Випуск №326
Вибори у Польщі, Румунії та Португалії
___________________________________________________________
Шелаборейтинг (від англ. she (вона) + elaborating (детальне пояснення) — це сленговий термін, який описує стиль спілкування, коли людина (зазвичай жінка) надмірно пояснює, додає зайві деталі або обґрунтовує свою думку більше, ніж це потрібно. Таке мовлення часто має на меті уникнути конфліктів, бути чемною, підтвердити свою компетентність або забезпечити повне розуміння. Таке мовлення часто зумовлене прагненням уникнути конфліктів, залишатися ввічливою, довести свою компетентність або бути максимально зрозумілою.
Другий тур виборів у Польщі
Привіт! Ми сьогодні, наче повернулися у 2024: дуууууже багато новин про вибори. Почнемо з Польщі.
У другий тур президентських виборів, який відбудеться 1 червня, вийшли Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький. Їхні результати в першому турі були дуже близькі. Попри те, що передвиборчі опитування прогнозували відрив між кандидатами в 4-6 пунктів, зрештою Навроцький відстав від мера Варшави на менш ніж 2 відсотки.
Явка у першому турі становила 67%. «Газета Виборча» описує тенденції голосування поляків минулої неділі. Загалом виборчі уподобання першого туру показали, що не так важливі програми чи ідеологія, як те, ким ти працюєш, скільки заробляєш і де живеш. Результати чітко демонструють соціально-професійні поділи у польському суспільстві.
Рафал Тшасковський, кандидат від «Громадянської платформи», переконливо переміг у великих містах та серед «білих комірців» (себто фахівців, керівників, айтівців, аналітиків). У нього висока підтримка серед працівників сфери послуг, студентів, а також, дещо несподівано, серед пенсіонерів. Саме вони становлять найбільшу частку його електорату — 32,5%.
Кароль Навроцький, якого підтримує партія «Право і справедливість», упевнено переміг серед мешканців сіл: понад 52% віддали голос саме йому. Він отримав найбільшу підтримку серед робітників, безробітних і пенсіонерів. Його виборці — це консервативна Польща, старші люди, які скептичні до реформ; ті, хто не довіряють уряду Туска і цінують традиційний устрій. У соціальному вимірі — це виборці, які найбільше відчувають наслідки економічної нестабільності.
Славомір Менцен від «Конфедерації» фінішував третім із 15%. Його електорат — це молодь, фрілансери, антисистемні виборці — ті, хто втомилися від вибору між лібералами та PiS. Ці виборці не завжди ідеологічні: вони просто хочуть бути почутими і не довіряють ані Навроцькому, ані Тшасковському. Менцен уже заявив, що не підтримає жодного з кандидатів у другому турі, але запросив обох на жорстке інтерв’ю з конкретними запитаннями про податки, право на зброю і роль Польщі в НАТО.
Ще один цікавий кейс — Шимон Головня. У своїй кампанії він активно звертався до малого та середнього бізнесу, але саме підприємці його й проігнорували. Політик отримав менше 6% від цієї групи. Натомість він зібрав голоси серед офісних працівників, менеджерів та частково серед працівників сфери послуг. Політологи вважають, що Головня «розчинився» у тіні Тшасковського, не показавши чіткої позиції.
Ліві кандидати, Магдалена Бейят і Адріан Зандберг, здобули підтримку серед освічених, міських виборців: працівників культури, освіти, держслужбовців, студентів. Але їхня кампанія не зрезонувала підприємцям, робітникам та селянам, а без цього в Польщі важко розраховувати на широку підтримку.
А от Ґжеґож Браун, відомий своєю радикальною риторикою, отримав голоси від частини підприємців і робітників. Частина його електорату — це колишні виборці PiS, які розчарувалися в кандидатурі Навроцького через публічні скандали й шукали більш «непримирену» альтернативу.
Підходячи до другого туру, ніхто з кандидатів не має готової більшості, тож зараз обоє претендентів намагатимуться активізувати електорат та переконати голосувати за себе. Тшасковському потрібно заручитися підтримкою центристів (це виборці Головні) та прихильників лівих ідей (електорат Бейят і Зандберга). Навроцький розраховує на виборців Брауна і частину тих, хто голосував за Менцена, особливо серед консервативної молоді. Його стратегія — налякати виборців «повною владою Туска» й об’єднати навколо себе антисистемні настрої.
На неділю у Варшаві заплановано одразу два масштабні марші: «Великий марш патріотів» на підтримку Тшасковського та «Марш за Польщу» на підтримку Навроцького. Штаби обох кандидатів для цих подій орендують автобуси, привозять людей з регіонів до Варшави, а траси маршів ретельно розвели, щоб уникнути сутичок.
Сьогодні увечері, о 20:00, між Тшасковським та Навроцьким відбудуться теледебати. Їх модеруватиме Яцек Прусіновський, журналіст Super Express та Radio Plus. Дискусії триватимуть 90 хвилин.
Зараз — соціальна реклама, а опісля розповімо про вибори в Румунії.
Разом із Українським центром безпеки та співпраці продовжуємо знайомити із вакансіями у Силах Оборони України. Сьогодні розповідаємо про 2 позиції у 92 Окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Сірка.
Там шукають зовнішнього пілота дрона типу Mavic. Серед обов’язків: ведення повітряної розвідки вдень та вночі, коригування артилерійського вогню за необхідності, контроль ураження противника — формування звітів про результати ведення повітряної розвідки. Серед вимог 92-а Бригада зазначає, що перевагами будуть наявність водійського посвідчення категорії В та С, досвід керування БПЛА й базові знання з метеорології.
Також у 92-ій Бригаді шукають перекладача з іспанської або португальської мови. До обов’язків входитиме усний та письмовий переклад з цих мов, спілкування з іспанськомовними та португальськомовними військовослужбовцями.
Серед вимог: освіта середня, середня спеціальна або вища, знання іспанської або португальської на рівні носія, придатність до військової служби за станом здоровʼя і морально-психологічними якостями, вік від 18 років, готовність працювати в зоні активних бойових дій.
Лінки на обидві вакансії ми залишаємо в описі до цього випуску.
Новий президент Румунії
Ми вже й не розраховували на приємні новини з Румунії, а вони є! Звісно, не настільки приємні, як ті, що надійшли у середу з Іспанії, але теж гріють душу.
Президентом Румунії став Нікушор Дан, незалежний мер Бухареста. У другому турі він обійшов Джорджа Сіміона на більш ніж 7%. Це не лише для нас стало приємною несподіванкою. Нагадаємо, що у першому турі саме Сіміон впевнено лідирував, і багатьом здавалося, що він стане новим президентом. Але другий тур змінив усе: насамперед завдяки винятковій мобілізації виборців. Явка сягнула майже 65%, це найвищий показник у Румунії за останні 25 років.
Таку активність пояснюють не стільки підтримкою конкретного кандидата, скільки страхом перед наслідками перемоги Сіміона. Він позиціонував себе як румунська версія Дональда Трампа, виступав проти ЄС та допомоги Україні, а на посаду прем’єра обіцяв призначити проросійського політика Келіна Джорджеску. Це той, якому заборонили брати участь в президентських виборах через російське втручання та фінансові порушення.
Саме зв’язок з Москвою став однією з головних ліній розлому. Як пояснив професор політології Крістіан Преда у коментарі The Guadian, цього разу виборці мали зробити вибір «між позиціями Кремля і Брюсселя». За словами дослідника, попри глибоке розчарування основними партіями — соціал-демократами (PSD) і правими лібералами (PNL) — переважна більшість румунських виборців залишаються проєвропейськими та антиросійськими.
Нікушор Дан не належить до жодної з цих політичних сил. І саме це стало його перевагою. Він — незалежний, але близький до проєвропейської сили «Союз за порятунок Румунії». У політиці Дан з 2010-х, а з 2020 року був мером Бухареста. За фахом він математик та відомий як спокійний і системний управлінець. Свою кампанію Дан будував навколо боротьби з корупцією, підтримки України, збереження проєвропейського курсу, зменшення бюджетного дефіциту (у Румунії він найбільший у ЄС).
Нікушору Дану тепер потрібно призначити нового прем’єр-міністра. Але перед цим політику ще доведеться домовлятися з парламентом, і це буде непросто. Дан буде змушений вести переговори з двома великими традиційними партіями, які більшість виборців давно не підтримує. Водночас він уже заявив, що не буде співпрацювати з ультраправою партією свого опонента Сіміона.
Щодо Джорджа Сіміона, то він спершу оголосив себе переможцем виборів, а потім уже офіційно визнав результат. Втім невдовзі політик подав позов до Конституційного суду, вимагаючи скасування виборів. У списку звинувачень — втручання Франції, Молдови, Заходу і навіть «голоси померлих». Доказів він не надав, тож не дивно, що у четвер суд відхилив прохання політика.
Вибори у парламент Португалії
А у нас — ще одні вибори. Тепер парламентські у Португалії. Якщо у тебе виникає питання: як, наче ж недавно там обирали новий склад парламенту? Так, солодашко, пам’ять тебе не підводить: минулого року у Португалії дійсно відбувалися парламентські вибори. Ба навіть більше: за народних депутатів та депутаток там голосували і в 2022. Минулого тижня у цій південноєвропейській країні відбулися вже треті дострокові вибори за останні 3 роки. І це аж ніяк не свято, а ознака величезної політичної нестабільності. Тим паче, що зараз маємо такі результати, що аж ніяк не здивуємося, якщо і наступного року португальці підуть на виборчі дільниці. Але давай зі всім поступово розбиратися.
Усе почалося з конфлікту інтересів. У березні прем’єр-міністра Португалії Луїша Монтенегру звинуватили в тому, що він лобіює інтереси сімейної консалтингової фірми. Сам він усе заперечив, але парламент проголосував вотум недовіри, і уряд впав. Президент країни Марселу Ребелу де Соуза оголосив дострокові вибори. Тож, саме тому у неділю відбулося голосування.
Переміг правоцентристський «Демократичний альянс» на чолі з прем’єр-міністром Монтенегру. Ця партія набрала найбільше голосів, навіть на 9 більше, ніж минулого року, але не достатньо, щоб мати парламентську більшість. Тож дуже ймовірним є сценарій, що у Португалії знову буде сформовано уряд меншості. Монтенегру, як і минулого року, відразу відкинув можливість партнерства із ультраправою партією «Chega».
Коли ми записували цей випуск, то ще не були відомі результати голосування за кордоном. Після того, як їх зафіксують, стане зрозуміло, як розподілилися 2 і 3 місця. Зараз їх ділять «Chega» та соціалісти: в обох по 58 парламентських місць. У цифрах результат виглядає однаковим, але якщо для Chega — це прорив, то для соціалістів — провал. Соціалістична партія традиційно вважалася однією з двох найсильніших політичних сил Португалії. І зараз вона показала один з найгірших результатів за останні роки: у порівнянні з минулим роком втратила 20 мандатів. Лідер соціалістів Педру Нуну Сантуш заявив, що піде у відставку.
На противагу ультраправа партія «Chega» наростила підтримку та зуміла отримати її навіть там, де виборці традиційно голосували за лівих. Про цю політичну силу та її лідера ми вже розповідали минулого року, оскільки і тоді після виборів її називали тріумфатором. Нагадаємо основне.
Цій партії лише 6 років. З кожними виборами «Chega» демонструє зростання: у 2022 році вона здобула 7% голосів, у 2024 — 18%, тепер — майже 23%.
«Chega» виступає за посилення вироків для злочинців та менш ліберальну імміграційну політику. Минулого року Washington Post писали, що «Chega» явно надихається такими персоналіями, як-от: Дональд Трамп, Жаїр Болсонару, Марін Ле Пен.
Від інших схожих політичних партій португальська раніше відрізнялася лояльними висловлюваннями про Україну. В другу річницю повномасштабного вторгнення лідер «Chega» Андре Вентура говорив: «Ми не дамо Україні лишитися наодинці чи програти цю війну. Важливо, щоб усі, зокрема мої союзники в Європі, усвідомили це: якщо Україна програє війну, її програємо ми всі».
Андре Вентура — спортивний коментатор у минулому. Спершу він хотів бути священником, але закохався і зійшов із цієї стежини. Окрім роботи спортивним коментатором, чоловіка також називають юристом, викладачем і експертом з податків. Політику 42 роки. Він має величезні охоплення в соціальних мережах, де регулярно поширює дезінформацію, що неодноразово фіксували португальські фактчекери.
Цікавий факт: Вентура у 2013 році написав дисертацію, у якій критикував «злочинний популізм» і «стигматизацію меншин», а також писав про стурбованість «розширенням повноважень поліції». У 2019, коли він заснував партію, журналісти запитали Вентуру про ці дрібні протиріччя між його дисертацією та актуальними політичними поглядами. Він відповів, що «завжди розрізняв науку та думку», а його докторська є «науковим аналізом, а не ідеологічним постулатом».
За кілька днів до виборів Андре Вентура двічі втрачав свідомість під час публічних акцій. Минулого четверга під час виступу він схопився за груди, намагався зняти краватку і впав у руки помічників. Медики діагностували, що це був спазм через проблеми зі шлунком і підвищений тиск. Серце — в нормі. На сьогодні про Вентуру все, але є відчуття, що ми ще про нього почуємо.
Наступна історія у нас про Джей Ді Дрона, а це означає, що час нагадати тобі, що ми доєдналися до Збору №13 від фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим» та Atlas Festival та попросити у тебе донат на «Дронопад». Донатити можна за лінком у описі до випуску.Мета проєкту «Дронопад» — збити 3000 російський ударних та розвідувальних БпЛА, застосовуючи модернізовані FPV-дрони. Підхід фонду «Повернись живим» полягає у тому, аби розбудувати екосистему знищення розвіддронів росіян та забезпечити українські підрозділи усіма засобами, що допоможуть осліпити ворога. Загальна ціль Збору №13 — 100 мільйонів гривень. Наша ціль — 100 тисяч. Поки ми їх не зберемо, то віцепрезидента США будемо називати Джей Ді Дроном і просимо тебе донатити за кожну згадку про нього.
Джей Ді Дрон
Віцепрезидент США Джей Ді Дрон дав інтерв’ю телеканалу NBC після поїздки до Риму, де він відвідав інтронізаційну месу нового Папи Римського Лева XIV. За словами політика, особиста зустріч із Папою може стати найбільш значущим результатом цього візиту.
Під час годинної розмови Дрон і держсекретар Марко Рубіо обговорили з Папою ситуацію в Ізраїлі та Газі, а також війну Росії проти України. Дрон заявив, що Ватикан налаштований «дійсно допомогти» у питанні мирного врегулювання, а пізніше Дональд Трамп у соцмережах написав, що Папа Римський може відіграти позитивну роль у переговорах між Росією та Україною.
Під час поїздки Джей Ді зустрівся і з Володимиром Зеленським. Мабуть, тобі також доводилося бачити, які усміхнені фото двох політиків обрали для публікації комунікаційники нашого президента.
Крім Зеленського, Дрон побачився і з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, прем’єркою Італії Джорджею Мелоні, прем’єр-міністром Канади Марком Карні та представниками британського уряду. За словами віцепрезидента, Мелоні є для США «міцним містком» у спілкуванні з Європою, адже політикиня вміє уважно слухати і говорити прямо.
Окремо Джей Ді Дрон прокоментував спекуляції про можливу конкуренцію з держсекретарем Марко Рубіо напередодні президентських виборів 2028 року, про що ми розповідали у попередньому випуску. Він заперечив будь-яке суперництво, зазначивши, що перебуває з Рубіо на постійному зв’язку й має до нього високий рівень довіри. Ми йому не віримо, а ти? Зрештою, до президентських виборів ще треба дожити, а ось донатити треба тут і зараз. Рахуємо згадки про Дрона. Вісім разів ми його сьогодні називали, тож, будь ласка, закинь 8 гривень за лінком у описі до випуску.
