Випуск №140
Як Байден планує на виборах перемагати
Агрема́н (від фр. agrément «згода») — попередня згода уряду держави перебування на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави.
Зніміть це негайно
Доброго ранку! Розпочнемо сьогодні з доньки Кім Чен Ина. Як то кажуть, у кожного свої збочення.
Ти, можливо, пам’ятаєш, як відносно нещодавно з’явилися перші фото спадкоємиці вождя? Вона ще з батьком разом оглядала якісь чергові товсті ракети в біленькому кожушку. Потім була ще не одна така з’ява на публіці з подальшими публікаціями у північнокорейських державних медіа. На думку експертів та експерток, це може бути спробою надати Кім Чен Ину шарму дбайливого сім’янина або ж підготовкою суспільства до майбутньої лідерки.
Минулого тижня RFA написали, що вишукане вбрання першої доньки КНДР та її інтенсивна присутність на телебаченні тепер викликають обурення. Початковий блискучий прийом Кім Чжу Е послабшав через економічні труднощі. До речі, може, Ти не пам’ятаєш, тож ми нагадаємо. Офіційно імені доньки лідера КНДР не називали. Те, що її звати Чжу Е, вперше стало відомо через американського баскетболіста Деніса Родмана, який є великим другом Кім Чен Ина. Він розповідав про свій візит до Північної Кореї у 2017 році і згадав про «малечу Чжу Е». Підтвердженням, що дівчинку дійсно так звати є те, що уряд змушує всіх, хто називається Чжу Е, переназватися. Детальніше про це ми розповідали у 121 випуску Ранкового допіо.
Повернімося до невдоволення публічністю Чжу Е. Спершу суспільство було навіть натхненне, частково через те, що дітей попередніх лідерів КНДР ніхто ніколи не бачив у такому малому віці. Чжу Е зараз десять. Як і з іменем, щодо віку теж немає стовідсоткової впевненості, бо ніхто його офіційно не називав.
З кожним новим виходом «в люди» дівчинку одягали все більш вишукано. Це контрастує з тим, як більшість людей у Північній Кореї заледве зводять кінці з кінцями. Окрім того, люди почали звертати увагу, що до Чжу Е ставляться більш шанобливо, ніж до сивочолих досвідчених партійців та чиновників, і сподіваються більше не бачити малу вискочку у своєму телевізорі. Дорослі відчувають занепокоєння щоразу, коли Чжу Е показують в одязі, який у Північній Кореї навряд чи хтось бачив наживо. Про це RFA на умовах анонімності розповів мешканець північно-східної провінції Північний Хамгьонг. Публічно, звісно, ніхто в КНДР не висловлює таких думок.
«Скільки коштує ваш лук?», — міг би запитати якийсь тіктокер у Чжу Е. Але тіктокерів у Північній Кореї немає, а навіть якби були, то хто б їм дав ставити питання першій доньці. Втім, відповідь на питання про вартість її одягу таки є. Медіа все порахували. І тут є декілька варіантів. Або Чжу Е носить одяг різних цінових категорій, або влада в курсі, що людям не подобається це все, тож останнім часом дівчинку почали одягати дешевше, як раніше. Є ще третя опція, про неї згодом.
Так, минулого місяця, на чергових запусках ракет, Чжу Е носила чорне пальто французького люксового бренду Christian Dior. Його вартість — 1900 доларів. 18 квітня вона відвідувала з батьком Національне управління аерокосмічного розвитку та була одягнена в бежеву блузку, яку легко можна знайти в онлайн-магазинах Китаю та Гонконгу. На гонконзькому сайті YESSTYLE блузка продається за 21,10 доларів США.
RFA зв’язалися з декількома магазинами, де є така річ, запитували, як вона могла попасти до КНДР. Жоден з них не доставляє товари у Північну Корею, але вони не є виробниками одягу, тож не знають, хто ще і де продає такі блузи. Зрештою, і через ALIEXPRESS їх можна замовити.
Лі Со Хюн, втікач з Північної Кореї, який зараз мешкає у США, вважає, що мало хто в КНДР знає про Крістіан Діор або про те, скільки коштує одяг цього виробника, тому Пхеньян, певно, реагує на міжнародні ЗМІ, а не на власне суспільство.
У будь-якому випадку. ООН заборонила КНДР купувати предмети розкоші. Пальто ним очевидно є. У країні продовольча криза. Люди помирають з голоду, тож в таких умовах не лише пальто люксового бренду, але й блузка за 20 доларів можуть викликати невдоволення та розпач. Про Північну Корею закінчуємо. Перейдемо до Південної.
І заспівав!
Юн Сок Йоль, президент Республіки Корея, та його дружина Кім Кеон Хі минулого тижня з офіційним візитом відвідали Сполучені Штати Америки. У Вашингтоні глави держав обговорювали низку питань та досягли знакової угоди щодо протидії ядерній загрозі з боку Північної Кореї. Вперше за десятиліття нові зусилля з ядерного стримування передбачають періодичну стиковку ядерних підводних човнів США в Південній Кореї, посилення навчання між двома країнами, створення спільної консультативної групи та покращення обміну інформацією щодо планів використання ядерної та стратегічної зброї.
У середу корейська президентська пара відвідала державну вечерю. Наприкінці заходу президент Джо Байден запросив президента Юн Сок Йоля заспівати пісню «American Pie». Містер Юн взяв мікрофон і виконав перший куплет композиції. Про американського президента ми ще продовжимо, але трішки згодом.
Чи знають вони, що картини страждають?
Зараз — час секретного фрагмента. Розповідатимемо про екоактивістку, яку звинуватили у тероризмі. Почнемо з цього, а далі — буде більше. Тож доєднуйся до нашої спільноти на Buy me a coffee https://www.buymeacoffee.com/sebto або Patreon https://www.patreon.com/sebto.
Ставка на свободу
У минулому випуску ми коротко згадували, що чинний Президент США офіційно оголосив, що у 2024 він знову змагатиметься за те, щоб ще на 4 роки залишитися у Білому домі.
Аарон Блейк, політичний журналіст, який пише для The Fix, проаналізував, що Байден проводить більше часу, балотуючись у президенти, ніж будь-хто інший. Він вже був кандидатом понад 1000 днів. Якщо все піде за планом, цей термін може збільшитися до чотирьох років.
Як так сталося, що політик є рекордсменом за кількістю днів балотування? Він чотири рази був кандидатом у президенти: 1988, 2008, 2020, ну, і вже 2024. Це менше, ніж у Гарольда Стассена та Ліндона Ларуша. Ці панове балотувалися 10 та 8 разів відповідно. Генрі Клей балотувався п’ять разів у 1800-х роках, а Франклін Делано Рузвельт і Рональд Рейган балотувалися по чотири рази. Але раніше праймеріз, передвибори, на яких визначається кандидат чи кандидатка від партії, були набагато простішою процедурою, а кампанії коротшими, ніж це є в останні роки. Таким чином Байдена можна вважати рекордсменом за кількістю днів балотування.
Видання Politico пише, що такий, більш ніж суттєвий, досвід ведення кампаній є дійсно важливим у контексті майбутніх президентських виборів, тож вже й не так важливо, подобається комусь чи ні поважний вік пана Байдена. Сам політик каже, що його вік не відповідає йому самому. «Я навіть не можу сказати, скільки мені років. Я не можу назвати кількість», — сказав він журналістам у Трояндовому саду Білого дому.
Відповідаючи на запитання, чи вважає він себе єдиним демократом, який зможе перемогти Трампа у 2024, президент відповів: «Можливо, я не єдиний, але я добре його знаю і знаю, яку небезпеку він становить для нашої демократії».
Про небезпеку Трампа та його руху MAGA, Make America Great Again, йдеться й у ролику, яким пан Байден оголосив про початок своєї нової президентської кампанії. Відео починається з одного слова «свобода». Метт Вайсер, репортер Washington Post у Білому домі, у своїй колонці пише, що оголошення про переобрання зроблено таким чином, щоб повернути демократам слово, яке зараз дуже популярне серед консерваторів з MAGA.
Ситуація в Річмонді привернула дуже багато громадської уваги. В обох сторін миттєво з’явилися, як ті, хто їх критикують, так і ті, хто підтримують. І ресторан, і фундація використали публічний інтерес для збору коштів. Ресторан опублікував в Інстаграмі фото коктейлю на основі бурбону під назвою «Cracks in the Foundation» і повідомив, що кошти з його продажу скерує організації Equality Virginia, яка виступає за права ЛГБТК+.
У своєму блозі, в якому описується інцидент, Family Foundation також звернулася із закликом донатити: «Чи подумаєте ви про благодійний внесок сьогодні, щоб підтримати наші зусилля, аби гарантувати, що жодному жителю Вірджинії ніколи не доведеться турбуватися про відмову в простій їжі через його або її релігійні переконання?».
Подивимося, чи буде якийсь розвиток цієї ситуації, чи все обмежиться лише зборами коштів. Як би там не було, оскільки Верховний суд США взяв на розгляд справу Лорі Сміт, то вже можемо впевнено сказати, що і у 2023 році в американському суспільстві буде чимало хвилювань через цю інституцію. Ми нагадаємо, що за каденції Трампа до Верховного суду доєдналися дуже консервативні судді. У колонці на The Guardian пишуть, що з того часу спостерігається тенденція частішого апелювання до релігійних прав та швидкого розширення права на вільне сповідування релігії.
