Випуск №315
Мита Трампа, церква з реслерами
___________________________________________________________
Вексилологія — вивчення історії, символіки та практики використання прапорів. У ширшому значенні — інтерес до прапорів.
Як мита б’ють по всіх
Доброго ранку! Мита Трампа. Час про них поговорити. Знову, але сьогодні цій темі ми присвячуємо майже весь випуск. Увечері 2-го квітня президент США оголосив про запровадження нових тарифів на імпорт товарів. Базова ставка для всіх — 10%, для окремих країн — до 50%. Якщо врахувати ще й попередні мита, то цифри ростуть.
Загальні мита почали діяти 5-го квітня, а підвищені стартують з 9-го квітня. Не будемо вдаватися у відсоткові подробиці, але розглянемо загальні тенденції. Почнемо з бази.
Мито — це податок, який накладається на товари, що ввозяться з-за кордону. Washington Post пише, що за підрахунками J.P. Morgan, нові мита Дональда Трампа — це найбільше підвищення податків у США з 1968-го року. І хоча формально це не «податки», а «тарифи», ефект від них є майже ідентичним: зростання цін, падіння бірж і ймовірна рецесія.
Пригадай дебати між Трампом і Гарріс. Одна з тем, навколо якої вони сперечалися, стосувалася мит. Уже тоді Дональд говорив про те, що хоче запровадити 10-відсотковий податок на кожен імпортований товар, що надходить до Сполучених Штатів, а також 60-відсотковий податок на кожен імпортований товар з Китаю. Камала Гарріс у відповідь заявляла, що ці мита найбільше битимуть по звичайних американських сім’ях. Трамп заперечував, мовляв, за все платитимуть іноземні держави, з яких імпортують товари. Щось нам підказує, що він збрехав. Або ж президент просто не розумів, як працюють мита, але ми чомусь схиляємося саме до першого варіанту.
Мито сплачують американські компанії, які імпортують товари, в американський бюджет. Оскільки тарифи збільшують витрати підприємств, то компанії мають вирішити, що із цим робити. І що вони роблять? Правильно, перекладають відповідальність на споживачів. Розглянемо цю ситуацію на конкретному прикладі. Трамп запровадив 25-відсоткове мито на всі імпортовані автомобілі. Це означає, що автомобілі, вироблені за межами США і ввезенні на територію Сполучених Штатів, стали дорожчими для американських споживачів на 25%. Наприклад, якщо раніше імпортований автомобіль коштував 30 000 доларів, то з урахуванням нового мита його ціна зростає на 7500. Але і це ще не все! 25% на імпортовані автомобілі — це додаткове мито до базових 10%, які з 5-го квітня у Сполучених Штатах діють на весь імпорт. 10+25=35. Себто автомобіль, який ще у березні коштував 30 000 доларів, після найкращих управлінських рішень Трампа може коштувати 40 500 доларів. Зростуть і ціни на автомобілі, які збирають у США з імпортних запчастин.
За підрахунками Національної ліги споживачів, через нові мита домогосподарства з найнижчим рівнем доходу втратять у середньому 980 доларів на рік. І це лише за тарифною політикою адміністрації Трампа станом на квітень. Як стверджують економісти, мита — це регресивний податок. Він найсильніше б’є по бідних, оскільки ця категорія населення витрачає більшу частину своїх доходів на базові речі: їжу, пальне, побутову хімію. Заможні люди запросто зможуть пережити подорожчання, а для малозабезпечених родин навіть невелике зростання цін буде критичним.
Побутова техніка, будівельні матеріали, одяг, продукти — усе це або підскочило у ціні, або найближчим часом здорожчає.
Associated Press наводить такі дані: вартість нового будинку в США зросте більш як на 9 000 доларів, оскільки під мита потрапили імпортовані будівельні матеріали. Також очікується зростання цін на одяг до 17%.
Крім того, що компанії будуть піднімати ціни, вони також, імовірно, зменшуватимуть асортимент імпортованих товарів, які стали надто дорогими для ввезення. Це означає, що в магазинах буде менше вибору, а те, що залишиться — може також подорожчати. Ця зміна також впливатиме на ситуацію в країнах, на які накладено мито. Там підприємства можуть скорочувати обсяги виробництва, втрачати прибутки, а відтак — звільняти працівників. Наприклад, якщо США починають менше закуповувати взуття з В’єтнаму через 46% мита, в’єтнамські фабрики можуть скорочувати персонал, тобто без роботи можуть залишитися тисячі робітників.
Оскільки інші країни вже заявили про введення своїх мит, то це означає, що глобально зростатимуть ціни на американські товари, себто споживачі у всьому світі платитимуть більше.
Митна політика Трампа — це частина ширшої стратегії економічної ізоляції США. Тарифи, на його думку, мають підштовхнути американські компанії до повернення виробництва у Сполучені Штати, створення нових робочих місць та зменшення залежності від іноземних постачальників. Зараз деякі компанії справді можуть переорієнтуватися на внутрішнє виробництво, але це доволі довгий процес, який не завжди можливий. Наприклад, США не можуть самостійно вирощувати банани у необхідних обсягах або виробляти каву. А для побудови нових заводів потрібно кілька років і стабільна економічна політика. The Guardian пише, що тарифна стратегія Вашинґтона навпаки створює високу економічну нестабільність, яка стримує інвестиції. Бізнес це розуміє. Тому більшість підприємств наразі не інвестують у виробництво, перекладаючи витрати на споживачів. Вартість життя у США стрімко зростає.
Є ще один важливий момент. Нові мита сильно впливають і на ланцюги постачання. Тож у деяких випадках компанії можуть відмовлятись від окремих компонентів, які більше не вигідно імпортувати, — і в підсумку це вплине не лише на ціни, а й на якість продукту.
Як вираховували мита?
На New York Times вийшла стаття, яка пояснює, як саме адміністрація Трампа вираховувала мита на імпорт із понад 100 країн. Для всіх них митні ставки розраховували за однією простою формулою, у центрі якої — торговий дефіцит США з кожною конкретною країною за 2024-й рік. Тобто різниця між тим, скільки товарів США імпортували з країни, і скільки експортували туди.
Наприклад, якщо Сполучені Штати купили в умовної Держави Д товарів на 10 мільярдів доларів, а продали лише на 4 мільярди, то дефіцит — 6 мільярдів. За формулою 6 ділимо на 10, отримуємо 0,6, себто 60%. Але Трамп дав настанову «бути добрими», тож митна ставка для кожної країни — це не торговий дефіцит повністю, а лише половина. У нашому гіпотетичному прикладі, коли торговий дефіцит з Державою Д становить 60%, то мита для Держави Д ми визначаємо так: 60 ділимо на 2 і отримуємо 30-відсоткове мито на товари, які імпортують з Держави Д у США.
Видання пояснює, що величезна проблема з таким підходом полягає у тому, що формула не враховує послуги. США — найбільший експортер послуг у світі: фінансових, технологічних, медійних. Але в формулі рахують лише товари. Це грає на руку країнам, які продають у США багато послуг. Візьмемо, до прикладу, Бермуди. Вони майже не постачають товарів, але завдяки банківському сектору активно експортують послуги. І хоча реальний дисбаланс торгівлі є, за методикою Трампа їхнє мито становить всього 10%, а не 37%, як могло б бути, якби враховували послуги. З іншого боку, якби до уваги брали ще й послуги, то Швейцарія чи ЄС могли б платити менші мита.
Друга проблема — це те, що при визначенні мит враховували лише 1 рік, а торгові баланси від року до року змінюються. Наприклад, у 2024-му році з Екваторіальною Гвінеєю у США був невеликий дефіцит, тому їй дали легке мито — 13%, хоча в попередні роки дефіцит був набагато більшим, і мито мало б бути вдвічі вищим. А от Бруней, навпаки, кілька років поспіль купував більше, ніж продавав, але у 2024-му продав більше — тому мито для нього зросло. Якщо б враховували середнє значення за 5 років, то для великих гравців мита змінилися би несуттєво, але для менших країн різниця була би відчутною.
Дещо парадоксально виглядає і базова ставка в 10%, адже навіть якщо країна купує в США більше, ніж продає (тобто Сполучені Штати мають торговий профіцит), їй усе одно ставлять мито. Так вийшло з Австралією, яка імпортує зі США значно більше, ніж експортує туди. За формулою мито для Австралії мало би становити 0, але їй все одно нарахували 10%. Та сама історія з Бразилією, Саудівською Аравією, Чилі.
Що стосується України, то для нас діятиме загальне мито у 10%. Віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що це складно, але не критично для України. У 2024 році Україна експортувала до США продукції на 874 мільйони доларів. Водночас імпорт із США сягнув більше 3 мільярдів. За словами пані Свириденко, Україна має шанс домовитися про кращі умови. Якщо ж тарифи залишаться без змін, найбільше постраждають малі виробники. Україна вже веде переговори, аби уникнути такого сценарію.
Якщо узагальнити всі проблеми, то вони зведуться до однієї комплексної — необґрунтованість. До формули додали поділ на два, бо Трамп так сказав. Митна політика американської адміністрації не враховує специфіку кожної країни (торговельні бар’єри, угоди, політичний контекст). І хоча Білий дім заявляє, що враховував ще й нетарифні бар’єри, багато оглядачів ставлять це під сумнів. З іншого боку, деякі країни отримали особливі умови. Наприклад, Афганістан обклали базовим 10-відсотковим митом, але товари з цієї країни мали би оподатковуватися за ставкою 25%. Мексика й Канада повністю виключені зі списку, озвученого минулого тижня, оскільки мита на їхні товари врегулювали через окремі угоди. А от Китай отримав додаткові мита до вже чинних, тож загалом тарифи на китайські товари перевищили 50%.
Пінгвіни, тюлені та інші абсурди
POLITICO зробили добірку найбожевільніших пунктів у нових митах США. «На той випадок, якщо вам хочеться посміятися… або поплакати», — зазначає видання.
Курйоз перший — Франція. З минулорічних випусків ти можеш пам’ятати, що Франція, окрім своєї материкової частини у Європі, має ще й заморські території. І ось на материкову Францію наклали 20-відсоткове мито, як і на решту країн ЄС. Але деякі французькі заморські території, як-от Ґваделупа, Мартиніка чи Французька Ґвіана, потрапили під базову ставку у 10%. І це ще виглядає плюс-мінус логічно: ці території мають особливий статус в межах ЄС. Схожа ситуація з Кюрасао. Це колишня нідерландська колонія у Карибському басейні, яка досі входить до складу Королівства Нідерландів. Кюрасао також отримала лише 10-відсоткове мито. Водночас французький острів Реюньйон, який має такий самий статус, як решта заморських територій Франції, раптом отримав 37% мита.
Маленький французький архіпелаг Сен-П’єр і Мікелон, що розташований біля узбережжя Канади, та невеличка африканська країна Лесото отримали на минулому тижні найвищу ставку — 50%. Для Китаю цей показник становить 34%, не враховуючи мита, які були накладені раніше.
І, звісно, головні меми минулого тижня — це 10-відсоткові мита на острови Герда і Макдональда, австралійські володіння, які взагалі не мають постійного населення, лише пінгвінів.
Фолклендські острови, британська територія, де на 300 пінгвінів припадає одна людина, отримали 41% мита. Сполучене Королівство обклали лише базовою ставкою, як і острів Ян-Маєн під юрисдикцією Норвегії. Там немає постійного населення, лише метеорологи й тюлені.
Поганий день для бірж
І все це наче й смішно, але не дуже. У четвер, одразу після оголошення нових мит, американські біржі пережили найгірший день з 2020-го року. Схожа картина панує в Європі та Азії: біржі також пішли вниз, хоча деякі з них змогли частково відновитись упродовж торгового дня.
Компанії, які роками адаптувалися до тарифів Трампа з першого терміну, тепер знову під прицілом. Наприклад, виробник джипів Stellantis змушений призупинити виробництво у США, Канаді та Мексиці та звільнити 900 працівників.
Ситуація вдарила й по малому бізнесу. Washington Post наводить коментар власниці невеликого бренду чаю. Тепер її чай з Індії подорожчає на 26%, куркума з Таїланду — на 36%, а кориця й імбир з В’єтнаму — на 46%.
Але є й ті, хто дякували Трампу. Наприклад, Американський інститут нафти подякував президенту за те, що нафта і газ не потрапили під мита. Американський інститут чавуну та сталі похвалив його за «захист американських робітників».
Менш оптимістичні у цій ситуації аграрії. 20% доходів американських фермерів складає експорт, і тепер багато країн можуть просто перестати купувати американське зерно, сою, яловичину.
Нічого хорошого і у технологічній сфері. Попри те, що чіпи для штучного інтелекту поки що не оподатковуються, інші компоненти для дата-центрів перебувають під ударом. Індустрія вже відреагувала: акції Nvidia впали на 8%, Taiwan Semiconductor — на понад 7%. Знову можна згадати про В’єтнам. Там багато технологічного виробництва, а на країну наклали 46% мита.
Головний економіст Wilmington Trust вважає, що шанси на рецесію становлять уже 50%. Якщо тарифи протримаються хоча б три місяці, економіка неминуче почне скорочуватися. Ідеться не лише про падіння індексів, а й про реальне зменшення інвестицій, звільнення працівників і падіння споживчої впевненості.
Реслери в поміч
Сьогодні у випуску не буде історії про тваринок, але буде історія про реслерів, які допомагають церкві знаходити нових вірян.
У містечку Шіплі на півночі Англії в англіканській церкві Святого Петра щомісяця проводять вечори професійного реслінгу, коли замість традиційних проповідей панує святкова метушня, удари з льоту й крики «вибий йому мозок!». Цей формат називається Wrestling Church, і заснував його Ґарет Томпсон — колишній бездомний і борець. У такий спосіб чоловік поєднав улюблений спорт і християнську віру.
Томпсон вважає, що реслінг є чудовою метафорою біблійних історій про добро і зло. А щоб додати глибини, перед боями у церкві лунає коротка проповідь і молитва. Серед глядачів — родини з дітьми, молодь, пенсіонери. Церква, зі свого боку, визнає: цей формат специфічний, але він привів до громади нових людей: лишень за перший рік цього нововведення відбулося 30 хрещень.
Окрім шоу, благодійна організація Kingdom Wrestling проводить тренування, курси самозахисту для жінок, має програми підтримки для чоловіків з ментальними труднощами та підлітків, яких виключили зі шкіл. Навіть якщо не всі учасники поділяють віру засновника, багато хто відзначає, що саме тут вони навчилися молитися перед боєм разом із суперником.
Попри скепсис з боку частини англіканської спільноти, Томпсон переконаний: і віра, і реслінг — про надію, силу й здатність повірити в диво. А його Wrestling Church — це місце, де кожен може на мить забути про складнощі й повірити, що добро переможе.Ми переконані, що добре переможе, бо ми допоможемо йому купити пікапи. Щоб бійці 1 Окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла могли ефективно виконувати бойові завдання та не мали зайвого головного болю через старі пікапи, які весь час ламаються, ми долучилися до збору, який організував батальйон самостійно. Загальна ціль — 20 мільйонів гривень. Ми відкрили допоміжну банку на 50 тисяч. Залишилося зібрати близько 5 тисяч. Ми дякуємо за всі твої донати і просимо ще трішечки підтримати наш збір. Пам’ятаєш, як ми збирали на захист ППО і у кожному випуску рахували, скільки разів згадували про Дональда РЕБа, а тоді просили таку суму задонатити? Зробімо сьогодні так само, але з митами. 51 раз сьогодні у «Ранковому допіо» були згадані слова «мито» і «мита». Тож просимо тебе задонатати на пікапи для 1 ОШБ 51 гривню або внесок будь-якого зручного розміру сюди: https://send.monobank.ua/jar/2tXfxEmkQK.
