Фейки про мігрантів в Україні, Ель-Ніньйо, заборона смартфонів у школах Швеції
____________________________________________
Теорія квітня — вірусна ідея, що народилася в соцмережах, яка розглядає квітень як природну точку сезонного перезавантаження. Після млявої зими та тиску «нового старту» у січні саме весна стає часом, коли все начебто стає на своє місце, приходить відчуття імпульсу, ясності й помітних змін у стосунках, звичках і особистих цілях.
Звідки взялася “навала мігрантів”?
Зазвичай ми у “Ранковому допіо” фокусуємося на міжнародних новинах і насправді змінювати цей фокус не збираємося. Але те, як тема мігрантів минулого тижня захопила українські соціальні мережі… ну просто одночасно здавалося, наче все це не зовсім про нас; і наче ми вже все це бачили, але у новинах з інших країн.
Тож ми звернулися до Аліни Тропиніної, головної редакторки VoxCheck, щоб вона допомогла зрозуміти, що відбувається.
«За нашими спостереженнями, ця хвиля почалася з маніпуляції на основі авторської колонки, що вийшла на початку травня на “Громадському”. Йшлося про конкретний досвід одного підприємця із залучення кількох десятків колумбійців. І саме тоді в публічному просторі знову з’явилася цифра 4,5 мільйона працівників як потреба ринку праці.
Згодом це трансформувалося в нібито урядові плани масово завезти мігрантів до 2030 року, а приводом стала згадка про початок роботи над новою міграційною стратегією. Утім, тема мігрантів і “страшилки” про наплив іноземців — не нова для українського інформаційного простору. Раніше подібні матеріали траплялися в мережі, зокрема були фейки з анонімних російських каналів.
Наприклад, у квітні поширювалося відео, де на включення голови Чернівецької військової адміністрації наклали чужий голос: він нібито заявляв про необхідність “заміщення” загиблих на війні українців мігрантами з Азії. Однак із поодиноких публікацій у повноцінну кампанію це переросло наприкінці квітня — на початку травня».
Ми запитали Аліну, а чи не може такого бути, щоб жваве обговорення теми мігрантів почалося через випадковий збіг кількох приводів?
«Збігів виявилося надто багато. За кілька днів у мережі почали циркулювати відео, де нібито іноземці забруднюють річки. Насправді для створення цього фейку використовували архівні кадри, вирвані з контексту, — зокрема зйомки з Індії, подані як Україна.
Згодом з’явилися відеоматеріали, оброблені за допомогою штучного інтелекту: на справжні розмовні відео з іноземцями накладали підмінену озвучку. Загалом почало з’являтися чимало роликів, де людей інших національностей просто знімали на вулицях без будь-якого контексту. Паралельно діяли й досі діють боти: сфабриковані фото “з мігрантами”, штучна активність у коментарях.
Варто зазначити, що основні фейки вже закинуті, і новий контент стає радше жартівливим, ніж серйозним: багато так званого ШІ-слопу, де генерація очевидна і матеріал більше нагадує мем, ніж справжній інформаційний вкид. Змінюється й настрій у коментарях: тему масового напливу мігрантів дедалі частіше використовують для іронії, стьобу або щоб викликати роздратування й гнів, зокрема через протиставлення з військовими.
Це розмиває межі: коли ти серйозно вказуєш на фейк, у відповідь можна почути “та це ж жарт, це сатира, ти не розумієш іронії”. Але сама ідея — про шкідливих мігрантів, які прийдуть, усе занапастять, заберуть роботу, витіснять українців, — вже закріпилася в суспільній свідомості».
Кілька днів тому VoxCheck у своєму Телеграм-каналі “Антологія брехні” розповіли про дуже цікавий кейс. Виявляється, поруч із фейками про мігрантів в Україні у соціальних мережах в українських містах розповсюджують і тематичні листівки із закликами протидіяти так званій “навалі мігрантів”. Оскільки ми вже неодноразово у цьому подкасті порушували тему аналогового благополуччя, розповідали про тренд на аналогові сумки, тож не дивно, що нас зацікавило, чи аналогова пропаганда досі може бути ефективною у 2026-му році.
«На жаль, аналогові інформаційні кампанії досі живі й активно поширюються. Якщо говорити саме про листівки, схожі плакати щодо мігрантів, але з іншим текстом, вперше з’явилися в листопаді 2025 року в Івано-Франківську. Відтоді соцмережі періодично поповнювалися дописами про подібні акції в інших містах. Листівки схожого змісту до цього поширювалися в Росії.
Якщо говорити про цей вид кампаній загалом і про його зв’язок із пропагандою в соцмережах, їх уже не варто розглядати окремо. Є фізична листівка, її наклеїли, але її також сфотографували і закинули в мережу. Цей двоетапний шлях додає наративу більшої легітимності: він підкріплює тезу про те, що люди нібито справді обурені, що є приклад органічного протесту. Тобто листівка тут функціонує не як аналог цифрової пропаганди, а як сировина для неї.
Є ще один важливий момент. У мережі все дещо гіперболізовано: там діють боти, і резонанс потенційно штучно розганяється більше, ніж відповідає реальним настроям. Але коли ми бачимо приклад із реального життя — буквально листівку, яку хтось прийшов і наклеїв, — це сприймається як справжня дія живої людини. І це теж створює відчуття масовості: спочатку, коли бачиш листівку на вулиці, а потім коли бачиш допис про цю реальну вуличну акцію.
Саме тому цей формат досі існує в тісній зв’язці з пропагандою, яку поширюють у соцмережах».
Отже, ми бачимо, що тема загрози з боку мігрантів активно розкачується як в онлайн-, так і в офлайн-просторах. Але яка у нас в країні фактична ситуація з кількістю мігрантів? За даними Державної міграційної служби, кількість дозволів на імміграцію в Україну за останні роки не збільшується. Число емігрантів на обліку в Україні навпаки падає.
Цю інформацію легко знайти на сайті Державної міграційної служби у розділі “Статистичні дані”. Тож зберігай її на випадок запеклих дискусій про мігрантів в Україні.
Повернення до основ
Про аналогову пропаганду сьогодні ми вже говорили, то чому б також не зачепити тему старих добрих книг і ручок у навчальному процесі. Колись Швеція пишалася, що має найвищий рівень грамотності у світі, але останніми роками ситуація погіршилася. За результатами міжнародного тесту PISA у 2022-му році шведські підлітки набрали на 19 балів менше, ніж у 2018-му. Міністерка освіти Лотта Едхольм стверджує, що приблизно 25% учнів у Швеції мають труднощі із читанням. Чиновниця пов’язує це з надмірним захопленням цифровими інструментами, ефективність яких ще потребує доказів. І вона рішуче налаштована скоротити цифрову освіту.
У 2023-му році шведський уряд запустив масштабну програму повернення до традиційного навчання, спрямовану на зменшення використання комп’ютерів та планшетів на користь письма рукою та шкільних підручників. Власне, з підручників 3 роки тому і почали. Щоб забезпечити кожну дитину підручником з кожного шкільного предмету, вже витратили більше 2 мільярдів шведських крон (це близько 216 мільйонів доларів). У межах цієї філософії повернення до аналогових способів навчання у серпні цього року почне діяти заборона на використання смартфонів в усіх обов’язкових дев’ятирічних школах.
Схожі процеси відбуваються і в сусідніх нордичних країнах. Так, наприклад, Фінляндія минулого року запровадила суворі обмеження на використання телефонів під час уроків для дітей віком від 7 до 16 років. Данія цьогоріч прийме закон про заборону телефонів і особистих планшетів у початковій і молодшій середній школі. Узагалі про Данію ще цікаво, що вона раніше за своїх сусідів стала на шлях цифровізації освіти. Планшети у данських школах з’явилися ще у 2011-му, але тоді вчителів майже на навчали, як з ними ефективно працювати. Сьогодні ж у Данії шкодують, що 15 років тому обрали шлях такої різкої цифровізації. Колишня міністерка освіти Данії Мерете Рісаґер визнає, що саме планшети сприяли погіршенню успішності з читання та математики.The Economist пише, що сьогодні досі бракує наукових доказів користі від заборони телефонів, але вони поступово накопичуються. Дослідниця із Вашинґтонського університету Лусія Маґіс-Вайнберґ зазначає, що в цілому фахівці з дитячої психології та нейронауки погоджуються, що обмеження використання телефонів покращує увагу дітей. Дослідження у Флориді показало, що повна заборона телефонів спочатку навіть призвела до зростання кількості дисциплінарних порушень, але вже на другий рік значно покращилися результати тестів, знизився рівень прогулювань, а діти почали отримувати задоволення від того, що не прикуті до екранів
Ель-Ніньйо на наші голови
Час нам поговорити про Ель-Ніньйо, бо, як пише Washington Post ймовірність одного з найпотужніших його виявів в історії спостережень зростає наприкінці цього року. 2026-ий… а ти не підводиш! Ще тільки середина 5-го місяця, а ми вже маємо спойлери, що далі також буде насичено.
Що таке Ель-Ніньйо? Так називають процес потепління океанічних вод у центрально-східній тропічній частині Тихого океану, яке стається кожні кілька років. Ель-Ніньйо найбільше впливає на країни навколо Тихого океану, але його наслідки є відчутними майже в усьому світі. Найсильніше — у західній частині Південної Америки, зокрема в Перу та Еквадорі, де теплі течії приносять сильні зливи, повені та зсуви ґрунту, а також руйнують звичні умови для рибальства. Водночас в Австралії, Індонезії та інших країнах Південно-Східної Азії Ель-Ніньйо часто означає посуху, нестачу води й масштабні лісові пожежі. В Індії це явище може послаблювати мусони, від яких залежить сільське господарство країни. Наслідки Ель-Ніньйо також відчувають країни Східної Африки, зокрема Кенія, Ефіопія та Сомалі, де він може провокувати як повені, так і посухи. У США Ель-Ніньйо змінює траєкторії штормів і приносить більше дощів на південь та захід країни.
Цьогоріч прогнозують, що температура води може побити всі рекорди, піднявшись на 3 градуси за Цельсієм. Щось схоже вже відбувалося 150 років тому. Це було у 1877-1878 роках. Найпотужніше Ель-Ніньйо за всю історію спостережень. Тоді кліматичні зміни знищили врожаї, що створило умови для глобального голоду, який забрав більше 50 мільйонів життів, зокрема, в Індії, Китаї, та Бразилії. Припускають, що якби подібне сталося сьогодні, то кількість жертв сягнула б щонайменше 250 мільйонів осіб. Але чи може подібний катаклізм у наш час поставити під загрозу глобальну продовольчу безпеку?
Як все було наприкінці 19 століття? Ще у 1875-му в тропіках та субтропіках почала ширитися посуха. У наступні два роки потужні кліматичні фактори в Індійському та Атлантичному океанах поєдналися з рекордним Ель-Ніньйо, і це вилилося в те, що періоди засухи посилилися та стали довшими. Але доцентка Університету штату Вашинґтон Діпті Сінгх наголошує на тому, що голод не є неминучим наслідком посухи. За словами науковиці, тоді важливим фактором були цілеспрямовані дії колонізаторів, що зруйнували місцеві системи, завдяки яким громади підтримували свою стійкість до кліматичних коливань.
Якщо ж говорити про нас сьогодні, то варто розуміти, що атмосфера та океани тепер значно тепліші, ніж це було в 1877-му. Себто відповідні погодні аномалії можуть бути ще більш екстремальними. І синхронні багаторічні посухи, як це було в кінці 19 століття, дійсно можуть статися знову. Є й гарна новина. 150 років тому передбачити наближення чи наслідки сильного Ель-Ніньйо було просто неможливо. Людство тепер більш готове до протидії наслідками зміни клімату. І тут найбільше треба завдячувати Супер-Ель-Ніньйо, який стався у 1982–1983 роках і призвів до величезних економічних збитків. Той Супер-Ель-Ніньйо стався раптово, і це спонукало кліматологів створити систему відстеження, яка би дозволяла слідкувати за змінами у Тихому океані в режимі реального часу та моделювати масштабні кліматичні зміни.
До середини 1990-х років у межах міжнародної програми у всьому Тихому океані встановили близько 70 заякорених буїв, які вимірювали швидкість вітру, температуру повітря, вологість і тиск, а також температуру та солоність у верхніх шарах океану. Відтоді кількість приладів, що надають дані в режимі реального часу, зросла до понад 4000. Це дозволяє щодня відстежувати розвиток Ель-Ніньйо, який відбувається у віддаленій центральній частині Тихого океану.
Одні з перших прогнозів щодо Ель-Ніньйо зробили ще у 1986-му році, себто ще до того, як система спостереження масштабно розвинулося. Але вже тоді прогнози Колумбійського університету виявилися точними. До 1996-го системи сезонного прогнозування вже працювали в Європейському центрі середньострокових прогнозів погоди та Національному управлінні океанічних і атмосферних досліджень США. Вони засвідчили високу ймовірність формування потужного Ель-Ніньйо у 1997-му році. І він зрештою виявився ще інтенсивнішим за Супер-Ель-Ніньйо 1982-го року та призвів до глобальних збитків, які оцінювали в суму від 32 до 96 мільярдів доларів.
Повертаючись до сьогодення, готуватися треба до гіршого, але науковці вселяють віру в краще, переконуючи, що завдяки прогресу в моніторингу за останні 40 років планета підходить усвідомленою щодо потужного Ель-Ніньйо, але дуже багато залежатиме від міжнародної співпраці. А саме: чи вдасться зменшити вплив цього явища на найбільш вразливі та незахищені верстви населення в країнах, що перебувають в групі найбільшого ризику?
