our World in Data проаналізували підрахунки ООН і дійшли висновку, що середньостатистична людина щороку генерує близько 120 кілограмів харчових відходів. Один американець виробляє 137 кілограмів залишків, південнокореєць — 109 кілограмів. Лідирують у рейтингу малайзійці: у них 259 кілограмів на людину в рік. Чи вгадаєш Ти, хто найменше у світі генерує харчових відходів? Знову інтерактив у «Ранковому допіо». Дамо підказку. Це країна на півдні Центральної Європи, яка до 1991 входила до складу держави, яка сьогодні не існує. Даємо 3 секунди на подумати. Це Словенія. Вдалося вгадати? Там одна людина в середньому продукує 60 кілограмів харчових відходів за рік. В Україні цей показник сягає 119 кілограмів. Себто ми вписуємося у глобальну тенденцію, а це означає, що треба зменшувати кількість наших харчових відходів. Зрештою, це також і питання ефективних витрат. Про це, наприклад, мовилося у першому сезоні «Фінансової терапії». Галина Тритяк підіймала тему невдалого планування харчування, що призводить до більшої кількості відходів. Це шкодить і гаманцю, і навколишньому середовищу.
Венесуела: Мадуро все ще не йде
У 250 випуску ми розповідали про протести у Венесуелі. Нагадаємо, там Ніколас Мадуро, який є президентом з 2013 року, сам себе проголосив президентом. Опозиція заявляє, що їхній кандидат насправді переміг. Влада відмовляється показати протоколи. Люди вийшли на вулиці. Ось уже більше двох тижнів тривають протести. Низка країн або закликала Мадуро опублікувати протоколи, або, як Сполучені Штати, визнали опозиційного кандидата Едмундо Гонсалеса переможцем. Ми маємо короткі оновлення щодо цієї теми.
Перше: лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо закликала 17 серпня у всьому світі провести протести, щоб оскаржити перемогу Ніколаса Мадуро на виборах.
Друге: ООН висловила стурбованість. У своїй заяві організація, зокрема, наголошує на свавільних затриманнях громадян.
Третє: The Wall Street Journal пише, що США планують дати Мадуро останній шанс і хочуть запропонувати йому та його найближчим союзникам амністію в обмін на відставку. Ідеться про кримінальні звинувачення в наркотероризмі та торгівлі наркотиками. Джерела видання стверджують, що Сполучені Штати також можуть відмовитися від екстрадиції венесуельських високопосадовців.
Semafor розповідає, що адміністрація Байдена поклала «все на стіл», щоб переконати Мадуро поступитися владою до січня. Чому до січня? Бо є ризик, що тоді Трамп знову стане президентом, і, зважаючи на його попередню жорстку політику щодо Венесуели, він не захоче йти на жодні компроміси з Мадуро.
Це наразі всі вагомі апдейти щодо ситуації у цій південноамериканській країні.
Чому він так часто згадує про Ганнібала Лектера?
На початку цього тижня Дональд Трамп та Ілон Маск зробили спільний простір у Х та поговорили про всяке різне. Ми побережемо і Тобі, і собі нервові клітини і не будемо розповідати про ту бесіду. Як і обійдемося сьогодні без огляду інтерв’ю Джей Ді Венса. Повір, це не те, із чого варто розпочинати ранки. Без Трампа, втім, ми Тебе не залишимо.
Поглянь на це відео:
Чому він так часто згадує про Ганнібала Лектера, вигаданого серійного вбивцю-канібала? Згадки Лектера у риториці Трампа є водночас послідовними та безглуздими. Зазвичай політик посилається на цього персонажа в контексті імміграції, бездоказово стверджуючи, що мігранти прибувають із психіатричних закладів і є злочинцями.
Дуже дивним є те, що водночас Трамп із очевидним захопленням говорить про Ганнібала Лектера. Наприклад, під час мітингу в Атланті на початку серпня він сказав про медіа: «Вони ненавидять, коли я використовую доктора Ганнібала Лектера. Покійного, великого Ганнібала Лектера». Під час своєї вітальної промови на Республіканському національному з’їзді політик запитував людей у натовпі, чи бачили вони «Мовчання ягнят». А тоді додав: «Він був би радий запросити вас на вечерю».
Усі ці згадки вочевидь не є випадковими. Припускають, що Ганнібал Лектер — це певне відображення епохи, коли Трамп досягнув слави. І загалом його публічна комунікація, зокрема, зустрічі з виборцями — це своєрідна капсула 80х, коли Трамп був на вершині свого бізнес-успіху.
Зверни увагу на крій його костюмів та довжину краваток. Вони теж про 80ті. Як і плейлисти для мітингів. Як виявилося, добірку пісень формує Трамп власноруч. Кажуть, що і декор в офісах та маєтках політика нагадує ту епоху. Тім О’Брайен, біограф Трампа, називає його «хранителем склепу 80х». Поки він не став президентом США, саме це десятиліття було найвищою точкою життя Трампа. Персонаж Ганнібала Лектера цілком вписується в цю одержимість 80ми.
Ця епоха подарувала нам не лише Лектера, є й багато інших культових персонажів. Меверік, персонаж Тома Круза з фільму «Топґан»; Марті Макфлай з «Назад у майбутнє»; Індіана Джонс, Сара Коннор і Термінатор; Джон Макклейн з «Міцного горішка». Те, що Трамп обрав саме Ганнібала Лектера, здається, багато про що свідчить.
