День української писемності та мови, ліквідація Дугіної, переведення годинників
Екранне апное (англ. screen apnoea) — тимчасове припинення дихальних рухів, коли людина дивиться на екран свого телефону чи іншого ґаджета.
Важливий день
Доброго ранку! Сьогодні, у п’ятницю 27 жовтня, День української писемності та мови. Коли у понеділок Олег написав про це у наш робочий чат, чимала частина нашої команди була здивована. Як? Хіба це свято не відзначали 9 листопада? Саме 9 листопада завжди відбувався перший етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Чи доводилося Тобі брати у ньому участь? Здається, це універсальний досвід для пересічних українців та українок. До речі, передаємо вітання всім його учасникам та учасницям різних років, знаємо, вас таких чимало.
Виявилося, що це свято пов’язане із Днем вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. Як Ти можеш пам’ятати, 1 вересня відбувся перехід на новий календар свят. День вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця змістився з 9 листопада на 27 жовтня, і, як наслідок, те саме трапилося з Днем української писемності та мови.
Сьогодні об 11:00 відбудеться традиційний Радіодиктант національної єдності. Подумай, можливо, прослухаєш «Ранкове допіо» і сядеш писати диктант? З команди Sebto Media, на жаль, не всі зможуть взяти участь, бо у нас в той час якраз заплановані записи подкасту. Сподіваємося, Тобі вдасться доєднатися, бо, пригадуючи минулорічний диктант, можемо назвати це справжнім святом національної єдності. Усі ми сихронно згадуємо себе у школі, коли писали контрольні диктанти, а водночас об’єднуємося навколо ідеї важливості української мови та її значення для нас особисто. Це також свято живучості. З одного боку, неймовірно сумно та боляче, що близько 400 років українську не визнавали, забороняли, висміювали, навіть сьогодні, попри законодавство, яке захищає нашу мову, ми не можемо сказати, що вона вже абсолютно не загрожена. З іншого боку, цей день — це нагадування про те, що українська все ж вижила і живе й надалі.
Чи відомо Тобі про існування Реєстру репресованих українських слів? Його уклала Орися Демська. Авторка зібрала тисячі автентичних українських слів, які були замінені радянською владою. Російська імперія вводила прямі заборони, наприклад, на книгодрукування та роботу українськомовних шкіл. Зрозуміло, що мета таких рішень — знищення мови як такої. У період радянської окупації України Москва не йшла шляхом прямих заборон.Було запроваджено політику штучного зближення «братніх» мов – української та білоруської – з російською.
Локальна історія розповідає, що самобутність української мови намагалися знищити, щоб максимально зблизити її з російською. Саме тому заборонили академічний російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, а також усі термінологічні словники, над якими працювали в 1920-х. Їх таврували «націоналістичними» і засуджували за «відрив української мови від російської».
Зі спогадів мовознавця Юрія Шевельова: у той час редакція журналу «Комуніст» розіслала до редакцій газет і видавництв списки з двома колонками слів. Слова, які не вживати, і слова, які вживати. Подібна практика повторилася згодом, у 1970-х.
Ми дуже любимо використовувати сполучник «аби». В період радянської окупації його назвали «штампом, який втратив стилістичну виразність» і сказали використовувати «щоб». Під репресії в різні роки потрапляли також вживані сьогодні лексеми: «білявка», «вигин», «зірка», «зморшка», «либонь», «мапа», «мати рацію», «попри», «потурати» та багато інших. Слово «себто» у 1974 визначили діалектизмом і радили (а насправді наказували) вживати «тобто». Про ці слова ми знаємо, але є чимало таких, що ми ніколи не мали можливості чути.
Чи можеш Ти подумати, що слово «взір» — це «формула»? «Блуд» — «похибка»? «Водозбір» — «басейн»? «Далековид» або «далекогляд» — «телескоп»? «Заграва північна» — «полярне сяйво»? «Безоглядний» — «абсолютний»?
Слова «напозір», «позаяк», «достоту» вимагали вилучати зі вжитку навіть без жодної заміни, називаючи їх штучними архаїзмами.
Окремо мусимо згадати й про термінологію. Тільки впродовж другої половини 1933 року вилучили 15 словотворчих моделей, властивих українській мові, щоб ліквідувати розбіжності у вживанні термінології народами СССР. У 1934–1935 роках Інститут мовознавства прийняв термінологічні бюлетені. Ці документи вилучили з ужитку 14,5 тисяч українських термінів і замінили їх нашвидкуруч створеними варіантами на зразок російських. Ознайомитися з ними можна погортавши «Практичний словник виробничої термінології» (відтворене видання 1931 року).
Репресії радянської влади щодо української мови — це один з виявів лінгвоциду. На жаль, історія терміну не є до кінця дослідженою. Проте є обґрунтоване припущення, що його запровадив Ярослав-Богдан Рудницькй, українсько-канадський вчений, член Канадської королівської комісії у справах двомовності й двокультурності в Оттаві. Цим терміном він уперше позначив будь-які спроби суспільства чи державних інституцій обмежити або підтримати використання однієї мови завдяки іншій. Кінцевою метою лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу.
День української писемності та мови, як й українська мова загалом, для нас є безоглядно важливими, тому захотіли розпочати цей випуск з теми лінгвоциду. Щоб нагадати собі й Тобі, що нам нашу рідну мову варто берегти й розвивати. А тепер нашою рідною мовою давай до того, що у світі коїться.
Вибухова переноска
Насправді продовжимо ми темою України. У понеділок на Washington Post вийшов ексклюзивний матеріал про роботу українських спецслужб та їхні зв’язки з ЦРУ. Тобі вже, мабуть, доводилося чути, яким способом ліквідували російську пропагандистку Дар’ю Дугіну. Про цю операцію написали Washington Post. Інформація про неї швидко розповсюдилася в українських медіа, тому ми припускаємо, що і Тебе вона не оминула.
Про всяк випадок переповімо, як все відбувалося. Американське видання приписує ліквідацію Дугіної СБУ, оскільки співробітники цієї спецслужби надали медіа раніше невідомі деталі операції. Зокрема, те, що вибухівку на територію росії ввезли у переносці для кота. Українські спецслужби встановили в переносці потайний відсік, куди сховали компоненти бомби. Через місяць вибухівка спрацювала у машині Дугіної. Ціллю був її батько, головний ідеолог «руского міра». Очікувалося, що вони разом поїдуть з фестивалю, де Дугін-старший виступав. Але він, на жаль, сів до іншого автомобіля.
Washington Post пишуть, що згідно з розслідуванням російської ФСБ, вибуховий пристрій на територію росії ввезла 42-річна Наталія Вовк. На територію рф вона в’їхала автомобілем разом із донькою-підліткою. ФСБ також нібито ідентифікувала ймовірного спільника Вовк, який надав казахські номерні знаки для авто жінки і допоміг зібрати вибухівку, а перед нападом на Дугіну виїхав до Естонії. Сама Наталія начебто була присутньою на тому фестивалі, звідки в останню путь вирушила Дар’я Дугіна. Українська сторона у анонімних коментарях виданню заявила, що пані Вовк на участь в операції була вмотивованою, зокрема діями росії щодо її рідного Маріуполя. Від коментарів щодо характеру її контактів з СБУ та поточного місцезнаходження відмовилася.
Окрім інформації про цю операцію, у матеріалі є ще багато цікавого. Ми виокремили такі декілька пунктів:
- Після Революції Гідності, анексії Криму та початку агресії на сході України ЦРУ активно почали співпрацювати з українськими спецслужбами. Спочатку найбільше з СБУ. У нашій службі безпеки тоді створили окремий підрозділ, що почав займатися «активними заходами» проти росії. Підрозділ назвали 5 управлінням. Пізніше з’явилося також шосте, яке зосереджується на співпраці з британською службою Мі-6. З часом американське розвідувальне управління звернуло увагу на ГУР та розпочало дуже амбітний проєкт розвитку цієї структури. ГУР була меншою, більш гнучкою за СБУ, там було більше молодих людей та не було радянських генералів. У лавах СБУ американці відзначали серйозну присутність росії, тож зрозуміли, що реформувати це діло буде важко, і зосередилися на ГУРі. Профінансували створення нових штаб-квартир, закупівлю та опанування обладнання. Влаштували навчальні центри, запрошували на навчання і до США.
- У матеріалі багато уваги приділяють занепокоєнню серед українських партнерів летальними операціями українських спецслужб. Кажуть, побоюються, що виросте новий Моссад, і це стане перепоною вступу України до ЄС та НАТО. Як ми зрозуміли, такі бентеги — це все ж думки меншості. На противагу їм чимало партнерів відзначає, як сильно такі операції, як вибухи на Кримському мосту, підіймають дух українського суспільства.
- СБУ та ГУР розуміють, що їхні колеги з ЦРУ не завжди в захваті від летальних операцій, тому навчилися фільтрувати, які з аспектів своєї роботи можуть обговорювати.
- Василь Малюк на початку року доволі деталізовано описував, як вперше атакували Кримський міст. Видання відзначає, що така відвертість не є типовою для голів спецслужб. Припускають, що це одне зі свідчень конкуренції між ГУР та СБУ. Мовляв, Буданов відомий тим, що любить хизуватися досягненнями свого управління, тому і Малюк вирішив не відставати.
- Обидві служби певною мірою перетинаються в оперативному плані. Офіційні особи, з якими на умовах анонімності спілкувався Washington Post, відзначають, що СБУ, як правило, виконує більш складні місії з довшим плануванням. ГУР зазвичай працює в швидшому темпі.
Переводимо стрілки
Увесь наступний тиждень всі ми працюватимемо радше, як СБУ, ніж як ГУР. Себто кожна наша місія буде складною та з довгим плануванням. А все чому? Тому що, солодашко, в ніч зі суботи на неділю переводять годинники. Так-так, не забудь, будь ласка, про таку незручність. Переведення годинників двічі на рік проводять близько в 70 країнах світу. В Україні перехід на літній/зимовий час регулюється постановою Кабміну 1996 року «Про порядок обчислення часу на території України». А взагалі, переведення годинників у нас практикують з 1981 року. У 2011 році ухвалили постанову про скасування переходу на зимовий час, але пізніше документ анулювали.
Електронні гаджети самі себе переведуть, але якщо Ти маєш механічні годинники, то стрілки потрібно перевести на одну годину назад. Офіційно це має відбутися о 4 ранку. В Україні. В інших країнах буде трохи по-іншому. Наприклад, у сусідній Польщі годинники переводять на годину назад о 3 ночі. Так повторюється 2 година ночі, яку позначають як «2а». Ми не змогли дізнатися, чи так лише у Польщі, чи буковка «а» — це стандартизоване позначення у всьому світі. Якщо Ти знаєш, то дай нам знати у коментарях або у соціальних мережах. Дякуємо!
Зимовий час, на який ми перейдемо в неділю, — це стандартний час. А ось літній час, на який ми переходимо навесні, це вже вигадка. Уперше таке рішення запропонував Бенджамін Франклін у 1784, щоб люди могли працювати довше, не витрачаючи на освітлення недешеві свічки.
Потім, більш як на 100 років, про ідею переведення годинників забули, а повернулися до неї аж на початку 20 століття у Сполученому Королівстві. У 1916 кайзер Вільгельм II, останній німецький імператор, видав указ: з метою економії енергії об 11 годині вечора 30 квітня перевести всі годинники на годину вперед і повернути їх на годину назад о першій ночі 1 жовтня. До такого ж рішення вдалися всі сторони, що перебували в бойових діях Першої світової війни. І розгулялася ця практика світом…
У США перехід на літній час також запровадили під час Першої світової, але до 1966 у штатах це відбувалося по-різному, поки не прийняли відповідний федеральний акт. З 1966 до 2006 годинники на літній час переводили в останню неділю квітня, а назад — в останню неділю жовтня. У 2006 повернення до зимового часу перенесли на листопад. Усе через Геловін. У ніч перед цим святом збільшувалася кількість смертельних ДТП. Смертність дітей була в 4 рази вищою, ніж в будь-яку іншу ніч. Тому прийняли рішення переводити стрілки не в жовтні, а в першу неділю листопада, щоб діти мали більше часу зі світлом для збору цукерок. Є також версія, що подібне рішення роками лобіювали виробники цукерок. Вже наступного року стало зрозуміло, що сумна статистика ДТП зберігається. А діти за звичкою чекали на темряву, щоб ходити по сусідах.
Ще ми вичитали, як у 1946 експериментували над людьми тогочасної Чехословаччини. Дивися, ми у неділю повернемося до стандартного часу. А у Чехословаччині запроваджували «зимовий час», який на годину назад відрізняється від стандартного, щоб зробити різницю між зимою і літом в дві години. Так у країні існувало три часових режими: літній влітку, в листопаді стандартний (який зараз зазвичай називають зимовим) і власне зимовий час у грудні. Ця модель в країні протрималася всього три місяці.
Нам трапилася стаття на Газеті Виборчій зі списком недоліків переведення годинників. Наш улюблений аргумент проти — «Зміни часу запровадив окупант». У міжвоєнній Польщі, виявляється, час не змінювали. Це почали робити лише після 1939 року, коли Польща опинилася під німецькою окупацією.
Роками у різних країнах світу обговорюють незручності переведення годинників і намагаються відмовитися від такої практики. Про Україну Ти вже знаєш, були спроби у 2011, але так це нічого й не дало.
Зміна часу двічі на рік має більше недоліків, ніж переваг. Спершу до такого рішення вдавалися з метою економії енергії, пізніше вчені довели, що результат дуже примарний: економія або незначна, або споживання енергії навіть трохи збільшується. Коли Австралія продовжила літній час на два місяці, споживання енергії не впало. Запровадження літнього часу в американській Індіані призвело навіть до незначного збільшення споживання електроенергії.
Зміна часу викликає велику плутанину в розкладах поїздів, автобусів і літаків. Газета Виборча пише, що польська та європейська залізниці вводять спеціальні розклади в ніч переведення годинників. При переході на зимовий час пасажирські поїзди зупиняються о 3 ночі на найближчій станції та чекають там годину, перш ніж рухатися далі.
А ще ж порушення роботи біологічного годинника! Часто людям потрібен тиждень, аби налаштувати новий добовий ритм.
Декілька років тому під час консультацій з Єврокомісією громадяни та громадянки Європейського Союзу проголосували проти сезонних змін часу. У 2019 Європарламент проголосував за те, щоб відмовитися від переведення годинників та залишитися на одному часі – зимовому чи літньому. Кожна країна могла обрати найкращий для себе варіант, хоча Єврокомісія закликала до координації у вирішенні цього питання. Рішення Європарламенту має схвалити Рада ЄС, до якої входять міністри та міністерки країн-учасниць Союзу). Ось уже чотири роки вони ніяк не знайдуть часу, щоб розібратися з часом. Завжди є щось важливіше. Так кажуть, але є припущення, що урядовці уникають дискусій на цю тему, оскільки передбачають, що узгодження часу викличе велику суперечку в Європі. Згідно з результатами консультацій, найбільшими прихильниками збереження літнього часу є португальці, кіпріоти та поляки. Зимовому часу віддають перевагу, зокрема, у Фінляндії, Данії та Нідерландах. Наразі ЄС розділений на 3 географічні часові пояси. Ірландія та Португалія мають західноєвропейський час, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Болгарія, Румунія, Греція та Кіпр – східноєвропейський, решта — центральноєвропейський. Якщо країни не дійдуть згоди, то після скасування переведення годинників Європа може перетворитися на місце дії нового сезону серіалу Dark.
Небезпечний намір
Вперше у «Ранковому допіо» новина про какуні. Ми ж обіцяли перед «стіками» щось добре та позитивне. Не завжди трапляються історії про піцу та солідарність, як минулого разу. Зараз нам трапилася новина про жінку, якій митники не дали ввести до США фекалії жирафа. Вона зібрала їх під час поїздки до Кенії та привезла додому у своєму багажі, щоб зробити з них прикраси.
Креативній пані не пощастило: вона потрапила у вибірку на перевірку речей після прибуття в аеропорт Міннеаполіс-Сент-Пол. Жінка пояснила, що це і для чого. Розповіла, що минулого року вже зробила прикрасу з каків лося. Щоб ввести фекалії жирафа потрібно заздалегідь пройти відповідні перевірки та отримати спеціальні дозволи.Цього всього не було, тому жінка задекларувала свій специфічний багаж та здала його на митниці. Фахівці з сільського господарства вже знищили кал жирафа.
То все дуже потішно, але наміри жінки були дійсно небезпечними. Існує висока ймовірність заразитися хворобою через ювелірні вироби з фекалій та мати серйозні проблеми зі здоров’ям.
