«Нарвська народна республіка», AI-фейки на підтримку Трампа, цвітіння сакури
____________________________________________
Моно-но аваре — японська концепція, яка позначає тонке, трохи сумне, але водночас світле відчуття краси миті, яка минає; усвідомлення того, що все в житті — тимчасове, і саме тому цінне. Це емоція, у якій поєднуються захоплення життям і тихий смуток від того, що ніщо не триває вічно. Джерело: BBC.
Сезон ханамі в Японії
Виявляється, впродовж більш ніж 1200 років японські аристократи, монахи та чиновники фіксували дати цвітіння сакури у стародавній столиці Кіото. 1200 років! Ти лишень подумай про цю цифру! Це просто неймовірно, адже фактично цей архів є одним з найдовших кліматичних записів у світі, оскільки сакура особливо чутлива до температурних змін і цвіте дедалі раніше через нагрівання планети.
Протягом останніх років хранителем цього архіву був кліматолог Ясуюкі Ауно з Осакського міського університету. Понад 15 років він самостійно вивчав давньояпонське письмо, щоб отримати змогу опрацювати тисячолітні хроніки та щоденники, а ще щороку оновлював базу даних. Минулого літа професор Ауно, на жаль, помер від раку, і постало питання: хто буде його наступником чи наступницею. Знайти ту саму людину виявилося дуже непросто.
Спершу пошуки велися серед колег професора Ауно, але ніхто в Осакському університеті не погодився взяти на себе місію хранителя архіву. Зрештою дослідниця даних з організації Our World in Data Туна Ачісу зробила публічний заклик у твітері, що потрібна допомога зі збереженням бази даних цвітіння сакури і перерахувала ключові вимоги до кандидата чи кандидатки, серед яких була наукова експертиза та проживання в районі Арашіяма.
І саме так вдалося знайти наступника професора Ауно. Це сталося буквально нещодавно, в останні дні цвітіння сакур, коли зголосився токійський біофізик та старший науковий співробітник Інституту глобальних досліджень Canon доктор Генкі Катата.
Архів цвітіння сакури спершу не розглядали як щось, що має наукове призначення, але дати, місця та інші деталі, що містяться в рукописах, виявилися багатим джерелом даних з епохи, коли ще не було термометрів. Так, New York Times пише, що в одному із записів у щоденнику від 14 квітня 1644-го року придворний вельможа і вчений Токіцуне Хірамацу описує прийом, присвячений милуванню сакурою, у Кіотському палаці, який століттями був резиденцією японських імператорів. Далі — цитата: «Ми насолоджувалися спогляданням цвітіння сакури і пили саке, надане імператором». Цікаво, що в Японії є окреме слово, яким позначають процес милування квітами, зокрема і цвітом сакури, — ханамі. Ханамі вже більше тисячі років є частиною повсякденного та аристократичного життя японців, його оспівують у хайку, зображають на картинах та ретельно фіксують у придворних щоденниках і хроніках. Сезон ханамі сьогодні — це галасливе дійство, що супроводжується пікніками під деревами та гучними вечірками, які тривають до глибокої ночі.
Повертаючись до архівів цвітіння сакури, то вони важливі і тим, що протягом століть різні літописці відзначали стадії цвітіння. Тож тепер доступні дані, які дозволяють мати цілісну картину крізь покоління. Професор Ауно у роботі з базою даних зосереджувався на місцевому сорті сакури під назвою Ямадзакура, який дуже чутливий до весняних температур і тривалий час вважався еталонним вишневим деревом Японії. Дані вказують на те, що протягом приблизно 1000 років дати піку цвітіння цього сорту зазвичай припадали на середину квітня, з коливаннями у відповідь на природні кліматичні зміни. Однак з 1820–1830-х років сакури почали цвісти раніше, оскільки Кіото урбанізувався, а люди спалювали більше викопного палива. Останніми роками ця тенденція різко прискорилася.
У 2021-му році пік цвітіння в Кіото припав на 26 березня, найраніше за 1200 років. Порівняно з історичним середнім показником пік цвітіння у 2021-му році зсунувся на три тижні. Цьогоріч сакури знову досягли піку цвітіння значно раніше, на початку квітня. Використовуючи комп’ютерне моделювання, професор Ауно підрахував, що за останні 170 років загальне підвищення температури в районі Кіото склало в середньому 3,4 градуси за Цельсієм. Така зміна клімату, як кажуть вчені, значно підвищує ймовірність раннього цвітіння сакури.
Зміщення періоду цвітіння може мати масштабніші наслідки. Наприклад, коли квіти розпускаються надто рано, вони можуть розминутися із запилювачами, тобто із бджолами та іншими комахами, або ж загинути від раптових весняних заморозків. Більш ранній час цвітіння у деяких видів також може зашкодити врожайності фруктів або подовжити сезон пилку, що загострює алергії. Зрештою у деяких регіонах Японії клімат може ставати занадто теплим для повноцінного росту певних видів сакури.
Доктор Катата, новий хранитель архіву, хоче працювати над тим, щоб розмежовувати окремі впливи глобального потепління, урбанізації та природної мінливості на цвітіння сакури. Узагалі він зізнається, що не очікував, що візьме на себе відповідальність за 1200-річну спадщину. Науковець припускав, що ті, хто були ближчими до покійного професора Ауно, будуть продовжувати його роботу, але оскільки ніхто не наважився, довелося взяти цю роботу на себе. Тим паче, що останніми роками дослідження доктора Катати дедалі більше зосереджувалися на реконструкції довгострокових історичних кліматичних умов. І в цій темі він перетинався з роботою професора Ауно.
«Нарвська народна республіка»
Є у нас тема, про яку то через свята, то через інші більш актуальні питання, ми Тобі вже другий тиждень ніяк не розповімо. У кінці березня – на початку квітня декілька міжнародних медіа написали про естонське місто Нарва, оскільки анонімні російськомовні акавнти в соціальних мережах почали пушити тему створення так званої «Нарвської народної республіки». Першим на це звернув увагу естонський сайт Propastop, який відстежує пропаганду та дезінформацію. А міжнародні медіа підхопили хвилю стурбованості, щоб нагадати про вразливість Естонії.
Нарва — третє за величиною місто цієї балтійської країни. Воно розташоване безпосередньо на кордоні з Росією і століттями було геополітичним тригером. У 1700-му росіяни зійшлися зі шведами у битві під Нарвою. Тоді перемогли шведи. Через 2,5 століття за Нарву боролися вже Радянський Союз та Німеччина. У 1944-му СРСР повторно окупував Естонію і з того часу почав заселяти Нарву етнічними росіянами. Сьогодні населення міста становить 50 тисяч жителів. З них 98% — російськомовні, а більше третини мають російські паспорти. Вони не є громадянами Естонії, оскільки для отримання громадянства потрібні певні знання естонської мови. Рівень безробіття у Нарві та в усьому регіоні Іда-Вірумаа є вищим за середній показник у країні.
Естонія проголосила відновлення незалежності у 1991-му, на 4 дні швидше, ніж Україна. Уже в 1993-му міська рада Нарви проводила так званий «референдум». Важливо відзначити, що це відбулося ще тоді, коли на території Естонії залишалися колишні радянські війська. Їх повне виведення завершилося лише у серпні 1994-го. Повертаючись до так званого «референдуму», то близько половини мешканців міста взяли участь у ньому. 97% з них підтримали автономію для Нарви. Верховний суд Естонії визнав результати так званого «референдуму» незаконними, а Москва тоді була зайнята власними внутрішніми проблемами, тож ніяк на це не відреагувала. Так Нарва залишилася у складі Естонії, а з 2004-го року є ще й частиною ЄС та НАТО, відповідно і їхньою проблемою. Телебачення Торонто нещодавно опублікувало сюжет про Нарву, у якому можна подивитися на тамтешнє життя. Ми ж сьогодні більше поговоримо про дезінформаційну кампанію, яку нещодавно зафіксували.
Вона розпочалася з кількох російськомовних акавнтів у TikTok, ВКонтакте та Telegram, які поширювали меми і повідомлення про відокремлення Нарви та всього регіону Іда-Вірумаа від Естонії і створення так званої «Нарвської народної республіки». Ці акавнти публікували, наприклад, атрибути «республіки» (прапор, гімн), а також детальний розклад «дня захоплення»: підйом о шостій, сніданок о восьмій, «штурм» Нарви о дев’ятій, святковий концерт і феєрверк на завершення.
Тон цих публікацій, як пише Propastop, був навмисно легковажним і розважальним: з котами, мемами і жартами. Зокрема, один із дописів зображував маленького собаку з прапорами Латвії, Литви та Естонії на лобі, якому велика рука затуляла рота. І підпис: «НАТО не прийде». За оцінкою Propastop, така легковажність — це частина стратегії, щоб за допомогою розважальної форми замаскувати серйозний меседж і нормалізувати риторику сепаратизму.Журналісти естонського видання Postimees слідкували за основним Telegram-каналом, який «розкачував» тему «Нарвської народної республіки». Він дуже маленький, сказати б, крихітний: спершу мав лише 60 підписників, але після розголосу, зокрема, у медіа та серед політиків, почав швидко набирати нових фоловерів. Через це в Естонії навіть виникли суперечки: чи варто було Propastop взагалі звертати увагу на таку дрібну кампанію, привертаючи до неї увагу. Аналітики і спецслужби вказують на ефект amplification, коли невеликий тролінг, потрапивши в медіамейнстрим, завдає реальної шкоди. Представники Propastop у відповідь відстоюють необхідність раннього виявлення подібних інформаційних операцій, наводячи як аргумент так звані «народні республіки», які були проголошені на території України в 2014-му році. Наративи про так звані «ДНР» та «ЛНР» також починали поширюватися через маргінальні канали у схожому легковажному тоні.
Естонська служба внутрішньої безпеки (KAPO) не знайшла доказів, що до кампанії про «Нарвську народну республіку» причетний Кремль. Про це пише POLITICO. За версією естонських спецслужб, ця кампанія — це справа рук кількох прихильників марґінального ультранаціоналістського російського руху «Інша Росія Е.В. Лімонова». Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав її «інформаційною операцією Росії для сіяння розбрату», а голова МЗС — «дешевим способом викликати плутанину й обурення».
Дезінформаційна ШІ кампанія в США
Продовжуємо про дезінформацію, але цього разу у фокусі — Сполучені Штати. Там проміжні вибори наближаються, а у соціальних мережах з’являються сотні акавнтів зі створеними ШІ особистостями, які розповідають про «радикальних лівих», трампівську політику «America First», війну з Іраном, аборти та інші гарячі теми. Вони в TikTok, вони в Instagram, Facebook, і вони на YouTube. Відео від цих акавнтів виглядають як звичайний контент від реальних людей. Ми бачимо привабливих чоловіків та жінок, які знімають себе на фронтальну камеру у різних локаціях — на іподромах, стадіонах, баскетбольних майданчиках. Деякі персонажі з’являються у військовій формі або у формі агентів ІСЕ. Ті ж персонажі можуть повторюватися на різних акавнтах у різних образах. Кілька акавнтів публікували майже ідентичні відео з жінками у військовій формі, які з однаково неприродним ритмом озвучували однакові фрази на підтримку Трампа. Дослідники дезінформації попереджають, що небезпека такого масового розповсюдження однотипного контенту у тому, що створюється ілюзія широкої суспільної підтримки.
New York Times відстежили щонайменше 304 таких акавнти в TikTok, а дослідники з університету Пердью та аналітики компанії Alethea знайшли ще з десяток на інших платформах. Жоден із акавнтів не був позначений як такий, що публікує ШІ-згенерований контент. Деякі з них набрали вже більше 35 тисяч підписників, а окремі відео мають понад пів мільйона переглядів. Дональд Трамп, до речі, репостив контент принаймні з одного такого профілю.
Цікавий факт: виробництво одного відео з ШІ-персонажами коштує від одного до трьох доларів.
Хто саме стоїть за цими обліковими записами, наразі не встановлено. Експерти допускають різні варіанти. Це можуть бути і найняті контент-ферми, й іноземні операції впливу або маркетингові компанії. TikTok заявляє, що вони не виявили ознак скоординованих операцій впливу і кваліфікують ці акавнти як спам. А у Meta нагадали, що вимагають від користувачів позначати ШІ-контент, але визнали, що виявляти його складно. YouTube повідомив, що перевіряє акавнти і видаляє ті, що порушують правила.
Про дезінформаційну кампанію щодо «Нарвської народної республіки» та використання ШІ-згенерованих відео напередодні виборів у США ми розповідаємо за фінансової підтримки Європейського Союзу та ERIM. Усе сказане є виключною відповідальністю Sebto Media і не обов’язково відображає позицію наших партнерів.
