Випуск №317
Дебати у Польщі, фентаніл у США, мита і проблеми Apple, імена для ураганів
___________________________________________________________
Лілапсофобія — це страх перед торнадо та ураганами, який можна вважати більш серйозною формою астрафобії — страху грому й блискавок. Людей з лілапсофобією лякає не просто звичайна літня гроза, а можливість того, що вона перетвориться на справжню стихію. Джерело: About Health.
Президентські дебати у Польщі
До президентських виборів у Польщі залишається трохи більше місяця, а перші теледебати між кандидатами вже відбулися минулої п’ятниці. Ніякої тобі ретельної підготовки заздалегідь. Натомість — дві сцени, десятки камер, кілька телевізійних каналів і повний хаос у маленькому містечку Конське. Доброго ранку! Сьогоднішній випуск ми розпочнемо із цієї сповненої хаосу події.
Хаос розпочався приблизно два тижні тому, кандидат від консервативної партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький запросив на дебати свого головного конкурента — ліберального мера Варшави Рафала Тшасковського. Виклик було кинуто у тому ж таки Конському. Чому саме воно стало місцем для дебатів? Там живе всього 32 тисячі осіб. Не надто численна глядацька авдиторія для такого дійства. Вочевидь це був натяк на те, що під час кампанії 2020-го року Рафал Тшасковський відмовився приїхати саме сюди на дебати з президентом Дудою. Ліберальний кандидат на пропозицію свого опонента ніяк не реагував, аж раптом у середу каже: «Стадіон, так стадіон».
Ні, стадіон — це інша історія, яка вже давним давно минула. Рафал Тшасковський у середу у своїх соціальних мережах опублікував коротке відео із запрошенням провести дебати. І не абиколи, солодашко, а в найближчу п’ятницю. І не абиде, а в Конському: «Пане Каролю Навроцький, чи вистачить вам відваги?».
А далі ставало дедалі цікавіше. Діставай попкорн. Штаби 2 кандидатів не могли домовитися, хто буде транслювати дебати. З боку Тшасковського хотіли працювати лише з великими національними телеканалами, Навроцький, зі свого боку, наполягав також на присутності двох консервативних. Тим часом інші кандидати та кандидатки почали запитувати: «А чому дебати будуть відбуватися лише між Тшасковським та Навроцьким? Чому інші 11 претендентів залишаються без такої можливості?».
Зрештою один з телеканалів оголосив, що у п’ятницю о 18:50 проведе свої дебати просто на міській площі Конського. Тшасковський запросив також усіх кандидатів та кандидаток і на свої дебати о 20:00. Дебати на площі затягнулися, і тільки коли вони завершилися, всі кандидати перебігли в зал, де почалися другі дебати — вже в студії, з камерами та ведучими з трьох національних каналів.
На сцені було вісім учасників та учасниць президентських перегонів. Хтось запізнився, когось навіть одразу не пустили до зали. Найважливішою темою дебатів, як і всієї кампанії, була, звісно, безпека. Звучали запитання і про мобілізацію, і про енергетичну незалежність. Але не програмами і не пропозиціями запам’яталася зустріч кандидатів та кандидаток у президенти. На перший план вийшов антураж. Gazeta Wyborcza виділила десять моментів, які точно запам’ятаються з великого політичного вечора у Конському. Ми обрали для Тебе найяскравіші.
По-перше, відсутність одного з фаворитів — Славоміра Ментцена. Кандидат від «Конфедерації» заявив, що не братиме участі в «цирку», і натомість поїхав на свої зустрічі з виборцями. Це вже не перший випадок, коли Ментцен уникає публічних дискусій. Ще донедавна Ментцен був другим у президентському рейтингу, однак у березні політик дав інтерв’ю «Каналу Zero», і після цього опустився на третю сходинку. В розмові з журналістом Ментцен назвав зґвалтування «неприємністю», виступив за платну вищу освіту, що обурило молодь, що є значною частиною його електорату, і загалом виглядав не надто готовим до гострих запитань.
Друге, що точно запам’ятається із цих дебатів, — веселковий прапор. Кароль Навроцький поставив його на трибуні Тшасковського. Той прибрав прапор зі словами: «Ви одержимі геями». Магдалена Бейят, кандидатка від Лівиці, зреагувала на цей жест: вона поставила цей бідолашний веселковий прапор вже на свою трибуну зі словами: «Бачу, ти сховав ЛГБТ-прапор, а мені не соромно, я з радістю його поставлю біля себе».
Ще один момент — публіка і Йоанна Сенишин. Політикиня запізнилася, але впевнено підійшла до свого місця, а потім коментувала кожен свист чи гудок із зали.
А ось маршалок Сейму Шимон Головня вирішив перевірити знання Кароля Навроцького і попросив того назвати лідерів країн Балтії, Фінляндії та Угорщини. Кандидат від ПіС образився й відповів, що не бере участі в «шоу талантів». Шимон Головня до початку своєї політичної кар’єри був ведучим телепрограми «Mam talent!» — польської версії «Україна має талант».
Кандидати дебатували щодо першого закордонного візиту в разі перемоги. Серед озвучених варіантів були такі, як-от: Вашингтон, Вільнюс, Брюссель, Париж, Китай, Індія, Ватикан. Ніхто не назвав Берлін, і це багато свідчить про весь перебіг кампанії. Якщо пригадаєш випуски «Ранкового допіо» про парламентські вибори у Польщі, які відбулися у 2023-му, там ми розповідали про те, що у своїх комунікаціях «Право і справедливість» активно використовує наратив про ворожу Німеччину, а проєвропейських політиків називає агентами Берліна.
Тож залишається лише гадати: ніхто з кандидатів справді не бажає спершу відвідати сусідів чи просто не хоче давати приводів ПіС накручувати свою антинімецьку параною.
Перший тур президентських виборів у Польщі відбудеться 18-го травня. До того часу, згідно із законодавством, мають відбутися ще одні дебати, їх планують на 12 травня. Відповідно до Виборчого кодексу, до участі мають запросити всіх зареєстрованих кандидатів та кандидаток.
Хочеш створити свій подкаст?
Ти знаєш, що наша команда створює власні подкасти під брендом Sebto та продюсує проєкти на замовлення. Але ти наразі ще можеш не знати, що ми також можемо допомогти іншим запустити подкаст самостійно.
Якщо ти саме хочеш це зробити, то зараз триває набір на курс «Подкаст: від ідеї до монетизації» від онлайн-школи SKVOT, який розробила та проводить частина команди Sebto. 22-го квітня стартує другий потік. Курс складається з 22 занять, під час яких ми розбираємося із тим, що таке подкасти, як правильно концептуалізувати свою ідею, на що і як записуватися, як монтувати і публікувати свій продукт.
Домашні завдання розроблені таким чином, щоб по закінченню курсу студенти та студентки мали готовий пілотний епізод свого подкасту. Більше інформації знайдеш тут: https://skvot.io/uk/course/2414-t-yak-stvoriti-podkast?utm_campaign=podcast_tkachuk&utm_content=anons_lecturer&utm_medium=pr&utm_source=lecturer&utm_term=lecturer.
А ось завтра ми разом зі SKVOT робимо своєрідний тест-драйв курсу — лекцію «Де шукати ідеї для подкастів». У ній можна буде багато почути про «Ранкове допіо» зокрема. Починаємо о 19:30 на Youtube. Лекція безкоштовна, потрібно лише зареєструватися https://skvot.io/uk/course/de-shukati-ideji-dlya-podkastiv.
Боротьба з фентанілом під загрозою
У Сполучених Штатах фіксують історичне зниження смертності від передозувань. Кількість смертей різко зменшилась — на 25% загалом і на третину серед спричинених синтетичними опіоїдами, передусім фентанілом. Але сильно радіти не варто. Така позитивна тенденція — це результат того, що тисячі людей по всій країні отримали доступ до налоксону, препарату, який рятує при передозуванні. Однак тепер адміністрація Трампа зі своїм скороченням витрат і зменшенням кількості працівників у федеральних структурах може звести нанівець увесь крихкий прогрес.
Федеральний офіс, який проводить єдине в країні щорічне опитування щодо вживання наркотиків, припинив свою діяльність. Одна з провідних національних лабораторій змушена була відправити у неоплачувану відпустку хіміків, які перевіряють дію заборонених наркотиків. Центр допомоги в Пенсильванії, який розповсюджував препарати від передозування, закрився. Некомерційна організація в Іллінойсі, що працює над зниженням смертності серед кольорового населення, втрачає федеральне фінансування, що становить 60% її бюджету.
Аби зрозуміти, як дії адміністрації Трампа можуть вплинути на кризу передозувань у США, журналісти Reuters опитали понад 30 чинних і колишніх працівників охорони здоров’я, експертів, громадських активістів і нещодавно звільнених федеральних службовців. Їхній прогноз тривожний: скорочення фінансування та звільнення руйнують ретельно вибудувану систему охорони здоров’я, яка минулого року дозволила знизити на десятки тисяч кількість смертей від передозувань.
Часто, якщо йдеться про неприбуткові організації, то вони скорочують штат або закриваються через те, що Трамп наказав відкликати зі штатів і міст ковідні ґранти. Якщо пам’ятаєш, у «Ранковому допіо» нещодавно була новина, що суд тимчасово призупинив це рішення, але місцеві організації не ризикують продовжувати роботу в попередніх обсягах, оскільки не певні, що кошти їм справді повернуть.
Адміністрація Трампа начебто активізувала боротьбу з наркокартелями. Це ж саме так Білий дім мотивував мита проти Канади та Мексики. Мовляв, ці держави мають зменшити потік фентанілу до США. Експерти з протидії наркотикам характеризують політику Трампа як поворот до силових методів боротьби з опіоїдами. Однак сьогодні можна зафіксувати, що на одних шальках терезів — закриття дієвих програм, які реально зберігали життя; на інших — ціни на фентаніл, які не зростають, а подекуди навіть спадають. І жодного тобі дефіциту.
Минулого року Reuters опублікували розслідування, яке показало, що спроби зірвати ланцюжки постачання фентанілу, до яких вдавалися і Трамп за першого терміну, і Байден, провалилися. Водночас саме налоксон, який блокує дію опіоїдів, дозволив зберігати життя тисячам людей навіть тоді, коли обіг фентанілу залишався неконтрольованим. Адміністрація Байдена зробила налоксон безрецептурним та домоглася, щоб його розповсюдження фінансували у всій країні. Серед головних пріоритетів Білого дому на 2025-й рік — зниження смертності від передозувань, зокрема через ширше застосування налоксону. Тож це досить парадоксально, що цільові скорочення фінансування фактично призводять до протилежного результату.
А ось що може бути дійсно корисним – це наказ, що вийшов минулого тижня, метою якого є заборона імпорту китайських товарів до Сполучених Штатів через спрощену та безмитну систему ввезення, відому як «de minimis». Контрабандисти використовували цю систему як лазівку, щоб доставляти хімічні прекурсори фентанілу до США. Це речовини, з яких виробляють сам фентаніл, — його «інгредієнти», які проходять кілька хімічних реакцій, перш ніж перетворитися на готовий синтетичний опіоїд.
Зазвичай це легальні або напівлегальні хімікати, які виглядають нешкідливо. Їх часто не заборонено продавати, особливо якщо постачальники вказують, що це «для досліджень» або «не для вживання». Саме цим і користуються наркокартелі. З Китаю такі прекурсори потрапляють до США, а звідти — до Мексики, де вже виготовляється вуличний фентаніл.
Дуже небезпечно, що з прекурсорів можна створити не лише звичний фентаніл, а й його нові, ще потужніші аналоги, які важко виявити звичайними тестами. Це ускладнює боротьбу з епідемією передозувань.
Звідки беруться імена для ураганів?
Чи назвуть колись ураган Допіо? Так, ще вчора ми навіть не задумувалися про це, а сьогодні навіть маємо відповідь. Малоймовірно. На Washington Post вийшла стаття про назви ураганів, і у ній є тест. Пройшовши його, ти також можеш дізнатися, чи твоїм іменем можуть назвати ураган. Лінк на матеріал залишаємо в описі. Про результати тесту обов’язково пиши у коментарях.
Ім’я для природного лиха — це аж ніяк не про випадковість. Всесвітня метеорологічна організація (WMO) поділила планету на шість штормових регіонів, і кожен з них має свої списки імен для тропічних циклонів. Для того, щоб ім’я потрапило в офіційний список, воно має бути коротким, легким у вимові, унікальним і не викликати суперечок. Саме тому, наприклад, у списку для Атлантичного басейну є Беата, Габрієль і навіть Іда, але не буде Гітлера, Путіна або Дональда. Загалом ці правила універсальні для кожного зі штормових регіонів, а от принципи формування списків імен дуже різняться. Так, наприклад, у Західній частині Північного Тихого океану Філіппіни, Японія, Китай додають до списку свої варіанти.
Сьогодні ураган отримує ім’я, коли вітер досягає швидкості 63 км/год. Це потрібно, щоб уникнути плутанини, коли в одному регіоні відбувається кілька штормів одночасно.
Ще в 19-му столітті австралійський метеоролог Клемент Рагг почав називати шторми іменами — спочатку богів, потім політиків, які скоротили йому бюджет. Але офіційне іменування започаткували після Другої світової, коли американські метеорологи почали давати ураганам жіночі імена, часто на честь своїх коханих. З 1953-го США перейшли на офіційну жіночу систему імен. І тільки наприкінці 70-х, після тиску феміністичного руху, до списку Атлантичного басейну почали додавати чоловічі імена. Сьогодні імена ураганів в офіційному списку чергуються за статтю: чоловіче — жіноче — чоловіче і так далі. Короткі імена домінують: найпопулярніші — на 4–6 букв. Але ім’я не обов’язково у списку назавжди. Якщо шторм виявляється особливо смертоносним або руйнівним, його ім’я можуть «вивести з обігу». Цьогоріч, наприклад, на пенсію відправили Бері, Гелену та Мілтона, оскільки разом вони спричинили майже 300 смертей і понад 100 мільярдів доларів збитків.
У Всесвітньої метеорологічної організації є шість окремих списків імен для ураганів в Атлантичному басейні. Кожен список використовується раз на шість років. У східній частині Північного Тихого океану — все дуже подібно до Атлантики. У центральній частині Північного Тихого океану (район Гаваїв) використовують 4 списки гавайських імен.
Цікавий факт: дослідження 2014-го року показало, що урагани з жіночими іменами часто сприймаються як менш небезпечні, і саме тому від них гине більше людей. Бо, мовляв, «Елоїз» звучить не так страшно, як «Чарлі», тож ставлення до наслідків більш легковажне.
Ми наближаємося до останніх на сьогодні новин, але ще маємо невелике прохання. Якщо ти слухаєш нас на Apple Podcasts та Spotify — залишай відгук та став зірочки. На Youtube та Youtube Music будемо вдячні за вподобайки та коментарі. Такі Твої фідбеки допомагають зробити подкаст «Ранкове допіо» більш видимим, щоб його слухало якомога більше людей.
Митне
Короткі апдейти щодо мит, розширимо те, що було у п’ятницю в «стіках». Через 18 годин після того, як підвищені тарифи набули чинності, Дональд Трамп оголосив 90-денну павзу на нові мита для більшості країн, окрім Китаю. У межах цієї павзи всі мита, окрім китайських, зафіксовані на рівні 10%. У суботу американський президент також звільнив від нових тарифів техніку, включно зі смартфонами, ноутбуками, чипами й телевізорами.
Євросоюз свої контрзаходи також призупинив на 90 днів. Однак Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, в інтерв’ю Financial Times попередила, що у разі невдачі на переговорах з Вашингтоном блок може ввести мита на американські цифрові послуги. Зокрема йдеться про доходи від реклами, що може зачепити, наприклад, Facebook, Google та Amazon.
Також політикиня пояснила, що ці заходи в разі запровадження стануть першим в історії ЄС випадком використанням інструментів проти примусу і будуть застосовані на рівні всього ринку. Заяви фон дер Ляєн в інтерв’ю Financial Times — це частина ширшої риторики політикині щодо торговельної політики Трампа. Вона вважає останні дії Білого дому поворотним моментом у глобальній торгівлі і наголошує, що ЄС готується відповідати.Пекін, зі свого боку, підняв мита на всі американські товари до 125%, звинувативши Вашингтон у «торговельному булінгу» і заявивши, що така політика приречена на провал.
