Політична криза у Румунії, проблеми Хав’єра Мілеї, дипфейки з Мелоні
____________________________________________
Повільний дофамін – стійке, тривале відчуття задоволення та досягнення, спричинене виконанням дій, що потребують терпіння та концентрації. Джерело: dictionaryblog.cambridge.org/category/new-words/
Політична криза в Румунії
Колись ми з Тобою вже згадували про термін «санітарний кордон». Так у політичній науці називають принцип європейської політики, який полягає в тому, щоб ізолювати і не допустити до влади екстремістські партії, особливо ультраправі або ультраліві. На практиці це означає, що демократичні сили домовляються не створювати коаліції та не співпрацювати з екстремістами, навіть якщо вони показують хороші результати на виборах. Сьогодні пригадуємо цей термін, оскільки в Румунії триває політична криза: уряд впав у результаті вотуму недовіри. І його вдалося висловити через те, що соціал-демократи порушили принцип «санітарного кордону», об’єднавшись заради голосування з опозиційною ультраправою партією «Альянс за об’єднання румунів». Розберемося, що сталося.
Ми почнемо з короткої інформації про уряд, який не встояв. Найперше — коли уряд сформували. Насправді недавно, менше року тому. Можливо, ця новина навіть не потрапила до «Ранкового допіо» або ж була лише коротка згадка про новий уряд Румунії у «стіках». Ти, мабуть, пригадуєш, що доволі багато уваги минулоріч отримали президентські вибори в Румунії. Там наприкінці 2024-го року у суді скасували результати виборів через втручання Росії, тому в 2025-му їх проводили знову. Переміг колишній мер Бухареста Нікушор Дан.
Наступного дня після голосування на президентських виборах тодішній прем’єр-міністр від Соціал-демократичної партії Марсель Чолаку подав у відставку. І всередині червня новообраний президент сказав, що призначить новим очільником уряду Іліє Болояна, лідера Націонал-ліберальної партії. Наступного дня після цієї заяви з’явилася інформація, що Націонал-ліберальна та Соціал-демократична партії досягли коаліційної угоди. Ішлося про те, що спершу Болоян буде прем’єр-міністром, але у 2027-му році він залишить цю посаду, щоб її зайняв представник соціал-демократів. Такий формат коаліційного уряду, коли впродовж парламентського терміну згідно з узгодженим графіком найвищу посаду в кабінеті міністрів почергово займають представники різних членів коаліції, називають ротаційним. Ротаційний уряд часто формують у контексті великих коаліцій, де дві найбільші партії домовляються про розподіл влади. У випадку Румунії, крім двох найбільш партій (Націонал-ліберальної та Соціал-демократичної), до коаліції увійшли також Союз порятунку Румунії та Угорський демократичний союз Румунії.
Пріоритетне завдання цього уряду полягало в тому, щоб стримати дефіцит державного бюджету, який є найвищим у ЄС. Завдяки заходам жорсткої економії Болояну вдалося зменшити його майже на 1,5%. Але за такі досягнення довелося платити ціну політичних втрат. При цьому Румунії необхідно продовжувати скорочувати свій дефіцит і впроваджувати подальші реформи, щоб до серпневого дедлайну гарантовано отримати близько 10 мільярдів євро з фондів відновлення та стійкості ЄС.
І що ж стається цього тижня? Соціал-демократична партія та ультраправа опозиційна партія «Альянс за об’єднання румунів» (AUR) об’єднали зусилля й усунули Болояна. 281 депутат проголосував за вотум недовіри, що на 48 голосів більше, ніж було потрібно. Тож тепер Бухарест ризикує зіштовхнутися з тривалою політичною кризою саме тоді, коли йому необхідно повернути довіру інвесторів та виконати умови ЄС для розблокування мільярдів євро.
Соціал-демократи і AUR заявили, що їхнє об’єднання було разовою ситуацією, і вони не мають наміру формувати спільний уряд. А ось професор європейського права у бізнес-школі HEC Paris Альберто Алеманно акцентує на уроках минулого десятиліття, які всі мали б засвоїти. Він нагадує, що коли традиційна партія починає вважати «санітарний кордон» предметом для торгів, то кожне наступне його порушення стає дедалі легше виправдати.
Лідер AUR Джордже Сіміон закликав до дострокових виборів і заявив, що його партія готова взяти відповідальність за майбутнє країни. Кілька слів про Сіміона. На попередніх президентських виборах він підтримував того самого Келіна Джорджеску, на користь якого, ймовірно, втручалася у виборчий процес Росія. Але навіть не це найцікавіше. Ось уже 15 років політику заборонений в’їзд до України, оскільки він заперечував українські кордони і поширював дезінформацію про утиски румунської меншини. Можливо, йому також заборонений в’їзд і до Молдови. Що дещо неочікувано, так це те, що він називав Путіна воєнним злочинцем і говорив, що санкцій проти Росії недостатньо. Водночас Сіміон виступав проти надання додаткової військової допомоги Україні.
Повертаючись до виборів у Румунії, то чергові вибори мають відбутися лише у 2028-му році, а ось дострокове голосування експерти називають малоймовірним. Чому? Тому що AUR Сіміона сьогодні найпопулярніша партія Румунії і зі своїми 37% у рейтингах обходить соціал-демократів. Тож для традиційних партій вибори зараз не дуже вигідні. Очікується, що натомість президент-центрист Нікушор Дан запросить партії, які формували коаліційний кабінет Болояна, сісти за стіл перемовин і спробувати відновити своє чотиристороннє партнерство або під керівництвом іншого прем’єр-міністра від Націонал-ліберльної партії, або, можливо, запрошеного технократа. Але ось тепер, після вибриків соціал-демократів, інші партії не дуже хочуть формувати з ними коаліцію. Про це, наприклад, заявляють члени реформаторського «Союзу порятунку Румунії» і додають, що не бояться дострокових виборів і відкриті до формування уряду меншості. Націонал-ліберальна партія у цьому контексті розділилася: деякі високопосадовці виключають подальшу співпрацю із соціал-демократами, тоді як інші виступають за примирення.
Ще є соціалісти. Вони до попередньої коаліції не входили, зокрема, тому що партія Болояна двічі голосувала проти того, щоб формувати з ними уряд. Зараз соціалісти кажуть, що готові ввійти у процес перемовин, а Націонал-ліберальна партія заявляє, що залишає собі простір для маневру.
Все складно у Хав’єра Мілея
Давно у нас не було нічого про Аргентину та тамтешнього президента Хав’єра Мілея. А, можливо, Ти собі ходиш і думаєш: як він там поживає? Ну то ми сьогодні розповімо! У Мілея зараз не найкращі часи: економіка Аргентини сповільнюється, а сам він живе у постійних скандалах.
Як Ти можеш пам’ятати, президентом Мілей став завдяки обіцянкам побороти хронічну корупцію та реанімувати економіку. Ось з економіки ми з Тобою й почнемо нашу розмову про Аргентину. Що Мілею вдалося за 2,5 роки президентства?
Financial Times пишуть про те, що зокрема його заходи жорсткої економії дозволили знизити місячну інфляцію. У грудні 2023-го року, коли політик став президентом, рівень інфляції становив 26%. Цей показник станом на березень 2026-го — 3,4%. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що аргентинський ВВП цьогоріч має зрости на 3,5%. І якщо економічне зростання триватиме і у 2027-му, чого очікують багато економістів, це означатиме, що вперше за 2 десятиліття аргентинська економіка зростає 3 роки поспіль. Але! Здебільшого зростання відбувається в експортних секторах, як-от гірничодобувній промисловості, енергетиці та сільському господарстві, де загалом працює менше 10% населення.
А ось якщо говорити про великих роботодавців, зокрема, виробників та ритейлерів, то після того, як Мілей зміцнив песо і різко знизив торговельні мита, їм стало важко конкурувати з дешевшим імпортом. Крім цього, багато підприємств постраждало від високих процентних ставок, які минулого року запровадили для боротьби з інфляцією.
Разом з тим прогрес у подоланні інфляції сповільнився, а із серпня фіксують падіння реальних зарплат на 3,5%. Крім цього, безробіття в останні три місяці 2025-го року досягло 7,5%. Це найгірший показник для четвертого кварталу з 2020-го року.
Уряд стверджує, що ці труднощі є тимчасовими. Мовляв, це наслідок ажіотажу навколо песо напередодні проміжних виборів минулого жовтня та глобальної нестабільності через війну в Ірані. Але Фабіо Родріґес, керуючий партнер консалтингової компанії M&R Associates у Буенос-Айресі, попереджає, що адміністрації Мілея варто змінити баланс, щоб більше зосередитися на економічній активності, а не на інфляції. До того ж зробити це потрібно якнайшвидше, якщо президент хоче покращити ситуацію до виборів наступного року. За його словами, уряд вже робить певні кроки, які можна трактувати як сигнали до змін у економічній політиці. Ідеться, зокрема, про заморожування цін на пальне та заохочення банківського кредитування.
Але ось думати Мілею тепер потрібно не лише про те, які рішення приймати, але й як зробити так, щоб їх сприйняли аргентинці. Бо якщо зробити короткий підсумок за 2,5 роки його президентства, то можна сказати, що полегшення аргентинців від того, що Мілей приборкав інфляцію, яка ще нещодавно було тризначною, змінилося розчаруванням через різкий спад активності в роздрібній торгівлі, на виробництві та в ключових галузях промисловості. Ну і не забувай, що реальні зарплати в Аргентині падають, а безробіття в останні місяці зростає. І це стає головним чинником падіння політичних рейтингів Мілея. За даними кількох опитувань, рейтинг схвалення президента ще у лютому становив близько 45%. До початку травня він впав на 10 пунктів. Водночас довіра до адміністрації Мілея, згідно з індексом Університету Торкуато ді Телла, у квітні знизилася на 12%.
Варто відзначити, що опозиційні партії Аргентини також залишаються вкрай непопулярними. Проте вони починають перегруповуватися і останніми тижнями розпочали пошук нових кандидатів, які зможуть у 2027-му році кинути виклик Мілею. Крім розчарування аргентинців через сповільнення економіки, у президента є й інші вразливі місця. Так, ми нарешті поговоримо про скандали!
Самому Мілею закидають можливу причетність до криптовалютної афери у 2024-му році. Президент заперечує будь-які правопорушення. І наразі ситуація не виглядає дуже серйозною. Чого не скажеш про скандали, в які потрапляють колеги президента. Тут все цікавіше.
Почнемо з, мабуть, найсвіжішого. Минулого місяця проти голови кабінету міністрів та речника Мілея Мануеля Адорні відкрили федеральне провадження щодо його ймовірного незаконного збагачення. Зараз федеральні прокурори вивчають, яку нерухомість нещодавно придбала родина Адорні; зокрема одну покупку за рахунок позики від власників нерухомості. Також розслідують дорогі подорожі чиновника, адже у публічному просторі з’явилося відео, з якого видно, як сім’я Адорні сідає в приватний літак, щоб вирушити на уругвайський курорт. Це витрати, які не відповідають його офіційним скромним заробіткам, тож є питання.
Ще один скандал пов’язаний із високопосадовцем з міністерства економіки, який пішов у відставку після того, як зізнався, що приховував від аргентинської податкової нерухомість у США.
І ось на тлі всіх цих скандалів з недоброчесністю Мілей підтримує голову свого кабінету Мануеля Адорні і загострює давній конфлікт з аргентинськими медіа. Нещодавно він на тиждень заборонив усьому президентському пулу журналістів доступ до палацу. Як причину для такого рішення політик назвав розслідування щодо ситуації, коли одне з видань нібито вело несанкціоновану зйомку. Але ось тільки у своїх дописах у X він регулярно пише, далі — цитата: «Ми недостатньо ненавидимо журналістів». Не дивно, звісно, що Мілей — великий друг Трампа.
До речі, із Трампом їх також єднає те, що обоє люблять влаштовувати родичів на високі посади. Так, сестра Мілея Каріна очолює його секретаріат, орган, який займається розробкою державної політики, підготовкою публічних виступів та моніторить відносини між президентом та суспільством. І ось у Каріни Мілей вже тривалий час конфлікт із головним політичним радником Хав’єра Мілея Сантьяґо Капуто. І тепер функціонери, лояльні до Каріни Мілей, подають до суду на лібертаріанських інфлюенсерів, які пов’язані із Капуто, звинувачуючи їх в образах у соціальних мережах.
Ну ось тепер Ти знаєш, як справи у Хав’єра Мілея. Коли будуть цікаві оновлення, ми знову згадаємо про Аргентину.
«Думайте, що поширюєте»
На початку тижня прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні відреагувала на те, що у соціальних мережах поширюють її зображення у білизні, згенероване штучним інтелектом. Політикиня жартома написала, що автор картинки навіть покращив її зовнішність, але наголосила, наскільки серйозною є ситуація із дипфейками, які стали небезпечним інструментом маніпуляцій, від якого може постраждати будь-хто.
Зрештою сама Джорджа Мелоні вже не вперше стає мішенню для таких кампаній. Ще у 2020-му році в мережі з’явилися порнографічні ролики, на яких обличчя політикині наклали на тіло іншої жінки. Перш ніж ті відео видалили, їх переглянули мільйони разів. У 2023-му році слідчі змогли встановити підозрюваних, які стояли за створенням та розповсюдженням роликів. Це було двоє чоловіків — батько і син. Джорджа Мелоні подала на них до суду, вимагаючи 100 тисяч євро. У своїх показаннях політикиня відзначила, що порнографічні дипфейки — це форма насильства, і своїм позовом вона, зокрема, хоче надіслати сигнал усім постраждалим жінкам, щоб вони не боялися говорити.
У 2025-му році в Італії спалахнув масштабний скандал навколо сайту Phica. Це платформа, яка близько 20 років публікувала змінені фотографії відомих жінок. Їхні реальні фото брали зі соціальних мереж або ж з фоторепортажів у медіа і редагували так, щоб додати знимкам сексуального контексту. Серед постраждалих, крім Джорджі Мелоні, її сестра Аріанна Мелоні, яка також є членкинею партії «Fratelli d’Italia»; лідерка опозиції Еллі Шляйн, акторка Паола Кортеллезі та інфлюенсерка К’яра Ферраньї. Якщо говорити саме про політикинь, то постраждали жінки з дуже різних партій. Публічно заговорили про проблему цього сайту депутатки від Демократичної партії. Після їхніх заяв поліція відкрила розслідування, а петиція із закликом закрити Phica зібрала понад 150 тисяч підписів.
І врешті сайт таки закрили, а у вересні минулого року Італія стала першою країною ЄС, яка ухвалила комплексний закон про штучний інтелект, який, зокрема, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі за створення дипфейків із метою завдати шкоди.
Про проблему дипфейків сексуалізованого характеру в Італії ми розповідаємо за фінансової підтримки Європейського Союзу та ERIM. Усе сказане є виключною відповідальністю Sebto Media і не обов’язково відображає позицію наших партнерів.
