Хантавірус, місцеві вибори у Сполученому Королівстві, ШІ в рекламі
____________________________________________
Слоппер (slopper) — людина, яка занадто покладається на ШІ чат-ботів для прийняття рішень, пошуку інформації тощо. Джерело: dictionaryblog.cambridge.org/category/new-words
Хантавірус — НЕ новий COVID
Отже, що відомо про хантавірус? Головне: фахівці підкреслюють, що це не новий ковід. Директорка ВООЗ з управління епідеміями Марія ван Керхове пояснює, що хантавірус поширюється інакше, а тому не має пандемічного потенціалу. Для переважної більшості людей у світі ризик зараження нульовий. А тепер розберімося детальніше. І почнімо з термінів.
Є у нас родина вірусів Hantaviridae. До неї входять кілька родів. Один з них — ортохантавірус. І саме до нього належать усі відомі збудники хвороб людини: хантавірус Хантаан, Сеул, Sin Nombre, Andes та інші. Хантавірус — це розмовний варіант, яким позначають будь-який вірус із сімейства Hantaviridae.
Hantaviridae, ортохантавірус, хантавірус. Усюди є часточка «ханта». Що вона означає? Річ у тім, що вперше вірус такого типу виявили у 1970-х біля річки Хантан у Південній Кореї. Звідси й походить його назва.
Переносниками вірусів родини Hantaviridae є гризуни. Вони виділяють вірус із сечею, послідом та слиною, але самі не хворіють. Коли виділення гризунів випаровуються в повітря, то людина може підхопити заразу з повітря через дихання під час прибирання, сільськогосподарських робіт або просто перебуваючи у зараженому місці. Це також може статися, якщо вживати забруднену їжу або ж торкнутися забрудненого предмета, а потім полізти брудними руками до рота.
У природі існує понад 40 видів хантавірусу, і більшість з них не передається між людьми. Спойлер: це не стосується виду, що якраз спалахнув на круїзному лайнері. До цього ми ще повернемося, а зараз продовжимо про те, чому ж більшість видів хантавірусу не передається між людьми. Солодашко, якби ж ми знали! National Geographic пише, що наука досі не може стовідсотково пояснити, чому так стається. Але завдяки одному лабораторному дослідженні вдалося виявити, що ці віруси у легенях інфікованих людей, схоже, виробляють дуже мало зрілих вірусних частинок. Тож, можливо, це якось пов’язано із тим, що більшість видів хантавірусу не передається від людини до людини.
Узагалі усіх їх поділяють на 2 великі категорії: хантавіруси Старого Світу та хантавіруси Нового Світу. Хантавіруси Старого Світу є ендемічними для Європи та Азії і переважно викликають порушення згортання крові та дисфункцію нирок. Віруси Нового Світу більш поширені в Північній та Південній Америці і частіше спричиняють набряк легень. Це стан, при якому в легенях накопичується рідина. Саме у випадку зі штамами Нового Світу наслідки інфікування можуть бути важкими. Якщо у Європі та Азії від 1% до 15% випадків інфікування призводять до смерті, то в обох Америках близько половини кейсів є летальними.
Якщо ж говорити про географію хантавірусу, то інфікування у світі відбувається нерівномірно. Щороку фіксують від 10 тисяч до 100 тисяч випадків, більшість з них — в Азії та Європі. В Америці щорічно реєструють лише від 150 до 300 захворювань, з них більшість припадає на Аргентину, Бразилію, Чилі та Болівію. У Сполучених Штатах щороку виявляють від 15 до 50 випадків. Кілька досліджень пов’язують ризик захворювання на хантавірус з екологічними факторами. Наприклад, збільшення кількості опадів сприяє розмноженню гризунів, і ризик поширення вірусу зростає. Посухи також можуть підвищити ризик інфікування, оскільки за таких погодних умов гризуни мусять шукати їжу в місцях проживання людей.
Вид хантавірусу, який зафіксували зараз на лайнері MV Hondius, — це вірус Андес. Про це оголосила Всесвітня організація охорони здоров’я у середу. Андес належить до кластеру штамів хантавірусу Нового світу і відповідальний за більшість випадків, зареєстрованих в Аргентині, Чилі та Уругваї. Ти вже знаєш, що серед хантавірусів він має винятковий статус, оскільки може передаватися від людини до людини. Чому ж він такий винятковий? Це наразі відкрите питання. Один із напрямків досліджень припускає, що вірус Андес може бути унікально стійким до противірусних компонентів людської слини, які, ймовірно, нейтралізують інші штами до того, як вони зможуть поширитися.
8 років тому в Аргентині фіксували спалах вірусу Андес. Тодішні події наводять як ілюстрацію можливих наслідків поширення захворювання. Усе було так: людина заразилася від гризуна. Пішла після цього на День народження. Біля неї сиділо троє людей, які згодом відвідали багатолюдні заходи. І в підсумку це призвело до 34 заражень та 11 смертей.
Імунолог і дослідник хантавірусів із Центру медичних наук Університету Нью-Мексико Стівен Бредф’ют зазначає, що у будь-якому разі поширення вірусу Андес не є особливо ефективним, оскільки він потребує тісного контакту між людьми. Тут Андес суттєво відрізняється, наприклад, від кору та COVID-19, які можуть поширюватися через віруси, що затримуються в повітрі навіть після того, як інфікована людина пішла з приміщення.Пан Бредф’ют також відзначає, що спалахи інфекційних захворювань не є чимось надзвичайним для круїзних лайнерів, проте кластер випадків хантавірусної інфекції на MV Hondius став «справжньою несподіванкою». Тож поговорімо про те, що ж сталося на борту цього нідерландського полярного експедиційного судна, що прямувало з Аргентини до Канарських островів.

11 квітня на борту помер 69-річний нідерландець. Через майже 2 тижні його тіло зняли з судна на острові Святої Єлени (це британська заморська територія в Південній Атлантиці), щоб репатріювати до Нідерландів. Разом з тілом нідерландця на острові Святої Єлени зійшла його дружина. Як виявилося згодом, вона також захворіла. В аеропорту Йоганнесбурга жінка знепритомніла. Її доправили до медичного закладу, де вона померла.
MV Hondius не гаяв часу. І 2 травня на борту помер ще один пасажир, громадянин Німеччини.
Громадянин Сполученого Королівства захворів під час рейсу судна між островом Святої Єлени та островом Вознесіння (ще однією британською територією в Південній Атлантиці). Він потрапив до реанімації в Йоганнесбурзі. Тест на хантавірус виявився позитивним, але стан чоловіка покращується. Крім нього, симптоми також з’явилися у двох членів екіпажу (зокрема лікаря) та одного пасажира з Німеччини. Їх евакуювали на лікування до Нідерландів.
Зараз медики у кількох європейських країнах перевіряють інших можливих контактних осіб. Британські лікарі розслідують один підозрілий випадок на своїй віддаленій заморській території. В Іспанії тримають у лікарні під наглядом жінку із симптомами, що можуть бути спричинені вірусом Андес. Вона летіла одним літаком із померлою пасажиркою. У Франції спостерігають за вісьмома людьми, які контактували з інфікованим пасажиром під час іншого авіарейсу.
Учора судно зі 150 пасажирами та членами екіпажу прибуло до Канарських острів. Пасажирів евакуювали. Напередодні там відбувся протест місцевих мешканців та робітників порту, які висловлювали своє занепокоєння через прибуття MV Hondius.
The Guardian звертає увагу на те, що Сполучені Штати, які десятиліттями були світовим лідером у реагуванні на інфекційні загрози, у випадку з хантавірусом ніяк не реагують на нього. CDC, американський Центр з контролю та профілактики захворювань, не провів жодного брифінгу і не створив навіть у себе на сайті жодної сторінки з інформацією для громадян. Топчиновники, відповідальні за охорону здоров’я, не дали жодного коментаря телебаченню. Це сильно відрізняється від того, як США раніше реагували на загрози. До того ж на борту MV Hondius від початку рейсу було 17 громадян США, деякі з них уже повернулися додому. Що ще нетипово, так це те, що координацію відповіді на хантавірус взяв на себе Державний департамент, який взагалі-то є дипломатичним відомством.
Усе це є очевидними наслідками того, що від початку другого президентського терміну Трампа американська система охорони здоров’я зазнала системних ударів. Через масові звільнення в агентствах ключові посади сьогодні порожні. Минулого року, наприклад, звільнили всіх інспекторів CDC, які раніше відповідали за перевірки круїзних суден. Дослідження в галузі вірусології самі по собі зазнали прискіпливої політизованої уваги та обмежень. У травні минулого року Білий дім видав розпорядження про обмеження досліджень вірусів, а Національні інститути охорони здоров’я значно скоротили свою роботу у цій сфері. Окрема тема — лабораторії. Наразі у США не можна здійснювати тестування на віспу m-pox, призупинили і тестування на сказ. Щодо хантавірусу, то наразі невідомо, чи є можливості для його діагностики.
Експерти з громадського здоров’я тут звертають увагу на те, що хантавірус не має пандемійного потенціалу, але разом з тим у випадку зі США він підсвічує проблеми, які можуть виявитися критичними у випадку більш серйозної загрози. Епідеміолог Білл Ханаге з Гарварду пояснює, що, крім скорочень, які вплинули на можливості реагування, критичним є і те, що сьогодні потрібно посилювати розуміння того, як віруси переходять від тварин до людей. Так звані «spillover events». Адже більшість небезпечних вірусів останніх десятиліть прийшла саме так. Через те, що вірусологія у США тепер дуже політизована, й адміністрація Трампа акцентує на теорії витоку ковіду з лабораторії, фінансування досліджень «spillover events» скоротили. Але саме ці дослідження дають шанс передбачити наступну загрозу, розробити вакцини заздалегідь і реагувати швидше.
Нова стара ера теорій змови
Паралельно зі спалахом хантавірусу в мережі швидко поширилась хвиля дезінформації схожа на ту, що супроводжувала ковід. І, що цікаво, судячи з того, що пише France 24, Сполучені Штати, попри кволу реакцію з боку влади, схоже, є епіцентром конспірацизму на тему хантавірусу.
Так, Алекс Джонс, засновник InfoWars (це такий американський ресурс, який спеціалізується на конспірологічних теоріях і поширенні радикально правих ідей), так от… Алекс Джонс уже охрестив хантавірус «коронавірусом 2.0, який запустили глобалісти». І у своїх конспірологічних мареннях він не самотній.

У соціальних мережах з’явилося багато інших дописів, у яких ситуацію на лайнері називають «спланованою пандемією». Це термін, який з’явився у короткометражному псевдодокументальному фільмі «Plandemic», що його опублікували ще у травні 2020 року, на самому початку пандемії коронавірусу.
«Агентство Франс Прес» проаналізувало найбільш поширені твердження, і серед них виділяють такі наративи: хантавірус — це змова задля примусового щеплення; уряди спеціально роздмухують паніку, щоб знову запровадити локдавни; а також що цей спалах є спробою вплинути на американські вибори через розширення голосування поштою.
Дослідник дезінформації з університету Буффало Йотам Офір пояснює, що схожість з ерою ковіду — не випадкова, адже конспірологічні теорії не зникають після кризи, яка їх породила. Під час ковіду медична дезінформація зрослась із політичною ідентичністю, тому нові спалахи автоматично активують ті ж наративи. Багато з цих теорій мають глибше коріння. Люди століттями боялися, що це еліти створюють хвороби. Але у наш час, з інтернетом, соціальними мережами та їхніми алгоритмами, ці страхи тепер ширяться значно швидше. Крім цього, просування конспірологій може бути чисто меркантильним інтересом.
Окремий напрямок дезінформації — лікування. Жодної схваленої вакцини чи ліків від хантавірусу не існує. Попри це, у мережі почали активно просувати івермектин, антипаразитарний препарат, який так само рекламували під час ковіду. Так, наприклад, конгресвумен Марджорі Тейлор Ґрін назвала хантавірус «біозброєю» і поширила заяви на підтримку івермектину. Губернатор Флориди Рон ДеСантіс знову підтримав законопроєкт про продаж івермектину без рецепта. Вірусологи ж відзначають, що поза лабораторними тестами івермектин не довів своєї ефективності у лікуванні інфекцій.
Про хвилю конспірологічних теорій навколо хантавірусу ми розповідали за фінансової підтримки Європейського Союзу та ERIM. Усе сказане є виключною відповідальністю Sebto Media і не обов’язково відображає позицію наших партнерів.
Реклама та ШІ
Як думаєш, скільки в усьому світі витрачають на рекламу? В ООН називають цифру більше 1 трильйона доларів на рік. І з огляду на такий масштаб рекламних витрат наголошують, що бренди мають величезний потенціал впливу на розвиток штучного інтелекту, але наразі не розкрили його. Чому ООН взагалі говорить про рекламу?
Організація Об’єднаних Націй зараховує дезінформацію до топ-3 найсерйозніших глобальних викликів. Основною фінансовою моделлю цифрового інтернету ООН називає рекламу, яка фінансує буквально все: від якісної журналістики до дезінформаційних кампаній. Саме тому рекламодавців розглядають як ключових гравців у вирішенні проблеми.
У новій аналітичній записці «Зміцнення цілісності інформації: реклама, штучний інтелект та глобальна інформаційна криза» Департамент глобальних комунікацій та Мережа свідомої реклами попереджають, що безконтрольне впровадження ШІ в рекламі прискорює ризики для всієї екосистеми цифрової інформації. Зокрема автори пишуть про 5 небезпек.
Перше: розрив у довірі. Генеративний ШІ ще не є прибутковим бізнесом, тому компанії під тиском інвесторів шукають шляхи монетизації і впроваджують функції, які, на думку дослідників, формують залежність або є маніпулятивними. Рекламодавці, які розміщують рекламу в таких середовищах, мимоволі це фінансують.
Друге: безпека брендів. Коли компанія купує рекламу, вона здебільшого не хоче, щоб її оголошення з’являлося поруч із токсичним контентом, як-от фейки або мова ворожнечі. ШІ мав би вирішити цю проблему автоматично, скануючи контент і блокуючи небезпечні розміщення. Але на практиці він це робить погано: пропускає небезпечний ШІ-згенерований контент, не розуміє сарказму та не вловлює нюансів. До того ж платформи, які пропонують розміщення реклами, самі продають інструменти безпеки бренду, але вони ж зацікавлені у максимальній кількості рекламних показів. Тому тут виникає конфлікт інтересів, який не завжди вирішують на користь рекламодавця. Так виходить, що бренди платять за захист, який не працює належним чином, а їхня реклама однаково опиняється поруч із проблемним контентом.
Третє: нестабільність інфраструктури. Увесь цифровий світ (пошук, соцмережі, чатботи, реклама) зараз активно переїжджає на ШІ-інфраструктуру. Але її контролюють буквально кілька компаній, до того ж все фізично залежить від великих датацентрів, які споживають величезну кількість енергії та води. Якщо щось піде не так: збій, банкрутство, геополітичний конфлікт, — альтернатив сформованій інфраструктурі майже немає. При цьому інвестиції в ШІ, за оцінками аналітиків, нагадують бульбашку, коли вкладаються шалені гроші, а реального прибутку поки немає.
Четверте: руйнування незалежних медіа. Якщо раніше людина щось ґуґлила, переходила на сайт, бачила там рекламу, і видавець заробляв, то тепер ШІ-пошук одразу дає відповідь, і людина нікуди не переходить. Видавець не отримує ні трафіку, ні грошей, і місцеві та незалежні медіа закриваються. На їхньому місці з’являється слоп або фейки, бо це дешево у виробництві і добре з точки зору кліків. Рекламодавці, до того ж, самі прискорюють цей процес. Їхні інструменти безпеки бренду часто блокують рекламу в новинах як «ризикований контент».
І п’яте: системна непрозорість. Раніше рішення, де розмістити рекламу, приймала людина. Зараз це робить ШІ. Рекламодавець задає ціль і бюджет, а далі система сама торгується на рекламних біржах і купує покази. Проблема в тому, що ніхто (ні рекламодавець, ні регулятор, ні дослідник) не бачить повної картини, де саме з’явилася реклама, поруч із яким контентом, чому система прийняла саме таке рішення. Це середовище, в якому процвітає шахрайство і де абсолютно непомітно може фінансуватися дезінформація.
Про те, як ШІ у рекламі підживлює інформаційну кризу, ми також розповідали за фінансової підтримки Європейського Союзу та ERIM. Усе сказане є виключною відповідальністю Sebto Media і не обов’язково відображає позицію наших партнерів. У наступних випусках ми ще повернемося до згаданого сьогодні звіту ООН.

