Випуск №359
Мемуари Камали Гарріс, вшанування Чарлі Кірка, угода про продаж TikTok
___________________________________________________________
Бенксинг (Banksying) — це неформальний термін, яким описують повільне, але навмисне «загасання» стосунків, коли один із партнерів уникає прямого розриву, натомість дозволяє стосункам поступово руйнуватися. Назва походить від художника Бенксі, чиї роботи часто зникають, руйнуються або самознищуються. Подібно до цього, під час бенксингу один із партнерів починає віддалятися, знижує емоційне залучення, уникає конфлікту чи розмови про проблеми й робить це доти, поки стосунки не розвалюються остаточно.
На відміну від різкого гостингу (ghosting), бенксинг відбувається поступово і може тривати місяцями чи навіть роками, але результат той самий — кінець стосунків.
Камала Гарріс згадує свої 107 днів
Доброго ранку, солодашко! Знаєш, а ми давненько про декого не згадували. Пам’ятаєш, у Сполучених Штатах є ж не лише Дональд Трамп, республіканці та MAGA. У смугасто-зірковій країні, між іншим, двопартійна політична система! Там існує ще одна велика політична партія. Пам’ятаєш? А пам’ятаєш, як вона називається? Давай свою руку, попросимо допомоги у дошки віджа. Бачиш? Стрілки рухаються. Бачимо букву «Д». А це «Е». «М»? «Демократична»! Солодашко, ми викликаємо у подкаст «Ранкове допіо» Демократичну партію Сполучених Штатів Америки! Хух, аж спітніли, поки знайшли і воскресили її у своїй пам’яті.
Навіщо нам сьогодні демократи? Усе дуже просто. Камала Гарріс видала свої мемуари, давши нам привід для розмови.
Книга з’явилася у продажу у вівторок, американські медіа вже рясніють рецензіями та переказом «107 днів». Так називаються мемуари політикині, бо текст охоплює не всю кар’єру Гарріс, а президентську виборчу кампанію, успадковану від Джо Байдена, яка тривала саме 107 днів. Камала шукає відповідь на питання, чому вона спільно з Демократичною партією програла вибори. І, здається, відповіді зводяться до низки здебільшого чужих помилок, які накопичувалися роками. Про це пише Semafor.
Зокрема, політикиня вважає помилковим рішення Байдена не запросити Ілона Маска на саміт з питань електромобілів у Білому домі. Цим, вона переконана, він перетворив техбро на ворога. Мабуть, вже якщо почали про Джо, то і продовжимо про решту його хиб. Як кажуть, 46-ий президент у книзі постає кульгавим, «крихким» і озлобленим. У медіа та мережі активно обговорюють розділ, у якому Джо переконував Гарріс, що його невдалі дебати анітрохи не зашкодили рейтингам.
Політикиня пригадує також, як просила виявити співчуття до мирних жителів Гази, проте Байден не спромігся на це. Axios пише, що Камала Гарріс загалом значну частину мемуарів присвячує Ізраїлю та Газі, а також гніву лівого крила Демократичної партії через прихильність Байдена до ізраїльського керівництва. Водночас Нетаньягу, за її словами, такої лояльності не цінував. Далі — цитата: «Він хотів бачити навпроти себе Трампа. Не Джо і не мене».
Щодо себе самої Камала пише, що підтримує безпеку Ізраїлю, але критикує Нетаньягу. Вона переконана, що кількість убитих палестинських жінок і дітей та його небажання пріоритезувати життя заручників послабили моральні позиції Ізраїлю на міжнародній арені та створили гнівне невдоволення всередині самої країни.
Політикиня також зізнається, що протести довкола Гази вплинули на її вибір кандидата у віцепрезиденти. Вона розглядала кандидатуру губернатора Пенсильванії Джоша Шапіро, і виявилося, що у 20 років він написав статтю, де сумнівався у здатності палестинців створити мирну державу. Тоді він говорив, що вони «надто мілітаризовані». Сьогодні ж Шапіро відкрито підтримує рішення про дві держави і пояснює ті свої висловлювання юним віком. Але ця історія, вкупі з його єврейським походженням, могла стати точкою додаткової поляризації на тлі хвилі протестів, тож зрештою Гарріс вирішила, що ризик занадто великий, і обрала більш нейтрального кандидата губернатора Міннесоти — Тіма Волца.
У книзі Камала зізнається, що її дратували протести лівих активістів, які переривали її мітинги і прямо погрожували не голосувати за демократів. Для неї це було болісним моментом. Цитуємо: «Це здавалося безвідповідальним. Питання було не бінарним, але результат виборів був таким точно. Чому вони не протестували на мітингах Трампа?».
Щодо власних помилок, про які пише Камала Гарріс, вона відзначає серед таких надмірну лояльність до Байдена. Вони мали розбіжності, але у період його президентства публічно про це не говорили. Питання Гази, знову ж таки. Зараз політикиня вважає, що їй потрібно було дистанціюватися від президента і чітко артикулювати свої позиції, відмінні від його.
Вона також визнає, що програла Трампу в роботі з медіа: не ризикувала, уникаючи сміливих заяв, тоді як Трамп формував порядок денний. Крім цього, визнає і те, що інтерв’ю часто складалися невдало. Гарріс не завжди давала собі раду з несподіваними запитаннями чи протестами, а її відповіді перетворювалися у словесний салат. На заходах, де сценарій був чітко прописаний (наприклад, дебати чи з’їзд), вона почувалася впевнено. Але у випадках, коли треба було діяти без заготовок, втрачала контроль та нервувала.
Вона також зізнається, що не змогла чітко показати план чи лідерство у темі міграції. За її словами, вдавалося лише демонструвати, що щось робиться, і вона серйозно ставиться до проблеми, але сформулювати бачення майбутньої реформи не вийшло. З економікою також були проблеми. Політикиня відзначає, що на відміну від Трампа з його простим і вірусним меседжем «no tax on tips» (чайові без податків), її пропозиції мали вигляд надто складних і «комплексних». Гарріс визнає, що не змогла дати виборцям просту, зрозумілу ідею, яка б запам’яталась.
Окремий блок у мемуарах Камала присвячує своїй найбільш уразливій темі — захисту прав трансґендерних людей. Вона відверто визнає, що демократична партія виявилася не готовою до масштабної атаки Дональда Трампа, який використав цю тему для мобілізації консервативних виборців. Восени 2024-го року його штаб запустив серію рекламних роликів під гаслом «she’s for they/them». Вони намагалися зобразити Гарріс як політикиню, яка стоїть на боці так званої «радикальної ґендерної ідеології», не бажаючи розуміти проблем «звичайних американців». За словами Камали, саме тоді вона відчула, наскільки демократи не готові захищати тему прав трансґендерних людей у публічному просторі. Та і сама політикиня тут має чимало дилем.
Гарріс пригадує, як під час кандидування у 2020-му році її атакували за те, що коли вона працювала генеральною прокуроркою Каліфорнії, підтримувала фінансування операцій з корекції статі для ув’язнених людей. Тоді вона намагалася пояснити, що такі витрати були вимогою закону і стосувалися лише обмеженої кількості людей. У 2024-му політикиня зі своїм штабом обрала іншу стратегію — просто уникала різких заяв.
У «107 днях» Гарріс порушує тему участі трансґендерних людей у спортивних змаганнях. Вона пише, що вважала допустимим враховувати «біологічні фактори, як-от м’язову масу чи несправедливу спортивну перевагу». Така позиція була компромісною. З одного боку, це підтвердження підтримки прав трансґендерних людей; з іншого — спроба зняти занепокоєння виборців щодо чесності спортивної конкуренції. Але при цьому Камала визнає, що їй не вдалося зрозуміло донести свою позицію виборцям.
Оглядачі відзначають, що в мемуарах Гарріс не дає чіткої візії подальших дій Демократичної партії. Вона витрачає чимало часу на опис труднощів, критику Байдена, медіа та опонентів, але не пропонує стратегічних рішень, які допомогли б виграти наступні вибори. Такий собі щоденник розчарувань. Політикиня фіксує, що пішло не так, але не міркує про те, куди і як рухатися далі. Зрештою, а чи повинна?
Від прощання до передвиборчої стратегії
А ми продовжуємо про демократів. Зайдемо до них із дещо неочікуваного кута — поговорімо про наслідки вбивства Чарлі Кірка. Якщо раптом ця новина змогла Тебе оминути, то коротко нагадуємо, що Чарлі Кірк був активістом та впливовим публічним прихильником Дональда Трампа. 10 вересня на зустрічі в Університеті штату Юта його застрелили.
Минулого тижня Конгрес ухвалив одразу кілька документів на честь активіста. Сенат схвалив створення «Дня пам’яті Чарлі Кірка» на його день народження 14 жовтня, а Палата представників — резолюцію, яка назвала його «сміливим американським патріотом», що «прагнув істини». Перетворення активіста на Ісуса проходить успішно.
Голосування з приводу резолюції відбулося з великими суперечками: 310 — «за» і 58 — «проти». 38 утрималися (це окрема кнопка) і 22 не голосували. Усі «ні» належали демократам. Лідер демократичної меншості у Палаті представників Гакім Джеффріс напередодні заявив, що керівництво партії підтримає резолюцію, але не буде примушувати всіх голосувати одностайно. Деякі демократи заявляли, що текст документа сформували так, що вони потрапляють у пастку. З одного боку, в резолюції багато вихвалянь Кірка, з якими вони не погоджуються. З іншого боку, там є засудження вбивства, тож голосуючи проти, ти наче не засуджуєш цей атентат. Частина прогресивних демократів, як-от Бекка Балінт, власне, пояснювала, що голосувати доведеться «за», бо «треба засуджувати політичне насильство», навіть якщо Кірк був різким опонентом.
На закритій зустрічі перед голосуванням чимало демократів, які зрештою проголосували проти резолюції, заявляли, що бояться, що їхній вибір може призвести до погроз чи насильства, і ті, хто не підтримають резолюцію, відразу стануть мішенями.
Звісно, якщо вже ми почали про Кірка, то не можемо оминути церемонію прощання з ним. Вона відбулася у Фініксі, штат Аризона, і зібрала десятки тисяч прихильників на стадіоні та мільйони онлайн. Як відзначають оглядачі, подія поєднала риси жалобної служби, євангелістського зібрання та політичного мітингу. Головну увагу привернула вдова активіста Еріка Кірк. Вона закликала єднатися та навіть пробачити вбивці. Тепер жінка стала новим обличчям Turning Point USA, організації, яку заснував Кірк, і потенційною майбутньою політичною зіркою.
Після Еріки виступав Дональд Трамп, і його звернення різко контрастувало з промовою вдови. Цитата: «Я ненавиджу своїх опонентів і не бажаю їм добра». На прощанні виступили також віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та міністр охорони здоров’я Роберт Ф. Кеннеді-молодший. BBC пише, що, ймовірно, це вже робота на президентську кампанію 2028-го року.
Звісно, не обійшлося на похороні і без Ілона Маска. Уперше після суперечки з Трампом вони публічно потисли одне одному руки. Рукостискання відбулося за куленепробивним склом, а Маск потім опублікував фото з підписом «Для Чарлі».
Кірка зі сцени називали мучеником сучасного християнства, а його вбивство — приводом для «нового духовного піднесення» серед молоді. А ще його вбивство та вся подальша риторика республіканців призводить до того, що асоціації між Республіканською партією та християнством посилюються. Колумніст New York Times Росс Дутат пише, що 8 років тому релігійні консерватори фактично уклали угоду з Трампом. Вони погодилися з аморальністю політика в обмін на політичний захист від світських прогресивних ідей. Це спричинило внутрішні конфлікти в церквах і поглибило кризу американського християнства. Тепер же меморіал Кірка у Фініксі породив інший наратив — відродження, відновлення та християнську силу. Автор колонки припускає, що вбивство Кірка навіть може стати поштовхом до справжнього релігійного пробудження суспільства, хоча загалом культура наразі радше переосмислює релігію, ніж стає більш релігійною.
Релігійне відродження Трампу та колегам може як додати політичних бонусів, так і створити нову стару проблему, коли традиційне християнство буде мати надто ідеологічний вигляд для широкої авдиторії.
Якби там не було, релігійний запал прощання з Кірком поєднується з політичним загостренням. Частина республіканців та консервативних коментаторів продовжують звинувачувати демократів і «лівих» у тому, що вони створили атмосферу ненависті. Натомість більш помірковані голоси закликають не шукати колективного ворога, а наголошують на особистій відповідальності вбивці. Але чи достатньо ці голоси гучні?
Розклад «Ранкового допіо»
Ми Тобі ще хочемо розповісти сьогодні про TikTok, але спершу маємо поінформувати Тебе про розклад «Ранкового допіо». Понеділок — це 29 вересня, себто останній понеділок місяця, і «Ранкового допіо» не буде. Замість нього — «Вечірнє розе» для спільноти. Але у понеділок ми випустимо «Ранковий дріп», тож обов’язково вмикай і слухай. У вівторок, 30 вересня, у Міжнародний день подкастів, ми публікуємо наш останній «Ранковий дріп». Просимо Тебе привітати нас зі святом, оформивши підписку на Patreon, Базу чи в розділі «Спонсорство» на Youtube. Нам буде дуже приємно, а Ти матимеш що слухати. Адже саме Твоя підтримка дозволяє нам створювати «Ранкове допіо».
На початку жовтня «Ранкове допіо» йде на невеличкі канікули. Маємо трішки відпочити після такого насиченого вересня. І з новим випуском і новими силами ми повернемося до твоїх вух уже 10 жовтня. А тепер поговорімо про Tik-Tok.
TikTok між політикою і мільярдами
Адміністрація Дональда Трампа нарешті знайшла можливість контролю TikTok. У Сполучених Штатах створять нове спільне підприємство, ключову роль у якому відіграватиме техногігант Oracle. Ця компанія має наглядати за алгоритмом і безпекою даних. Крім Oracle, до ради акціонерів цієї структури також увійдуть інвестфонд Silver Lake і, можливо, кілька відомих мільярдерів, медіамагнат Руперт Мердок та засновник Dell Майкл Делл. Китайська компанія ByteDance, яка наразі володіє TikTok, матиме не більше 20% і лише одного представника у раді директорів, але він не зможе брати участь у роботі безпекового комітету. Кажуть, що саме в такому форматі контроль над платформою буде в американських руках.
Головна інтрига тут — алгоритм, серце TikTok, яке утримує мільйони людей перед екранами телефонів. Американські чиновники вважають, що якщо він залишиться під контролем ByteDance у Китаї, то теоретично може стати інструментом впливу, який ззовні виявити практично неможливо. Китайська влада, зі свого боку, наголошувала, що за їхніми законами алгоритм не може просто так вийти за межі країни. Це державна цінність, майже як нафта чи газ. Тому компроміс, який зараз пропонують у США, звучить так: Oracle отримає ліцензовану копію алгоритму, а потім цю копію «перенавчатимуть» на американських даних. Й американський TikTok працюватиме не безпосередньо на китайському алгоритмі ByteDance, а на його ліцензованій копії, яку контролюватиме Oracle.
Чи зміниться через це сам застосунок? Це наразі загадка. Теоретично, якщо дані будуть інші, алгоритм може почати формувати іншу стрічку рекомендацій. Це можуть бути ледь відчутні відмінності, наприклад, якісь теми почнуть з’являтися частіше, а інші — рідше. Офіційна лінія Вашинґтона полягає у тому, що для користувачів та користувачок кардинальних змін не відбується. Відео з усього світу й надалі будуть доступними, різниця лише у «невидимій» частині, себто в тому, як працює алгоритм і хто контролює дані.
Аналітики ж попереджають, що соціальні мережі — це не лише технологія, а ще й культура. Якщо американська версія TikTok поступово відрізнятиметься від глобальної, користувачі це рано чи пізно відчують. І реакція може бути дуже різною: від байдужості до масового відтоку авдиторії. Привіт твіттеру та Ілону Маску!
Washington Post випустили редакційну статтю, у якій ставлять перед собою питання: а чи правда нова угода усуває ризики безпеки? Одна з проблем — механізм контролю. Хто саме сидітиме у раді директорів спільного підприємства? Чи будуть гарантії виконання вимог безпеки?
Редакція також зачіпає політичний вимір майбутньої угоди. Трамп уже 4 рази переносив дедлайн продажу TikTok-у, користуючись виключно своїм правом на президентський указ. У статті зазначають, що такі дії мають вигляд зловживання виконавчою владою. І далі там є чудова думка, що, мовляв, якщо результат справді захистить американців від шпигунства та ворожого інформаційного впливу, то, можливо, суспільство пробачить Трампу ці зловживання. Можливо! Пробачить! Здається, комусь пора знімати рожеві окуляри і не плекати зайвих очікувань, пов’язаних зі суспільством. Ти не повіриш, але у статті є ще одна чудова думка, і ми знову викликаємо Демократичну партію Сполучених Штатів Америки у «Ранкове допіо». Бо редакційна колегія Washington Post пише, що Конгрес має право вимагати, щоб угоду про TikTok винесли на його розгляд. І якщо вона відповідатиме закону, то законодавці її підтримають. Але якщо президент спробує обійти Конгрес і представити угоду як частину ширшої торгової домовленості з Пекіном, то демократи матимуть вагомий аргумент заявити, що Білий дім зраджує не лише закон, а й принципи національної безпеки, ухвалені обома партіями. Усе дуже серйозно, як Ти розумієш.
І останнє, що ми ще маємо розповісти про майбутню угоду, так це те, що Wall Street Journal пише про ймовірний зиск, який американський уряд отримає від неї. Адміністрація Дональда Трампа планує отримати багатомільярдний платіж від інвесторів. Ці гроші мають стати своєрідною «комісією» уряду за посередництво у домовленостях із Китаєм. Остаточна сума ще не визначена, але вже можна сказати, що це безпрецедентний випадок, адже традиційно уряд США не бере плату за нацбезпекові дозволи чи ліцензії, і такі схеми можуть бути навіть незаконними. Трамп виправдовує цю прекрасну ідею масштабами угоди.
Ми теж пропонуємо Тобі угоду. Вона значно менших масштабів за продаж TikTok-у в грошовому вимірі, але в мільярди разів переважує за цінностями. З Тебе донат на «Вагон знань», спільний збір Військової школи «Боривітер» та Благодійного фонду Сергія Притули, а з іншого боку угоди — 5000 тисяч наших захисників та захисниць, які зможуть пройти навчання за 6 напрямками. Роби внесок у 10 гривень і сьогодні Ти отримаєш не просто якийсь короткий факт, а повноцінну історію про техномагната Ларрі Еллісона, власника Oracle, який скоро може опинитися на чолі однієї з найвпливовіших медіаімперій світу.
За донат від 100 гривень Ти зможеш взяти участь у розіграші пуроверу та мікролотів кави від Escobar Coffee Roasters. Усі внески на нашу допоміжну банку подвоює Фундація змін. Шукай нашу банку тут: https://send.monobank.ua/jar/5cBd6m7J4z.
INSCIENCE Conference 2025 у Києві
Перед останніми новинами, маємо для тебе важливий анонс. 11-12 жовтня у Києві пройде INSCIENCE Conference 2025. Це найбільша науково-популярна конференція в Україні. На ній виступлять вчені з України, Сполучених Штатів, Італії, Ефіопії, Іспанії. У фокусі — клімат, космос, здоров’я, технології. Серед тем виступів:
– Повернення Великого Луга після десятиліть під водою Каховського водосховища
– Як в обсерваторіях Східної Африки вивчають формування галактик
– Стовбурові клітини для терапії рідкісних захворювань
– Як сади, ліси й зелені зони міста впливають на наше здоров’я і знижують стрес та інші.
На виставці гості зможуть особисто протестувати роботів, ШІ-розробки та наукові винаходи, а для дітей працюватиме інтерактивний STEAM-простір Science Kids, де можна бути поспілкуватися з вченими й спробувати провести експерименти. Конференція благодійна. Усі кошти з квитків та мерчу будуть спрямовані на серію благодійних подій від лекторію Science Kids для дітей військових і ветеранів та ветеранок. Для військових і їхніх родин вхід вільний. Знижка 50% діє для вчених, аспірантів, студентів та школярів. https://inscience.io/conference2025/?fbclid=PAVERFWANCRJhleHRuA2FlbQIxMAABp_DErX9ABAb5ck0ODJ180l07YxiszU3FbdkhXUktES0Xtse6jkgibDmK2I4V_aem_ydP8_4QJmD8b7ZyjJeRabw залишаємо лінк на сайт конференції, де можна детально прочитати про подію та придбати квитки.
