Випуск №370
Боротьба з наркотиками у Саудівській Аравії, війна у Судані, COP30
____________________________________________
Зінгеріс (сінжеріє) — жанр гумористичного живопису, у якому зображують мавп у модному людському вбранні та імітують людську поведінку. Його започаткував декоратор і дизайнер Жан Берен, який включав фігури одягнених мавп у свої настінні орнаменти. Джерело: Britannica.
Чому ж на обкладинці випуску осел?
У п’ятницю в чаті нашої спільноти виникло питання: «А чому на обкладинці випуску осел? Як він пов’язаний з Трампом? Допоможіть розгадати ребус». Але ніякого ребуса не було насправді. Просто осел ось вже майже двісті років є маскотом Демократичної партії. І сьогодні ми розповімо чому. Доброго ранку!
Мене звати Дарина Заржицька, я — авторка подкасту «Ранкове допіо». І крім маскотів американських політичних партій, ми з командою Sebto media сьогодні готові розповісти також про боротьбу з наркотиками у Саудівській Аравії, через яку кількість страт у цій країні наближається до рекордного рівня; про будівництво розкішного готелю Trump у Сербії; громадянську війну у Судані; початок кліматичного саміту COP30 у Бразилії, а також про слово року за версією словника Collins. Нам сьогодні є про що Тобі повідати, солодашко! Тож поїхали!
Політичний зоопарк Томаса Наста
Якщо віслюк — символ Демократичної партії, то у республіканців — слон. Обидва символи з’явилися ще у 19 столітті. І обидва — завдяки одному художнику.
Усе почалося ще 1828-го року, коли демократ Ендрю Джексон балотувався у президенти. Опоненти політика нечемно називали його віслюком. І Джексон вирішив обіграти образу на свою користь. На своїх передвиборчих плакатах він розмістив зображення ослика. Невідомо, наскільки цей жест допоміг йому перемогти, але з того часу за демократами закріпився образ віслюка. Проте на символ його перетворив у другій половині 19 століття художник Томас Наст. Як пише СNN, Наст був першим великим американським політичним карикатуристом. Його роботи були не просто жартами, а фактично публіцистикою у вигляді гравюр. Він боровся з корупцією, висміював політиків і створював «візуальну політичну культуру». Саме Наст подарував нам і сучасного Санта Клауса, і дядька Сема.
Одна з його робіт, «Паніка навколо третього терміну», у середині 1870-х висміювала газету The New York Herald, і саме у ній Наст зобразив Демократичну партію в образі осла, а Республіканську — як слона. Справа у тому, що тоді у пресі ширилися чутки про те, що президент Улісс Ґрант може балотуватися на третій термін (що, хоч і не було незаконним, але вважалося недоречним). Газета The New York Herald підтримувала демократів й активно лякала читачів «диктатурою Ґранта». Наст же симпатизував республіканцям і висміяв цю кампанію страху, намалювавши цілий політичний «зоопарк». Осел, загорнутий у левину шкуру, символізує Herald і демократів; мовляв, видає себе за сильного й страшного звіра, але насправді просто галасливий. Інші тварини втілюють різні соціальні групи і є розгубленими, наляканими, хаотичними. А в центрі композиції — величезний слон із написом «The Republican Vote», який через власний страх йде прямісінько до краю прірви.
Так Наст показав, що навіть самі республіканці можуть втратити самоконтроль через політичну паніку. Слон — це метафора на сильну, але неповоротку і вразливу до істерії партію. Образ віслюка в левиній шкурі Наст взяв з байки Езопа, а образ слона, ймовірно, із виразу солдатів часів Громадянської війни. «See the elephant» означало «побачити бій», себто зіткнутися з реальністю.
Хоча ні віслюк, ні слон не виглядали на карикатурі героїчно, обидві партії вирішили, що сміятися із себе — непогана стратегія, і залишили ці символи собі.
Далі говоримо про Саудівську Аравію.
Страта на розсуд судді
New York Times розповідає про Іссама Шазлі. Це єгипетський рибалка, якого у 2022-му році саудівські прикордонники затримали з наркотиками у вузькому водному каналі між Саудівською Аравією та єгипетським Синайським півостровом, а потім чоловіка засудили до смертної кари. Ти зараз, мабуть, думаєш, що контрабанда наркотиків у Саудівській Аравії входить до переліку злочинів, за які призначають найвищу міру покарання, але все дещо складніше. У Саудівській Аравії немає написаного кримінального кодексу, і, як Ти розумієш, цей незначний факт не дуже добре впливає на прозорість розслідувань та судових процесів. Зазвичай у королівстві до смертної кари засуджують за вбивство, тероризм і державну зраду, однак законодавство про наркотики також дозволяє судді на власний розсуд засудити до страти за контрабанду наркотиків, отримання заборонених речовин від контрабандиста або їхнє виготовлення. Саудівські посадовці стверджують, що контрабандисти наркотиків заслуговують суворого покарання, оскільки цей злочин прирівнюється до насильницького нападу на їхнє консервативне ісламське суспільство.
Коли рибалку Шазлі затримали, йому було 24 роки. Родич чоловіка передав New York Times голосове повідомлення, яке Шазлі записав з в’язниці. За його словами, наркоторговці, погрожуючи зброєю, змусили його сісти в човен з наркотиками. Саудівські прокурори, однак, стверджують, що Шазлі добровільно погодився перевезти 334 000 пігулок амфетаміну в обмін на 3 000 доларів. Для протоколу: ринкова вартість речовин становила би декілька мільйонів. Зараз Шазлі очікує на страту, а разом із ним — ще десятки інших ув’язнених за подібними справами.
Саудівський уряд повідомляє, що у 2025-му році здійснили щонайменше 320 страт. За даними правозахисних організацій, дві третини з них пов’язані з наркотичними злочинами. Понад 90 страт здійснили за звинуваченнями, що стосуються лише гашишу. Взагалі ще десять років тому в Саудівській Аравії смертні кари здійснювали шляхом публічного обезголовлювання у міських скверах. Вибач, що ми про це говоримо із самого ранку. У 2018-му році в інтерв’ю журналу Time принц Мухаммед заявив, що королівство значно скоротить використання смертної кари. І за даними правозахисників, публічні страти справді більше не проводять. Площа в Ер-Ріяді, де колись обезголовлювали людей, тепер стала туристичним центром, де люди розмірено попивають матча-лате. Матча-лате з особливим вайбом, мабуть.
Як ми розуміємо, певний час в країні був мораторій на страти за наркотики, але у 2022-му році він припинив дію без будь-яких пояснень. І з того часу їхня кількість зросла до найвищого рівня за весь час, відколи у 90-х правозахисні організації почали вести щорічну статистику. Торішній рекорд, за даними Amnesty International, становив 345 страт. І за прогнозами організації, цьогорічний показник може бути навіть вищим. Правозахисники, які відстежують ситуацію, звертають увагу не лише на частоту застосування смертної кари, але й на те, що на шибениці непропорційно часто опиняються малозабезпечені іноземці з таких країн, як-от: Єгипет, Ефіопія та Сомалі. І щонайменше деякі з них, здається, є низькорівневими контрабандистами або ж постраждалими від торгівлі людьми, яких змусили перевозити наркотики. До того ж найчастіше обвинувачені не мають в суді жодного захисту, навіть державного адвоката. Чи заарештовували та засуджували до страти великих наркоторговців, невідомо.
Комплексну боротьбу з наркотиками саудівський уряд розпочав у 2023-му році, запустивши публічні кампанії, що попереджали про наслідки залежності. Наскільки поширене вживання наркотиків у королівстві, невідомо, оскільки відкритих даних про це майже немає. Але New York Times пише, що попит на наркотики в Саудівській Аравії існував давно, однак, за словами дослідників та медиків, зараз є ознаки того, що залежність зростає. Дехто вважає, що це наслідок швидких соціальних змін. Одним із найпоширеніших наркотиків у Саудівській Аравії є каптагон. Це нелегальний амфетамін, який під час війни у Сирії став головним експортом режиму Башара аль-Асада, зокрема, завдяки якому той міг утримувати владу у своїх руках.
Перемир’я без миру
Ми продовжуємо ще однією дуже непростою темою. Судан. Нагадаємо, що у квітні 2023-го року там розпочався конфлікт усередині військового керівництва країни. Вогонь спершу спалахнув у столиці Хартумі під час зіткнень між регулярними збройними силами Судану та парамілітарним формуванням «Сили швидкої підтримки». Протистояння швидко розповсюдилося на інші регіони країни та переросло у громадянську війну.
Якось ми розповідали у «Ранковому допіо» про те, що через активні воєнні дії у Судані мільйони людей покинули свій дім і постраждали від гострого недоїдання. Чергове загострення насильства сталося після того, як «Сили швидкої підтримки» захопили у регіоні Дарфур місто Ель-Фашер після понад річної облоги. Після цього ситуація у Судані різко погіршилася. За даними ООН, лише за кілька днів із сусіднього регіону Кордофан утекло понад 36 тисяч людей. Вони тікали пішки, залишаючи все. Багато хто помирав дорогою від спраги та виснаження.
Після захоплення Ель-Фашера бойовиками «Сил швидкої підтримки» саме Північний Кордофан став новим епіцентром боїв. Це стратегічна територія, оскільки вона з’єднує західні провінції країни зі столицею Судану. Тож контроль над Кордофаном дав угрупованню можливість просуватися далі до центру країни.
Ще трішки повернемося до історії «Сил швидкої підтримки». На початку 2000-х у регіоні Дарфур, адміністративним центром якого є Ель-Фашер, розпочалося збройне повстання проти суданського уряду, який звинувачували у дискримінації місцевих неарабських народів. У відповідь уряд кинув проти повстанців арабські загони джанджавід, напіввійськові формування з місцевих племен, які отримали зброю, транспорт і повну безкарність. Вони спалювали села одне за одним, вбили тисячі людей, масово ґвалтували жінок, а мільйони були змушені тікати в табори біженців. За оцінками ООН, тоді загинуло понад 200 тисяч людей. Власне, із часом із цих загонів джанджавід уряд створив нову, формально «офіційну», структуру — «Сили швидкої підтримки», або RSF. І тепер, через двадцять років, ті самі сили знову звинувачують у масових убивствах і зґвалтуваннях, але тепер вони ще небезпечніші, оскільки оснащені сучасним озброєнням. Як пише колумністка The Guardian Несріне Малік, значну роль у посиленні RSF відіграють зовнішні покровителі, передусім Об’єднані Арабські Емірати, які постачали бойовикам гроші й озброєння, а також купують більшість золота, яке видобувають у зонах під контролем RSF. ОАЕ звинувачення у постачанні зброї відкидають, хоч відповідні докази містяться у звітах ООН.
За даними ВООЗ, лише в одній лікарні в Ель-Фашері бойовики RSF вбили щонайменше 460 людей, а також викрали звідти медичних працівників. Очевидці розповідають про позасудові розстріли, є відео, на яких видно, як люди благають їх не вбивати, а супутникові знімки фіксують величезні плями крові й пожежі. Цього тижня також з’явилися супутникові знімки, на яких, ймовірно, можна побачити, як бійці RSF ховають тіла у братських могилах. Згідно з дослідженням Гуманітарної лабораторії Єльського університету, RSF систематично знищує докази, закопуючи своїх жертв у траншеях і ямах. Прокурори Міжнародного кримінального суду збирають докази масових злочинів проти мирного населення.
Паралельно в країні загострюється голод. Організація, що відстежує рівень продовольчої безпеки, зафіксувала факти голоду в Ель-Фашері та Кадуглі, ще двадцять регіонів перебувають на межі. ООН називає це однією з найгірших гуманітарних криз 21 століття.
США, Єгипет, ОАЕ та Саудівська Аравія запропонували RSF «гуманітарне припинення вогню», і у четвер угруповання погодилося на цю пропозицію, яка передбачає, що перемир’я має тривати 3 місяці і поширюватися на всю територію Судану. Утім деякі оглядачі вважають, що це може бути спробою відволікти увагу від звинувачень у воєнних злочинах. Але ж у конфлікту є ще одна сторона. І військовий уряд Судану заявив, що не припинятиме бойові дії. Наразі сторони намагаються домовитися про новий раунд переговорів у Саудівській Аравії.
COP30 у Белені стартує
Сьогодні у бразильському місті Белен стартує найважливіша кліматична зустріч року COP30. Ще до початку саміту його називали чи не найсуперечливішим за всі попередні. І зараз ми розкажемо чому, але спершу нагадаємо Тобі, що COP — це абревіатура від «Conference of the Parties», себто «конференція сторін». Мовиться про країни, які підписали першу кліматичну угоду ООН. З середини 90-х вони щороку збираються, щоб домовитися, як зменшити шкоду від зміни клімату. А тепер — про контроверсійності.
Перша з них — місце проведення саміту. Белен розташований на околиці Амазонії, найбільшого тропічного лісу світу, який поглинає вуглекислий газ і фактично є «легенями планети». Бразилія у такий спосіб хотіла нагадати світу про важливість захисту цього регіону. Белен — ворота до Амазонії, і саме тут, за задумом президента Лули да Сілви, народи тропічного лісу звертаються до світу з питанням: «Що ви зробили, аби наш дім залишався цілим і неушкодженим?». І дуже іронічно, що сам уряд Бразилії перед самітом дозволив розпочати буріння біля гирла Амазонки державній компанії Petrobras.
Є також проблема із тим, що Белен не зовсім готовий приймати приблизно 50 тисяч гостей. Населення міста — 2,5 мільйони людей, і більшість із них живе у злиднях. Інфраструктура Белена слабка. 50 тисяч відвідувачів треба десь розселити, і в місті для цього дуже мало можливостей: оскільки готелів критично бракувало, то під тимчасове помешкання довелося переобладнати пороми, шкільні класи та так звані «мотелі для закоханих». При цьому ціни на проживання злетіли до сотень доларів за ніч, і для делегацій з бідніших країн, які часто найбільше потерпають від зміни клімату, взяти участь у саміті стало справжнім фінансовим викликом.
Підготовка до події тривала до останнього моменту. Ще у четвер робітники встановлювали килими й саджанці дерев, коли у Белені почали збиратися делегації з усього світу.
Свою участь підтвердили понад 160 національних делегацій. Відкриватиме саміт президент Бразилії Лула да Сілва. Порівняно з минулорічним самітом у Баку в Белен приїде вдвічі менше глав держав — лише 29. Серед присутніх — прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер та принц Вільям, який представляє короля; президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Колумбії Густаво Петро та президентка Гондурасу Сіомара Кастро. Китай на саміті представляє віцепрем’єр-міністр Дін Сюсян, який раніше закликав до «вільного обміну зеленими технологіями», натякаючи на невдоволення європейськими бар’єрами для китайських електромобілів і батарей.
Сполучені Штати ж цього року дистанціюються від COP. Президент Дональд Трамп, який неодноразово називав зміну клімату «обманом», не лише сам не приїде на подію, він навіть не відправляє у Белен високопоставлених представників.
Цей саміт відбувається в критичний момент, коли Глобальна температура вже тимчасово перевищила позначку в +1,5°C, це саме та межа, яку світ раніше зобов’язався не переходити. 2024-й рік став найспекотнішим за історію спостережень. При цьому дві третини країн світу не встигли оновити свої кліматичні плани, як того вимагала Паризька угода. Це своєрідні «дорожні карти», у яких кожна країна описує, як саме вона збирається скорочувати свої викиди парникових газів і пристосовуватись до зміни клімату. З іншого боку, експерти ООН кажуть, що нові національні плани стали якіснішими, і вперше видно реальне зниження глобальних викидів. Частково це відбувається завдяки тому, що сонячна й вітрова енергія цьогоріч уперше дали більше електрики, ніж вугілля.
Найгострішою темою саміту однозначно буде кліматична нерівність та фінансова підтримка для вразливих країн, які найбільше потерпають від кліматичних катастроф, а також новий фонд для захисту лісів. Крім цього, знову повертається до порядку денного тема поетапної відмови від викопного палива. Також на саміті вперше серйозно говоритимуть про те, як зробити наші суспільства стійкішими до екстремальної погоди, а не лише намагатися їй запобігти.
Програмування через вайб
Цей день настав: словники починають називати слова року. Дуже цікаво, звісно, але ж… але ж… а коли встиг цей 2025-й добігти кінця? Можливо, Ти знаєш?
Словник Collins словом 2025-го року назвав «вайб-кодинг». Як пояснює The Guardian, це новий підхід до програмування, за якого замість написання коду вручну людина просто описує, що саме хоче зробити, а штучний інтелект автоматично перетворює ці описи на комп’ютерний код. Термін уперше запропонував Андрей Карпати, колишній директор із ШІ в Tesla та співзасновник OpenAI, маючи на увазі процес, коли розробник або людина без технічних знань може створювати застосунки, «забуваючи, що код взагалі існує», покладаючись на «вайб», себто інтуїтивний опис завдання. Інакше кажучи, вайбкодинг — це програмування через природну мову за допомогою ШІ, що робить створення цифрових продуктів доступним для ширшого кола користувачів.
Серед інших слів, які також претендували на звання «слово року» за версією словника Collins такі:
- біогакинг — зміна природних процесів тіла для покращення здоров’я та довголіття;
- clanker — зневажливий термін для комп’ютерів, роботів або джерел штучного інтелекту;
- glaze — це слово означає надмірно або незаслужено хвалити когось;
- aura farming — свідоме створення харизматичного іміджу, «культивація аури».
- бролігархія — жартівлива назва групи «тех-бро» (власників великих IT-компаній), які з’явилися на інавгурації Дональда Трампа;
- coolcation — відпустка у місці з прохолодним кліматом.
