Випуск №296
Шторм Еовін, новий уряд Ірландії, клуби сніданків, регулювання громадянства
___________________________________________________________
Cорорат — звичай або закон, згідно з яким вдівець повинен, або в рідкісних випадках зобов’язаний, одружитися з сестрою своєї покійної дружини. Джерело: Britannica.
Шторм на Британських островах
Доброго ранку! Сьогодні ми дотримаємося своєї п’ятничної обіцянки: більше жодних випусків імені Трампа. Однак повністю забути про Дональда у нас і цього разу, на жаль, не вийде. Хоч і почнемо не з нього, але однаково не надто радісними новинами.
Ірландією та Сполученим Королівством минулого тижня пронісся шторм Еовін. У п’ятницю вранці для Північної Ірландії та Шотландії оголосили червоне попередження про погоду. У британській метеослужбі заявили, що це найсильніший шторм, який надійшов на країну принаймні за останні 10 років.
У розпал шторму майже мільйон об’єктів в обох державах були знеструмлені, а багато автомобільних і залізничних сполучень — заблоковані. Головні дороги, як у Сполученому Королівстві, так і в Ірландії закрили, а людей попросили залишатися вдома через небезпеку для життя. Понад тисячу авіарейсів скасували. У Шотландії залізниця призупиняла свою роботу до обіду суботи. В Ірландії чоловік загинув, коли на його автомобіль впало дерево. У суботу його змогли ідентифікувати. Чоловікові було 20 років, його звали Кацпер Дудек.
В Ірландії швидкість вітру досягала 183 км/годину. Ще о 5 ранку в п’ятницю супутникові знімки зафіксували над країною явище, яке називається «Sting jet». Це невелика зона дуже інтенсивного вітру. Такі руйнівні пориви є короткочасними, тривають близько години, а зона, на яку вони поширюються, не перевищує 100 кілометрів. Така локалізація робить вплив шторму неймовірно руйнівним.
Хоча найгірше закінчилося ще у п’ятницю, сильний вітер у Сполученому Королівстві та Ірландії зберігався, а в деяких частинах Англії та Вельсу були сильні опади.
З прогнозом погоди на Британських островах на сьогодні все, але у Сполученому Королівстві та Ірландії ми ще на трохи залишимося.
Новий старий тішек
В Ірландії — новий старий прем’єр-міністр. На цю посаду минулого тижня вдруге обрали лідера партії «Фіанна Файл» Міхала Мартіна. У квітні, коли тамтешній уряд очолив Саймон Гарріс, ми розповідали про те, що прем’єр-міністра в Ірландії називають тішек.
Призначенню Міхала Мартіна передував хаос у парламенті. Засідання Дойлу, нижньої палати, у середу кілька разів переривали через гострі суперечки між урядовими та опозиційними партіями. І зараз ми поговоримо про причини конфліктів, але мусимо повернутися до результатів парламентських виборів, які відбулися наприкінці листопада. Перше місце на них здобула центристська партія «Фіанна Файл», а на третьому фінішувала найбільша партія країни «Фіне Гел». Це правоцентристи, консерватори. На другому місці — «Шинн Фейн», політична сила лівого спрямування, що виступає за єдину Ірландію. Вона представлена також у Північній Ірландії, яка є частиною Сполученого Королівства.
Уряд зобов’язалися сформувати «Фіанна Файл» та «Фіне Гел». Це для них було би не перше подібне партнерство. Однак в уряді, який діяв з 2020 до 2024, вони мали ще третього партнера за коаліцією — Партію зелених. За результатами листопадових виборів, її представництво у парламенті скоротилося до 1 місця. Для того, аби отримати більшість у Дойлі та сформувати уряд, «Фіанна Файл» та «Фіне Гел» мусили заручитися підтримкою 4 незалежних депутатів.
Проблема виникла тоді, коли ці незалежні депутати, які погодилися підтримати уряд, та ще двоє інших захотіли сформувати так звану «технічну групу». Це дозволило би їм отримати час для виступів та інші права, передбачені для опозиції. І, як ми розуміємо, у такому разі це об’єднання незалежних депутатів мало би розташовуватися у залі засідань саме серед опозиції. «Шинн Фейн» та інші опозиційні групи виступили проти.
У середу спікерка Дойлу Верона Мерфі заявила, що розгляне подані заперечення, але дозволила незалежним депутатам тимчасово зайняти свої початкові місця. Опозиційні сили виступили проти цієї ідеї, стверджуючи, що таким способом ті, хто підтримують уряд, будуть одночасно і провладними, і опозиційними, тож лише забиратимуть час у тих, хто щиро прагне контролювати уряд. Через крики опозиції, сварки та взаємні звинувачення у середу так і не вдалося проголосувати за новий склад уряду.
У четвер вранці спікерка Дойлу ухвалила рішення, що незалежні депутати, які підтримують уряд, на цей день не отримають статусу опозиційної технічної групи. Того ж дня Міхал Мартін зустрівся з президентом та отримав офіційну печатку для свого призначення. Після цього він повернувся до парламенту, де до його кабінету призначили ще 15 посадовців.
64-річний Міхал Мартін є одним із найдосвідченіших політиків Ірландії. Вперше до парламенту його обрали ще у 1989 році. Він уже обіймав посаду прем’єр-міністра з 2020 до 2022 року. Зараз, якщо все піде за планом, його призначення триватиме до 2027. Політику доведеться зіткнутися зі значними викликами, зокрема з кризами у сфері житла та охорони здоров’я. Ну і потенційні економічні наслідки другого терміну Дональда Трампа також не варто скидати з рахунків. Про Трампа — трішки згодом, а зараз повернемося до Сполученого Королівства.
Клуби сніданків
Британський уряд постійно моніторить, як діти відвідують школу, щоб боротися з «епідемією відсутності». Кожна п’ята дитина постійно прогулює школу, пропускаючи день через тиждень. Статистика показує, що діти з сімей у складних життєвих обставинах частіше пропускають уроки. За словами Бріджет Філіпсон, міністерки освіти, це показник як внутрішніх проблем системи освіти, так і ширшої теперішньої і прийдешньої кризи. Чому прийдешньої? Бо ті, хто сьогодні діти, пізніше ставатимуть вчителями, архітекторами, лікарями. Або не ставатимуть. Майбутнє дітей залежить зокрема від того, чи отримують вони якнайкращий старт у школі. А від того, якими дорослими ставатимуть діти, залежить у майбутньому і благополуччя громад та країн.
Міністерка освіти Сполученого Королівства у колонці на Financial Times наприкінці минулого року писала про те, що коли йдеться про реформу освіти, виникає спокуса зосередитись виключно на навчанні — найняти більше вчителів, оновити програму, покращити систему оцінювання, посилити відповідальність. Але щоб ці зміни були ефективними, потрібно переконатися, що діти відвідують школу та готові вчитися. Без цього є великий ризик побудувати освітню систему на піску.
Зразковою у цьому контексті для політикині є початкова школа Даллама. Цей навчальний заклад знаходиться на північній околиці Воррінгтона в англійському графстві Чешир, у частині міста, де існує чимало соціальних проблем. Керівництво школи дослідило, що раніше велика кількість дітей приходила на уроки, не поснідавши вдома. Через це учням та ученицям було важко зосередитися на навчанні. Ситуація продовжувалася, поки в школі Даллама не запровадили Клуб сніданків. З такою практикою відчутно покращилася відвідуваність. Благодійна організація «Magic Breakfast», яка у Сполученому Королівстві займається забезпеченням безкоштовних сніданків, також дослідила, що діти віком від 5 до 7 років за два місяці регулярного харчування у школі почали досягати додаткового прогресу в математиці, читанні та письмі.
Програма чинного британського уряду передбачає, що в кожній початковій школі країни мають впровадити Клуби безкоштовних сніданків, щоб переконатися, що жодна дитина не приходить на уроки голодною, а, отже, не готовою до навчання. У квітні 750 шкіл в Англії почнуть реалізовувати цю програму за підтримки бюджету. Загалом ця ініціатива є значно ширшою, ніж може здатися на перший погляд. Ідеться не просто про забезпечення харчування. Це також і про те, щоб школи були місцем, де діти разом їдять, навчаються, спілкуються і розвиваються. Це про розвиток ключових навичок соціальної взаємодії та дружби. Клуби сніданків впливають на всю сім’ю загалом. По суті, це додаткових 30 хвилин безкоштовного догляду за дітьми, що сприяє тому, щоб стало легше поєднувати сім’ю та роботу.
«Клуб сніданку» — це не просто прикольна назва. Це, власне, формат, що передбачає не лише прийом їжі. Благодійна організація «Magic Breakfast», про яку ми вже згадували, та фундація Financial Times «Кампанія за фінансову грамотність та інклюзію» запустили програму «Нагодуй майбутнє». Ідея полягає в тому, щоб допомогти дітям уникнути бідності: нагодувати їх поживними сніданками і поєднати це з навчанням базовим фінансовим навичкам. Нам ця ідея дуже сподобалася. Звісно, враховуючи, що Sebto Media випускає подкаст про їжу «Голодним не слухати» та подкаст «Фінансова терапія» про фінансову грамотність, навряд чи ми могли б сприйняти цю ініціативу інакше. Але причина не лише у тому, що наші інтереси у багато чому збігаються.
Завдяки Клубам сніданку школи стають центром своїх громад і їхнього добробуту. А діти є центром шкіл. Відтак вони отримують спокійне та стабільне середовище, необхідне для того, аби розвиватися, бути щасливими, могти зосередитися на природничих науках, математиці, мовах та спортивних активностях. І все це актуально не лише для Сполученого Королівства, але й для всього світу. І ми окремо хочемо підкреслити, що подібний підхід є необхідним для України зокрема.
Наші діти вже три роки зростають в умовах повномасштабної війни. Їхні школи руйнують, уроки часто випадає проводити в укриттях, а повноцінний сон переривають тривоги та вибухи. Багато дітей втрачають батьків, друзів, близьких. Якщо повернутися до того, з чого ми починали, що діти — це про майбутнє громад та країни загалом, пріоритетним завданням для кожного дорослого є зробити наші простори та кожну суспільну сферу дружньою до дитини.
І гарна новина полягає у тому, що не лише в Сполученому Королівстві є класні програми, які цьому сприяють. У нас вони також є! Наприклад, кампанія «Україна для кожної дитини», яка привертає увагу до інтересів дитини у всіх сферах — освіті, культурі, економіці, медицині, процесах відбудови.
Якщо ми прагнемо максимально розкрити людський потенціалу держави, то сьогодні маємо інвестувати в закладання основ, аби кожна дитина отримала найкращі можливості для всебічного розвитку. Без уваги до дітей зараз не буде України нашої мрії у майбутньому. Якщо Ти хочеш якось підтримати українських дітей, шукай на сайті кампанії пошту, на яку можна писати і робити Україну для кожної дитини просто зараз! Зрештою, це країна і для кожного та кожної з нас.
Справа громадянства
А ось тепер ми таки поговоримо про Дональда Трампа. Точніше про його рішення. Пам’ятаєш, у п’ятницю ми розповідали про його указ, який скасовує право на громадянство за народженням для дітей нелегальних мігрантів. Його називають одним із найсміливіших кроків новообраного президента. Це рішення вже зіткнулося з опором у суді.
Щоб розібратися з тим, що хоче зробити Дональд, як це потенційно може вплинути на українців у США і чи легко вдасться Трампу здійснити заплановане, ми розпитали людину, яка на громадянстві розуміється точно краще за нас, — Марічка Ігнатова, юристка та засновниця проєкту «Просто юридично»:
«Ситуація з указом Трампа демонструє складність змін у сфері громадянства навіть на рівні президентського указу. Федеральний суддя Джон Кугенор тимчасово заблокував дію указу на 14 днів, назвавши його відверто неконституційним. Це перше судове рішення у серії позовів. Загалом представники 22 штатів та численні правозахисні групи уже встигли оскаржити указ Дональда Трампа стосовно скасування можливості набуття громадянства США за народженням на території США.
Тут важливо розуміти юридичний контекст. Є історичний прецедент Wong Kim Ark 1898 року, який підтверджує право на громадянство для дітей легальних іммігрантів у США. 14-та поправка до Конституції США гарантує громадянство народженим на території США. Указ [Трампа] немає зворотної дії і застосовуватиметься лише до тих, хто народився через 30 днів після підписання цього указу. Але тут є історія, власне, з блокуванням, тому поки що незрозуміло. Дослівно з тексту указу випливає, що він стосується згрубше двох категорій осіб:
- Перше, це діти народжені від матері, що перебуває у США нелегально. Плюс, якщо батько не є громадянином або ж постійним резидентом США.
- Друга категорія — це діти, народжені від матері з тимчасовим статусом. Ну, наприклад, матір має студентську, робочу або ж туристичну візу, а батько не є громадянином або постійним резидентом США.
Для українців ситуація виглядає так: указ не впливає на тих, хто вже має статус чи громадянство США, перебуває на законних підставах у Сполучених Штатах Америки; і не зачіпає дітей, які народились і народяться до 19 лютого 2025 року. Рішення може вплинути на майбутніх дітей від українок з тимчасовими візами, туристичними, студентськими, робочими, якщо батько при цьому не має громадянства чи постійного резидентства США.
Але поки що через судову заборону продовжують діяти старі правила автоматичного громадянства за народженням. Міністерство юстиції США заявило про намір рішуче захищати указ президента, стверджуючи, що він правильно тлумачить 14 поправку до Конституції США. Тому судову систему США очікує чергове випробування, і наразі можемо лише спостерігати, чи може ця судова система продемонструвати свою незалежність та готовність блокувати навіть президентські укази, якщо вони суперечать Конституції США».
Сполучені Штати не єдині у своєму бажанні змінити те, як регулюється громадянство. Останнім часом зміни можна було спостерегти і в інших країнах. Ми розпитали Марічку Ігнатову про ці тенденції та їхні причини. Зараз дамо Тобі послухати її пояснення, але спершу про всяк випадок зазначимо, що «золотий паспорт», або ж громадянство за інвестиції, про які згадуватиме Марічка, — це програми, поширені у низці країн світу, які дозволяють отримати громадянство через інвестування в економіку країни.
«Сфера громадянства, яка історично вважалась консервативною, зараз переживає період активних змін у багатьох країнах. Ми бачимо це на різних рівнях і у різних регіонах. У Європейському Союзі відбувається серйозний перегляд підходів до інвестиційного громадянства. Після гучних скандалів із золотими паспортами на Кіпрі та Мальті, де виявили численні зловживання, ЄС посилив контроль за такими
програмами. Деякі країни взагалі закрили свої програми Інвест громадянства. Інші суттєво посилили перевірки. Великобританія після Брекзит провела масштабний перегляд своєї імміграційної системи та правил натуралізації. Це включає нові вимоги до знання мови, історії та більш суворі перевірки походження коштів інвесторів. Україна, до речі, теж демонструє динамічні зміни у сфері громадянства. Особливо через
масштабне вторгнення та збройну агресію Росії. На розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект Президента України про запровадження Інституту множинного громадянства в Україні. У грудні 2024 року цей законопроект прийнято за основу. І цілком імовірно, що він стане, власне, законом уже цього року. З одного боку, законопроєкт пропонує запровадити спрощену процедуру натуралізації для іноземних добровольців, які захищають Україну.
А також надати можливість українцям за кордоном зберегти правовий зв’язок з Україною. З іншого — запровадити чіткі обмеження щодо можливості набуття громадянства особами, які є одночасно громадянами країни-агресорки та чи країн, які не визнають суверенітету України та підтримують агресію проти України. Це показує, як наша країна готова адаптувати законодавство про громадянство до безпекових викликів.
Якщо підсумувати, то причини таких змін комплексні. Перше, глобалізація створила нові можливості для зловживань громадянством, зокрема для відмивання коштів. Водночас міграційні кризи змусили країни переглянути свої підходи до натуралізації. Безпекові виклики, особливо війни та гібридні загрози, вимагають більшого контролю, кому надавати таке громадянство. Але водночас технологічний розвиток, відкриті кордони сприяють поширенню множинного громадянства та концептуальній зміні підходів до визначення поняття громадянства загалом». Дякуємо Марічці за коментарі і рекомендуємо Тобі підписатися на «Просто юридично» у соціальних мережах www.instagram.com/prosto_yurydychno/, а також слухати однойменний подкаст. Нещодавно саме вийшов новий епізод про множинне громадянство в Україні.
Усі очі на Маска
У минулому випуску ми Тобі скаржилися, що Дональд Трамп, повернувшись до Білого дому, так швидко продукує рішення, новини, суперечки та бажання вийти у вікно, що за ним годі й встигнути. Чесно кажучи, шторм Еовін, попри його раптовість, — значно зручніша історія для «Ранкового допіо», ніж слідкувати за Дональдом. Шторм наробив біди впродовж одного дня, а тоді стих, і ми постфактум можемо зосередитися на його наслідках. З Трампом так не вийде. І це виклик не лише для нас. Інші медіа та журналісти також шукають способи, як в таких умовах працювати. Ми, наприклад, сьогодні вирішили здебільшого ігнорувати президента США. А ось юрист і журналіст-розслідувач Джадд Леґам, пропонує дещо інше. Він вважає, що зосередитися треба на Маску, тому й запустив на платформі SubStack, куди перейшло чимало людей з колишнього твітера, незалежне видання «Musk Watch», де планує зосередитися, за словами журналіста, на одній з найвпливовішій осіб в історії.
Леґам планує випускати матеріали двічі на тиждень. Один випуск буде присвячений глибокому зануренню або новинам про Ілона, а у другому — добірка матеріалів про Маска з інших ресурсів. Як журналіст пояснює свій підхід? Цитуємо його коментар NPR: «Я думаю, що він має безпрецедентне поєднання багатства, впливу в основних галузях промисловості та політичної ваги. Ми справді не знаємо, якими будуть наслідки того, що одна особа має таку велику владу над настільки широким спектром різних сфер. Він не просто шарлатан, який говорить дикі речі і не виконує їх. Маску вдалося втілити в життя чимало своїх ідей». Кінець цитати.
І якщо вже ми зачепили Ілона, то ще відразу розповімо про недавнє опитування у Польщі. Там запитали громадян: «Якби Ілон Маск підтримав якусь з польських політичних партій, чи вплинуло би це на ваш голос на виборах?». Питання доречне і далеко не безпідставне. Згадаймо, як він твітив, що Німеччину врятує лише «Альтернатива для Німеччини». Маск, до речі, виступив на з’їзді цієї ультраправої партії. Йому нічого не заважає щось подібне написати про будь-яку з політичних партій у будь-якій країні світу.
Результати опитування у Польщі свідчать про те, що підтримка Маска може вплинути на більш ніж 33% виборців. З них 11% були би більш схильні проголосувати за тих, кого Ілон підтримує, а 22% — навпаки, не проголосувати за цю політичну силу. До останньої категорії найчастіше потрапляють люди, старші 50 років, з вищою освітою, які проживають у містах середнього розміру та мають вищий рівень доходів.
