Випуск №242
Майбутній прем’єр-міністр Сполученого Королівства, вибори у Франції, пісня покоління Z
Гіпертуризм — тенденція, коли надзвичайно велика кількість людей під час відпустки відвідує якесь місце, що псує його та робить менш придатним для життя місцевих.
Доброго ранку! Сьогодні ми розпочнемо з прохання. Щирі відгуки — це найкращий спосіб привести нову авдиторію. Тож наше прохання таке: розкажи, будь ласка, у соціальних мережах про те, чому Ти читаєш «Ранкове допіо». Порекомендуй його своїм друзям та подругам, нехай доєднуються до кола тих, хто починає понеділок та п’ятницю з нами. Дякуємо заздалегідь!
Виборчий екватор
Ти знаєш, що 2024 — найбільш виборчий рік в історії. У деяких країнах досі невідома дата голосування, тож у різних джерелах можна зустріти різну інформацію про кількість виборів. Ми орієнтуємося на Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам. Це міжурядова організація, яка працює над підтримкою та зміцненням демократичних інститутів і процесів у всьому світі. На сайті цього Інституту можна слідкувати за трекером виборів. Він нараховує їх 73, 35 з яких вже відбулися. А ні, постривай. Ти читаєш цей випуск у п’ятницю, після голосування у Сполученому Королівстві. Себто вважай, що 36 з 73 волевиявлень уже сталися. У неділю другий тур у Франції, і буде вже 37 з 73. Ми дійшли до екватора. Про Францію та Сполучене Королівство далі ще буде декілька слів, а зараз — трішки проміжних підсумків з цього екватору.
У всьому світі свій голос віддало більше 1 200 000 000 людей. Як думаєш, якою глобально є середня явка виборців? 64%. Поглянь на трекер. На карті можна поклацати на різні країни і подивитися на їхні виборчі справи.
З того, про що йшлося у попередніх випусках Допіо, то можемо пригадати декілька ключових моментів:
- В Індії Нарендра Моді зайшов на свій третій термін врядування. Ці вибори вражали майже мільярдом зареєстрованих виборців та тим, що тривали понад 1,5 місяці. Хоч Моді і залишається прем’єр-міністром, але це не далося йому просто, як може здатися на перший погляд. Порівняно з виборами 2019 року партія «Бхаратія Джаната» втратила у рівні підтримки, їй довелося покладатися на партнерів під час формування уряду. Водночас результат опозиції оглядачі називають успіхом.
- Друге, про що ми згадаємо, — це вплив Китаю у Тихому океані. Чи не в кожній острівній тихоокеанській державі, де відбувалися вибори, від них залежало не лише, хто буде, наприклад, формувати уряд, але й яким зовнішньополітичним курсом рухатиметься та чи та держава.
- Видається, що неможливо зробити якесь узагальнення про те, що глобально несуть вибори у 2024. Десь вони призводять до зміни влади, а десь дозволяють старим елітам втримати її з більшою чи меншою мірою законності. Так у Бангладеші Шейха Гасіна Вазед заступила на свій п’ятий прем’єрський термін. За кілька місяців до виборів у цій південноазійській країні провели масові арешти опозиціонерів. Щонайменше дев’ятеро померли у в’язниці. У Сальвадорі переобрали Наїба Букеле, хоч це не конституційно. А ось у Сенегалі обрали Бассіру Діомая Фея. Йому 44, і він наймолодший президент в історії країни. Колишній податковий інспектор надихнув виборців обіцянкою боротися з корупцією та реформувати економіку. Набрав більше 50% голосів і переміг у першому турі. І все це через тиждень після того, як вийшов із в’язниці. У 2023 його позбавили волі за «поширення неправдивих новин, неповагу до суду та наклеп на офіційний орган», а напередодні виборів амністували. У Сенегалі з 2020 року відбулося 8 державних переворотів. Тож, те, що у березні відбулася ця мирна передача влади — це вже позитивний сигнал.
Після нашого повернення з канікул ми згадували про вибори до Європарламенту. Центристи втрималися, але й праві політичні сили показали зростання. Ми розповідали, що невдовзі можуть сформуватися нові політичні групи. Зараз на рівні Європейського Союзу існує 7 політичних альянсів. Вони представляють політичні партії, яких обрали до Європарламенту. Ці альянси організовані за політичною приналежністю, а не за національністю. Деякі політичні сили, що пройшли до Європарламенту, не належать до жодного з них.
У неділю Віктор Орбан оголосив про плани створити групу «Патріоти Європи». До неї, крім угорського «Фідеса», увійшли також австрійська ультраправа Партія свободи Австрії і чеська «Дія незадоволених громадян 2011». «Патріоти за Європу» прагнуть стати «найбільшою групою правих сил у Європі» і аби все у Європі було great again.
Орбан пообіцяв, що альянс боротиметься за «мир, безпеку та розвиток» замість «війни, міграції та стагнації, які приносить брюссельська еліта». Хочеться ось так просто по-людськи взяти й нагадати Віктору, що з 1 липня він тепер і сам брюссельська еліта — керує Євросоюзом як-не-як.
Щоб «Патріотів Європи» визнали політичною групою у Європарламенті, до них мають доєднатися партії ще з чотирьох країн ЄС. У понеділок це зробила португальська «Чега». Тож залишається знайти союзників ще у 3 країнах.
Вибори у Франції: результати нас можуть здивувати
Ми обіцяли розповісти трохи про Францію та Сполучене Королівство. Виконуємо. У Франції за результатами першого туру обрали депутатів у 76 округах. У 501 окрузі відбудеться другий тур. Табір Ле Пен має очевидне лідерство, але щодо результатів, то вони вирішаться вже у неділю.
Відразу після першого туру «Національному об’єднанню» та його союзникам приписували від 230 до 280 місць у Національних зборах. Абсолютна більшість — це 289 місць. Але події не стояли на місці.
У 306 округах у другому турі мали би змагатися по троє кандидатів та кандидаток. У 226 з них це мала бути зустріч представників та представниць трійки лідерів — «Національного об’єднання», «Нового народного фронту» та «Відродження». Макрон та лідери лівих партій, які входять до «Нового народного фронту», відкликали тих, хто посіли треті місця за результатами першого туру. Коли ми пишемо цей випуск «Ранкового допіо», офіційний список кандидатів ще не опублікований, але вже відомо, що від 214 до 218 претендентів не зареєструвалися для участі у другому турі. Це спроба не розпорошувати голоси та не дати перемогти ультраправому «Національному об’єднанню». Тому так, з одного боку, лідерство партії Ле Пен очевидне, а, з іншого, результати ще можуть нас здивувати. Опитування, опубліковане у четвер, прогнозує, що «Національне об’єднання» отримає від 190 до 220 місць. Це значно менше, ніж потрібно для контролю над Національними зборами. Чекаємо неділі.
Знайомся, це містер прем’єр-міністр
Вчора пройшли загальні вибори у Сполученому Королівстві. Ми результатів поки не знаємо, про них читай вже у понеділок. Сьогодні про те, як відбувалися британські вибори.
Країна розділена на 650 виборчих округів. На кожному з них можуть балотуватися як представники і представниці політичних партій, так і незалежні кандидати та кандидатки. Той чи та, що набирає найбільшу кількість голосів, обирається до парламенту. Партія з найбільшою кількістю депутатів та депутаток, якщо вона має більшість — щонайменше 326 місць, формує уряд.
Цікаво, що виборчі дільниці працюють з 7 ранку до 22 вечора. Проголосувати можна також поштою.
Протягом останнього року опитування незмінно свідчили про явну перемогу лейбористів. Після цих виборів закінчиться 14-річне правління Консервативної партії. Ми декілька разів у Допіо вже згадували про те, що Лейбористська партія матиме суттєву перевагу у новому парламенті.
Сер Кейр Стармер. Запам’ятай це ім’я. Найбільш імовірно саме він буде новим прем’єр-міністром Сполученого Королівства.
Політик вже 4 роки очолює Лейбористську партію. До парламенту був вперше обраний у 2015, коли йому було 52. А перед тим кілька років очолював Королівську прокурорську службу на посаді головного державного обвинувача. А ще раніше зробив чимало як адвокат зі спеціалізацією «права людини»: допоміг скасувати смертну кару в країнах Карибського басейну та деяких частинах Африки; відкрито виступав проти війни в Іраку, називаючи її незаконною згідно з міжнародним правом. Стармер також був дотичний до справи McLibel. Це найдовший судовий процес в історії англійського права, коли корпорація McDonald’s подала позов за наклеп проти екоактивістів.
Цікава справа. Розповімо про неї трішки далі тим, завдяки кому ми маємо можливість створювати «Ранкове допіо» — нашій спільноті. Наразі продовжимо про майбутнього прем’єр-міністра.
У травні минулого року Time зробили великий матеріал про Кейра Стармера «Чоловік, який хоче «поремонтувати» Сполучене Королівство». Уже тоді його називали майбутнім прем’єр-міністром. Уже тоді було зрозуміло, що Стармеру доведеться очолювати уряд у складний для Сполученого Королівства час. Інфляція, висока вартість життя, страйки лікарів, медсестер, машиністів і вчителів.
Риторика Стармера — авторитетна, скрупульозна та аргументована. Перед нами, солодашко, — колишній прокурор. Він надає перевагу тому, щоб до нього не зверталися «сер». Це почесне звертання він отримав у 2014 разом із Орденом Лазні за «заслуги в галузі права та кримінального правосуддя».
Кейр Стармер народився у сім’ї лейбористів у передмісті Лондона. Його мати працювала медсестрою, а батько — інструментальником на фабриці. Нетипово для британських політиків вищого рівня, але Стармер не закінчував приватних шкіл-інтернатів. Він відвідував безкоштовну гімназію. Потім вступив до Лідського університету і став першим у своїй родині, хто вступив до ВНЗ. У Лідсі Стармер вчився на юриста. Навчання продовжив у Оксфорді.
Стармер часто розповідає свою історію і акцентує на тому, що він, на відміну від багатьох останніх лідерів Сполученого Королівства, розуміє, через що проходять звичайні люди.
Політика часто можна побачити із ручкою в руках. Політичні оглядачі називають його компетентним, хорошим менеджером та трохи технократом. Стів Річардс, автор книги «Прем’єр-міністри: роздуми про лідерство від Вілсона до Джонсона», називає Стармера тим, хто прогресивно вирішує проблеми. «Уособлення стабільності під час хаосу». Він більше фіксер, ніж ідеолог.
Політик також може бути безжальним. Він активно змінював Лейбористську партію та через репутаційні ризики відмежував від лідерства у ній свого колишнього боса Корбіна і його прихильників.
Поза політикою Стармер є товариським та любить пожартувати. Він захоплюється інді-попом і ФК «Арсенал». П’ятничні вечори проводить із сім’єю (у нього є 14-річний син і 12-річна донька). У недільні ранки політик грає у місцевій футбольній лізі.
Про його обіцянки, пропозиції та плани розповімо вже не сьогодні. Нехай спершу таки стане прем’єр-міністром. Сьогодні ще тільки про найважливіше — позицію Стармера щодо України. «Путін нічого не хоче більше, ніж бачити розбіжності в парламентах і урядах союзників. Під моїм керівництвом не було жодної критики підходу влади до України. Ми стояли поруч з нею». У лютому 2023 політик приїжджав до України і зустрічався з президентом Зеленським, щоб підтвердити непохитну підтримку з боку лейбористів. Стармер також відвідав Ірпінь та Бучу.
«Slow down you’re doing fine»
«Ніхто не розуміє жінок покоління Z так, як Біллі Джоел», — пише The Guardian. Його пісня «Vienna» заполонила TikTok майже після 50 років з часу свого виходу. Молоді жінки створюють під неї відео, щоб описати своє особливе почуття туги. Ніхто нормально не може пояснити, що ж у цій пісні такого привабливого для цієї конкретної авдиторії, але емоційна прихильність є очевидною. Користувачки показують, як бронюють від спів Джоеля квитки до Відня, бо «When will you realize, Vienna waits for you?», набивають собі тату з рядками цієї пісні або хочуть назвати дитиною Вієнною.
Це також свого роду антигастл-гімн. Сам автор пояснював, що його «Vienna» нагадує, що не потрібно втискати все своє життя у 20-30 років, намагаючись досягти американської мрії, брати участь у щурячих перегонах і вбивати себе. «Тобі належить прожити ціле життя», — каже Біллі Джоел. Рефрен «Slow down you’re doing fine» («Повільніше, у тебе все добре») закликає покоління Z зробити крок назад.
