Дипломатія Ватикану, страйк сценаристів у США, вибори в Туреччині
Він дивиться на Південь
Папа Римський Франциск критикує Захід за його зусилля озброїти Україну. Натякає, що НАТО спровокувало російське вторгнення, кажучи, що альянс «гавкає на двері росії». Так, Франциск засудив російські воєнні злочини та співчував стражданням українців і українок, але він все ще не засудив владіміра путіна. Натомість казав, що російський президент — культурна людина. Нам це не подобається, нас це дратує. І взагалі це не найкраща інформація, щоб починати ранок. До речі, доброго ранку! Як Ти здогадуєшся, розпочнемо сьогодні із Папи Римського та Ватикану.
Нещодавно на The Atlantic вийшла стаття «Чому Папа Франциск не з Заходом щодо України» американського журналіста Джона Алена молодшого. Він є редактором католицького новинного вебсайту Crux, що раніше був частиною The Boston Globe, а тепер фінансується незалежно.
Сьогоднішня позиція Ватикану є результатом того, як церква змінюється у 21 столітті. Раніше Святійший Престол практикував модель дипломатії «великих держав». Себто підтримував супердержави кожної окремої епохи. Це виражалося в альянсах зі Священною Римською імперією, французькою монархією та Австро-Угорською імперією. У 20-му столітті Ватикан настільки прив’язувався до західних держав, що Папу Пія XII, який був запеклим антикомуністом, прозвали «капеланом НАТО».
Флагманом дипломатії «великих держав» безперечно був Іван Павло ІІ. Цьогоріч 10 років, як Франциск є Папою Римським. Як і під час Холодної війни, знову напруга між росією та Заходом. Тож, автор статті бере до уваги перші 10 років Івана Павла ІІ на престолі та порівнює із Франциском сьогодні. До того часу, як Іван Павло ІІ святкував свою 10 річницю як папи, він був одним із найзначніших лідерів на планеті. Не лише духовною, а й політичною фігурою. Значною мірою Іван Павло ІІ очолював холодну війну проти комунізму. Неможливо не згадати про його рідну Польщу.
Перший польський папа підтримував опозиційний рух «Солідарність», був каталізатором робітничих страйків. Це змусило комуністичний режим розпочати переговори з опозицією, що зрештою призвело до звільнення Польщі від радянської влади. Участь Івана Павла ІІ в розпаді Радянського Союзу була величезною. Він був абсолютно прозахідним папою. Щодо Франциска, то сьогодні він ворогує із західними державами, замість того, щоб діяти разом із ними.
«Ніколи за останні шістдесят років у справі такого міжнародного значення Святий Престол не опинявся в такому маргінальному становищі», — так наприкінці лютого написав Марко Політі. Це журналіст, який висвітлює папство з 1971 року. Що ж відбувається? Чесно Тобі зізнаємося, у своїх робочих чатах ми не соромимося на кожну нову недолугу заяву Франциска практикувати ейджизм і сумнів у його спроможності до адекватних міркувань. Ця стаття на The Atlantic дає більш аргументоване пояснення.
Те, що ми можемо спостерігати, — це реалізація так званої першої багатополярної геополітичної стратегії Ватикану. Замість того, щоб дотримуватись західного консенсусу, Франциск шукає нетрадиційних союзників для вирішення проблеми російської війни в Україні. Так, якщо Ти пам’ятаєш, нещодавно Папа Римський їздив до Угорщини.
Одна з причин геополітичного перегрупування Ватикану під керівництвом Франциска — у його біографії. Він перший Папа з Латинської Америки. І, враховуючи історію втручання США в цей регіон, він відчуває таку саму двозначність щодо Сполучених Штатів та інших західних держав, як і багато лідерів країн Латинської Америки.
Та це все не основне. Основне — це демографія. У 1900 році у світі було приблизно 267 мільйонів католиків та католичок. Понад 200 мільйонів з них проживали в Європі та Північній Америці. Це мало чим відрізнялося від того, що було в 16 столітті.
До 2000 року у світі було вже більше одного мільярда католиків та католичок, але лише 350 мільйонів з них проживали у Європі та Північній Америці. Переважна більшість, 720 мільйонів, проживали в Латинській Америці, Африці та Азії. Якщо взяти окремо Латинську Америку, то там, станом на 2000 рік, проживало понад 400 мільйонів католиків та католичок. До 2025 лише кожен п’ятий католик буде неіспаномовним європеоїдом.
Це найшвидша та наймасштабніша демографічна трансформація католицизму за його 2000-літню історію. Ватикан завжди повільно реагує на такі зміни. На цю тему є навіть старовинне прислів’я: якщо почуєш, що настане кінець світу, прямуй до Рима, бо він прийде туди останнім. Папство Франциска загалом і його позиція щодо України зокрема — це початок душпастирського та політичного вираження Католицькою Церквою її нових демографічних реалій.
Джон Ален молодший вважає, що Франциска треба намагатися зрозуміти не через категорії «ліві проти правих» чи «Схід проти Заходу». Треба дивитися на «Північ проти Півдня». На глобальному Півдні конфлікт в Україні розглядається переважно як європейська справа, без очевидного героя чи лиходія. Заклик Папи припинити поставки зброї та бойові дії і почати переговори збігається з настроями більшості серед католиків, які не живуть у країнах НАТО. Таким чином Папа чи то відображає настрої своїх виборців, себто прихожан; чи то підігрує їм.
Чи перестанемо ми з цими новими знаннями ейджистсько жартувати про Папу та мати сумнів у його спроможності до адекватних міркувань? Чесно кажучи, навряд чи. Але довідатися про зміну дипломатичної моделі Ватикану та що її зумовило, було цікаво. Ще цікаво, що коли ми пишемо цей випуск Ранкового допіо, Володимир Зеленський перебуває із візитом в Італії та має зустрітися з Франциском. Можливо, на мить Папа Римський повернеться до координат «Схід — Захід», а потім ще перестане підігрувати своїм прихожанам і прихожанкам, а говоритиме до них, щоб пояснювати. Мрії? Побацим-побацим.
Олівці донизу
Тобі вже, мабуть, доводилося бачити повідомлення про призупинення роботи над тим чи іншим популярним серіалом. «Дивні дива», «Дім Дракона» та інші. У Сполучених Штатах Америки зараз триває страйк через трудовий спір між Гільдією сценаристів, яка представляє більше 11 000 людей, і Альянсом продюсерів кіно і телебачення. Альянс представляє Netflix, Apple, Amazon, Disney, Discovery-Warner, NBC, Paramount та Sony.
Останні півтора місяці тривали переговори між сторонами, щоб укласти нову колективну трудову угоду. Це документ, який регулює умови роботи сценаристів та сценаристок, як то мінімальна оплата, авторське право та виплата роялті. Такі трудові угоди укладають на якийсь певний термін. Коли контракт закінчується, Гільдія сценаристів та Альянс продюсерів кіно і телебачення розпочинають переговори про новий договір. Якщо переговори заходять в нікуди, то Гільдія може розпочати страйк. Так було вже. У 2007-2008 роках. Тоді сценаристи та сценаристки страйкували 100 днів. І це дало результат. Їм збільшили мінімальні виплати та відсоток від продажу контенту на стрімінгових сервісах.
Наприкінці квітня цього року 98% членів та членкинь Гільдії сценаристів вже проголосували за страйк.
Про причини, вимоги Гільдії та ймовірні наслідки розповідаємо у секретній частині Ранкового допіо. Щоб читати повністю, доєднуйся до спільноти на Buy me a coffee https://www.buymeacoffee.com/sebto або Patreon https://www.patreon.com/sebto.
. . . .
Після страйку 2007-2008 років понад 37 тисяч людей у Каліфорнії втратили роботу в індустрії розваг, а безробіття виросло до 8 відсотків. Штат зазнав збитків на більш як 2 мільярди доларів. Зараз все може повторитися. Наразі виглядає так, що цей дощ надовго. Гільдія сценаристів та Альянс продюсерів дуже далекі від домовленостей за ключовими пунктами. Ще до початку страйку Variety писали, що збільшення мінімальної ставки є реальним, але от все дуже складно у питанні авторської кімнати та термінів працевлаштування.
Подивимося, як все продовжуватиметься. А зараз рухаємося далі. Вибори в Туреччині.
Кінець ери Ердогана?
Ми, як завжди, пишемо цей епізод Ранкового допіо у суботу, а голосування пройде у неділю, тому ми ще нічого не знаємо. Про результати поговоримо з Тобою вже, мабуть, у п’ятницю. Зараз коротко пройдемося по тому, що писали медіа напередодні.
Axios по-філософськи підсумовують: Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган виглядає надзвичайно вразливим перед президентськими виборами. Та найбільшим сюрпризом є те, що він все ще бере участь у боротьбі.
Нестримна інфляція в Туреччині та слабка відповідь на лютневий руйнівний землетрус — це два питання, що були домінуючими протягом усієї передвиборчої кампанії. І ці два питання — це наслідки авторитарного стилю Ердогана.
За два десятиліття він накопичив дуже багато влади. Політика звинувачують у руйнуванні державних інституцій і в тому, що обирав недосвідчених лояльних людей для управління. Саме пан Ердоган наполягав на зниженні процентної ставки, незважаючи на зростання інфляції, і за чотири роки змінив чотирьох керівників центрального банку. М’яке дотримання будівельних норм, ймовірно, посилило руйнування землетрусу. Урядове агентство, яке звинувачують у невдалому реагуванні на катастрофу, очолював теолог, союзник президента.
І попри все це, пан Ердоган залишається на близьких позиціях зі своїм опонентом Кемалем Кілічдароглу. Частково це можна пояснити тим, що чинний президент контролює ЗМІ. Ще одна причина — використання політики ідентичності. Республіканська народна партія Кілічдароглу підтримала заборону на носіння хусток у громадських місцях, яка діяла до того, як Ердоган прийшов до влади у 2003 році. Пан Ердоган стверджує, що мусульмани знову зіткнуться з дискримінацією, якщо опозиція переможе. Кілічдароглу це заперечує. Без будь-яких доказів Ердоган стверджував, що Туреччина під керівництвом Кілічдароглу стане повністю підвладною США. Минулої неділі на своєму заході Ердоган показав підроблене відео, на якому курдські бойовики вболівають за Кілічдароглу. Класика політики постправди. Поляризація та нагнітання страхів — це дві тактики чинного президента.
Кемаль Кілічдароглу навпаки проводить переважно позитивну та менш орієнтовану на особистість кампанію. Зосереджується на демократії та стабілізації економіки. Представляє себе як будівника мостів, який працюватиме лише один термін і контролюватиме конституційні реформи, спрямовані на ліквідацію теперішньої сильної президентської системи. Аналітики очікують тепліших відносин між Туреччиною та НАТО і США, якщо Кілічдароглу переможе. Він користується популярністю серед молоді та жінок, у тому числі консервативних, які раніше входили в електоральне поле Ердогана.
Кампанія пана Кілічдароглу дуже відрізняється від того, що робить пан Ердоган та інші опоненти. Всі роз’їхалися по країні та проводять зустрічі з виборцями. Кемаль Кілічдароглу знімає відоси (часто робить це на кухні та в кабінеті серед книжок) і збирає мільйони переглядів у ТікТоці та Інстаграмі. Що це дасть? Ми зараз не знаємо, але от у понеділок, коли Ти слухаєш Допіо, вже можна глянути попередні результати.
Прогнозують, що у першому турі навряд чи хтось набере більшість. Другий тур очікується 28 травня. Що важливо! У неділю пройшли також парламентські вибори, вони можуть вплинути на президентські перегони у другому турі. Тому варто подивитися не лише, як там справи в Ердогана та Кілічдароглу, але й шо по партіях. Якщо опозиція переможе, аура непереможності Ердогана зникне. Якщо ж попереду буде політична сила чинного президента, то це дозволить йому стверджувати, що обрання Кілічдароглу призведе до хаотичного розділеного управління країною.
Припускаємо, що тему Туреччини продовжимо у п’ятницю, а зараз давай переходити до останніх новин на сьогодні. А ні. Чекай! Ми знаємо, що наше Допіо — це як десерт до Твоєї справжньої кави, або ж взагалі заміна їй. А в суботу у нас вийшов новий подкаст, і він про їжу. Чи знаєш Ти, як звучить гречка? А чому у Києві 17 століття борщ варили без картоплі? А що ми їмо у рибних консервах? Про все це розповідає фудблогерка Настя Іванцова в авторському подкасті «Голодним не слухати». Вона любить їсти смачно, готувати ефективно і робити так, що і Тобі цього захочеться. Вмикай нашу новинку, але спершу не забудь поїсти і дочитати Ранкове допіо.
А тепер вже точно останні новини на сьогодні.
