Файли Епштейна, нова комунікація Франції, Dry January
____________________________________________
Clip farming — це практика в соцмережах, коли автор(к)и відео свідомо говорять або роблять щось максимально різке, емоційне чи провокативне, розраховуючи на те, що з цього виріжуть короткі фрагменти й вони почнуть масово розходитися мережею.
Що відкрили нові файли у справі Епштейна?
Для початку коротко нагадаємо, хто такий Джеффрі Епштейн, раптом Ти вперше слухаєш «Ранкове допіо». Ну і загалом не буде зайвим нагадати важливі розділи цієї історії, щоб краще зрозуміти, що наразі відбувається. Епштейн був інвестиційним банкіром і засудженим сексуальним злочинцем. Уперше його заарештували ще у 2005-ому, коли батьки 14-річної дівчини повідомили поліцію Флориди про те, що Епштейн домагався їхньої доньки у своєму будинку в Палм-Біч. Під час обшуку там знайшли численні фотографії дівчат. Після розголосу десятки інших неповнолітніх потерпілих описували випадки сексуального насильства над ними з боку фінансиста, але резонанс так і не призвів до серйозних наслідків для банкіра. Зрештою прокурори запропонували Епштейну угоду: у 2008-му він визнав себе винним за звинуваченням, що стосувалося лише однієї потерпілої, і відбув 13 місяців у в’язниці, вийшовши опісля на волю. Тоді Епштейна занесли до списку осіб третього рівня в реєстрі сексуальних злочинців Нью-Йорка. Це довічне позначення, що означає високий ризик повторного вчинення злочину. Незважаючи на це, після винесення вироку, Епштейну вдалося зберегти весь свій капітал. Але минуло 10 років, і у 2019-му федеральні прокурори звинуватили його у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації. В очікуванні суду злочинець наклав на себе руки. До цього факту ми ще повернемося сьогодні трішечки згодом.
Зараз нам також важливо пригадати Ґіслейн Максвелл. Вона — випускниця Оксфорда, світська левиця, дочка медіамагната Роберта Максвелла та спільниця Епштейна, яку засудили за торгівлю дітьми з метою сексуальної експлуатації. Імовірно, саме Ґіслейн Максвел познайомила Епштейна з багатьма заможними та впливовими друзями. Наприклад, з Білом Клінтоном та принцом Ендрю, про якого ми сьогодні ще згадаємо. Романтичні стосунки між Максвелл та Епштейном тривали кілька років, але навіть після розриву жінка продовжувала працювати на нього: керувала будинком фінансиста у Палм-Біч, де контролювала персонал, займалася фінансами та різними соціальними питаннями.
Минулого року як Ти, можливо, пригадуєш, громадськість вимагала у Трампа оприлюднити файли у справі Епштейна. Він спершу відхрещувався від них, мовляв, немає там нічого цікавого і важливого, намагаючись так зам’яти суспільний резонанс. Заспокоїтися і забути було особливо важко електорату американського президента, оскільки файли Епштейна довгий час були однією з центральних тем у риториці політика. «Ууууу, погані демократи, на острів Епштейна літали, вони всі педофіли, Клінтон — педофіл, а Гілларі його покриває. Демократична партія покриває змову педофілів». Ось такий накрут тривав роками, і ось тепер Дональд Фредорович у Білому домі, тож чому він не розкриває файли Епштейна, щоб всі нарешті дізналися правду? Цікаво.
Зрештою у листопаді Конґрес ухвалив законопроєкт, який зобов’язує Міністерство юстиції розсекретити файли Епштейна, а Трамп підписав документ. Про умови, за яких файли можуть публікувати, ми розповідали у 372-му випуску. Зараз вже не будемо на цьому зупинятися, просто скажемо, що у документах мають приховати, зокрема, всі персональні дані постраждалих, а для цього потрібен час. Тому їх публікують порційно й поступово.
У п’ятницю Міністерство юстиції США оприлюднило найбільшу на сьогодні партію файлів Джеффрі Епштейна: 3,5 мільйони сторінок, 2000 відео та 180 000 зображень.
Що ж нам тепер стало відомо? Відразу скажемо, що об’єми матеріалів такі, що, ймовірно, історія із цими документами найближчим часом не стихатиме, бо з’являтимуться нові деталі. Але ми поговоримо про те, що станом на вчора нам здалося найцікавішим.
З оприлюднених документів випливає, що Ендрю Маунтбеттен-Віндзор, молодший брат Короля Чарльза ІІІ, раніше відомий як принц Ендрю, який втратив свої титули через дружбу з Епштейном і звинувачення у сексуальному насильстві, у 2010-му році листувався з банкіром. Він запрошував Епштейна до Букінгемського палацу, щоб приватно провести час і максимально конфіденційно повечеряти. Нагадаємо, що вперше у сексуальному насильстві над неповнолітніми Епштейна звинуватили ще у 2005-му році. Незрозуміло, чи зустріч у Букінгемському палаці відбулася, але раніше Ендрю Маунтбеттен-Віндзор заявляв, що припинив контакти з фінансистом тоді, коли банкір отримав обвинувачення, однак нові документи ставлять його слова під сумнів.
Епштейн, зі свого боку, пропонував тоді ще принцу Ендрю зустрітися із 26-річною росіянкою, яку він описував як «розумну, красиву та надійну». Член британської королівської родини на це відповідав, що був би «радий її побачити» і уточнював, яку інформацію про нього вже передали росіянці.
Серед матеріалів, які у п’ятницю оприлюднив американський Мін’юст, є фотографія, на якій Ендрю Маунтбеттен-Віндзор навпочіпки схиляється над жінкою, яка лежить на підлозі. Її обличчя заретушоване, контекст фотографії також невідомий, але виглядає все настільки паскудно, що, чесно кажучи, у суботу ми лягали спати з думкою, що зранку прочитаємо у новинах про те, що принц Ендрю вийшов у вікно.
Ми у «Ранковому допіо» про це з тобою ще не говорили, але ж фігуранткою файлів Епштейна є також колишня дружина Ендрю Маунтбеттена-Віндзора Сара Ферґюсон. Як ми тепер знаємо, у 2009-му році жінка називала фінансиста «братом, про якого вона завжди мріяла», дякувала йому за підтримку та обговорювала з ним розвиток власного бренду, телевізійних і комерційних проєктів. Їхнє розкрите листування свідчить про те, що Епштейн надавав Сарі Ферґюсон фінансову допомогу, а згодом намагався переконати її зробити публічно заяву, що він не є педофілом, а звинувачення проти нього вигадані.
Узагалі британці і крім принца Ендрю мали що обговорити. Чи відомо Тобі про Пітера Мендельсона? Він з лютого до вересня минулого року був послом Сполученого Королівства у США. А чому ж, Ти спитаєш, «був»? Він дружив з Епштейном, і про це всім було давно відомо. Але на початку осені, ще до закону, який видав Конґрес, вже почали публікувати окремі файли, і ця дружба знову опинилася у центрі уваги. Громадськість почала тиснути на Кіра Стармера, мовляв, а кого це він призначив послом? Кому це він висловив повну довіру? В уряді заявили, що нові факти справді відкривають інші перспективи на контакти Мендельсона з фінансистом. У відставку Мендельсон подавати відмовився, тож зрештою Стармеру довелося його звільнити. З новеньких файлів стало відомо, що Джеффрі Епштейн переказував тисячі фунтів стерлінгів чоловікові Мендельсона Рейнальдо Авіла да Сілві, щоб оплатити йому навчання з остеопатії та супутні витрати. Ось такий от меценат Джеффрі Епштейн.
Недарма ми Тобі нагадали із самого початку про спільницю Епштейна — Ґіслейн Максвелл. Нові файли демонструють, що вона системно контролювала й психологічно ламала потерпілих, поєднуючи у спілкуванні з ними удавану дружність та жорстку байдужість. Коли дівчата відчували дискомфорт, страх або намагалися відмовитися від того, що їм пропонують, Максвелл реагувала на це фразами на кшталт: «не будь дурною», «не перебільшуй», «це пусте». Свідчення потерпілих показують, що саме Ґіслейн Максвелл навчала дівчат, що і як говорити та робити, вирішувала, кого залучати до вечірок. Зараз жінка, яку засудили до 20 років ув’язнення, намагається оскаржити вирок, а нещодавно її перевели до установи з м’якшим режимом. Такі послаблення пов’язують із тим, що Максвел спілкувалася з Мін’юстом і у своїх свідченнях применшувала значення зв’язків Епштейна з Дональдом Трампом.
Ідемо далі. Прем’єра у файлах Ештейна. Ілон Маск! Нова публікація свідчить, що він мав більш активні та дружні контакти з Епштейном, ніж про це було відомо раніше. Так, у 2012–2013-му роках чоловіки обговорювали можливий візит Ілона на острів Літтл-Сент-Джеймс, відомий у народі як острів Епштейна, і «найсміливішу вечірку». Чи відбулася ця поїздка, підтверджень немає. Сам Маск після публікації нової партії документів у справі заявив, що відмовлявся від запрошень, давно підтримує повне оприлюднення файлів і закликає зосередитися на тому, щоб притягнути до відповідальності реальних співучасників злочинів.
І відразу від Ілона Маска до Білла Ґейтса. У п’ятничній порції документів є записи Епштейна, у яких він пише про позашлюбні зв’язки засновника Microsoft та сексуальні послуги для нього. Про якісь докази на підтвердження записів Епштейна наразі невідомо. Представники Ґейтса назвали ці твердження абсурдними і заявили, що документи радше свідчать про спроби Епштейна дискредитувати Білла.
Можливо, не така й вже важлива історія з файлів Епштейна, але чомусь привернула нашу увагу. Виявляється, мільярдер фінансував наукові проєкти професора математики та біології Мартіна Новака. В обмін на це Епштейн отримав ключ-картку від дослідницького центру в Гарварді і надбав собі там власний офіс. У 2021-му році університет через ці зв’язки заборонив Новаку керувати дослідженнями та працювати зі студентами, а сам Новак публічно заявив, що шкодує про співпрацю з Епштейном.
У нових документах засвітився також Мірослав Лайчак, радник прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з питань нацбезпеки. Він переписувався із Епштейном. Чоловіки жартували про жінок та обговорювали дипломатичні зустрічі Лайчака, включно з російським міністром закордонних справ Лавровим. Після публікації цих матеріалів словацька опозиція заявила, що такі контакти становлять ризик для національної безпеки, і почала вимагати відставки радника. До цих вимог доєдналися і деякі члени владної коаліції. Лайчак, зі свого боку, заперечив будь-які незаконні або неетичні дії, назвавши листування «легковажним» і «несерйозним» за змістом, але у відставку таки подав, щоб не завдавати шкоди Фіцо. Останній, коли оголошував про те, що прийняв відставку свого радника, похвалив його як видатного дипломата і розкритикував медіа за перебільшене та лицемірне висвітлення справи. Ну що тут сказати… Залишається питання: Орбан у файлах Епштейна. Коли?
Можливо, Тобі доводилося натрапляти на матеріали в українських медіа та телеграм-каналах про те, що вечірки Епштейна це була пастка КГБ, аби збирати компромат на багатих, владних і знаменитих. Можливо. А можливо й ні. Ми ще досліджуємо це питання, але що можемо сказати вже зараз. Ці публікації українською — це передруківки з Daily Mail, який є таблоїдом правого ухилу, що орієнтується на сенсації й має суперечливу репутацію як не надто надійне джерело. Це видання часто критикують за перебільшення, неточності та низькі журналістські стандарти.
Як саме пояснюють те, що до діяльності Епштейна причетне КГБ? Тут знову маємо згадати Ґіслейн Максвелл. Вона була донькою медіамагната Роберта Максвелла. І ось Daily Mail стверджує, що він з 70-х був російським шпигуном, і так через Роберта Максвелла Епштейн міг познайомитися з російськими спецслужбами. Якщо відкрити оригінал статті, то там читаємо, далі — цитата: «Джерела у службах безпеки стверджують, що Роберт Максвелл з 1970-х років був російським агентом, коли він за участю ізраїльської розвідувальної служби Моссад працював над екстрадицією радянських євреїв до Ізраїлю». Кінець цитати.
Те, що Максвелл був російським агентом — це не факт, це не інформація з файлів Епштейна, це інформація зі слів джерел Daily Mail. А зважаючи на репутацію видання, то ще невідомо, що це за джерела і чи існують вони взагалі. Нам треба більше часу, щоб розібратися із фігурою Роберта Максвелла, і якщо вийде якась цікава історія, то ми обов’язково Тобі все розповімо. Тим паче, що народився він у Солотвино.
Ти не подумай, що ми хочемо відбілити Епштейна чи спростувати причетність КГБ. Просто це правда наразі не факт, що така причетність була, і ми переконані, що не варто відразу вестися на емоційно привабливі матеріали, навіть якщо їхня версія нам дуже подобається. Daily Mail — не зовсім те джерело, якому варто беззаперечно довіряти.
І ще з важливого. Ти також можеш бачити, що згадки Путіна, Росії та Москви у файлах Епштейна вимірюються у тисячах. А ще ж там є згадки про Порошенка та Зеленського! Що тут треба пам’ятати? Файли Епштейна містять стільки всього, що взагалі ніяк не пов’язане зі злочинами фінансиста. Він міг просто з кимось обговорювати, наприклад, результати виборів в Україні, і ці переписки є серед опублікованих файлів. Сама згадка ще нічого не означає.
Ну і останнє про файли Епштейна, чесне слово. Повернімося до його смерті. Одна з найпопулярніших теорій змови, яка стосується фінансиста, зосереджується на обставинах його смерті. Мовляв, хіба це не підозріло, що системи відеоспостереження зламалися саме в ніч самогубства саме біля камери ув’язненого?
З п’ятничної публікації стало відомо, що менш ніж за два тижні до смерті Епштейна його адвокати зустрічалися з федеральними прокурорами Мангеттена, щоб обговорити можливу співпрацю у справі. Особливих деталей на зустрічі не проговорювали, лише можливість урегулювання та готовність співпрацювати. Адвокати конкретної пропозиції тоді не зробили. Прокурори натомість порадили звертатися до Південного округу Нью-Йорка лише за умови, якщо Епштейн буде готовий визнати відповідальність або представить чіткий план угоди.
Усе, тепер на сьогодні точно все з файлами Епштейна.
Сухий січень проти мокрого протесту
Хоч січень і закінчився, але на New Yorker вийшла дуже цікава стаття про Dry January, а ми відчуваємо, що після Епштейна хочеться поговорити з Тобою просто про щось пізнавальне, тому слухай!
Взагалі чи знаєш Ти, із чого почалася традиція сухого січня? У 2011-му році британка Емілі Робінсон готувалася бігти півмарафон і вирішила впродовж місяця не вживати алкоголь, бо хотіла краще підготуватися, швидше відновлюватися після тренувань і взагалі перевірити, як алкоголь впливає на сон, витривалість і самопочуття. Паралельно вона збирала гроші для благодійної організації, яка займається проблемою алкогольної залежності. І десь тут ідею підхопили активісти Alcohol Change UK.
Через 2 роки ця організація запустила Dry January як національну кампанію, щоб мотивувати людей не відмовлятися від алкоголю, а просто зробити павзу. За кілька років це перетворилося на глобальний феномен. Сьогодні, як пише New Yorker, до Dry January доєднується близько чверті дорослих американців.
Якщо раніше багато впливових діячів з насмішкою ставилися до тверезості й вважали користь від неї «мітом», то за останні десятиліття суспільство й наука сильно змінили погляд на алкоголь. Як наслідок, його споживання падає. Особливо помітно це серед молоді: більшість зумерів або п’є дуже мало, або не п’є узагалі. Про це ми розповідали у вересні, в одному з дріпів, де йшлося про те, як покоління Z змінює сферу пивоваріння.
Разом з тим, що популярнішим стає Dry January, то сильнішою стає реакція опору цій ініціативі. З’явилося навіть іронічне поняття Wet January. Це своєрідний протест проти «моралізаторства тверезості». Wet January включає хизування кількістю випитого вина, кепкування з того, що сухий січень — це нудно, скепсис щодо чергового тренду самоконтролю.
Цей культурний конфлікт швидко набуває політичного забарвлення. У Сполучених Штатах, наприклад, боротьба навколо алкоголю наклалася на ширшу війну проти публічної медицини. Після пандемії COVID-19 рекомендації лікарів дедалі частіше сприймають не як турботу про здоров’я, а як політичний проєкт. Коли наприкінці президентства Байдена головний санітарний лікар США заявив про прямий зв’язок алкоголю з сімома видами раку і запропонував попереджувальні етикетки, консервативні медіа одразу назвали це «державою-нянькою».
Адміністрація Трампа, яка системно послаблювала інституції громадського здоров’я, тепер видала нові харчові рекомендації для американців, де, на відміну від попередньої версії, більше немає рекомендованих обмежень щодо вживання алкогольних напоїв. Іронічно, звісно, що сам Трамп при цьому принципово непитущий.
Частина аргументів на користь алкоголю стосується соціального життя, коли келих вина є ритуалом спілкування, способом знизити стрес і посидіти разом. Начебто це зовсім інша історія, ніж напиватися на самоті, і на тлі виснаження, воєн, політичних криз і тривожних новин як тут не випити? Окремий пласт критики Dry January стосується його перформативності, адже відмова від алкоголю тепер також стала контентом: пости, сторіс, марафони. Водночас багатьох дратує лицемірство, коли люди не п’ють, але активно вживають канабіс або мікродози психоделіків. І це також відображає ширші тенденції, коли алкоголь поступово втрачає позиції, а канабіс стає новою «нормою», особливо серед молоді. Чи добре міняти один психоактивний засіб на інший? Дослідження показують, що для дорослих канабіс може бути менш шкідливим, ніж алкоголь, але для молоді він серйозно б’є по когнітивному й психічному здоров’ю.
Лікарі в оцінках Dry January, до речі, не одностайні, тому відзначають, що для багатьох ця «місячна павза» дозволяє не думати про реальні взаємини з алкоголем упродовж цілого року.
Ми готові переходити до останніх новин на сьогодні, але лишень нагадаємо, що безпечної дози алкоголю не існує.
