Випуск №231
Корупційна пропозиція Трампа, дипломатія орангутангів, ходьба задом наперед
Факси́міле (від лат. fac simile — «зроби подібне») — друк твору, що графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне видання або рукопис, підпис, малюнок, креслення, гравюру, монограму, включаючи усі особливості паперу й обкладинки.
Навспак*
*у партнерстві з брендом Merrell
Доброго ранку! Сьогодні — понеділок. Гарний день, аби починати щось нове. Можливо, почнемо нарешті задом наперед ходити? Бо як минулого тижня написали у Time «Ходьба навспак — це найкраще тренування, яке Ти не виконуєш». Ще у квітні ми обіцяли, що разом із брендом Merrell розповімо більше про таку дещо незвичну активність. Обіцяли — виконуємо.
Пам’ятаєш, що ходьбу задом наперед по-іншому ще називають ретро-ходьбою? BBC пишуть, що вона має багату історію, яку фіксують ще із часів Стародавнього Китаю. Відомо, що на початку XIX століття, задкуючи, люди проходили сотні і навіть тисячі кілометрів. Здебільшого це було заради виграшу парі або встановлення рекордів.
Ми прослухали епізод подкасту «Ultrarunning History», присвячений ретро-ходьбі. З нього дізналися, що 11 липня 1817 року в англійському місті Вормвуд-Скраббс Дарбі Стівенс почав проходити задом наперед свій шлях у 800 кілометрів. За його маршрутом проклали мотузку, щоб чоловік міг вхопитися у разі потреби. Чи вдалося містеру Стівенсу досягти мети — невідомо. У 19 столітті зафіксували й багато інших подібних історій. Відомо і про те, що реакція громадськості на ходьбу навспак тоді була здебільшого глузливою.
Патрік Гармон — здається, знакове ім’я в історії ретро-ходьби. Улітку 1915 він змагався за 20 тисяч доларів. Щоб отримати такий приз, чоловік мав пройти задом наперед із Сан-Франциско до Нью-Йорка. 6300 кілометрів потрібно було здолати за 260 днів. Гармон прикріпив до себе люстерко, щоб бачити, куди йде, і взяв друга-провідника. Він здолав маршрут за 291 день. Наприкінці піднявся сходами до мерії Нью-Йорка. Задом наперед, звичайно ж.
Історія цього ходака отримала чимало уваги у пресі. Газети у всіх Сполучених Штатах гомоніли про його досягнення. Утім, були й ті, хто мали сумнів, чи дійсно Гармон увесь шлях здолав задкуючи. Дехто навіть припускав, що окремі фрагменти маршруту він міг проїхати залізницею. Як би там не було, його подорожі надихали інших.
Якщо у 19 та на початку 20 століття ретро-ходьба була радше забавою, то сьогодні її дедалі більше розглядають як корисну практику для здоров’я. Як ми вже колись розповідали, йдучи задом наперед, ми активуємо зовсім інші м’язи, ніж ті, що працюють, коли ми традиційно крокуємо. Так ми також можемо покращити нашу рівновагу та стабільність. Зазвичай ми трохи нахиляємося вперед, коли йдемо, а під час прогулянки задом наперед наш хребет штовхається у вирівняне положення. Це допомагає розвивати баланс. Ще ретро-ходьба може зменшити біль у попереку.
Є припущення, що ходьба навспак може позитивно вплинути на пам’ять, час реакції та здатність вирішувати проблеми. Коли ми задкуємо, то активується префронтальна кора головного мозку, яка відповідальна за такі складні когнітивні навички, як ухвалення рішень та розвʼязання завдань. Деякі дослідження показують, що будь-який рух у зворотному напрямку — кроки, перегляд відео, де люди та предмети рухаються назад, — покращує здатність запам’ятовувати інформацію. Тож навіть якщо ми просто будемо уявляти зворотній рух, то це теж матиме позитивний вплив на наш мозок.
Надихнувшись перевагами ретро-ходьби, коли вирушиш нею займатися, то не забувай про безпеку руху і комфорт ніг. У взутті Merrell зручно ходити в лісі та горах, асфальтованою вулицею та по бездоріжжю, прямо і задом наперед. Заходь на https://www.merrell.ua/?utm_source=sebto&utm_medium=sebto&utm_campaign=sebto&utm_content=sebto&utm_term=sebto представництво бренду в Україні. Запрошуємо ознайомитися з асортиментом і обрати своє зручне взуття.
Північна Македонія. Нова влада
У Північній Македонії минулого тижня відбувся другий тур президентських та парламентські вибори.
Ця балканська країна підтримала праву опозиційну партію та вперше обрала жінку на посаду президента. Гордана Сіляновська-Давкова набрала трохи більше 65% голосів. Як ми розповідали у 229 випуску «Ранкового допіо», посада президента Північної Македонії передбачає здебільшого церемоніальні повноваження.
Після першого туру президентських виборів аналітики передбачали, що лідерство Сіляновської-Давкової є сигналом, який настрій матимуть виборці під час голосування за новий склад парламенту. Це припущення справдилося.
Опозиційна «Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність» перемогла, отримавши більше 43% голосів. У новому парламенті в цієї політичної сили буде 58 місць. «Соціал-демократичний союз», який до останнього був при владі, здобув лише трохи більше 15% голосів. У них буде 18 депутатських мандатів. Парламент складається зі 120 місць. Переможці готуються до переговорів з потенційними партнерами та коаліцією.
«Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність» утримувала владу до 2017 року. Потім партія зіткнулася зі звинуваченнями у корупції і втратила підтримку.
Нагадаємо, що передвиборча кампанія у Північній Македонії здебільшого концентрувалася на вступі країни до ЄС. Обидві головні партії підтримують цей вектор зовнішньої політики. Розійшлися вони в тому, як реагувати на поведінку сусідньої Болгарії, яка вимагає від Скопʼє закріпити у північномакедонській конституції визнання болгарської етнічної меншини. Болгарія заявила, що в іншому разі вона заблокує заявку Північної Македонії на членство в блоці.
«Соціал-демократичний союз» був готовий це зробити, а «Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність» погоджується внести такі поправки лише після того, як Північна Македонія стане членом ЄС.
Важкі часи для консерваторів
Уже як залізли до теми виборів, то ще скажемо, що у Сполученому Королівстві Консервативна партія на початку травня зазнала серйозних поразок на місцевих виборах. У рейтингах лейбористи випереджають консерваторів на 30 пунктів. Це найгірший результат протягом всього прем’єрства Ріші Сунака.
Коли відбудуться загальні вибори у Сполученому Королівстві, наразі невідомо. Можливо, у жовтні. Можливо, взагалі влітку. Точно відомо, що не пізніше 28 січня 2025 року. У наступному випуску «Ранкового допіо» ми розповімо про те, чому немає точної дати волевиявлення, і хто вирішує, коли людям йти голосувати.
Непристойна пропозиція
У п’ятницю зранку на Washington Post вийшов ексклюзивний матеріал про Трампа. Хотіли би ми вже хоча б деякий час не тягнути його в «Допіо», але якщо трапилося щось таке цікаве, то як ми можемо не розповісти Тобі про це?
У квітні політик спілкувався з певними вищими керівниками нафтової галузі США. Один з них поскаржився на те, що минулоріч компанії витратили 400 мільйонів доларів на лобіювання, але продовжують стикатися з обтяжливими екологічними нормами. Трамп на це відповів, що всі присутні є достатньо багатими, щоб зібрати 1 мільярд доларів і повернути його до Білого дому. Під час вечері політик пообіцяв негайно скасувати десятки екологічних правил, прийнятих Байденом, та припинити введення нових.
Про це виданню розповіли люди, яким відомо про перебіг зустрічі з нафтовиками, але вони не захотіли розкривати своїх імен. На їхню думку, надання 1 мільярда доларів кампанії Трампа було б такою собі «угодою», яка дозволить нафтовим компаніям уникнути регулювань та податків.
Далі у матеріалі Washington Post порівнює підходи Трампа та Байдена до екологічної політики. Ми вже не будемо вдаватися у подробиці. Лиш зазначимо, що підходи ці, очевидно, дуже різні. Трамп називав зміну клімату «обманом», а його адміністрація послабила або скасувала більше 125 екологічних правил і політик. Адміністрація Байдена потім частину з регуляцій повернула.
Після того, як стало відомо про спілкування Трампа з нафтовиками, на The Atlantic вийшла стаття, у якій Девід Грем звертає увагу на інший кут цієї історії. Угоду, яку політик запропонував, не факт, що можна назвати незаконною, але він попросив карколомну плату в обмін на явні послуги. Дуже багато етичних питань.
Автор пише, що якщо і можна за щось хвалити Трампа, то це за те, що він свого часу публічно визнав, що фінансові донори купують лояльність політиків. Раніше це, як правило, дуже старанно завуальовували, але ніколи не говорили прямо. Така відвертість сподобалася електорату Трампа. Багато хто сприйняв її як свідчення того, що сам він не буде нічим подібним займатися. Як можна виснувати зі статті на Washington Post, не варто бути такими категоричними. Утім не забуваймо, що у Трампа зараз багато фінансових проблем: суди без упину, передвиборча кампанія. На все потрібні гроші. Ти думаєш, продаж «Біблії» багато приносить? Нафтовики точно дадуть більше.
Грем у статті на The Atlantic підсумовує: «Виборці не дуже люблять корупцію, а пропозиція Трампа не лише відверто корупційна, але й врізається в центр політичної особистості, яку він культивував. Трамп іноді сміливо говорить правду про систему, але рідко про себе».
Якщо хочеш знати, що ми думаємо, то ми якось не здивовані змістом розмови з керівниками нафтових компаній, але маємо великий сумнів, що ця історія вплине на симпатії виборців Трампа. Він скаже, що це фейки, і за годину всі забудуть про той нещасний мільярд доларів.
Колись у «Допіо» ми розповідали про китайську «дипломатію панд». Тепер настав час «дипломатії орангутангів» від Малайзії. Ця країна у Південно-Східній Азії є другим у світі виробником пальмової олії. І тут ми Тебе запросимо, по-перше, прослухати випуски подкасту «Голодним не слухати» про олії та масло, а також прочитати статтю «Чи правда пальмова олія шкідлива та чому її постійно хочуть заборонити?», яку для Divoche media написала Анастасія Іванцова, ведуча нашого улюбленого подкасту про їжу.
Пальмова олія міститься у більш ніж половині товарів у супермаркетах – від піци та печива до губної помади та шампунів. Як Ти здогадуєшся, світовий попит на неї — великий. Не меншим є і занепокоєння, що олія, яку добувають з м’якоті плодів олійної пальми, призводить до вирубки лісів у Малайзії та сусідній Індонезії. ЄС тисне на Малайзію. Торік блок схвалив заборону на імпорт товарів, пов’язаних із вирубкою лісів. Малайзія розкритикувала його як дискримінаційний.
І як у цій історії знайшлося місце для орангутангів? Бо вони живуть в лісах, тож виробництво пальмової олії загрожує їхньому існуванню. І уряд Малайзії придумав таке рішення: країнам, які купують пальмову олію, особливо великим імпортним ринкам, як-от: Європейський Союз, Китай та Індія, даруватимуть людиноподібних мавп. Така дипломатія, на думку міністра сировини, покаже світові, що «Малайзія завжди віддана збереженню біорізноманіття».
Організації, що займаються охороною дикої природи, закликали уряд азійської країни розглянути інші способи продемонструвати свою відданість захисту орангутангів.
Екологічна група «Справедливість для дикої природи Малайзії» заявила: «Хоча ми розуміємо, що дипломатія орангутангів є одним із багатьох варіантів вирішення цієї проблеми, також вкрай важливо вивчити альтернативні дипломатичні заходи для покращення відносин із ЄС».
Найстарший парашутист
106 років і 329 днів — саме стільки найстаршому у світі парашутисту Альфреду «Аль» Блашке. Він уже отримував такий титул у 2020, коли у 103 роки стрибнув з парашутом у тандемі. Потім цей рекорд побила шведка Рут Ліннея Інгегард Ларссон, якій було 103 роки та 259 днів, коли вона стрибнула з легкоспадом.
Тепер пан Блашке повернув свій титул. Відео стрибка у майже 107 років можеш переглянути в телеграм-каналі Sebto. Лінк на допис залишили в описі.
