sebto
підтримати нас - Buy Me a Coffee
Sebto Media
Випуск №232
Слухати наш подкаст:

2 річниця виходу з Азовсталі, прогулянки задля енергоощадності

Парафува́ння — процес попереднього підписання ініціалами уповноважених осіб державного документа, у розробці якого вони брали участь.

2 роки після виходу з «Азовсталі»

Доброго ранку! 16 травня 2022 року захисники та захисниці Маріуполя почали виходити з «Азовсталі». Росія підтвердила, що із підземель металургійного комбінату вийшло 2349 військових. Понад 900 з них досі перебувають в російському полоні. 

До другої річниці виходу з «Азовсталі» ми поспілкувалися з представницями ГО «Спільнота Оленівки». Це громадська організація, до якої увійшли рідні військових, які були поранені або вбиті внаслідок теракту в Оленівці, коли у ніч з 28 на 29 липня 2022 року в Оленівської колонії № 120 у Донецькій області сталися вибухи й пожежа в бараку з полоненими бійцями «Азову». Загинуло щонайменше 54 військових та понад 100 постраждало.

«Спільнота родин Оленівки» має три основні напрямки роботи:

  1. пришвидшити повернення захисників, поранених під час теракту в Оленівці. За даними організації, близько 120 людей досі перебувають в полоні. 59 з них — важко поранені;
  2. вшанувати пам’ять наших захисників, загиблих під час теракту в Оленівці;
  3. розпочати міжнародне розслідування цього злочину.

«Наразі ми спільно з українськими правозахисниками готуємо звернення до Міжнародного кримінального суду. Ми сподіваємося, що його буде розглянуто, і Міжнародний кримінальний суд все-таки візьметься за справу теракту в Оленівці, щоб провести розслідування і знайти всіх тих, хто був причетний до теракту в Оленівці», — розповідає Марія Алєксєєвич, дружина полоненого бійця «Азову». 

29 липня 2022 Офіс Генпрокурора України розпочав досудове розслідування теракту в Оленівці за фактом порушення законів та звичаїв війни. 3 серпня того ж року Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що ООН запускає «місію зі встановлення фактів» трагедії в Оленівській колонії. На початку січня 2023 вона припинила свою роботу, оскільки не отримала від росіян доступу на місце теракту. Станом на зараз жодна Міжнародна організація не провадить розслідування.

Фото зі сторінки Olenivka Community у Facebook.

Ми розпитали Ксенію Прокопенко, сестру вбитого в Оленівці військовополоненого, про те, чи є якийсь поступ у питанні міжнародного розслідування. 

«Зараз періодично ООН згадує про теракт у своїх звітах та зверненнях. Ось, наприклад, 26 липня 2023 року голова ООН із прав людини заявив, що вибух не був спричинений ракетою HIMARS. Також у звіті управління верховного комісара ООН від 4 жовтня 2023 року згадується, що точний тип зброї встановити не вдалося, але характер пошкодження конструкції вказує на те, що боєприпас рухався за траєкторією зі сходу на захід. Звичайно, цього недостатньо для того, щоб притягнути винних у злочині до відповідальності.

Міжнародний комітет Червоного Хреста досі не зміг підтвердити або спростувати списки поранених та загиблих у теракті, як і отримати доступ до місця утримання поранених під час вибуху. Їхня відповідь — неможливо повпливати на дії РФ, окрім як домовлятися з ними. Але ж росіяни не йдуть ні на які перемовини, тому, на мою думку, тут вже треба діяти рішуче, тобто публічно засуджувати Росію за недотримання женевських конвенцій стосовно українських військовополонених і за недопуск представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до наших полонених».

Ми також попросили Ксенію розповісти про різницю у висвітленні теракту в Оленівці в Україні та за кордоном.  

«По-перше, я вважаю, що дуже багато залежало від того, як із самого початку, після того як стався теракт, представники нашої держави комунікували про цей воєнний злочин як в Україні, так і за кордоном. 

Важливо пам’ятати про те, що Президент України Володимир Зеленський не оголосив дня жалоби, коли стало відомо, що росіяни вчинили таке масове вбивство наших військовослужбовців, які перебували в полоні і яким гарантували збереження життя та здоров’я.

І, мені здається, що це був такий важливий меседж для українських медіа, українського та міжнародного суспільства про те, що ця трагедія не є важливою. На ній не хотіли загострювати увагу. Із самого початку українські медіа писали про теракт, а потім не можна сказати, що був якийсь великий розголос навіть у нас в країні. Про Оленівку зараз переважно згадують лише на річницю, але треба розуміти, що окрім річниці, ще є полонені, які були поранені під час теракту і які досі не повернуті в Україну»

«Якщо казати про міжнародний інформаційний простір, можна говорити про те, що наразі робота Міністерства закордонних справ провалена, тому що люди за кордоном не знають про такий воєнний злочин, як Оленівка. Вони не знають про поточну ситуацію з полоненими, що їх вбивають і катують у російському полоні. 

Наша спільнота самостійно контактує з діаспорами, надає їм усю необхідну інформацію та матеріали для проведення демонстрацій за кордоном. Для того, щоб вкотре нагадати про теракт.

Але, звичайно, цього недостатньо для того, щоб впливати на міжнародні організації, які мають повноваження розслідувати цей злочин, і політиків, які можуть допомогти повернути наших героїв додому».

Ксенія зазначає, що «Спільнота родин Оленівки» готова працювати з міжнародною авдиторією, особливо з державами, які долучаються до обмінів військовополоненними, щоб розказувати про теракт в Оленівці та російський полон в цілому. Наразі організація не отримала жодного зворотнього зв’язку від уряду. Не отримала і чіткої відповіді на своє прохання сприяти поїздці до штаб-квартири ООН в Нью-Йорку. Рідні загиблих та поранених в Оленівці хочуть, аби Організація Об’єднаних Націй знову відкрила місію, метою якої було б розслідування теракту. 

Більше про те, які цілі сьогодні ставить «Спільнота родин Оленівки» у роботі з міжнародною авдиторією розповіла Марія Алєксєєвич

«Звісно, що ми організовували акції за кордоном на підтримку військовополонених і задля нагадування про теракт в Оленівці. Ми будемо продовжувати це робити, але наша мета станом на сьогодні — це міжнародні поїздки. Акції, звісно, це добре, але нам необхідно зустрічатися з урядами тих країн, до прикладу, про яких казав Володимир Зеленський 21 травня 2022 року у своєму інтерв’ю. Він казав, що є країни, які домовлялися про вихід наших захисників з Азовсталі у травні 2022 року. Це Туреччина, Ізраїль, Франція і Швейцарія.

Окрім цих країн, є ще країни, які активно брали участь в обмінах військовополоненими з 2022 року. Це Туреччина, Саудівська Аравія і Об’єднані Арабські Емірати. Наразі ще підключився Катар. Наскільки відомо, ця країна не допомагала в обмінах військовополоненими, але допомогла з поверненням депортованих дітей депортованих і цивільних заручників. Стосовно військовополонених Катар теж буде щось робити, якщо вірити інформації з відкритих джерел.

Звичайно, нам потрібно їхати саме в ці країни. Якщо в них була можливість, до прикладу, домовитися про те, щоб наші захисники вийшли з Азовсталі, і домовитися потім про те, щоб обмінювали наших військових, то, звісно, вони мають певний вплив. Можливо, мають певні важелі впливу саме на Росію.

Нам необхідно поїхати до цих країн, щоб показати їм наслідки теракту в Оленівці; розповісти їм про те, що відомо нам станом на зараз, попросити їх про те, щоб вони виступили посередниках в обмінах військовополоненими, особливо в обмінах захисників, поранених під час теракту. Нам вже відомо, що, на жаль, всіх людей, які були в тому бараці, росіяни хотіли стратити. І, звісно, просити про сприяння в міжнародному розслідуванні, тому що ми маємо притягнути до відповідальності всіх, хто брав в цьому участь, хто організовував теракт, хто віддавав наказ. Нам дуже необхідно міжнародна підтримка».

Відновлення репутації «Азову»

Ми думаємо, що Тобі доводилося бачити петицію до Президента України, у якій пана Зеленського закликають доручити прем’єр-міністру терміново провести переговори зі США щодо скасування обмежень на надання зброї, забезпечення навчань та іншої допомоги для 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Петиція вже набрала необхідну кількість голосів. 

Те, що сьогодні «Азов» не має доступу до західної зброї та навчань — один з наслідків багаторічної дискредитаційної кампанії Росії. Під впливом російської пропаганди західні медіа прикріпили до азовців ярлики «фашизму» та «нацизму». Після цього цей сфальшований образ знайшов відображення, зокрема, і в американських законах. 

Ксенія Прокопенко зазначає, що довгий час і в українському суспільстві було неоднозначне ставлення до «Азову». За її словами, суттєве переосмислення відбулося з початком повномасштабного вторгнення і з часів оборони Маріуполя.

«Щодо ситуації за кордоном, то навіть зараз доводиться апелювати російській пропаганді щодо образу Азову, тому що досі в деяких іноземців Азов асоціюється з неонацистами. На мою думку, це недостатня робота саме з боку нашої держави щодо розвінчування міфів про Азов. Не виділяється достатньо ресурсів для того, щоб інформувати людей за кордоном про справжній Азов; розказувати про те, що ці люди — справжні сучасні герої, завдяки яким Україна вистояла навесні 2022 року»

Після цього ми поцікавилися, а чи є взагалі якась єдина державна політика або скоординовані зусилля з відновлення репутації «Азову». Редакторка ГО «Спільнота родин Оленівки» Олександра Мазур каже, що якщо щось подібне і є, то для них це таємниця. Представниця організації схиляється до того, що наразі робота у цьому напрямку державою не провадиться. 

«Я дуже надіюся, що ця робота почнеться. Або якщо вона ведеться (у чому я дуже сумніваюся), то надіюся, що нас запросять до співпраці. Ми до цього дуже відкриті.

Якщо говорити про те, хто зараз найбільше займається формуванням нової репутації “Азову”, — це власне сам “Азов” та родини, тому що родини “Азову” створили кілька громадських організацій.
Ми, власне, працюємо і допомагаємо не лише “Азову”, а й українському війську загалом. Ми також говоримо про всіх військовополонених, про те, що їм потрібен міжнародний захист, тому що Росія регулярно вчиняє проти них воєнні злочини. Тобто ми родини Азову, ми громадська організація, але ми намагаємося допомагати скільки можемо українському війську, українським військовослужбовцям, тим, хто наразі перебуває в російському полоні, тим, хто перебуває на фронті. Тому я думаю, що репутація Азову — це і наша родинна репутація, це і репутація самих військовослужбовців, кожного з них як діяча і як особистості. Власне, саме ми всі є тими людьми, які створюють нову репутацію “Азову”».

«Азов» у російській пропаганді

Олександра також зазначила, що «Азов» та родини «Азову» дуже добре знають, як поетапно, з 2014 року, Росія формувала ось цей демонічний міф про азовців. Ми запитали про те, як змінилася російська пропаганда після виходу з «Азовсталі». 

«Тут варто почати з того, що взагалі російська пропаганда увесь час говорила про “Азов”. З того, що я бачила, вони були зацікавлені цим підрозділом із самого початку його існування. Спершу як перспективним, а потім уже внаслідок низки зіткнень, власне, з “Азовом”, росіяни зрозуміли, що це одна з основних цілей для них, один з головних ворогів в Україні. Тому вони уважно стежили за підрозділом і також працювали над пропагандою проти Азову в Україні та у світі.

Чи змінилося щось у цій ситуації після виходу з “Азовсталі”? Це наратив, умовно кажучи, щастя з боку росіян, що нарешті вони мають у своїх руках “Азов”. Тобто вони можуть дозволяти собі те, що вони і дозволяють, — катування азовців попри будь-які правила війни, масове вбивство, яке було в Оленівці.

І росіяни заявляли про те, що це їхній план ще з того часу, як відбувся вихід з “Азовсталі”. Наша сторона тоді ще казала, що це евакуація, а росіяни не у ЗМІ, але у своїх пропагандистських, наприклад, Telegram-каналах, писали про те, що Азову кінець у полоні. Можна навіть зараз знайти ці архіви, підтвердження того, що вони так писали майже від початку.

Зараз вони максимально використовують ситуацію того, що “Азов” у них в полоні. Вони, звичайно ж, роблять пропагандистські сюжети, використовуючи полонених. А ми розуміємо, що коли людина перебуває у полоні, то вона вже не належить собі, і її, власне, знімають, змушують говорити щось на камеру. Росіяни це роблять з своїми військовополоненими і зокрема з азовцями. Вони створюють масу пропагандистських сюжетів, використовуючи військовополонених. Продовжують працювати проти Азову, поширюючи міфи. 

Якщо говорити про те, чи з’явилися нові наративи, то це хіба що з’явилися нові фейкові історії. Основні лінії — ті самі. Звинувачення у нацизмі — це те, що повторюється постійно, — і вигадані воєнні злочини. І те, і те легко заперечити, адже це не є правдою. 

Це загалом основна лінія діяльності росіян проти “Азову”, вони просто вигадують різні історії воєнних злочинів. Їм навіть не потрібно якось це підтверджувати, тому що та авдиторія, на яку вони працюють, готова від них чути будь-що без фактичного підтвердження», — Олександра Мазур. 

«Не мовчи! Полон вбиває!»

Ми запитали Ксенію Прокопенко, що можна робити, щоб поза Україною змінювати ставлення до «Азову” та інформувати про масову страту в Оленівці. 

«Звичайно, перше, що спадає на думку, це долучатися до демонстрацій, якщо вони відбуваються у вашому місті за кордоном. Для демонстрацій можна роздрукувати постер на підтримку “Азову” або постер на тематику Оленівки, щоб вкотре нагадати про цей воєнний злочин. Можна навіть написати маркером на картонці “Free Azov”.

Здається, що це взагалі ніяк не впливає на інформування людей за кордоном про “Азов” або Оленівку, але це не так, тому що як мінімум декілька людей побачать ваш постер на демонстрації і, можливо, захочуть загуглити та дізнатися більше про це. 

Також для іноземців, які, можливо, не в темі війни в Україні, такі демонстрації є важливим індикатором, що війна досі триває.

Ще додатково можна поширювати матеріали англійською мовою про війну і про Оленівку. Зокрема, в соцмережах. Наприклад, наша “Спільнота Оленівки” активно веде соцмережі, і майже кожен допис ми дублюємо англійською мовою. Можливо, хтось з ваших іноземних друзів або колег побачить наш допис і захоче більше дізнатися про теракт в Оленівці»

  • Якщо Ти читаєш «Ранкове допіо» у Варшаві, то зверни, будь ласка, увагу, що сьогодні, 17 травня, о 14:00 на вулиці Przemysłowa, 30 відбудеться мирна акція. Її мета — привернути увагу до бездіяльності ООН щодо українських військовополонених. 
  • Солодашку у Вільнюсі просимо 20 травня відвідати ходу на підтримку українських полонених, які вийшли з «Азовсталі». Хода розпочнеться о 17:30 на Ратушній площі. 
  • Прага. 18 травня о 17:00 біля пам’ятника Шевченкові відбудеться акція «Не мовчи! Полон вбиває!».

Ми впевнені, що й в інших містах за кордоном будуть організовані різні активності до другої річниці виходу захисників та захисниць з Азовсталі. Будь ласка, слідкуй за новинами української спільноти та долучайся до акцій або ж організовуй самостійно. Світ не має забувати про війну в Україні. 

Гуляти задля збереження світла*

*у партнерстві з брендом Merrell

Якщо Ти слухаєш нас в українських містах, то дуже ймовірно вже маєш справу з вимкненнями світла. У Львові впровадили графіки, частина нашої команди вже пізнала радість відсутності електроенергії. Хочемо Тебе віртуально обійняти і нагадати, що одного разу ми вже пережили блекаути. Не хочеться до них повертатися, але вибору ми не маємо, тож мусимо приймати обставини — адаптовувати свою рутину до графіків постачання електроенергії, дбати, щоб вчасно все заряджати і головне — у темряві навколо не втрачати внутрішнього світла. 

Щомісяця ми готуємо рекомендації для нашої спільноти. У наступній добірці плануємо поділитися своїм лайфгаками чи корисними практиками з досвідів попередніх блекаутів. 

Сьогодні ж ми нагадаємо, що у пікові години — з 19:00 до 22:00 — варто звести споживання електроенергії до мінімуму. Ми вже якось Тобі казали, що найкращим способом, як це зробити, ми вважаємо прогулянку. Приходиш з роботи, швиденько вечеряєш — і йди гуляти. Ми разом із брендом Merrell наполягаємо на цьому.

По-перше, коли Ти ходиш вулицями та парками, то не споживаєш електроенергії. По-друге, вийшовши з дому о 19, Ти ще зможеш насолоджуватися денним світлом, потім побачиш захід сонця, а після цього — місто у темряві. Так, зараз може ще працювати вуличне освітлення або ж машини проїжджатимуть повз і освітлюватимуть Тобі шлях, тож тотальної темряви не буде. Але це зараз. Згадай, наскільки темно на вулицях було восени та взимку 2022 року. Ми, звісно, сподіваємося на краще, але готуємося до того, що можливим є все. 

Зберігаймо оптимізм і спробуймо використати прогулянки в темряві, щоб попрактикувати своє нічне бачення. Ти знаєш, як воно працює? Бо ми тільки зараз довідалися, що в темряві наші зіниці не тільки розширюються, пропускаючи світло, вони також перемикаються на використання різних датчиків світла. В освітлених умовах конусоподібні датчики реагують на різні кольори світла і дозволяють нам бачити дрібні деталі, але в темряві очі перемикаються на паличкоподібні датчики, які набагато чутливіші до світла, але не здатні відчувати кольори.

Гуляючи у темряві, ми також більше концентруємося на звуках довкола. Це дозволяє по-новому відкривати звичну для себе місцевість.

Крім того, ходьба може покращити сон. У 2019 році дослідники з американського Університету Брандейса та інших установ у Бостоні залучили 59 чоловіків і жінок переважно середнього віку, які працювали повний робочий день і хвилювалися, що їм бракує часу на фізичну активність. Дослідники надали цим добровольцям монітори активності та у деяких випадках надали також поради щодо того, як вписати більше часу для прогулянок у їхній насичений графік. Учасники та учасниці експерименту носили пристрої протягом місяця. Так дослідницька група відстежувала кількість кроків, яку вони робили щодня, і кількість хвилин, яку чоловіки та жінки витрачали на будь-який спосіб пересування. 

Добровольці також заповнювали різноманітні анкети на початку експерименту та після його завершення через місяць. Декілька з них стосувалися сну. У них ішлося про якість і тривалість сну. Наприклад, скільки часу знадобилося, щоб заснути, як часто вони прокидалися чи наскільки бадьорими почувалися наступного ранку.

Учені детально проаналізували отримані дані, зосередившись конкретно на тому, скільки учасники та учасниці рухалися та як добре спали. Зв’язок між рухом і сном виявився послідовним і міцним. Фактично, що більше кроків люди зробили протягом місяця, то вищою була їхня самооцінка якості сну. Також що більше часу протягом місяця людина була в русі, то краще вона оцінювала свій сон. Зв’язки зберігалися навіть тоді, коли дослідники детально описували окремі дні. У той день, коли хтось робив більше кроків, ніж це було типово для нього або неї, ця людина зазвичай повідомляла про кращу якість сну вночі. 

Тож якщо о 19 Ти вийдеш гуляти, то отримаєш дуже багато користі. Електроенергію заощадиш, насолодишся денним світлом та заходом сонця, попрактикуєш нічне бачення, а потім прийдеш додому і краще спатимеш. 

Звісно, прогулянки ввечері мають більше ризиків, тож пропонуємо Тобі обирати маршрути, які Ти добре знаєш і часто ходиш ними вдень. Не поспішай. Поклич із собою друга або подругу. Одягай щось яскраве, візьми світловідбивачі та ліхтарик. Подбай про своє взуття. Якщо воно занадто велике — це небезпечно. Якщо затісне, це змінюватиме Твою ходу, що може призвести до болю в щиколотках, колінах або навіть у спині. 

Бренд Merrell має прекрасний вибір зручного взуття. Багато моделей виконані у яскравих кольорах, тож, з одного боку, Тобі буде комфортно ходити за будь-яких умов, а з іншого боку, Твоя помітність у темряві буде вищою. Заходь на сайт представництва Merrell в Україні https://www.merrell.ua/?utm_source=sebto&utm_medium=sebto&utm_campaign=sebto&utm_content=sebto&utm_term=sebto і обирай свою пару. 

Повернення флюгера

40 років тому в американському Вермонті із залізничного вокзалу вкрали флюгер. Він був нетиповий — виготовлений з міді, на вигляд, як паровий локомотив. Флюгер виготовили ще у 1910 році. 3 листопада 1983 року його вкрали.

Той самий флюгер. Фото: Jennifer Hauck/The Valley News через AP.

Нещодавно виріб направили до нью-йоркського аукціонного дому Sotheby’s. Організація Arts Loss Register, яка має базу даних втрачених, викрадених і пограбованих предметів мистецтва, антикваріату та колекційних предметів, підтвердила, що це був вкрадений флюгер. Тож аукціонний дім зняв його з продажу і повернув артефакт до Вермонта. Там зараз для флюгера обирають найкраще з місць. 

Ми готові переходити до останніх новин на сьогодні, але ще попросимо Тебе підтримати наш збір

Разом із благодійним фондом «Бавовна» ми збираємо на 60 fpv-дронів для 1 БРОП та 65 ОМБР. Просимо долучитися донатом комфортного для Тебе розміру https://send.monobank.ua/jar/89yFuiGubV

Секретна секція

Секс в кіно

Сексу в кіно більше чи менше, ніж було раніше? Розповідаємо про це спільноті Sebto media. І Ти також дізнаєшся, якщо оформиш підписку на Patreon чи Buy me a coffee.

Код неправильний

Стіки до ранкової кави

В Астані завершився резонансний судовий процес у справі про вбивство Салтанат Нукенової. Колишнього міністра економіки Куандика Бішимбаєва засудили до 24 років позбавлення волі. Кузен Бішимбаєва отримав 4 роки ув’язнення за приховування злочину. Про жорстоке вбивство Салтанат Нукенової ми розповідали у 223 випуску «Ранкового допіо».

У середу прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зазнав нападу — у нього вистрілили декілька разів. Політика прооперували, і, за словами віцепрем’єр-міністра, він більше не перебуває у «стані, що загрожує життю».

Герт Вілдерс, лідер нідерландської ультраправої Партії свободи, заявив, що досяг угоди про формування коаліційного уряду. Його політична сила перемогла на виборах у листопаді, але не отримала більшості. Коаліційні переговори застрягли, зокрема, через антимусульманські позиції Вілдерса та скептицизм щодо зміни клімату. Вілдерс заявив, що не стане прем’єр-міністром, але ще не назвав свого кандидата чи кандидатку.

У Новій Каледонії, французькій заморській території в південній частині Тихого океану, спалахнули протести, які вже призвели до загибелі 4 людей. Франція ввела там надзвичайний стан. Причиною протестів стало те, що законодавці в Парижі схвалили конституційну поправку, яка дозволяє голосувати на виборах у провінції тим, хто відносно нещодавно прибув на цю територію. Більше про Нову Каледонію ми розповімо у наступному випуску.

Це був 232 випуск Ранкового допіо. Над ним працювали:

текст — Дарина Заржицька; моніторинг новин — Ростислав Онищенко; літературна редакторка — Ангелін Столітня; дизайнер — Марк Мостовий; промоція у соціальних мережах — Олег Левій та Аня Ткачук; робота зі спільнотою — Олена Паплинська. Аудіоверсію продюсували Антон Ткачук і Тарас Галаневич.

Наша сьогоднішня музична рекомендація Harry Styles «Daylight».

Harry Styles – Daylight
Підтримай нас донатом

Аби впевнитися, що ми й надалі безперебійно працюватимемо на такому ж високому рівні, ти можеш нас підтримати фінансово.

Підпишись на розсилку Ранкового Допіо

    Рекомендації
    Ранкове допіо

    Випуск №390

    Bad Bunny: все, що потрібно знати перед Super Bowl Halftime Show

    Ранкове допіо

    Випуск №326

    Вибори у Польщі, Румунії та Португалії

    Ранкове допіо

    Випуск №359

    Мемуари Камали Гарріс, вшанування Чарлі Кірка, угода про продаж TikTok

    Ранкове допіо

    Випуск №180

    Вибори в Словаччині, історія шатдавнів у США, звільнення спікера Палати представників

    Ранкове допіо

    Випуск №403

    Орбан проти журналістів, Венс і Рубіо про війну, весільна мода в Індії

    Ранкове допіо

    Випуск №338

    Весілля Джеффа Безоса та Лорен Санчес, сльози на роботі, чоловік у димарі

    16 хв