Випуск №308
Наукові пошуки вічної молодості, мита Трампа, Канада, дерево кохання
___________________________________________________________
Бірдекель/костер — підставка під пивний кухоль, яка запобігає потраплянню пива та вологи із зовнішніх стінок посуду на поверхню стола.
У пошуках вічної молодості
У 2016-му році в Інституті біологічних досліджень Солка в Сан-Дієго провели експеримент. Для нього взяли мишей, які через спеціально виведену генетичну мутацію були схильні до передчасного старіння.
Тривалість їхнього життя не перевищувала 7 місяців, у той час, як середня тривалість життя лабораторних мишей становить близько 2-х років.
Учені хотіли змінити долю своїх піддослідних, тому ввели їм вірус, що містив чотири гени, що здатні перепрограмувати ДНК. А це фактично означає омолодження кожної клітини тваринного організму. Дослідники та дослідниці могли контролювати активність цих генів ззовні: вмикати та вимикати для безпечного регулювання генетичних змін.
Експеримент спрацював. Після втручання науковців миші прожили на 30% довше. Якщо Ти зробиш зараз простий підрахунок, то зрозумієш, що це все одно менше, ніж середня тривалість життя лабораторних мишей, але тим не менш відкриття вчених у Сан-Дієго стало неабияким проривом. З того експерименту 2016-го року розпочалася «золота лихоманка» у дослідженнях довголіття. Заможні люди, технологічні магнати та венчурні капіталісти почали вкладати мільярди у лабораторії, які працюють на цьому полі досліджень. Із часом досліди почали проводити також на хробаках і мавпах. А експерименти над людьми— це, здається, питання недалекого часу. На Washington Post минулого тижня вийшла велика стаття «Усередині наукового пошуку: як відвернути старіння людини». Наш Ростик у файлі з моніторингом новин зробив позначку: «Стаття дуже велика, але справді цікава», — тож ми її прочитали і зараз зробимо невеликий огляд.
Найперше: що це за метод, що потенційно може зупинити старіння? Він називається «епігенетичне перепрограмування». Його прихильники вважають найперспективнішим науковим підходом до продовження здорового способу життя та збільшення тривалості людського існування. Вони стверджують, що епігенетичне перепрограмування може змінити сам принцип старіння або навіть дозволить його уникнути.Це відносно нова галузь досліджень, про яку починають говорити у 2006-му році. Тоді японський науковець Шін’я Яманака зробив приголомшливе відкриття: всього-на-всього 4 гени здатні повернути найстарішу і найбільш зношену клітину до життя й омолодити її. За це японець отримав у 2012 році Нобелівську премію, а ті самі 4 гени назвали на його честь — фактори Яманака.
Коли їх вводять у клітину, гени швидко видаляють зовнішній шар її ДНК. Цей зовнішній шар відомий як епігеном. Він визначає «ідентичність» кожної клітини. Завдяки цьому шару клітина мозку знає, що вона клітина мозку, а не, наприклад, шкіри. Без епігеному ДНК у всіх клітинах нашого організму майже однакова.
Імовірно, найважливішою частиною епігенома є метилювання. Це процес, коли невеликі молекулярні групи приєднуються до ДНК і впливають на те, які гени активуються. Через метилювання епігеном працює як своєрідний біологічний щоденник, у якому на рівні ДНК записано, що ми робили з нашим тілом упродовж усього життя. Навколишнє середовище і забруднення, харчування, куріння, стрес, фізичні навантаження — все це впливає на метилювання. Але найбільше — старіння. Схеми метилювання у немовлят значно відрізняються від тих, які спостерігають у молодості, дорослому віці та старості. Багато дослідників довголіття вважають, що ці зміни не просто фіксують процес старіння, а можуть фактично керувати ним. Інакше кажучи, саме зміни в нашому епігеномі можуть бути основним механізмом старіння. Фактори Яманака можуть видалити накопичені маркери метилування, омолодити клітини і потенційно зупинити старіння.
У всякому разі в лабораторних чашах все саме так і працює. Вчені додавали фактори Яманаки до шкірних клітин зморшкуватого столітнього пацієнта, і багато з них втратили свої метильні мітки та повернулися до стану новонароджених клітин. Їхня наукова назва — плюрипотентні стовбурові. Оскільки ці клітини не пам’ятають, що вони були шкірою, їх можна змусити стати майже будь-яким типом клітин за допомогою правильних стимулів. Плюрипотентні стовбурові клітини, отримані від донорських людських клітин, сьогодні вже використовують для тканинної інженерії та медичних досліджень. Але!
У чашах Петрі не всі старі клітини після впливу факторів Яманака перетворюються на молоді. Деякі відмовляються перепрограмовуватися, деякі гинуть, а деякі трансформуються у тератоми. Це величезні неконтрольовані пухлини, які виникають тоді, коли клітина не знає, у що саме перетворюється, тож стає неправильним типом клітини. Наприклад, клітини кісткової тканини починають рости в оці. Тератоми, попри свої величезні розміри, рідко бувають злоякісними, але от коли іспанські вчені ще на ранніх етапах експериментів із перепрограмуванням клітин вводили фактори Яманаки здоровим мишам, ті гинули за кілька тижнів, оскільки їхні тіла вкрилися і тератомами, й іншими, зокрема злоякісними, пухлинами. Після цього науковці почали шукати більш безпечні шляхи перепрограмування.
Кілька років тому у Гарвардському університеті провели черговий експеримент на мишах. Їм стискали зорові нерви, викликаючи так стан, що схожий на інсульт в оці. Інсульт зорового нерва — рідкісне, але важке захворювання. Втрата зору в ураженому оці настає раптово, часто є повною і зазвичай незворотною, хоча іноді відбувається спонтанне часткове відновлення. Методів його лікування наразі не існує.
Мишам, у яких викликали схожий стан, ввели інноваційну форму клітинного перепрограмування. Це був вірус, скерований на очі, який містив три з чотирьох факторів Яманаки. Один фактор виключили навмисне, оскільки відомо, що він часто провокує розвиток ракових пухлин. І це ще не все! Вчені зробили процес контрольованим: модифікували фактори Яманаки так, щоб вони активувалися лише за присутності антибіотика доксицикліну. Мишам давали воду з антибіотиком за спеціальним графіком: 2 дні з препаратом, 5 днів без нього. Тривалість курсу — 2 місяці. План полягав у тому, щоб лише частково перепрограмувати клітини зорового нерва. Так вони мали б зберегти свою ідентичність, навіть коли функціонально молодшатимуть. З таким підходом тератоми не виникають, оскільки клітини не повертаються повністю до стовбурового стану, вони просто стають молодшими та активнішими, спроможними до відновлення пошкодженого зорового нерва.
У 2021-му науковці з Гарварда передали право використовувати методику часткового клітинного перепрограмування компанії Life Biosciences. За два роки вона повідомила, що успішно застосувала цей метод на мавпах з інсультом зорового нерва, частково відновивши їхній зір та омолодивши нервові клітини. Це був перший випадок такого перепрограмування на приматах. За даними компанії, тератом чи інших побічних ефектів не виявлено, а фактори не мігрували з ока в інші частини організму, але результати досліджень ще не пройшли рецензування.
Цьогоріч Life Biosciences планує подати заявку до американського Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA), щоб отримати дозвіл на перше випробування цього методу на людях з інсультом зорового нерва. Якщо FDA схвалить заявку, компанія повторить методику, яку використовувала в експериментах на мишах і мавпах.
Безперечно, все це вражає, але деякі вчені побоюються, що розвиток галузі епігенетичного перепрограмування відбувається занадто швидко, і перш ніж застосовувати цей метод на людях, необхідно відповісти на фундаментальні питання щодо його безпеки та соціальних наслідків. Як у довготривалій перспективі перепрограмування впливатиме на здоров’я? Як далеко зайде людство заради продовження життя? Якою буде вартість цієї технології? Хто отримає найбільшу вигоду: лише заможні інвестори чи всі люди, які старіють або мають хронічні захворювання? Щодо останнього, то, здається, відповідь очевидна.
Але у нас є ще своє питання: як довго проживе Трамп, коли його епігенетично перепрограмують? Бо у тому, що так буде, ми аж ніяк не сумніваємося.
Молодіжна столиця Європи
Щоб збалансувати випуск, перейдімо до молодості, що не потребує сторонніх втручань. У 2022-му році Львів отримав статус «Молодіжна столиця Європи». Його за результатами конкурсу надають якомусь європейському місту на один рік. Львів здобув свою перемогу з четвертої спроби, перед тим двічі потрапивши до фіналу.
І ось, з 3 до 5 квітня, рік Молодіжної столиці Європи у Львові офіційно розпочне свій відлік. Якщо Ти у Львові, то нікуди не їдь у ці дні. А якщо мешкаєш в іншому місті, то подумай про те, щоб на початку квітня приїхати до Львова. Молодіжна столиця Європи — це точно дуже класна нагода відвідати місто. За цим покликанням знайдеш реєстрацію на велику подію 5 квітня. Sebto Media є інформаційним партнером відкриття, тож у наступних випусках «Ранкового допіо» будемо знайомити Тебе з програмою та організаторами.
Мита туди, мита сюди
У п’ятничному випуску ми дуже побіжно згадували про трампівські тарифи. Які ми вже стали мудрі! Зараз ми нарешті зрозуміли, що Дональду треба давати час і не відразу занурюватися в усі його рішення, щоб не додавати собі зайвої роботи. Дональд може передумати, як це сталося з митами на деякі товари з Мексики та Канади всього через два дні, відколи вони набрали чинності.
NBC News, покликаючись на слова високопосадовця Білого дому, пише, що звільнення від 25% мит буде поширюватися приблизно на половину товарів, що імпортуються з Мексики, та на 38% товарів із Канади, які відповідають умовам Північноамериканської торговельної угоди. Її уклали під час першого терміну Трампа. Це угода між США, Мексикою та Канадою, яку раніше Дональд називав своєю дипломатичною перемогою. Вона дозволяє вільне переміщення товарів між трьома країнами без мит, якщо вони відповідають певним правилам. Товар має бути повністю вироблений у Північній Америці або значною мірою перероблений на території цього континенту, якщо він містить компоненти з інших країн. Наприклад, для автомобілів 75% їхнього вмісту має походити з Північної Америки. Трамп сказав, що вирішив відкласти мита після того, як поговорив з генеральними директорами американських автовиробників. Він дає їм час на адаптацію до ширших тарифів, які планує запровадити наступного місяця.
Мита залишаються чинними для товарів, які правилам угоди не відповідають. Так американські високопосадовці намагаються дати раду своїм побоюванням, що китайські товари спочатку відправляють до Мексики, а потім безмитно переправляють у США, оминаючи вимогу про їхню переробку в Північній Америці.
Це вже другий випадок за менш ніж два місяці, коли президент США вводить мита на товари з сусідніх країн, а потім дає задню. Такі його дії викликали нестабільність на фондовому ринку. Індекси перебувають на шляху до найгіршого тижня з вересня. Isn’t it great? Nobody knows more about фондовий ринок, than Trump! Відтермінування діятиме до 2 квітня, а тоді Трамп планує ввести ще один раунд мит на товари з низки країн.
Щодо мит на товари з Китаю, то тут жодних поступок. Багато американських компаній попередили, що додаткові витрати, спричинені тарифами, можуть підвищити ціни на тисячі товарів, включно з алкоголем, продуктами харчування, автомобілями та електронікою.
Скоро треба буде малювати якісь схеми запровадження мит. Бо ось у минулому випуску ми розказували, що Китай у відповідь на тарифи Трампа запровадив свої мита на американські товари. У суботу в Пекіні також заявили про запровадження мит на канадську сільськогосподарську та харчову продукцію. Це відповідь на мита, які Канада запровадила щодо китайських товарів у серпні: 100% на електромобілі та 25% на сталь і алюміній. Раніше Пекін подав скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ) та ініціював антидемпінгове розслідування щодо імпорту канадських ріпакових продуктів.Зараз Міністерство комерції Китаю оголосило, що запровадить 100-відсоткові мита на імпорт канадської ріпакової олії та гороху, а також 25-відсоткові мита на свинину та деякі види морепродуктів. Вони набудуть чинності 20 березня.
Дерев’яний Tinder
На останньому «Вечірньому розе» ми дійшли висновку, що потрібно у кожний випуск «Ранкового допіо» додавати якусь ескапістську новину. Це наш спосіб впоратися з тим, що відбувається у світі. У нас не завжди це виходить, але ми стараємося. Сьогодні принесли для Тебе історію особливого дерева у Німеччині. У тихому лісі Додау, приблизно за 250 кілометрів на північ від Берліна росте високий дуб нареченого. Він вже більше 130 років виконує роль свахи. У дубі є дупло, яке виконує роль своєрідної поштової скриньки. Вона настільки відома, що має власний поштовий індекс.
Щомісяця німецькі листоноші доставляють до дуба від 50 до 60 листів, обережно піднімаються по драбині і кладуть їх у дупло, яке знаходиться на висоті близько 3 метрів.
До 500-річного дерева може прийти будь-хто і проглянути листи, які надходили дубові нареченого. Також можна і відповідати на залишені послання, що цілком може призвести до початку чогось нового між двома незнайомими людьми. Як Тобі такий дерев’яний тіндер? За даними німецької поштової служби, дуб причетний до кількох шлюбів.
Наприкінці 19-го століття донька лісника та виробник шоколаду з Лейпцига почали таємно обмінюватися листами у дуплі після того, як батько дівчини заборонив молодим людям бачитися. Їхня наполегливість принесла свої плоди: із часом вони отримали згоду батька дівчини і одружилися під гілками дуба у 1892-му році.
Якщо Ти тепер хочеш надіслати лист дубові, то шукай у соціальних мережах Sebto media поштову адресу тієї самої поштової скриньки. Лінки на всі наші платформи є в описі епізоду.
Північний форпост здорового глузду
Продовжимо про Канаду. Там вчора закінчилися вибори голови Ліберальної партії, який або яка очолить також уряд. Ми записали цей випуск до того, як оголосили результати, тож про них вже у п’ятницю, а зараз про Канаду як про «північний форпост здорового глузду». Саме з такою назвою вийшла стаття на New Yorker. У ній науковець Білл Маккіббен, який спеціалізується на екологічних дослідженнях і зазвичай пише для цього видання про екологічну політику, згадує про свій дитячий досвід життя у Канаді.
