Вулкан в Ісландії, дискваліфікація Трампа, криза в Червоному морі і різдвяні травми
House hushing («втихомирювання» дому) — оформлення помешкання за допомогою блідих, нейтральних кольорів і з невеликою кількістю предметів, щоб почуватися спокійно і розслаблено.
Суд над Ізраїлем
Доброго ранку, солодашко! Нарешті повертаємося до Тебе з Допіо у звичному форматі. Ми сумували за Тобою, сподіваємося, і Тобі нас бракувало.
«Де ж ви так довго пропадали?», — запитаєш Ти. А ми подумали: «Ну а чим ми гірші за американський Конгрес?», — і зробили собі різдвяні канікули, як і вони, до 8 січня. Тепер все, повертаємося до роботи, але залишається питання: коли Конгрес зрештою виконає свою роботу і проголосує допомогу Україні.
Із чого ж ми почнемо сьогоднішній випуск? Дуже багато всього несеться. Важко обирати, але доведеться. Про бомбардування хуситів і без нас чимало пишуть, тому почнімо із суду над Ізраїлем.
Південно-Африканська Республіка подала позов до Міжнародного суду ООН, звинувативши Ізраїль в тому, що він порушує міжнародне право, вчиняючи та не запобігаючи актам геноциду «з метою знищення палестинців у Газі». Слухання у справі розпочалися у четвер. Ізраїль та США, як його найважливіший союзник, відкинули звинувачення.
Про який суд йдеться? Міжнародний суд ООН. Не плутай його з Міжнародним кримінальним судом. Вони обидва в Гаазі. Оце ж тему ми обрали! Не один міжнародний суд. Газа і Гаага. Ризик плутанини зростає, але нам усе під силу.
Отож Міжнародний суд ООН є головним судовим органом цієї організації. Його створили після Другої світової війни. До складу суду входять 15 суддів. Їх обирають Генеральна асамблея ООН та Рада Безпеки на дев’ятирічний термін. Президенткою є Джоан Доног’ю, у минулому радниця Державного департаменту США.
Тепер про те, як розрізняти два суди в Гаазі. Ми Тобі пояснимо це дуже спрощено, щоб передати основне і не присвятити цілий випуск цій темі. Міжнародний суд ООН розглядає справи проти держав, а Міжнародний кримінальний суд проти окремих людей — звинувачених у порушенні міжнародних законів, зокрема у воєнних злочинах і геноциді. Міжнародний кримінальний суд — це той, який видав ордери на арешт путіна та так званої «уповноваженої з прав дитини» Марії Львової-Бєлової. У контексті звинувачень Ізраїлю в геноциді варто згадати, що ні Ізраїль, ні США не визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. І повертаємося до Міжнародного суду ООН. Конвенція 1948 року визнала геноцид злочином за міжнародним правом і надала Міжнародному суду ООН повноваження визначати, чи вчинили цей злочин держави.
Тепер конкретніше про позов проти Ізраїлю. Південно-Африканська Республіка подала заяву на 84 сторінки. У ній звинувачує Ізраїль у намірах «знищити палестинців у Газі як частину широкої палестинської національної, расової та етнічної групи».
«Ізраїль перетворив і продовжує перетворювати Газу на руїни, вбиваючи, завдаючи шкоди та знищуючи її народ, і створюючи умови життя, розраховані на його фізичне знищення як групи».
ПАР вказує на широкомасштабні вбивства та каліцтва Ізраїлем мирного населення; використання некерованих бомб; масове переселення та руйнування околиць; «позбавлення цивільних осіб доступу до належної їжі та води», медичної допомоги, притулку, одягу, гігієни та санітарії; знищення палестинських громадських інституцій; і нездатність забезпечити будь-яке безпечне місце для жителів Гази. ПАР також звинувачує Ізраїль у перешкоджанні народжуваності палестинців шляхом переміщення вагітних, позбавляючи їх доступу до їжі, води і догляду, та вбиваючи їх.
Щоб позов задовільнили, ПАР потрібно показати, що метою Ізраїлю є не просто знищення ХАМАСу, а знищення палестинців «як таких» у Газі. У своїй заяві держава цитує ізраїльських лідерів, які закликають до масового вигнання з Гази або заперечують, що там є невинні люди.
Довести геноцидний намір — це складне завдання загалом, про що часто говорять у контексті російських воєнних злочинів проти українського народу. Аділь Хаке, професор міжнародного права в Ратґерському університеті, зазначав, що позов ПАР важливий хоча б тому, що Ізраїлю як державі доводиться пояснювати, чому військові та політичні лідери дозволяють собі такі заяви.
Як ми вже згадували, Ізраїль ці звинувачення відкинув. Він також заявив, що ПАР є злочинним співучасником ХАМАСу. Ізраїльські офіційні особи кажуть, що вони не атакують мирних жителів і не намагаються змусити палестинців покинути Газу.Ізраїль звинувачує ХАМАС у тому, що той використовує мирних жителів як живий щит. Ізраїльський уряд розпочав піар-кампанію, щоб спростувати звинувачення в тому, що він перешкоджає доставці гуманітарної допомоги.
На слуханні у п’ятницю, коли Ізраїль захищався, звинувачення, висунуті ПАР, були названі лицемірними і такими, що відображають світ, який перевернувся з ніг на голову. Позиція Ізраїлю така: країна захищає свій повітряний і наземний наступ у Газі як законну відповідь на напад ХАМАСу 7 жовтня. Юридичний радник Ізраїлю Таль Беккер сказав переповненій авдиторії в ошатному Палаці миру в Гаазі, що Ізраїль веде «війну, яку він не починав і не хотів».
З боку ПАР справою займається команда юристів на чолі з південноафриканським фахівцем з прав людини Джоном Дугардом. Він має великий досвід розслідування на окупованих палестинських територіях ймовірних порушень з боку Ізраїлю.
Групу захисту Ізраїлю очолює британський юрист Малькольм Шоу, фахівець з територіальних суперечок, який захищав Об’єднані Арабські Емірати, Камерун і Сербію перед Міжнародним судом.
Кожній зі сторін дозволено призначити одного суддю для розгляду справи. Всього їх буде 17. Обрані обвинуваченням та захистом судді мають зважувати факти незалежно, але сторони, як правило, призначають тих, хто, на їхню думку, сприйме потрібні аргументи.
Ізраїль обрав колишнього голову свого високого суду Аарона Барака, прихильника незалежності судової влади і, зокрема, критика зусиль прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу щодо реформування ізраїльських судів. Призначення Барака викликало похвалу з боку ізраїльських центристів і засудження від правих союзників Нетаньягу.
Південно-Африканська Республіка обрала Дікганга Мосенеке, колишнього заступника голови конституційного суду. Мосенеке брав участь у розробці проєкту тимчасової конституції ПАР у 1993 році, коли країна переходила від апартеїду до демократії.
Слухання минулого тижня номінально вважалися важливими, оскільки вони розглядали «тимчасові заходи». Себто дії, які мають бути вчинені, щоб зупинити погіршення ситуації в Газі, поки триватиме розгляд справи. Один із заходів, яких вимагає ПАР, щоб Ізраїль «припинив вбивати» людей у Газі. Боже мій! Якийсь офіс простих рішень, переродження. Дійсно, ну невже так важко просто перестати вбивати?
Знаєш, що скажемо ми, сидячи у 2024 році в Україні за місяць до другої річниці повномасштабної війни? Нехай щастить. У березні 2022 цей самий Міжнародний суд ООН зобов’язав росію припинити вторгнення в Україну. Росія відхилила цей наказ. Винесення рішення щодо запиту ПАР про припинення бойових дій у Газі, ймовірно, займе тижні, а повна справа триватиме роками.
Удар по хуситах
Якщо раптом так сталося, що повз Тебе пройшла новина про бомбардування хуситів, то читай. У ніч з четверга на п’ятницю Сполучені Штати та Сполучене Королівство завдали десятки ударів по військових об’єктах хуситів у Ємені. Пізніше США вдарилиударними ракетами «Томагавк» по радіолокаційній станції хуситів. Власне, в останніх випусках Ранкового допіо у 2023 році ми згадували про те, що це угруповання, яке підтримує Іран, вже досить тривалий час атакувало комерційні судна у Червоному морі ракетами та безпілотниками. Хусити стверджують, що все задля демонстрації підтримки палестинців та ХАМАСу у війні проти Ізраїлю. Це, м’яко кажучи, дискомфортно для світової торгівлі. Напади хуситів ставили під загрозу 20% світового судноплавства. Великі судноплавні компанії змінювали маршрути, щоб уникнути Червоного моря.
Звідки взялися хусити? Радіо Свобода пише, що все почалося з сім’ї Хуті наприкінці 1990-х, коли вона заснувала рух релігійного відродження секти, яка колись правила Північним Єменом. Це не сильно надихало уряд Ємену, тож Хуті та їхні послідовники воювали з національною армією і навіть мали короткий прикордонний конфлікт із Саудівською Аравією.
Тут зробимо важливе уточнення. В ісламі є дві основні гілки — суніти і шиїти. Вони представляють різні погляди на лідерство та законну спадкоємність пророка Мухаммеда. Суніти вважають, що лідери мусульманської громади (халіфи) повинні обиратися громадою на основі їхньої кваліфікації та дотримання ісламських принципів. Шиїти вважають, що керівництво мусульманською громадою мало передаватися через родину пророка Мухаммеда, зокрема через його двоюрідного брата та зятя Алі ібн Абі Таліба. Як мусульмани-суніти, так і мусульмани-шиїти поділяють основні принципи ісламу, але їхні історично різні погляди на законне лідерство після пророка Мухаммеда призвели до розбіжностей у деяких релігійних практиках і тлумаченнях. Переважна більшість мусульман, 85-90%, є сунітами.
Секта, яку в 90-х відроджувала сім’я Хуті, є шиїтського спрямування — шиїти-зейдити. Хусити заявляють, що захищають шиїзм від впливу сунізму, який сповідує більшість населення країни. Однією з вимог цього угруповання було надання більшої автономії північній провінції Саада, в якій проживають здебільшого шиїти. Сусідня Саудівська Аравія — це також сунітська країна, а Іран — переважно шиїтська. Нагадаємо, Іран підтримує хуситів. Завдяки Тегерану армія хуситів є єдиним представником Ісламської Республіки, що володіє як крилатими ракетами наземного удару, так і балістичними ракетами середньої дальності.
Це ми дали дуже просте базове пояснення, бо воно є важливим, щоб зрозуміти, що там в тому Ємені відбувалося останні 10 років, хто кого і чому бомбив. Якщо Тобі цікаво більше дізнатися про шиїтів, сунітів, щось про Іслам або про Близький Схід загалом — напиши нам, і ми пошукаємо нормальних експертів й експерток із цих питань, щоб про все їх розпитати для Тебе.
Повертаємося до хуситів. У 2014 році вони захопили Сану, столицю Ємену. Саудівська Аравія занепокоїлася через зростання впливу шиїтського Ірану вздовж свого кордону.
У березні 2015 розпочалася Військова інтервенція Саудівської Аравії та її союзників у Ємен. Кодова назва — «Буря рішучості». 9 африканських та близькосхідних країн спершу здійснили бомбардувальну кампанію проти хуситів, а потім розпочали морську блокаду та провели розгортання наземних військ на територію Ємену.
До коаліції тоді увійшли Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Кувейт, Єгипет, Йорданія, Марокко, Сенегал, Судан. До 2017 року в цій групі був також Катар. Джибуті, Еритрея і Сомалі дозволили коаліції використовувати свої повітряні простори, територіальні води і військові бази. США надали розвідувальну та матеріально-технічну підтримку, включаючи дозаправлення у повітрі та пошук збитих пілотів, а також прискорили продаж зброї для держав коаліції. Сполучені Штати та Сполучене Королівство розгорнули свій військовий персонал в центрі управління, який відповідав за повітряні удари саудівської коаліції в Ємені. Вони мали доступ до списків цілей. Пакистану також пропонували приєднається, але парламент країни проголосував за збереження нейтралітету.
Про завершення «Бурі рішучості» Саудівська Аравія оголосила вже у квітні, але це була лише перша операція. Хусити встановили контроль над значною частиною півночі та іншими великими населеними пунктами, міжнародно визнаний уряд Ємену базується в Адені. Саудівська Аравія досі намагається вийти із цієї війни, яка затягнулася. Останні три роки тривають, як пише Semafor, успішні мирні переговори. І, за іронією долі, саме із цим фактором пов’язують розбіжності між США та арабськими країнами щодо єменського питання.
Американсько-британський удар по хуситах не мав регіональної підтримки: ні оперативної, ні словесної. Якщо Ти пам’ятаєш 200 випуск Ранкового допіо, то в ньому ми згадували про те, що розпочато процес формування коаліції, яка буде протидіяти хуситам, захищаючи Червоне море, — операція Prosperity Guardian. Станом на зараз єдиною регіональною державою, яка приєдналася до неї, є Бахрейн, де знаходиться П’ятий флот ВМС США в Перській затоці.
Минулого тижня американський держсекретар Ентоні Блінкен під час свого візиту на Близький Схід так і не зміг підписати під увесь цей двіж таких регіональних важковаговиків, як: Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Єгипет.
У 2021 адміністрація Байдена виступила проти війни в Ємені і спочатку заборонила продаж наступальної зброї Саудівській Аравії, а пізніше Білий дім також припинив визнавати хуситів терористичною організацією. Ер-Ріяд та Абу-Дабі були дуже проти цього. Такі кроки США допомогли досягти офіційного припинення вогню між саудівцями та хуситами. Офіційні особи Саудівської Аравії та ОАЕ робили заяви, що не зацікавлені у підтримці відновлення військових операцій проти хуситів будь-яким великим способом. Інші ключові арабські держави, як-от Катар і Єгипет, також не бажають приєднуватися до будь-якої операції. Це частково тому, що тоді їх можуть розглядати як сторону Заходу у війні Ізраїлю проти ХАМАСу, а хусити публічно описали свої атаки як такі, що спрямовані на підрив здатності Ізраїлю вести міжнародну торгівлю та поповнювати військові запаси.
Власне, в тому й іронія долі, що один з основних пріоритетів Байдена в зовнішній політиці — припинення війни в Ємені, — був успішно реалізований. Але тепер, коли є потреба в захисті глобальних судноплавних шляхів, це грає не на руку США.
Медіа пишуть, що немає ознак, що удари минулого тижня зможуть зупинити хуситів, але іншого варіанту і не було. Дії щодо мирного врегулювання не принесли жодного результату. Міжнародна торгівля в загрозливій ситуації, а економіку глобально і так вже скільки часу лихоманить. Низка колишніх чиновників оборони США публічно критикували Білий дім за зволікання, підкреслюючи, що неспроможність Вашингтона стримати Іран та його найближчих союзників досі може призвести до ще більш руйнівних атак у майбутньому та значних втрат американців. «Як правило, умиротворення не є ефективним довгостроковим рішенням», — заявив у середу колишній командувач збройними силами США на Близькому Сході, генерал у відставці Кеннет Маккензі.
(Ми зараз продовжимо, щоб нарешті закінчити цей фрагмент, але хочемо Тобі повідомити, що в цьому місці ми вже просто кричимо чаєчкою).
Отож, Білий дім після місяця критики нарешті вдарив по хуситах, але що буде далі — зовсім незрозуміло. Зокрема, Майк Раян, військовий експерт, пише, що на цьому ранньому етапі є декілька питань, які варто розглянути.
- Це одноразова чи розширена кампанія? Завдані удари вплинуть на ракетний потенціал хуситів, зокрема, на спроможність збирати розвіддані. Але один удар нічого не вирішує, бо як ми знаємо навіть з досвіду війни в Україні: немає магічної зброї. То чи будуть ще удари? І якими вони будуть?
- Що таке стратегічні цілі? Раян пише, що адміністрація Байдена в контексті війн в Україні та Газі показала себе дуже обережною і такою, що остерігається ескалації. Відповідно, які цілі вона обиратиме для протидії хуситам? Наскільки вони будуть масштабними та стратегічними? Оскільки всюди все і так дуже складно, то є припущення, що хоча б проблему з хуситами Білий дім захоче вирішити швидко. Але як саме? Обмежена кількість ударів і надія, що хусити відмовляться від атак у Червоному морі? Довша серія ударів і щось масштабне? Експерт пише, що США сподіваються на перше, але треба бути готовими до другого.
Раян також пише, що удари по хуситах це ще й повідомлення Тегерану, але звертає увагу, що прийде час, коли Заходу доведеться безпосередньо реагувати на загрозу з боку Ірану, а не слати опосередковані повідомлення.
Чого ж слід очікувати від хуситів? Імовірно, завдані удари змусять їх зупинитися. Але це як миттєва реакція. Далі, прогнозують, вони продовжать атакувати Червоне море. Можливо, навіть масштабують цю діяльність, урізноманітнивши ракети і безпілотники мінами. Можливо, націляться на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії, як вони це вже робили у минулому. Можливо, вони стверджуватимуть, що внаслідок американсько-британських ударів загинули мирні люди.
Лідер хуситів сказав, що їх влаштовує пряма конфронтація зі Сполученими Штатами. Нагадаємо, що гасло цих бойовиків: «Бог великий, смерть США, смерть Ізраїлю, прокляття євреям і перемога ісламу».
Павук-рекордсмен
Раптом Ти збираєшся до Австралії, то знай, що нещодавно там виявили найбільший чоловічий екземпляр найотруйнішого павука у світі. Смертоносного сіднейського воронкоподібного павука знайшли на Центральному узбережжі, приблизно за 80 кілометрів на північ від Сіднея. Спочатку його передали в місцеву лікарню, а пізніше — до Австралійського парку рептилій.
Зазвичай довжина цього виду павуків коливається від 1 до 5 сантиметрів. Знайдений рекордсмен має майже 8. Сіднейські воронкоподібні павуки мають настільки потужні ікла, що можуть пробити ними ніготь людини.
Звідки взявся тунель?
А зараз буде новина, про яку просили розповісти у чаті спільноти Sebto. Там вже більше 100 людей, і там дуже класно. Подумай, можливо, Ти також хочеш там бути і, наприклад, отримувати ексклюзивні муркотіння Ластівки.
Отож на замовлення себтоніїв та себтонійок, слухай про таємничий тунель під синагогою у Нью-Йорку. Минулого понеділка в другій половині дня в поліції отримали дзвінок, що у Брукліні, біля синагоги почалися сутички та безпорядки. Коли поліція прибула, то побачила, що все через вантажівку із цементом, яка приїхала, щоб відремонтувати пошкоджену стіну. І тут починається найцікавіше, бо стіна була пошкоджена під час будівництва несанкціонованого проходу, що з’єднує синагогу і сусідні будівлі. Власне, так поліція і дізналася про існування тунелю завдовжки 18 метрів та шириною 2 метри. Висота стелі — 1,5 метри.
Правоохоронці намагалися відвести людей від пошкодженої стіни і нелегального проходу. Люди зі свого боку кричали, а деякі навіть кидалися в поліцейських дерев’яними лавками. Зрештою 9 осіб віком від 19 до 22 років заарештували. Їм висунули звинувачення у злочинних діях і створенні небезпеки.
У середу міська влада видала розпорядження про екстрені роботи, оскільки виявилося, що тунель був погано укріпленим. Це поставило під загрозу стабільність двох будівель, тож їх наказали звільнити. Власникам будівель виписали штрафи за проведення будівельних робіт без дозволу.
Розпоряджень про призупинення роботи синагоги не було. До понеділкового інциденту з поліцією будівельний департамент міста не знав про тунель. Йому нічого невідомо про те, коли почалися незаконні роботи або як саме вони проводилися. Слідчі знайшли всередині тунелю ручні інструменти, зокрема лопати. Але, крім інструментів, бруду та сміття, тунель був порожній. Чому ж той тунель побудували? Хто за цим стоїть? Однозначних відповідей немає, але в цій ситуації є важливий контекст. Йдеться про давній розкол у хасидському русі Хабад-Любавич, або просто Хабад. Це одна з найбільш швидкозростаючих єврейських організацій у Сполучених Штатах. Знаковим лідером цього руху був Менахем Мендель Шнеєрсон, народжений в нашому Миколаєві (тому що обласний центр, це був жарт для солодашок зі Львівської області).
Менахем Мендель Шнеєрсон, якого дехто вважає найвпливовішим рабином у сучасній історії, працював у синагозі Брукліна, розташованій за адресою 770 Eastern Parkway. Саме тому вона відома як «Синагога 770». Він помер у 1994 році, і це принесло багато скорботи руху Хабад, а також призвело до розбіжностей у майбутньому. Певна частина спільноти вважає, що Шнеєрсон є Месією євреїв. Цю думку заперечує основний рух Хабад-Любавич. Всередині організації також велися дебати про те, чи слід згадувати Шнеєрсона на меморіальних дошках, оскільки деякі члени громади вважають, що він насправді ніколи не помирав.
Багато хто зосереджується на спадщині Шнеєрсона і прагне робити юдаїзм більш доступним та поширеним, але в межах руху є різні підходи до реалізації таких намірів. Ми не дарма зазначали, що Хабад дуже швидко розростається у США. Синагога 770 стала замалою, вона не може помістити всіх, хто бажає її відвідувати. Дискусії про необхідність розширення велися довго. І дехто вважав, що занадто довго, тож час виявляти ініціативу.
Так ініціативні люди взяли і зробили — вирили прохід.
Офіційний речник Хабаду сказав у коментарі Washington Post, що національний рух довідався про прохід за декілька тижнів до того, як про нього стало відомо усім. І як ми виснували з його заяви, це саме керівництво руху замовило машину з цементом та запланувало ремонт пошкодженої стіни, через що, власне, і почалася сутичка, на яку викликали поліцію. У коментарі речник Хабаду називає екстремістами тих, хто увірвалися в синагогу, щоб захищати свій незаконно побудований тунель.
А потім ми пішли в Твіттер пана Селінгстона, речника Хабаду, і там прочитали, що, крім тунелю, була ще й незаконно вирита кімната біля синагоги. Про неї представники синагоги самі повідомили поліцію і місцеву владу, а потім дуже швидко її замурували.
