Випуск №146
Причини повеней в Італії
Японські слова українською
Доброго ранку! Сьогоднішній випуск ми розпочнемо із вибачень. У Ранковому допіо №145 ми розповідали про прем’єр-міністра Японії та зміни у країні, використовуючи некоректну транслітерацію власних назв. Те, як ми говорили «Кісіма», «Фукусіма», «Сіндзо» — це все від лукавого, себто від русні. Потрібно було сказати, що прем’єр-міністра звати Фуміо Кішіда, саміт Групи семи відбувався у місті Хірошіма, а критику викликали державні похорони Шіндзо Абе. Про таку нашу необачність ми зрозуміли вже тоді, коли випуск було начитано, і вирішили, що переначитувати не будемо, а хочемо визнати свою помилку та використати цю нагоду, аби поговорити про японсько-українські системи транскрипції та транслітерації. Тож, найперше, вибач нам нашу необачність та недбайливість до деталей. Вони важливі. Надалі ми будемо вживати саме Кішіда, Хірошіма та Шіндзо, і Тебе закликаємо до цього.
Пояснюємо чому. Найперше, що таке транслітерування. Це те, як ми передаємо одну писемність знаками іншої писемності. Є ще транскрипція. Вона має на меті відбити звуковий склад мови. Себто транслітерування — це про те, як ми іншомовні слова пишемо, а транскрипція — як вимовляємо. Як Ти розумієш, це не щось рандомне. Не можна просто брати і як захочеться транслітерувати та транскрибувати. Є напрацьовані стандарти, системи, протоколи. Ми не будемо на цьому зупинятися, просто знай, що це дуже серйозна тема в нашому глобалізованому світі. Ми рухаємося далі. До японських слів в Україні.
Тут маємо певну проблему саме через те, що зараз у нас немає єдиної затвердженої системи транслітерування та транскрипції. Дуже тривалий час для запису та вимови японських слів українською мовою використовували, сюрприз-сюрприз, російську систему Поліванова. На Youtube-каналі Дмитра Авраменка є відео, в якому він пояснює, що не так з цією системою. Ми додаємо лінк в опис, знайдеш його серед використаних матеріалів. Якщо коротко, то Поліванов її розробив ще 106 років тому, і з того часу її майже не змінювали. В основі цієї системи — правила фонетики російської мови та японська система, якою і в сучасній Японії майже не користуються, вона була розроблена для носіїв мови та є неактуальною для іноземців. Система Поліванова не зовсім точно передає звучання деяких японських складів. Наприклад, «ші» пропонує писати та вимовляти як «сі»; «джі» як «дзі».
Те, що система Поліванова закріпилася в українській мові, — це логічно, зважаючи на те, як довго Україна була в різних формах формальної та фактичної залежності від росії; і як довго вже після 1991 року росія продовжувала свій вплив на український інформаційний простір. Але сьогодні неправильно тягти залишки колоніального минулого. Тим паче, що наша мова дозволяє передавати значно більше звуків та робити їх максимально автентичними. Є декілька систем, розроблених для української мови. Деякі з них створювалися ще в середині 20 століття, тож є калькою системи Поліванова. Але є система Коваленка. Її розробили у 2012 на основі порівняльного аналізу систем японської та української мов. Система Коваленка, на думку фахівців та фахівчинь, дозволяє найбільш якісно відтворювати японські слова українською.
Зараз жодна з систем не прийнята як єдина та офіційна. Через це у нашому інформаційному просторі мішанина. Ми прем’єр-міністра назвали Кісіда. Президент Зеленський тиснув руку пану Кішіді, але Музей миру відвідував у Хіросімі. Кав’ярні, які продають мочі, сперечаються у коментарях, що називати цей десерт «моті» вони теж можуть.
Нещодавно була петиція про те, аби закріпити систему Коваленка як єдину. На жаль, вона набрала дуже мало голосів. Шкода, що ми дізналися про неї тільки зараз. Думаємо, що рішення про єдину стандартизацію таки буде прийняте, але вже, не чекаючи його, ми можемо відмовитися від російської транслітерації та вимови, обирати нашу, яка, крім того, що наша, є ще й просто кращою, бо сучасніша та більш відповідна японській мові. Тож тепер жодних «сі». Будуть «ші». Фуміо Кішіда, Шіндзо Абе, Фукушіма, Хірошіма. А ще гора Фуджі, а не Фудзі. Можна також Фуджісан, але ніякої Фудзіями. Ну, і так, за нагоди переглянемо Черепашок Нінджя, а не Ніндзя. Під них замовимо суші та мочі до ранкового допіо.
У Каннах
У суботу закінчується цьогорічний Каннський кінофестиваль. І ми не обійдемо його увагою. Ні, огляду на програму робити не будемо. Давай про його соціально-політичні аспекти. Думаємо, що Тобі доводилося бачити фото та відео з червоної доріжки, як українка Ілона Чернобай облила себе штучною кров’ю, а охорона майже миттєво її вивела. Блогерка зробила це, щоб нагадати про війну в Україні. Чому ж її відразу вивели?
На BBC Україна вийшов блог кіножурналіста Алекса Малишенка «Чому Каннський фестиваль змінив ставлення до України». Автор пише: є припущення, що організатори події образилися на тогорічну акцію команди українського фільму «Бачення метелика». Тоді на червоній доріжці увімкнули сирену. Публіка у дрес-коді black tie та з богемними обличчями йшла на прем’єру під такий звук. Пишуть, що такі дії не були узгоджені з організаторами, тож цього року вони заборонили будь-які політичні акції.
Це не лише через Україну та російську агресію. Ще є контекст самої Франції та протестів проти пенсійної реформи. До речі, про пенсійну реформу. Протестувальники та протестувальниці все ж зібралися на бульварі Карно, це окраїна міста, а працівники та працівниці сфери охорони здоров’я минулої п’ятниці взагалі обійшли заборону. Вони протестували на приватній території перед готелем Carlton. Там під час фестивалю зупиняється багато зірок. Профспілки оголосили, що 6 червня розпочнеться нова хвиля страйків.
Зафарбувати фонтан
Ми продовжимо тему протестів, але вже в Італії. У Римі семеро активістів та активісток залізли до фонтану Треві та додали у воду пігмент, розведене деревне вугілля, що зробило воду чорною. Такий перформанс символізує нафту у світовому океані. Протестувальники та протестувальниці тримали транспаранти «Ми не будемо платити за викопне паливо» і вигукували «Наша країна помирає». Поліція затримала учасників та учасниць акції. Щодо фонтану, то, за словами Роберто Гуальтьєрі, мера Рима, його доведеться спорожнити. Злити пофарбовану воду. Об’єм фонтану — 300 тисяч літрів. Пан Гуальтьєрі засудив протест і написав у Twitter: «Досить цих абсурдних нападок на нашу мистецьку спадщину».
Екологічна група Ultima Generazione, від імені якої діяли активісти та активістки разом з акцією випустила заяву, в якій закликала припинити державні субсидії на викопне паливо. У заяві також зазначено, що акція була проведена, зокрема через смертоносні повені в регіоні Емілія-Романья на півночі Італії. Група Ultima Generazione заявляє, що кожен четвертий будинок в Італії перебуває під загрозою затоплення. Зараз ми ще розповімо трішки про повені, але спершу запитаємо: а що Ти думаєш про акцію протесту у фонтані?
Бо ми себе спіймали на думці, що у порівнянні з тими, коли картини в музеях обливали супом, нещодавня в Римі видається більш доречною. Тут зрозумілий символізм, зрозумілі вимоги та нагальний контекст повеней. І так, ми не підтримуємо ідею того, щоб завдавати шкоди мистецтву. Але! Знаєш, чого ми ще не підтримуємо? Коли уряди закривають очі на глобальні невідворотні проблеми і не роблять нічого, щоб адаптувати свої міста та країни до наслідків кліматичної зміни і цим самим врятувати життя людей.
От повені на півночі Італії. В регіоні Емілія-Романья 22 з 23 річок повиходили з берегів. 40 тисяч людей евакуювали зі своїх помешкань. 15 людей загинули. Журналістка Джулія Карбонаро пише, що так, зміна клімату, коли тепер чергуються періоди посухи та сильних дощів, безумовно, зіграла вирішальну роль, але є одне але. На масштаби трагедії також вплинув спосіб розвитку регіону протягом останніх десятиліть та вразливість Італії до екстремальних погодних явищ. За даними Італійського інституту охорони та досліджень навколишнього середовища, сім мільйонів італійців та італійок живуть у районах, які вважаються ризиковими для затоплення.
Емілія-Романья є одним з найбільш вразливих регіонів країни, коли справа доходить до повеней і зсувів, а також він на третьому місці в Італії за кількістю бетону. За останні роки гектари землі були покриті бетоном під нове будівництво. Це зробило регіон більш вразливим до повеней, оскільки надлишок дощової води ледь-ледь вбирається землею.
Ще у 2014 році уряд Італії представив план, який мав запобігти подібним трагедіям, яка сталася зараз. План передбачав 8 мільярдів євро для проєктів, які захистять країну від ризику повеней, зсувів та інших екстремальних погодних явищ. Що ж дав цей план? Нічого він по суті не дав, тому що його до кінця не реалізували. Більшу частину з виділених коштів просто не витратили. Перші чотири роки реалізації показували прогрес, але у 2018 приходить новий уряд на чолі з Джузеппе Конте і гроші з цієї кліматичної програми перенаправляє. Між іншим, Джузеппе Конте — дружній до путіна політик.
З 2018 року проєкти, спрямовані на те, щоб зробити територію Італії більш стійкою до екстремальних погодних явищ, сповільнювалися тривалими та складними бюрократичними процесами, затримувалися або призупинялися. Таким чином, регіон Емілія-Романья у період з 2015 по 2022 роки планував побудувати 23 захисні басейни вартістю 190 мільйонів євро. Коли цього місяця річки масово вийшли з берегів, то можна було розраховувати лише на 12 функціонуючих басейнів. Дев’ять ще недобудовані, а два працювали лише частково.
Тому так, досить псувати мистецтво, але й досить приймати неефективні рішення.
Просто пішаки
Про ефективні та неефективні рішення і їхній вплив на людей, але вже у Сполучених Штатах Америки. На Washington Post вийшла колонка журналіста І. Джей Діонне молодшого. Як Ти можеш пам’ятати з попередніх випусків Ранкового допіо, США — на порозі дефолту, зараз триває переговорний процес адміністрації Байдена з республіканцями, щоб підняти ліміт держборгу і таки обійтися без дефолту.
Як працюють переговори? Рідко коли, якщо Тобі щось треба, то Ти все отримаєш, нічим не поступившись. Ось тут і питання: чим поступиться пан Байден? Республіканці мають вимоги щодо скорочення витрат. Занепокоєння викликає масштаб і тривалість цих скорочень. Відразу скажемо, що йдеться зараз не про допомогу Україні. Йдеться про найменш заможні та найбільш вразливі групи у США. Республіканська партія концентрується на скороченні внутрішніх дискреційних витрат.
Це частина федерального бюджету, яка виділяється на різні урядові програми та заходи всередині Сполучених Штатах. Спектр сфер — дуже широкий. Освіта, охорона здоров’я, транспорт, охорона навколишнього середовища, правоохоронна діяльність, наукові дослідження, мистецтво та культура, а також соціальні послуги. Але ці витрати не є обов’язковими, не вимагаються законом. Розмір цієї частини бюджету визначається щорічно, і Конгрес має право розподіляти кошти на власний розсуд на основі пріоритетів політики та бюджетних міркувань.
Якщо зараз скоротити ці внутрішні дискреційні витрати так, як хочуть республіканці, то це непропорційно вплине на програми, які допомагають найбільш вразливим верствам населення. Програми харчуванням, догляд за дітьми та житлова допомога. Виходить, доволі таки неприємна ситуація, коли республіканці виступають за те, щоб знизити податки для багатих, і одночасно планують скоротити допомогу малозабезпеченим.
Власне, не лише республіканці говорять про скорочення дискреційних витрат, але й дехто з Демократичної партії, за що отримали чимало критики. Наразі тривають дискусії, рішення ще немає. Автор колонки називає все це моральним провалом. За його словами, американців та американок з найнижчими доходами використовують як політичних пішаків у цих переговорах.
Поразка росії
У секретній частині Ранкового допіо розповідаємо спільноті Sebto про те, чому усім потрібна не просто перемога України, а поразка росії. Доєднатися до спільноти, слухати і читати недоступний для всіх контент та підтримувати розвиток українських подкастів руками та головами Sebto можна на Buy me a coffee https://www.buymeacoffee.com/sebto або Patreon https://www.patreon.com/sebto.
