Випуск №310
Вибори у Гренландії, криза в Боснії та Герцеговині, черепаха у штанях
___________________________________________________________
Ефект кобри — ситуація, коли рішення, спрямоване на вирішення проблеми, фактично погіршує її або навіть створює абсолютно нову проблему. Джерело: Wiktionary.
«Землетрус» на виборах у Гренландії
Доброго ранку! Як і обіцяли у п’ятницю, сьогодні розповімо про парламентські вибори у Гренландії. Тим паче, що у четвер під час спільної пресконференції американського президента та генерального секретаря НАТО Марка Рютте в Трампа запитали про анексію Гренландії. Дональд відповів, цитуємо: «Я думаю, що це станеться. Раніше я не замислювався над цим, але зараз я сиджу поруч з людиною, яка може бути дуже корисною у цій ситуації. Знаєш, Марку, це потрібно для міжнародної безпеки. У нас є багато улюблених гравців, які здійснюють круїзи вздовж узбережжя, і ми повинні бути обережними». Кінець цитати. Що мав на увазі Трамп останнім реченням, не питай. Ці його метафори про азартні ігри та карти… Припускаємо, що йдеться про Китай. Але повернімося до виборів у Гренландії.
The Guardian називає результати волевиявлення на острові землетрусом. Раніше опозиційна правоцентристська Демократична партія здобула несподівану перемогу. Демократи порівняно з попередніми виборами 2021-го року більш ніж втричі збільшили кількість місць у Інатсісартуті, парламенті Гренландії, і тепер готові очолити коаліційні переговори щодо формування наступного уряду.
Усього до складу Інатсісартуті входить 31 парламентар. Раніше більшість у законодавчому органі мали ліва інуїтська партія Ataqatigiit. За результатами нещодавнього голосування вона втратила 5 місць (було 12, а тепер — 7) і посіла третє місце. Другою фінішувала партія Naleraq, яка вдвічі збільшила своє представництво в Інатсісартуті.
Данія, яка зберігає контроль над зовнішньою та безпековою політикою Гренландії, визнала результати виборів, а прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен привітала демократів. Вона підкреслила, що Данія віддана міцним відносинам з Гренландією і очікує на результати коаліційних переговорів.
Лідер демократів Єнс-Фредерік Нільсен, 33-річний чемпіон з бадмінтону, який, до речі, дуже здивувався успіху власної партії на виборах, висловив відкритість до співпраці з різними політичними силами. Лідер Naleraq Пеле Броберг заявив, що його партія готова об’єднати зусилля спільно з демократами для просування економічних реформ і остаточної незалежності від Данії. І демократи, і Naleraq виступають за незалежність Гренландії від Данії, але різняться баченням щодо того, в якому темпі мають відбуватися зміни. Naleraq за те, щоб острів якомога швидше здобув незалежність і посилив співпрацю зі Сполученими Штатами, а демократи сповідують більш розмірений підхід.Взагалі питання незалежності Гренландії залишається в центрі політичного дискурсу острова. Опитування, опубліковане в січні, показало, що 84% гренландців прагнуть незалежності від Данії. 45% з них заявили, що хочуть цього, якщо зміни не зашкодять їхньому рівню життя. Лише 9% заявили, що не хочуть повної незалежності від Данії, і лише 6% виступили за те, щоб стати американським штатом. Зважаючи на риторику Трампа, виборча кампанія у Гренландії цього разу відбувалася в умовах підвищеної міжнародної уваги. Однак для мешканців острова все ж більш пріоритетними за американську загрозу було питання незалежності та місцеві проблеми: економічний розвиток, рибальство, оподаткування та охорона здоров’я.
Великий збір на пікапи
Щось давно ми не робили ніяких зборів. Час це виправити. Доєднуємося до збору 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла. Для цього батальйону ми вже одного разу з Тобою збирали 30 тисяч гривень на кавалерію. Цього разу ми відкриваємо банку на 50 тисяч гривень. На що? Розповідає військовослужбовець 1-го ОШБ.
«Слава Україні! Вітаю слухачів “Ранкового допіо”. З вами на зв’язку начальник логістики, заступник командира першого окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла. Позивний мій — Карло. Ми відкрили збір на пікапи для нашого батальйону. Ціль у нас велика: 20 мільйонів гривень. Але це вкрай необхідно для успішної роботи наших хлопців. Нам потрібні ці пікапи, адже більшість нашої техніки спалена, поламана та зношена від кількості виконаних нею бойових завдань.
Жива історія. Екіпаж БПЛА не може банально виїхати на свій пост і провести розвідку, від якої залежить життя багатьох наших побратимів та посестер. В цей час інша група їде по дорозі, яка знаходиться під контролем ворожих FPV, і глохне. Наші військовослужбовці просто чекають, коли в них влетить дрон кацапів. Для них це стає лотереєю.
І це все через корчі. Беушні тачки, які постійно ламаються, є причиною поранень та, на жаль, загибелі багатьох хлопців та дівчат. А справні колеса тримають весь фронт. Всю логістику і тилову, і бойову — від евакуації поранених до підвозу боєприпасів для гармат.
Ми хочемо забезпечити наших військовослужбовців новими автівками, які не будуть глохнути кожні 20 км, а будуть допомагати нищити ворога та рятувати життя. Тому донатьте за лінком send.monobank.ua/jar/2tXfxEmkQK. Всім дякую. Слава Україні!”.
Отже, треба пікапи. Загальна ціль — 20 мільйонів. Ми збираємо 50 тисяч. Зібрати треба якомога швидше. І у цій справі ми дуже на Тебе розраховуємо.
Конституційна криза в Боснії та Герцеговині
Пригадуєш, ми недавно розповідали про протести та заворушення у сербському парламенті, і закінчували ту історію висновком, що Балкани ніколи не підводять? У цьому регіоні завжди знайдеться якийсь неспокій. У Боснії та Герцеговині, як пише «Голос Америки”, конституційна криза. Прокуратура країни видала судовій поліції наказ затримати для дачі свідчень Милорада Додика, президента Республіки Сербської — автономного утворення у складі Боснії та Герцеговини. Цьому передувала низка сепаратистських указів самого Додика.
Щоб розібратися із тим, що відбувається, спершу мусимо коротко проговорити специфічний державний устрій Боснії та Герцеговини. Ти знаєш, що з 1992-го до 1995-го тривала Боснійська війна, яка розпочалася після визнання незалежності Боснії. Це призвело до жорстоких зіткнень між трьома основними етнічними групами: босняками (боснійські мусульмани), боснійськими сербами та боснійськими хорватами.
Босняки були першочерговою мішенню етнічних чисток, ставши головними жертвами конфлікту. Боснійський уряд, який тоді переважно складався з боснійців, прагнув зберегти незалежність і територіальну цілісність Боснії і Герцеговини. Боснійські серби, яких підтримувала югославська армія, прагнули анексувати боснійські території і створити «Велику Сербію». Під час війни вони контролювали значну частину Боснії і несли відповідальність за численні звірства, включно з різаниною в Сребрениці.
Ще однією стороною конфлікту були боснійські хорвати. Спочатку вони воювали як проти боснійців, так і проти сербів. Боснійські хорвати прагнули створити в межах Боснії Хорватську республіку Герцег-Босна, але згодом, у 1994-му році, створили з босняками союз. У Боснійській війни загинуло близько 100 000 осіб. Більше 2-х мільйонів були вимушені покинути дім. Завершилося все підписанням Дейтонських угод, ініційованих США та Сполученим Королівством. Підписали документ президенти Боснії, Хорватії та Сербії. Дейтонські угоди окреслили загальну рамку миру у Боснії та Герцеговині, зберегли її як єдину державу, що складається з двох частин — Боснійсько-Хорватської федерації та Боснійської-Сербської Республіки, з неподільною столицею в Сараєво.
Кожен суб’єкт має свій законодавчий орган і президента. До центральних інституцій Боснії і Герцеговини належить тристороннє президентство, яке передбачає, що кожні вісім місяців відбувається ротація президента між босняками, сербами та хорватами. Президентство або президія — це колективний вищий орган виконавчої влади, аналогічний до глави держави в країнах з простішою та більш звичною системою. Трьох членів президії обирають шляхом прямого голосування терміном на 4 роки. Але нюанс, що це не вся країна голосує відразу за трьох членів та членкинь президії. Федерація Боснія та Герцеговина обирають 2-х представників — одного босняка та одного хорвата. Республіка Сербська — боснійського серба. І вже в межах чотирирічного терміну відбуваються восьмимісячні ротації президента або президентки. Зараз, наприклад, від сербів до президії входить Желька Цвиянович. Першим або першою очолює президію людина, яка набрала найбільшу кількість голосів.
Президія призначає багатонаціональну Раду міністрів. Голова Ради виконує функції глави уряду, прем’єр-міністра. Кандидатуру на цю посаду затверджує Палата представників.
Парламент у Боснії та Герцеговині є двопалатним. 42 депутатів нижньої палати — Палати представників — обирають на прямих виборах. Але не все так просто. Із цих 42 мандатів 28 зарезервовано за Федерацією Боснії та Герцеговини, 14 – за Республікою Сербською. Щодо верхньої палати — Палати народів — то до її складу входить по 5 представників кожної етнічної групи. Їх обирають законодавчі органи суб’єктів держави.
Власне, саме в двох суб’єктах федерації зосереджена основна частина владних повноважень, тому центральні інституції Боснії і Герцеговини є слабкими. Така конституційна структура, що сформувалася внаслідок Дейтонських угод, є дуже громіздкою. Вона також є перепоною для євроінтеграції. Водночас зусилля, зокрема з боку держав-партнерів, спрямовані на заміну цієї системи на більш функціональну, зазнають опору з боку лідерів країни, які представляють окремі етнічні групи.
Складно? Почекай. Це ще не кінець. Є ще округ Брчко. Це ще одна самоврядна адміністративна одиниця у Боснії та Герцеговині, але! фактичне управління ним здійснює Міжнародний наглядач, якого призначає Верховний представник. Верховний представник — це іноземець, який наглядає за виконанням Дейтонських угод. На цю посаду зазвичай назначають представників ЄС, а їхні заступники, як правило, американці. І ось саме ці перші заступники виконують роль Міжнародного наглядача в окрузі Брчко.
Ще один важливий момент — Конституційний суд. Його створення також було передбачено Дейтонськими угодами. Конституційний суд Боснії та Герцеговини має виключну юрисдикцію вирішувати будь-які спори, що виникають між суб’єктами федерації, між державою Боснія і Герцеговина та її суб’єктами або між інституціями Боснії і Герцеговини. Трьох з дев’яти членів Конституційного суду призначає голова Європейського суду з прав людини; інші ж обираються територіальними суб’єктами Боснії і Герцеговини. Державний суд, що складається з адміністративної, апеляційної та кримінальної палат, має юрисдикцію у справах, що стосуються національного законодавства. Кожен суб’єкт також має свій Верховний суд і суди нижчих інстанцій.
А тепер повернімося до Милорада Додика та Республіки Сербської. Її Національна асамблея позаминулого тижня прийняла проєкт нової конституції республіки, який запропонував Додик. Він містить статті, що порушують конституцію Боснії і Герцеговини.
Ще раніше, у лютому, боснійський суд заочно засудив Додика до одного року тюремного ув’язнення за його сепаратистську діяльність і порушення рішень міжнародного високого представника, заборонивши йому займатися політикою протягом 6 років. Своє рішення суд виніс за звинуваченнями, які стосуються рішень Милорада Додика за 2023 рік, коли він підписав закони, які тимчасово зупиняють дію рішень Конституційного суду Боснії та Герцеговини та Високого представника Крістіана Шмідта.
Після того, як Додик проігнорував виклик до суду, Боснійська державна прокуратура видала ордер на арешт політика.
Він заявив журналістам, що ордер на арешт є політично мотивованим, тож він його не визнає і проситиме Росію накласти вето в Радбезі ООН на присутність миротворчих сил Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині. В інтерв’ю Боснійській службі Голосу Америки адвокат Додика Анто Нобіло сказав, що той не визнає ані боснійський суд, ані державну прокуратуру, і тому не потребує правового захисту.
Ненад Стевандич, президент Національної асамблеї Республіки Сербської та близький соратник Додика, засудив дії Боснії і Герцеговини проти автономної республіки як атаку на конституційний порядок. «Ми абсолютно маємо рацію. Однак мати рацію у Боснії та Герцеговині означає підпадати під переслідування».
За словами експертів, дії Додика та Національної Асамблеї Республіки Сербської спровокували найсерйознішу з 1995 року конституційну кризу в Боснії та Герцеговині. Мілош Давидович, професор права Сараєвського університету, стверджує, що перш за все вони є відображенням неповаги до фундаментальних державних інституцій, себто Суду Боснії і Герцеговини, Конституційного суду Боснії і Герцеговини та всіх тих фундаментальних постулатів, на яких тримається конституційно-правовий порядок у країні.
Ахмед Кіко, експерт з питань політики та безпеки, у коментарі Голосу Америки сказав, що те, що зараз відбувається у Республіці Сербській — це «гібридні операції, реалізовані за вказівкою Російської Федерації та Сербії”. У такий спосіб вони намагаються показати та довести, що виживання Боснії та Герцеговини як демократичної держави неможливе».
Тим часом в американському Конгресі група з 12 представників та сенаторів закликала держсекретаря Марко Рубіо запобігти подальшому погіршенню ситуації в Боснії та взяти до уваги, що Додик роками брав участь у сепаратистській діяльності, кидаючи виклик державним інституціям Боснії та Герцеговини, підриваючи її конституцію та загрожуючи територіальній цілісності країни. У 2023-му та цьогоріч у січні Сполучені Штати запровадили проти політика та його «мережі патронатів” санкції. Коли журналісти запитати в Рубіо про те, чи розглядає Вашингтон варіант впровадження додаткових санкцій проти Президента Республіки Сербської, він відповів, що зараз на розгляді перебувають різні варіанти, оскільки Білий дім переконаний, що які б не існували розбіжності всередині країни, вони не можуть призвести до її розпаду.
На такому тривожному тлі у середу до Боснії та Герцеговини прибули додаткові європейські миротворці, щоб підкріпити сили EUFOR. Високий представник Крістіан Шмідт у інтерв’ю австрійським ЗМІ сказав, що не боїться ескалації насильства, але у правовому полі — дуже серйозна криза, оскільки Милорад Додик прагне повністю нової конституції Республіки Сербської. Посадовець називає це давно запланованою підготовкою до проголошення незалежності. При цьому він вважає, що Додик зайшов у глухий кут.
Що у штанях?
Майже постійна наша рубрика — про тваринок. Так-так, ми колись таки доб’ємося того, що виробники або продавці товарів для домашніх улюбленців звернуть увагу на «Ранкове допіо” і куплять у нас рекламу або стануть партнером цієї рубрики. Сьогодні історія про тваринку… дещо специфічна.
Справа була в аеропорту Нью-Джерсі, штат Пенсильванія, США. У п’ятницю там один чоловік проходив контроль безпеки. На ньому спрацював сканер тіла. Після цього офіцер обшукав пана і виявив, що у його штанях, в паху, щось приховано. Під час подальшого допиту чоловік поліз собі у штани та витягнув 12-сантиметрову червоновуху черепаху, загорнуту в маленький рушничок. Тваринку конфіскували, а чоловік у супроводі поліції запізнився на свій рейс. Чи була черепаха його домашнім улюбленцем і чому вона була у чоловіка в штанях, — невідомо. На перший погляд, черепаха не зазнала жодної шкоди, але розслідування досі триває.
І перед тим, як перейти до останніх коротких новин, важлива інформація про змінений розклад «Ранкового допіо”. Наступний випуск ми мусили написати наперед, тож він дещо відрізнятиметься від тих, які Ти зазвичай читаєш. 24-го березня маємо вихідний. Ну як, ми вихідного не маємо, але Ти трішки відпочинеш від «Допіо”, бо випуску не буде. Ми повернемося у Твої вуха вже 28-го березня.Сподіваємося, що до того часу не розпочнеться нова Боснійська війна.
