Коронація Чарльза ІІІ: проблемні гості та антимонархісти
Напередодні коронації
Завтра — 6 травня. Юрія… Якщо Тебе раптом звати Юрій, і Ти слухаєш Ранкове допіо, то вітаємо! І дай нам знати у коментарях про себе. А ще цьогоріч 6 травня відбудеться коронація Чарльза ІІІ. Чесно кажучи, ми не впевнені, що у понеділковому випуску будемо розповідати про подію, хіба якщо станеться щось екстраординарне. Сьогодні ж трішки розповімо про настрої напередодні. Медіа здебільшого пишуть про те, що сам народ Сполученого Королівства не надто … не те щоб не цікавиться, але не надто турбується про коронацію. Коли Борис Джонсон пішов у відставку, а потім Ліз Трасс протрималася у прем’єрському кріслі близько місяця, і прийшов Ріші Сунак, то ми неодноразово розповідали, що країна зараз переживає не найлегші часи. Тож, зовсім не дивно, що багато людей більше зосереджені на подоланні кризи вартості життя, ніж на коронації.
New York Times пишуть, що останній зі скандалів, пов’язаних з принцом Гаррі, також відвертає увагу від дійства. Він подав позов до суду проти британської газетної групи Руперта Мердока за злом його мобільного телефону. На одному зі судових засідань минулого тижня принц Гаррі заявив, що його брат, спадкоємець трону принц Вільям, у 2020 році отримав від медіаконцерну багато грошей, щоб тихенько зам’яти ситуацію. Принц Гаррі припускає, що група Мердока та королівська родина уклали таємну угоду на 1 мільйонів фунтів стерлінгів, частину з яких скерували на покращення іміджу королеви-консорт Камілли, дружина Чарльза ІІІ. Принц Гаррі припускає, що навіть Єлизавета ІІ могла бути в усьому замішана, хоч зрештою таки дозволила онуку звернутися до суду.
У контексті низького інтересу до коронації різні медіа також пишуть про те, що британське суспільство все ж порівнює її з попередньою. Єлизавета ІІ проходила через цю процедуру 70 років тому, країна була зовсім іншою. Зрештою профілі Чарльза ІІІ та Єлизавети ІІ — зовсім різні. Вона була молодою королевою, про яку не знали так багато, як знають тепер про її сина, оскільки час був зовсім інший. У 1950-х доступ до інформації був значно обмеженішим, як це є зараз. Суспільству значно легше було романтизувати Єлизавету ІІ. Чарльзу ІІІ — 74. З британських монархів він отримав трон у найстаршому віці. Багато років його суперечливе особисте життя обговорювалося в пресі. Важко романтизувати нового короля, якщо всі досі згадують так званий тампонгей, коли на початку 90-х журналісти отримали записи розмов на той момент ще одружених принца Чарльза та принцеси Діани з їхніми коханкою та коханцем. Якщо цікаво, то прогугли, а ми не будемо цю історію провітрювати, краще продовжимо про більш актуальне.
Після смерті Єлизавети ІІ нормою стали регулярні протести антимонархістів. «Не наш король!», — жовті таблички з таким написом тримали протестувальники та протестувальниці, наприклад, у Ліверпулі напередодні прибуття короля Чарльза та королеви-консорт Камілли у Центральну бібліотеку. Найбільша з подібних акцій запланована на суботу. Планується, що вздовж коронаційної процесії збереться понад 1000 людей. Їхня мета: донести повідомлення, що короля Чарльза має замінити демократично обраний глава держави.

Washington Post пише, що такі настрої та наміри — це думка меншості. Більшість людей у Сполученому Королівстві підтримують монархію, навіть якщо вони не дуже стурбовані коронацією Чарльза ІІІ. Але, прочитавши деякі соціологічні дані, наведені у статті, ми дійшли думки, що не все так однозначно.
Зараз спробуємо пояснити. Зрозуміло, що антимонархісти не зараз виникли. Просто за Єлизавети ІІ подібних акцій протесту і з такою регулярністю не відбувалося. Не те щоб її всі безумовно любили. У 1981 році британський підліток вистрілив у неї холостими патронами, коли королева була верхи на коні під час церемонії Trooping the Colour, що проводилася до Дня народження Її Величності. Під час поїздки до Нової Зеландії у 1986 у неї кинули яйцями, жовток стікав по рожевій сукні. Протестувальник кричав на королеву «Вам має бути соромно!» у 2007 під час богослужіння у Вестмінстерському абатстві з нагоди 200-річчя скасування работоргівлі. Коли Єлизавета ІІ відвідувала Дублін у 2012, її зустріли таблички з написом «Британія геть з Ірландії». Зрештою, за її правління 17 країн відмовилися бути під британською короною. Але під час своїх повсякденних справ у Сполученому Королівстві Єлизавета ІІ рідко стикалася з антимонархічними демонстраціями. Це можна вважати певною зміною епохи Чарльза ІІІ, що антимонархісти стали більш активно висловлювати свою позицію. Ймовірно, це прогресуватиме.
Давай подивимося на соціологію. Так, більшість британців та британок не проти монархії, але візьмемо до уваги один показник. Відсоток тих, хто вважає, що монархія є «дуже важливою». Недавнє опитування Національного центру соціальних досліджень показало, що таку думку поділяють рекордно низькі 29 відсотків. Якщо взяти до уваги віковий розріз, то лише 12 відсотків людей віком від 18 до 34 вважають монархію «дуже важливою». Себто можна зробити припущення, що нехай і не масові акції антимонархістів можуть зробити так, що ті, хто сьогодні вже не вважають монархію дуже важливою, за деякий час почнуть виходити на вулиці з вимогою демократичного обрання глави держави.
Швидше за все це не те, що варто очікувати за правління Чарльза ІІІ, але тенденція є очевидною. Молоді люди відвертаються від монархії. А, беручи до уваги те, що відбувається всередині королівської сім’ї, то, можливо, і майбутнім спадкоємцям вже не настільки буде цікаво пробувати себе монархами.
Повертаючись до Чарльза ІІІ, ще згадаємо про колонку Меттью д’Анкона, британського оглядача. «Король Чарльз — монарх, який зараз потрібен Британії». Автор пише, що король є популярним серед громадськості, і він це заслужив, зокрема тим, що у своїй роботі брався за теми, які є актуальними в наш час. Навколишнє середовище, підтримка молоді, біженці. Він багато займався благодійністю і підтримував хороші проєкти. Тож, Чарльз ІІІ — це монарх, який значною мірою відповідає епосі. Пан д’Анкон також розмірковує про коронацію. Він визнає, що помпезність і церемоніальність є застарілими, а багато людей дійсно скептично налаштовані до королівської родини. Однак пригадує, що раніше монархія продемонструвала надзвичайну стійкість, переживши такі кризи, як зречення Едуарда VIII і смерть принцеси Діани. У теперішні непрості часи, коли, з-поміж іншого, люди страждають від здорожчання вартості життя, монархія служить інституцією емоційної підтримки для британського народу, а коронація забезпечить відчуття безперервності та постійності. Такого багато хто прагне в часи нестабільності та невизначеності.
Що ж, можливо. Ми не в Сполученому Королівстві, не знаємо, як там у них. Ми знаємо, що у нас емоційну підтримку забезпечують новини про пошкодження колії десь у Брянську, відео з пожежами на російських нафтових резервуарах та роботою безпілотників над Кремлем.
Але продовжимо про коронацію. Багато критики пов’язано зі списком запрошених.Серед іноземних високопоставлених гостей, які планують взяти участь, є Хань Чжен, віцепрезидент Китаю. Його у Сполученому Королівстві засуджують як одного з організаторів антидемократичного придушення протестів у Гонконгу в 2019 році. Пан Хань є союзником президента Сі Цзіньпіна і буде його представником на коронації.
Також у списку є Мішель О’Ніл, лідерка ірландської націоналістичної партії Шинн Фейн у Північній Ірландії. The Mail пише, що ця політсила мала історичні зв’язки з Ірландською республіканською армією, яка в 1979 році вбила лорда Луїса Маунтбеттена. Він був дядьком принца Філіпа, батька Чарльза. Шинн Фейн висловили жаль з приводу вбивства Маунтбеттена, а пані О’Ніл, прийнявши запрошення палацу, сказала, що світ змінився: «Я ірландська республіканка, але я також визнаю, що на нашому острові є багато людей, для яких коронація є надзвичайно важливою подією».
Міністр закордонних справ України сказав, що від нас буде «високоповажна делегація. Все буде красиво, представницьки й на рівні». Імен пан Кулеба не назвав. Зберігає інтригу для світських хронік.
Президент США Джо Байден запрошення відхилив. Це нас трішки здивувало, бо ж особливі відносини. Ну, як це не поїхати на коронацію до свого партнера по особливих відносинах? Нагадаємо, що цей неформальний термін часто використовують, щоб описати політичні, культурні, дипломатичні, військові та історичні відносини між Сполученими Штатами Америки та Сполученим Королівством, а також між їхніми лідерами та лідерками. Вперше його використав у одній з промов Вінстон Черчилль у 1946 році.
Виявляється, що президент Дуайт Д. Ейзенхауер також пропускав коронацію Єлизавети ІІ. Щодо пана Байдена, то він нещодавно завершив короткочасний візит до Північної Ірландії, де відзначав 25-ту річницю Угоди Страсної п’ятниці. Ми про неї нещодавно розповідали у Допіо. Після урочистостей політик здійснив більш тривалий тур до Республіки Ірландія. Там він святкував своє ірландсько-американське коріння. Офіційні особи Сполученого Королівства не висловили жодних нарікань, що пан Байден пропустить коронацію. Король Чарльз ІІІ, у свою чергу, запросив американського президента приїхати з державним візитом пізніше цього року.
Перша леді США Джил Байден та їхня з президентом онука Фіннеган візьмуть участь у коронації.
Коли він крутить педалі?
Про Джо Байдена ми продовжимо. У секретній частині розповімо про звички політика. Доєднуйся до нашої спільноти на Buy me a coffee https://www.buymeacoffee.com/sebto або Patreon https://www.patreon.com/sebto і ти зможеш слухати подкасти та читати Допіо повністю, отримувати щомісячні рекомендації та брати участь у Клубі ранкового допіо. До речі, чергове засідання відбудеться вже цієї неділі. Там ми підготували ексклюзивний ексклюзив. Поговоримо про репарації. Чи настане момент, коли всі українці та українки отримуватимуть щомісячний платіж на картку із призначенням «компенсація від росії за шкоду від війни»? Відповідь спробує дати Вікторія Карпа, юристка.
Міра дотичності
The Guardian пишуть про нещодавнє дослідження YouGov, яке проводили у семи країнах. Перевіряли, як кліматичні ініціативи підтримують на рівні держави та на рівні індивідуальних заходів. Щодо держави, то бралися до уваги такі показники як заборона одноразового пластику та відмова від автомобілів, які працюють на викопному паливі. Під індивідуальними ініціативами мають на увазі, наприклад, купівлю лише вживаного одягу, відмову від м’яса та молочних продуктів. Країни, які досліджувалися, — це Сполучене Королівство, Франція, Німеччина, Данія, Швеція, Іспанія та Італія.
Що ж показало дослідження? Узагальнений висновок: багато європейців та європейок стурбовані кліматичною кризою і охоче вжили б особистих заходів і підтримали уряд, щоб допомогти в боротьбі з нею, але чим більше захід змінить їхній спосіб життя, тим менше вони його підтримують.
Популярними серед людей є державні програми посадки дерев, вирощування більшої кількості рослин і заборона одноразового пластику. Підтримка більш радикальних пропозицій, як то добровільне скорочення споживання м’яса та молочних продуктів, народження меншої кількості дітей, є значно меншою.
Реакція на зміни у використанні автомобіля, на кшталт переходу на електромобілі чи громадський транспорт, тісно пов’язана із впливом цих змін на життя людей. Обов’язкове підвищення мита на пальне та державна заборона бензинових і дизельних автомобілів не користуються популярністю серед респондентів та респонденток.

