Випуск №382
Танкер Marinera, що відбувається зараз у Венесуелі та справа проти Мадуро
____________________________________________
Frost-jacking (з англ. frost – мороз, jacking – викрадення) — це вид викрадення автомобіля, коли під час морозу його залишили без нагляду прогріватися із увімкненим двигуном та ключами в замку запалювання. Джерело: BBC.
США захопили російський танкер
Рік почався не те, щоб дуже добре, але точно не нудно. Це речення було написано у середу в обід. І за ним мало би відразу мовитися про Ніколаса Мадуро й ось це от все, що відбулося у Венесуелі в перші дні 2026 року. Але потім бамц — і «Десант американських військових висадився на російський танкер Marinera», – повідомляє агенція «Reuters». Таки не нудно розпочався 2026-ий рік.
Reuters пише, що це, здається, вперше у новітній історії Сполучені Штати Америки захопили танкер під російським прапором у відкритому морі, який, до того ж, перебував під прикриттям російського підводного човна. Пу-пу-пу. Операція відбулася поблизу Ісландії. У дописі в мережі X Європейське командування збройних сил США повідомило, що судно захопили за порушення санкцій США. Операцію в середу провели Берегова охорона та військові США. За словами одного з чиновників, який спілкувався із Reuters на умовах анонімності, американський спецназ спочатку допоміг взяти танкер під контроль, але згодом залишив судно під контролем Берегової охорони. Жодних ознак прямого зіткнення між збройними силами США та Росії не зафіксували.
За цим судном, перш ніж захопити його в Атлантиці, Сполучені Штати стежили понад два тижні, оскільки коли танкер вийшов із венесуельських вод, він відмовився від огляду Береговою охороною США та прорвав морську блокаду в Карибському морі. Тоді танкер ще називався Bella-1. Але після прориву американської блокади судно переназвали на Marinera і перереєстрували під російським прапором.
Пізніше після захоплення танкера Білий дім заявив, що його екіпаж у Сполучених Штатах можуть притягнути до відповідальності. Речниця Білого дому Каролін Левітт пояснила, що танкер Bella-1 / Marinera підпадав під американський санкційний наказ, і саме тому членів екіпажу можуть доправити до США, де вони постануть перед судом.
Крім Bella-1 / Marinera, у середу Сполучені Штати також перехопили ще один танкер, пов’язаний із Венесуелою, M Sophia. Це судно прямувало до Китаю з вимкненим транспондером, і його ідентифікували як частину «тіньового флоту».
Венесуела після арешту Мадуро
Якщо ти раптом, ну якось так вийшло, що весь тиждень живеш поза новинами, то повідомляємо, що минулої суботи з самого ранечку Дональд Трамп радісно повідомив, що Сполучені Штати захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес. Подружжя спершу доставили на військовий корабель біля узбережжя Венесуели, а потім до Нью-Йорка, де вже у понеділок політик постав перед судом, але до цього ми ще повернемося далі у випуску.
Захоплення Мадуро було частиною військової операції, яка включала, як це назвав Дональд Трамп, «широкомасштабні удари» по Венесуелі. Якщо ти не вперше слухаєш «Ранкове допіо», то знаєш, що цьому передували місяці напруженої риторики між Вашингтоном та Каракас та спекуляцій щодо військових дій американців проти уряду Венесуели. З осені Сполучені Штати завдавали ударів по венесуельських суднах, які ймовірно перевозили наркотики, і посилили свою військову присутність у Карибському морі. 30 грудня, коли ми відпочивали від новин, Вашингтон оголосив, що ЦРУ у Венесуелі здійснило удар безпілотником. Ну а що було в суботу, ти вже знаєш. Про операцію, яку здійснили американські військові, ми наразі говорити не будемо, бо нова інформація про неї продовжує час від часу з’являтися, тож, можливо, ми пізніше зробимо одну велику історію, в якій зберемо всі подробиці того, що відбулося. Сьогодні ж зосередьмося на тому, що зараз відбувається у Венесуелі.
Після захоплення Мадуро присягу як тимчасова лідерка країни склала Делсі Родрігес. Напередодні у неділю Верховний суд Венесуели уповноважив на це політикиню. Хто така Делсі Родрігес?
Політикині 56 років, і вона досвідчена політична діячка, яка увірвалася в цю сферу ще на початку 00-х. Тоді у Венесуелі через державний переворот пробували усунути від влади багаторічного лідера Уго Чавеса. Делсі Родрігес у цей час була за кордоном з мамою, і вони символічно «захопили» посольство Венесуели в Лондоні на знак підтримки Уго Чавеса. Коли пані Родрігес невдовзі після цієї пригоди повернулася додому, а Чавес повернувся до влади, то жінка почала працювати у міністерстві закордонних справ. Коли Чавес помер, і до влади прийшов Ніколас Мадуро, політикиня швидко просунулася по урядовій кар’єрній драбині. Спершу вона стала міністеркою зв’язку, а згодом очолила міністерство закордонних справ. Завдяки роботі під час економічної кризи Делсі Родрігес зарекомендувала себе як людину, якій добре вдається налагоджувати зв’язки з венесуельськими економічними елітами.
Після президентських виборів 2018 року вона стала віцепрезиденткою, а також очолила одну з розвідувальних служб Венесуели, але вже за 2 роки перейшла на посаду міністерки економіки. Хто б міг подумати, що у цієї венесуелки стільки спільного з Денисом Шмигалем… Колись треба буде зіставити перелік міністерств, які вони очолювали.
Дехто в адміністрації Трампа високо оцінює роботу Родрігес у сфері економіки. Саме її стараннями соціалістична економіка Венесуели перейшла на переважно вільноринкову капіталістичну. Але країна постраждала від гіперінфляції у понад 100 відсотків, тому, можливо, успіхи політикині не були особливо відчутними.
Трішки поговоримо і про родину Делсі Родрігес, бо її батько Хорхе Антоніо Родрігес був марксистом, і він брав участь у викраденні Вільяма Нігауса. Це цікава історія. Ми маємо на неї відволіктися.
Вільям Нігаус — це американський бізнесмен, який був топменеджером міжнародної корпорації «Owens-Illinois», одного з найбільших у світі виробників скляної тари. У 70-х він очолював венесуельські операції компанії. І там його викрали. Одного лютневого вечора 1976 року, коли родина Нігауса збиралася на карнавальну вечірку, у двері їхнього дому подзвонили чоловіки в поліцейській формі. Служниця пішла відчиняти двері. Вільям Нігаус одразу зрозумів, що щось не так і спробував зачинити двері, але було пізно. Озброєні чоловіки вдерлися до будинку, приспали хімічним препаратом і його, і дружину, зв’язали їх і забрали Нігауса. Дітей не чіпали.
Викрадення взяла на себе марксистська партизанська група Argimiro Gabaldón Revolutionary Command, яка назвала чоловіка символом американського бізнесу, який корумпував венесуельську владу. Викрадачі вимагали 3,5 мільйона доларів викупу, щоб бідним роздали їжу, а в міжнародній пресі опублікували маніфест Owens-Illinois, у якому компанія мала би визнати, що нібито підкуповувала венесуельських чиновників та втручалася у внутрішньополітичні справи країни.
І компанія таки опублікувала таку заяву, але всупереч позиції тодішнього президента Венесуели Карлоса Андреса Переса уряд країни припинив будь-які переговори з викрадачами й навіть пригрозив Owens-Illinois націоналізацією її підприємств. Після цього три роки про Нігауса не було жодних новин. Багато хто був переконаний, що чоловіка вбили. Але як виявилося, ні. Викрадачі постійно перевозили Нігауса з місця на місце. То джунглі, то фермерські хатини, то тимчасові сховки. Чоловіка скували ланцюгом, а його охоронці завжди носили маски. Знайшли Нігауса випадково, коли на півдні Венесуели поліція шукала викрадачів худоби, випадково натрапила на хатину і знайшла там виснаженого, бородатого чоловіка, прикутого ланцюгом до стовпа.
Батько Делсі Родрігес керував операцією з викрадення американця. Його затримали відразу ще у 1976, й одна з венесуельських спецслужб настільки завзято допитувала чоловіка, що він помер від тортур.
Продовжуючи про родину політикині, не можемо не згадати її брата. Хорхе Родрігес, як і сестра, був близьким соратником Ніколаса Мадуро. Останні 5 років він є спікером венесуельського парламенту.
У першому після захоплення Мадуро телевізійному зверненні Делсі Родрігес палко погрожувала тим, хто відповідальні за його усунення, і заявила, що американці викрали президента. Трамп же у коментарі The Atlantic заявив, що якщо вона не буде робити те, що правильно, то заплатить дуже високу ціну. І вже у неділю ввечері Родрігес написала у соціальних мережах, що запрошує уряд США до співпраці та спільного розвитку у межах міжнародного права та міцного співіснування громад. New York Times зазначає, що перед політикинею — складне політичне випробування. Їй потрібно буде зміцнити владу та заспокоїти стурбовану громадськість.
Неоднозначний настрій серед громадян у Венесуелі відзначає репортерка з Каракаса Ана Ванесса Ерреро, яка розповіла про ситуацію в країні у подкасті «Today, explained» від Vox.com. Люди масово йдуть до супермаркетів та аптек, щоб купити воду, їжу та все найнеобхідніше про всяк випадок. І країна ніби намагається повернутися до буденного ритму, але багато хто зізнається, що не може спати, лякається звуків літаків і боїться відновлення бомбардувань. Тут уявімо мем «Ти вперше?» із Джеймсом Франко.
Якщо говорити про очікування, то «вибори» — це слово, яке чи не найчастіше можна почути серед венесуельців. У нас теж, але все ж є певні нюанси, невеликі відмінності. Люди у Венесуелі хочуть виборів, зрозумілих правил гри й легітимної влади. Конституція країни передбачає, що віцепрезидентка, яка тимчасово виконує обов’язки глави держави, має оголосити про нові вибори протягом 30 днів, і багато хто очікує, що саме так воно і станеться. Але ось держсекретар США Марко Рубіо, який роками на різних позиціях був дуже яскравим противником режиму Мадуро, на днях заявив, що проведення демократичних виборів у Венесуелі найближчим часом — це не пріоритет Білого дому. І взагалі зробити це зараз буде передчасним. За його словами, для США зараз важливіше закрити короткострокові безпекові та стратегічні цілі, а до теми демократичного переходу й виборів Вашингтон повернеться пізніше. Тим паче, що опозиція фізично відсутня в країні, а отже вибори просто не можуть бути конкурентними й легітимними.
Рубіо окреслив план з трьох етапів, як Сполучені Штати будуть діяти щодо Венесуели. Спершу — стабілізація, щоб запобігти хаосу. Цей етап вже розпочався, і він включає, наприклад, управління нафтовими ресурсами країни. За словами держсекретаря, Вашингтон збирається взяти від 30 до 50 мільйонів барелів нафти, продати її за ринковими цінами і потім контролювати, як розподіляються виручені гроші. Після стабілізації має бути відновлення, яке передбачає доступ американським та іншим міжнародним компаніям до венесуельського ринку, національне примирення та амністію для опозиційних сил. Третій етап буде перехідним, але Рубіо не пояснив, що це може означати.
Серед венесуельців немає єдності щодо ролі США: одні кажуть «Венесуела — для венесуельців» і насторожено реагують на заяви Дональда Трампа про нафту, інші готові прийняти будь-який сценарій, аби тільки країна остаточно попрощалася з Мадуро.
Financial Times пише, що відтоді як у суботу американські спецпризначенці захопили Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес, рештки його режиму намагаються придушити будь-які публічні святкування цієї події, а уряд Венесуели розпочав нову хвилю репресій. Делсі Родрігес таким чином стала зміцнювати свій контроль над державою. Власне, відразу після присяги Родрігес багаторічний міністр оборони Венесуели Владімір Падріно Лопес пообіцяв їй підтримку збройних сил.
У понеділок в країні оголосили надзвичайний стан, у межах якого заборонили висловлювати підтримку на користь дій Вашингтона. Представники влади, за словами місцевих правозахисників, перевіряють у людей телефони, щоб перевірити, чи немає там чогось, що можна витлумачити як підтримку дій США. Щоб контролювати, чи всі дотримуються правил на вулиці також вивели озброєних бойовиків з воєнізованих угруповань, відомих як «колектівос». Вони встановили блокпости навколо столиці. Угруповання «колектівос» переважно контролює міністр внутрішніх справ Діосдадо Кабельйо. Він також курує поліцію. Financial Times називає його представником радикального крила режиму Мадуро.
Журналістські профспілки повідомили, що щонайменше 14 журналістів і медійників (11 з яких представляють іноземні видання) затримували на кілька годин, після чого їх відпустили. За даними Національної спілки працівників преси Венесуели, більшість журналістів арештували біля будівлі Національної асамблеї, коли Делсі Родрігес складала присягу.
Лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо в інтерв’ю Fox News у понеділок ввечері назвала все це тривожним. Політикиня стверджує, що планує «повернутися до Венесуели якнайшвидше». Після того, як жінку вивезли з країни для отримання Нобелівської премії миру, її точне місцеперебування невідоме, але є припущення, що вона в якійсь із європейських країн. Венесуельські правозахисники закликають Делсі Родрігес амністувати понад 800 політичних в’язнів, які зараз перебувають за ґратами. Трамп у своїх перших вимогах до венесуельського уряду після затримання Мадуро про звільнення в’язнів не згадував. Ну а навіщо? Дональд собі таким клопоту не завдає.
Суд над Мадуро і межа між риторикою та доказами
Продовжуємо про Мадуро. Поговоримо про обвинувачення, які проти нього висувають у Сполучених Штатах Америки. Спершу треба відразу сказати, що є доволі суттєва різниця між політичною риторикою, зокрема з боку Дональд Трампа, і офіційними обвинуваченнями. Дональд Трамп гучно називає автократа лідером «Cartel de los Soles» або ж «Картелю Сонць», який Вашингтон у листопаді визнав іноземною терористичною організацією, відповідальною за, цитуємо, «насильство в усій нашій півкулі» та контрабанду наркотиків до США та Європи.
Financial Times пише, що цю назву, «Картель Сонць», ймовірно придумали журналісти на початку 00-х, щоб вказати на маленькі жовті сонця, які використовують для позначення звання старші офіцери у Венесуелі. Попри таку назву, це не класичний картель, а радше мережа наркоторгівлі, яка тримається на військових, і завдяки цьому вбудована у державний апарат.
Офіційні обвинувачення проти Ніколаса Мадуро висунули за 4 пунктами: переміщення зброї, змова з метою ввезення кокаїну до США, наркотероризм та відмивання грошей. У понеділок під час судового слухання за жодним із цих пунктів політик винним себе не визнав. Далі — цитата: «Я не винен. Я порядна людина». До речі, справу слухає старший суддя Елвін Геллерстайн. Йому 92 роки, і суддею його призначив ще Білл Клінтон.
Обвинувальний акт, за який проводили слухання у понеділок, — це оновлення звинувачень, які Сполучені Штати висунули проти Ніколаса Мадуро ще у 2020 році. У ньому стверджують, що політик протягом більш як 25 років «зловживав» своїми державними посадами, «співпрацював із наркотерористами» з колумбійських партизанських угруповань і мексиканських картелів і банд та «разом зі своїми спільниками використовував незаконно отриману владу для транспортування тисяч тонн кокаїну до Сполучених Штатів».
Обвинувальний акт містить конкретні свідчення, наприклад, про те, що у період між 2006 та 2008 роками, перебуваючи на посаді міністра закордонних справ, Мадуро продавав венесуельські дипломатичні паспорти наркоторговцям, щоб вони могли переправляти прибутки від продажу наркотиків із Мексики до Венесуели під дипломатичним прикриттям. Прокурори також стверджують, що Мадуро, щойно вступивши на посаду президента у 2013 році, скликав нараду на високому рівні, щоб обговорити маршрути наркотрафіку. Це сталося після того, як у Парижі на борту комерційного рейсу вилучили майже 1,5 тонни кокаїну. Також є свідчення родичів політика, що з його президентського ангара в аеропорту Каракаса відправляли кокаїн. Наркомаршрути також включали використання підпільних злітно-посадкових смуг та перевалку наркотиків через Гондурас, Гватемалу та Мексику.
Загалом, як пише Financial Times, якщо до арешту Мадуро та його дружини є питання, і законність цих дій може бути предметом обговорень, то офіційні обвинувачення при цьому виглядають переконливими, а більшість експертів погоджуються, що режим Мадуро отримував вигоду від виробництва та контрабанди кокаїну. Так, основними джерелами потрапляння наркотиків до Сполучених Штатів є Мексика та Колумбія. Венесуела, на відміну від Мексики, не виробляє та не постачає фентаніл, але є транзитною точною для колумбійського кокаїну. В обвинувальному акті проти Мадуро зазначено, що у 2020 році через Венесуелу щорічно переправлялося від 200 до 250 тонн цього наркотику. Для порівняння, за даними Управління ООН з наркотиків та злочинності, загальний обсяг виробництва кокаїну в Колумбії у 2023 році оцінювали у 2660 тонн. Себто це більш як в 10 разів більше, ніж, ймовірно, проходило через Венесуелу, але що її вирізняє з-поміж інших країн — це ступінь державного контролю та залученості державного апарату у наркоторгівлю. Ще у 2011 році Сполучені Штати розпочали судовий процес проти високопосадовців венесуельської армії. Колишньому керівнику військової розвідки Каракаса Уго «Ель Полйо» Карвахалю в Нью-Йорку пред’явили обвинувачення у змові з колумбійськими марксистськими бойовиками, щоб перевезти понад 5,5 тонн кокаїну з Венесуели до Мексики для подальшого перенаправлення в США. Карвахаль пізніше визнав себе винним і зараз очікує вироку.
Щодо Мадуро, то Браян Наранхо, колишній високопоставлений американський дипломат, якого вислали із Венесуели, вважає, що прокурорам, мабуть, доведеться відмовитися від гучної риторики Трампа, що колишній лідер Венесуели є наркобароном, і зосередитися на доведенні того, що політик насправді був причетний до переміщення наркотиків, зброї або відмивання грошей. Далі буде, як то кажуть.
