Ісландія — не Гренландія, Форум у Давосі, рік президентства Трампа
____________________________________________
Janalogue (аналоговий січень) — це ініціатива, коли у січні заохочують людей свідомо зменшити використання ґаджетів та застосунків, натомість більше часу приділяти офлайн-заняттям: читанню, прогулянкам, спілкуванню наживо, гобі без екранів. У 2025 Deloitte називали Janalogue одним із нових трендів у новорічних обіцянках. І хоча не всі новорічні обіцянки приживаються надовго, Janalogue вважають таким, що має потенціал перетворитися на щорічний місяць свідомої відмови від цифрового життя. Джерело: advanced-television.com/.
Від коктейлів до Гренландії
Хто був у Сполучених Штатах Америки, той знає, що при замовленні напою в закладі варто уточнювати, якщо ви хочете його без льоду. Лід там усюди, його додають так багато, що нам, європейцям, це важко зрозуміти. Ще у 19 столітті Чарльз Дікенс, приїхавши до Америки, був шокований і навіть трохи гидував кучугурами льоду в американських напоях.
«Увесь світ не так цікавиться льодом, як Сполучені Штати. Ми дуже звикли до того, що лід є майже в усьому. Це дуже американська фішка», — пояснює Джонатан Ріс, історик та автор книги «Нація холодильних установок: історія льоду, побутової техніки та підприємництва в Америці». Його підтримує Емі Брейді, авторка книги «Лід: від коктейлів до ковзанок. Крута історія гарячого товару», далі — цитата: «З перспективи нашої абсолютної одержимості льодом американці унікальні на світовій арені».
Маленька елегантна обсесія льодом — те, що знайоме як звичайному комунальнику у Філадельфії, так і президентові Сполучених Штатів. «Усе, що я прошу, це цей шматок льоду», — сказав у середу в Давосі Дональд Трамп, говорячи про Гренландію, яку він, утім, кілька разів назвав Ісландією.
У середу Трамп запізнився на Всесвітній економічний форум у Давосі, оскільки його літак дорогою до Швейцарії розвернувся назад через проблеми з електропроводкою. Тож президент США прибув на місце десь на 3 години пізніше, але попри такі перепони, все ж зумів виступити з промовою.
Можливо, саме через ці перешкоди політик і плутав Гренландію з Ісландією. Могли би ми з Тобою подумати, якби не знали, що для Трампа значно більш нетипово називати країни коректно.
«Я допомагаю Європі, я допомагаю НАТО, і до останніх кількох днів, поки я не сказав їм про Ісландію, вони мене любили». Мабуть, серцебиття 400 000 ісландців та ісландок у цей момент прискорилося. Але Дональда було не зупинити.
«Проблема з НАТО полягає в тому, що ми будемо поруч з ними на всі 100%, але я не впевнений, що вони будуть поруч з нами. Вони не будуть поруч з нами щодо Ісландії, я вам кажу. Уперше через Ісландію вчора впав наш фондовий ринок. Тож Ісландія вже коштувала нам багато грошей». У вівторок акції на американському фондовому ринку справді зазнали найбільшого падіння за останні кілька місяців, але через напруженість навколо Гренландії. Ринкове хвилювання поширилося й на Азію та Європу.
Коли прессекретарку Білого дому Керолайн Левітт журналісти в соціальних мережах почали розпитувати про ці обмовки Дональда Трампа, вона заперечила, що президент помилився. Ще й перекинула стрілки на самого журналіста: «Якщо тут хтось щось і плутає, то це тільки ви». Левітт насправді взагалі ніяк не зреагувала, що Трамп заплутався у назвах, натомість вона сфокусувалася на тому, що, цитуємо, президент назвав Гренландію шматком льоду, бо це те, чим вона є. Шматком льоду він називав Гренландію не лише під час виступу в Давосі, але й у письмових примітках напередодні. Точно так само напередодні він вже називав Гренландію Ісландією.
Ну але що ми все про Трампа і про Трампа. До нього ми ще повернемося трішки згодом. У четвер на Форумі зустрічалися український та американський президенти, але ми записуємо цей випуск ще коли пр це немає жодних деталей. Тож зараз продовжимо про Давос вже без прямих згадок Трампа.
У вівторок на Форумі виступав прем’єр-міністр Канади Марк Карні. І він зірвав овації. Світові політичні та бізнес лідери повставали зі своїх крісел і щедро плескали в долоні. Під час виступу канадець говорив про те, що закінчується епоха, в якій Сполучені Штати були гегемоном.
«Щодня нам нагадують, що ми живемо в епоху суперництва великих держав; що порядок, заснований на правилах, згасає; що сильні можуть робити те, що можуть, а слабкі повинні страждати від того, що повинні. Середні держави повинні діяти разом, бо якщо нас немає за столом переговорів, то ми в меню». На наші оплески Карні також заслуговує.
А ось у підтримку президента Франції Еммануеля Макрона ми можемо з тобою одягнути сонцезахисні окуляри-авіатори. [Я б реально одягла їх на запис, але просто не маю авіаторів]. Тебе точно не оминули всі ті меми з Макроном. Чому ж політик вийшов на сцену в цих вражаючих синіх світловідбивних окулярах? Сам він ніяк цього не прокоментував, але французькі ЗМІ припускають, що аксесуар з’явився через хронічне захворювання. Минулого тижня Макрон з’явився на одному із публічних заходів з червоними очима та в якийсь момент одягнув схожі сонцезахисні окуляри. У політика, ймовірно, стався субкон’юнктивальний крововилив, себто розрив кровоносної судини в оці. Як пише BBC, це нешкідливо, безболісно та не впливає на зір, а також не викликає постійної шкоди оку, оскільки зазвичай проходить упродовж двох тижнів. Люди з діабетом та високим кров’яним тиском мають більший ризик розвитку цього захворювання. Іноді це трапляється, коли людина енергійно чхає або кашляє, або тикає чи тре око. А як тут не терти очі від заяв Трампа?
Під час виступу в Давосі Еммануель Макрон не лише носив окуляри, але ще й говорив, звісно. Зокрема політик заявив, що Франція не піддасться на залякування та спроби підірвати європейський суверенітет. Нагадаємо, що Франція — одна з восьми країн, яким Трамп погрожував з 1-го лютого запровадити додаткові 10-відсоткові тарифи на експорт до Сполучених Штатів, якщо вони не погодяться, щоб Вашинґтон купив у Данії Гренландію. З червня ця ставка мала би зрости до 25%, але Трамп вже передумав, бо, за його словами, вдалося досягти рамок майбутньої угоди щодо Гренландії. Відразу скажемо, що про Гренландію більше будемо говорити у понеділок.
Наразі ж ще останнє про окуляри Макрона. Якщо раптом Тобі цікаво, скільки вони коштують, то ми маємо відповідь. 770 доларів.
Словник Трампа
У вівторок була річниця, відколи Дональд Трамп повернувся до Білого дому. Ні, не хвилюйся, ми не будемо робити повний огляд його досягнень. «365 днів — 365 успіхів», — з цим і сам політик чудово дає собі раду. Ну як чудово? Як може так і дає раду.
Його промова з нагоди річниці інавгурації тривала 1 годину 45 хвилин. Когось це нам нагадує… Для виступу команда Трампа роздрукувала для нього 31 аркуш, на якому перерахували всі досягнення за останній рік. Він цей талмуд взяв, швидко перегортав, а тоді кинув на підлогу і почав стрибати з теми на тему. Наприклад, не зміг він не згадати про Нобелівську премію миру. Він переконаний, що Норвегія як держава впливає на її присудження (хоча це не так), і, судячи з того, що він наговорив, то бажання таки захопити Гренландію виникло з розчарування, що премію Дональду не вручили.
Також у промові були нарікання на медіа, атаки на Байдена, заклики провести чистки в лавах прокурорів, бо Байден набрав туди повно ліваків і марксистів. І на цьому краще зупинимося, бо хочеться поговорити з Тобою про мову Трампа. Так, легко не буде, але й ніхто не обіцяв, що має бути. New York Times розповідає про аналіз, який порівнює теє, що Трамп говорив у перший рік свого першого терміну (це був 2017-й) і те, що він говорив уже у 2025-му. Аналіз не включав дописи у соціальних мережах, лише публічні висловлювання.
Перше і, мабуть, головне. Тепер політик значно більше цікавиться міжнародною політикою, ніж це було 9 років тому. Минулого терміну в свій перший рік він згадував іноземні країни 2881 раз. Тепер же, з його торгівельними війнами, боротьбою з венесуельськими човнами і деструктивним бажанням будувати мир, а з миром і курорти у місцях, які буквально стирають з лиця землі воєнні дії, Трамп згадував іноземні країни 8410 разів. Себто майже втричі більше.
Друга суттєва відмінність полягає у тому, що у політика загалом змістився фокус. Під час першого терміну він багато говорив про робочі місця, «змови» та «витоки інформації». Під час першого року свого другого терміну Трамп говорив про тарифи, інфляцію та штучний інтелект.
Загалом же тепер політик говорить більше і частіше без сценарію. У 2025-му він мав менше промов, але тепер його виступи загалом є довшими, з більшою кількістю слів і меншою зосередженістю, ніж це було в 2017-му. Усі ми не молодіємо, звісно, але не всі ми очолюємо ядерну супердержаву.
Відчутна різниця і у ставленні до попередників. У 2025-му Трамп згадував Байдена у понад 8 разів частіше, ніж у 2017-му він згадував Обаму. Тепер він також частіше говорить про конкретні бренди та товари, і є припущення, що це залежить від людей, які його оточують. Так, коли вони ще дружили з Ілоном Маском, то Трамп близько 20 разів згадував Tesla. Відколи ці двоє розсварилися, про компанію Маска президент не згадував жодного разу. Також цікавою є зміна у контексті його риторики про автомобільну промисловість. Минулого року він менше говорив про американську «велику трійку»: General Motors, Ford та Chrysler, — а більше про європейські, японські та корейські бренди.
Чарт слів Дональда Трампа у 2025-му році звучить так: інфляція, штучний інтелект, яйця, бензин, автопен (це пристрій для автоматичного підпису, і минулого року політик весь час торочив про те, що Джо Байден користувався цією штукою, тому його підпис не дійсний); далі — мікрочипи на 6 місці, тоді чайові, буріння, продукти харчування і криптовалюта.
Загалом же Трамп зразка 2025-го року говорить не лише значно більше, але й більш гіперболізовано. Тепер він частіше використовує прикметники у найвищому ступені порівняння. «Найкращий» — його слово-фаворит, і до нього у 2025-му підібрався «найвеличніший», але «жахливий» і «найгірший» також входять до десятки найуживаніших слів.
Клімат прискорює пінгвінів
При Оксфордському університеті та Оксфордському університеті Брукса вже багато років працює проєкт спостереження за пінгвінами. І дослідники, які у ньому працюють, у період з 2012-го до 2022-го року вивчали зміни у термінах розмноження пінгвінів, зокрема момент їхнього «заселення» в колонії. Це перший день, коли пінгвіни починають безперервно займати зону гніздування. До уваги брали три види: пінгвіни Аделі, антарктичні пінгвіни та субантарктичні пінгвіни або дженту. Учені збирали дані за допомогою 77 камер, які були розміщені навколо 37 колоній в Антарктиці та на деяких субантарктичних островах. Кожного разу, коли камера робила знімок, вона також фіксувала температуру повітря.
У вівторок опублікували результати цього дослідження, і вони демонструють, що початок сезону розмноження всіх трьох видів рекордними темпами змістився на більш ранні терміни. Найбільших змін зазнали субантарктичні пінгвіни (дженту): у середньому за десятиліття початок розмноження змістився на 13 днів, а в деяких колоніях аж на 24 дні. Це найшвидша зміна у термінах розмноження, яку коли-небудь фіксували серед птахів, а можливо, навіть серед усіх хребетних. Пінгвіни Аделі та антарктичні пінгвіни також змістили початок розмноження в середньому на 10 днів. Чому так?
Наразі незрозуміло, який саме механізм призводить до зміщення дат розмноження. Це може бути через потепління, раніше скресання криги та танення снігу, цвітіння фітопланктону. Або це може бути пов’язано з іншими факторами. Але чому взагалі вчені звертають увагу на те, коли пінгвіни починають розмножуватися? Річ у тому, що такі різкі зміни можуть призвести до посилення конкуренції між видами пінгвінів за простір і місця для гніздування. Як пояснює доктор Іґнасіо Хуарес Мартінес, навіть те, що зараз науковці ведуть спостереження в одному місці за 3 видами стало можливим завдяки тому, що їхнє розмноження відбувається у різний час. Цим трьом видам вдавалося ділити простір і мінімізувати конкуренцію також завдяки тому, що вони полюють на різній глибині. Коли ж конкуренція за місця для розмноження зростатиме, це може стати критичним для збереження біорізноманіття. Ризики є навіть зараз, оскільки зміни відбуваються так швидко, що пінгвіни можуть почати розмножуватися в той час, коли їхня здобич ще недоступна. Це може призвести до нестачі їжі для пташенят у перші тижні їхнього життя.
А ще ж є вплив пінгвінів на екосистему загалом. Вони відіграють ключову роль у харчових ланцюгах Антарктики, зокрема у перенесенні поживних речовин з глибоких вод на поверхню. Це життєво важливо для того, щоб водорості могли завершити свій фотосинтез. І вчені стурбовані тим, що втрата окремих видів може призвести до широкого колапсу екосистеми.
Пригадай, як минулого року під час інавгурації Трампа на найпочесніших місцях сиділа вся еліта Кремнієвої долини, зокрема Ілон Маск, Тім Кук та Джефф Безос. Протягом року керівники найбільших технологічних компаній залишалися близькими до президента та його адміністрації: відвідували розкішні вечері, робили донати на проєкти Трампа і часто навідувалися до Вашинґтона, щоб пообіцяти все більше інвестицій у США. Що цікаво, раніше ці люди часто мали доволі напружені відносини із Трампом, а тепер вони отримують вигоду від послаблення регулювань, сприятливої політики, а в деяких випадках і безпосередньо від державних контрактів.
