Випуск №364
No Kings протести у США, еротика у ChatGPT, політична культура у Франції
Коли неділя починається з корони на голові Трампа
Для чого створена неділя? Ні-ні, сьогодні понеділок, але поговорімо все ж про неділю. Для чого створений цей день? Для ідеальних осінніх ранків. Ти відчуваєш: за вікном холодно, але зате немає дощу, сяє сонце. Ти у ліжку під м’якою теплою ковдрою, тонеш у подушках. Тобі нікуди поспішати. Ти можеш встати, зварити кави і знову лягти. І-Д-Е-А-ЛЬ-НО. Але ми живемо у реальному світі. Тут у неділю зранку, до кави (або навіть замість неї), Ти береш до рук телефон, заходиш у соціальні мережі або почитати новини, і всюди на Тебе вистрибує те, чого Ти аж ніяк не очікуєш побачити не те, що у неділю вранці, а й взагалі ніколи.
Відео, згенероване ШІ, сюжет якого придумала людина, яка вочевидь з’їхала з глузду. Президент США Дональд Трамп з короною на голові як пілот винищувача бомбардує американських громадян лайном. А, і важлива деталь: це божевілля опублікував сам Трамп. Доброго ранку, солодашко!
У суботу мільйони людей у всіх 50 американських штатах вийшли на протести проти адміністрації Трампа «No Kings» («Без королів»). Це вже друга хвиля протестів. Попередня відбулася у червні й стала другою за чисельністю акцією в історії Сполучених Штатів після жіночого маршу 2017-го року. Послання у демонстрантів таке ж, як і влітку: по-перше, країна скочується в авторитаризм; по-друге, у США не повинно бути королів. Утім важливо відзначити, що цього разу акції збіглася з урядовим шатдавном, який паралізував роботу державних установ і, за словами організаторів протестів, поставив під сумнів баланс влади, адже президент дедалі агресивніше протиставляє себе Конгресу та судам.
Головний організатор протестів — коаліція «No Kings», до якої увійшло понад 200 громадських організацій. Вони визначили кілька ключових міст, навколо яких вибудовувалася загальнонаціональна координація протестів. У Вашингтоні зібралося понад 200 тисяч людей, а в Чикаго – близько 100 тисяч. Учасники виходили з плакатами, на яких були надписи, спрямовані проти королів, фашизму та декларували: «Руки геть від наших міст». Власне, останні пов’язані із заявами Трампа, що він під приводом боротьби зі зростанням злочинності та заворушеннями введе Нацгвардію в окремі міста, насамперед у Чикаго. Президент звинувачував місцеву владу, переважно демократів, у «бездіяльності» й казав, що «візьме ситуацію під контроль».
Популярними на протестах були й цитати з американської Конституції. У багатьох містах несли величезний банер із преамбулою, на якому кожен охочий міг поставити підпис як знак підтримки демократії. Атмосферу протестів доповнювали марші, оркестри, барабанщики, театралізовані виступи та надувні костюми на демонстрантах — жаби, єдинороги, кури і навіть омари. Такі вбрання називають формою масового спротиву. У Портленді люди у такий спосіб вирішили перетворити протест на візуальне висміювання страху та хаосу, які, за словами організаторів, намагається посіяти федеральна влада. Учасники та учасниці демонстрацій пояснюють, що хочуть показати, що вони — не агресивні, а рішучі й креативні громадяни, які вимагають поваги до своїх прав і свобод. У відповідь вони отримали АІшне відео, як президент з короною на винищувачі обкидає їх лайном. Ну що ж… навряд чи яскраві надувні костюми можуть стати реальною формою спротиву та досягнення цілей. Залишається сподіватися, що вони спроможні бодай захистити незгодних державною політикою США від нечистот.
Сам Трамп, попри засилля його образу в короні, у коментарях для Fox News заявив, що «королем» себе аж ніяк не вважає. Fox News та інші консервативні медіа намагалися представити протест як «антиамериканський». Мовляв, серед учасників є прихильники ХАМАСу, а фінансує рух фонд Джорджа Сороса. Республіканські політики ще напередодні акцій називали демонстрантів «комуністами» та «марксистами» й закликали спостерігати за «днем ненависті до Америки». У суботу республіканські лідери здебільшого мовчали. І це, пише The Guardian, можна тлумачити як сигнал про розгубленість Республіканської партії. Що обрати? Продовжувати беззастережно підтримувати президента, що дедалі частіше поводиться як монарх, чи дистанціюватися від нього, ризикуючи розколом серед виборців?
Від розумного співрозмовника до еротичного компаньйона
Трішки технологічних новин у «Ранковому допіо». Ще в серпні генеральний директор OpenAI Сем Альтман пишався тим, що його компанія не запроваджувала у ChatGPT такі функції як-от «секс-бот-аватар». Не минуло і 3 місяців, як минулого вівторка цей самий чоловік анонсував, що у грудні дорослі користувачі та користувачки ChatGPT отримають доступ до відвертих інтерактивних функцій.
Що ж спричинило такий зсув у політиці OpenAI? Бізнес є бізнес. Справа у тому, що попит на штучний інтелект, який пропонує романтичну чи сексуальну комунікацію (так звані ШІ-компаньйони), наразі дуже великий. За даними аналітичної компанії Appfigures, у першій половині 2025-го року мобільні додатки з інтегрованими ШІ-компаньйонами заробили 82 мільйони доларів. Звіт Ark Invest прогнозує: ринок ШІ-компаньйонів до кінця десятиліття у світі зросте до понад 70 мільярдів доларів щорічного доходу. До того ж користувачі потенційно витрачатимуть гроші на підписки та покупки в таких застосунках. Далі — цитата із цього звіту: «ШІ може стати переконливою альтернативою людському спілкуванню та антидотом від самотності у всьому світі».
Заяву про нові функції Альтман зробив у твітері. Цитуємо: «У міру більш повного впровадження вікових обмежень і в рамках принципу «ставитися до дорослих користувачів як до дорослих» ми дозволимо ще більше видів контенту, зокрема еротику для «верифікованих дорослих». За словами гендиректора, спочатку OpenAI свідомо обмежила функції ChatGPT, аби уникнути ризиків для психічного здоров’я користувачів. Альтман вважає, що їх вдалося знизити, тож тепер можна поступово послаблювати обмеження. При цьому він наголошує, що це про те, щоб надати більше свободи дорослим, але про послаблення політик, пов’язаних із психічним здоров’ям, не йдеться.
У відповідь Національний центр проти сексуальної експлуатації оприлюднив заяву, у якій закликав OpenAI відмовитися від такого плану. Гейлі Макнамара, виконавча директорка та керівниця стратегічного напряму цієї організації, заявила, що хоча запровадження вікової верифікації є правильним кроком, аби обмежити доступ дітей до відвертого контенту, на практиці такі інструменти вже завдавали шкоди й дорослим. Зокрема, інші чат-боти, отримавши змогу вести сексуальні розмови, іноді відтворювали теми сексуального насильства над дітьми або нав’язували користувачам жорстокий еротичний контент, навіть коли ті просили припинити.
Ну як Тобі цей прекрасний новий світ? Напиши у коментарях про своє ставлення до застосунків-компаньйонів. А ще не забудь вподобати цей випуск «Ранкового допіо», поставити зірочки, якщо слухаєш на Apple Podcasts, і поділитися ним у своїх соціальних мережах, щоб «Ранкове допіо» слухало більше людей.
Після де Голля компроміс так і не винайшли
Як Ти вже знаєш, у донатному голосуванні перемогла тема про відсутність культури політичного компромісу в Франції. Як бачиш, Франція не хоче нас відпускати! Серед донатів із цифрами у коментарях вона зібрала 1775 гривень. На рахунку іншої теми — про підпільну церкву в Китаї — рівнесенько 1000 гривень. Тож що там у Франції?
Le Monde пише, що якщо більшість європейських країн вже давно навчилася жити з парламентами, у яких немає єдиної більшості. У Німеччині, наприклад, жодна партія з 1949-го року ніколи не керувала самостійно. Після кожних виборів партії ведуть довгі переговори, щоб домовитися про спільну програму дій. У 2021-му коаліційна угода уряду Олафа Шольца сягала 144 сторінок. А в Іспанії 2 роки тому процес формування уряду тривав чотири місяці. Консерватори тоді не змогли зібрати підтримку, і лише після складних переговорів соціаліст Педро Санчес створив коаліцію з лівими та каталонськими націоналістами. Більшість країн Західної Європи живе за таким принципом: парламентська система — не про переможців та переможених, а про компроміс. Але не стосується Франції. Там парламент без єдиної більшості — це катастрофа. Власне, за цією драмою нам з Тобою доводиться спостерігати от уже як рік.
Справа у тому, що французька політична культура десятиліттями спиралася на принцип, який навіть має власну назву — le fait majoritaire (факт більшості). Що це означає? Це ситуація, коли президент спирається на стабільну парламентську більшість і фактично домінує у всьому політичному житті.
Коли у 1958-му році де Голль та Мішель Дебре писали Конституцію П’ятої республіки, вони готувалися до того, що найближчим часом країну чекає чергова політична нестабільність. Франція тоді ще жила у тіні Четвертої республіки, коли уряди змінювалися по кілька разів на рік, а парламентські коаліції постійно розпадалися.
І у 1962-му році стається те, що історики потім назвали «дивом П’ятої республіки». Де Голль провів референдум, на який винесли питання про перехід до прямих виборів президента. Громадяни схвалили цю реформу, фактично підтвердивши довіру до самого де Голля. У результаті його партія здобула абсолютну більшість на парламентських виборах. Уперше з 1870-го року французький уряд отримав стабільну підтримку на весь термін.
Саме тоді сформувався принцип fait majoritaire. Більшість гарантувала стабільність, але стала своєрідним політичним наркотиком. Після кожних виборів усі чекали на одну й ту ж формулу: президент виграє, отримує абсолютну більшість у Національних зборах і може керувати країною без особливих перепон. Так було за де Голля, Міттерана, Ширака, Саркозі. Це була епоха, коли суспільство знало, що ось президент, ось чіткий уряд, вони разом, а ось опозиція, і все в країні працює за зрозумілими правилами. Точніше працювало.
У 2017-му році на президентських виборах кандидати двох головних на той момент партій (соціалістів і республіканців) уперше не потрапили до другого туру. Переміг тоді Еманюель Макрон, а французький політичний ландшафт змінився остаточно: замість класичного протистояння «ліві — праві», система розсипалася на 3 частини. Тепер у нас є соціально-екологічна лівиця, ліберальний проєвропейський центр та націоналістична і антиєвропейська крайня правиця. І це, як пише le Monde, вже не тимчасова тенденція, а нова структура французької політики. І в ній просто немає місця для абсолютної більшості. Але при цьому багато хто досі мріє про «повернення стабільності».
Після виборів 2022-го і 2024-го років, коли жодна партія не отримала більшості, замість діалогу різні уряди обирали силову тактику. Пам’ятаєш, у минулому випуску ми згадували про механізм 49.3, і що з 2022-го року його застосовували понад 20 разів? Ось це воно.
Кажуть, вся причина у політичній культурі. Мовляв, на відміну від німців чи голландців, французи не сприймають компроміс як силу. У їхньому уявленні це ознака слабкості чи навіть зради. У філософа-просвітника Жан-Жака Руссо було концепція «загальної волі». І вона передбачала, що якщо ти не погоджуєшся із більшістю, то просто помиляєшся, тож треба змінити свою думку. Велика французька революція 1789-го року заклала основи культури одностайності. Якщо, наприклад, у британській чи нідерландській традиції розбіжності — це норма, то у французькій — загроза.
Історик Ніколя Руссельє каже, що ера абсолютної більшості завершилася. Вона тривала всього 50 років. І тепер треба почати вчитися жити в епоху плюралізму. Побудувати іншу культуру непросто, це може зайняти час, але вчитися сідати за стіл перемовин колись таки доведеться, бо зараз видається нереалістичною ситуація, аби будь-хто на посаді президента мав абсолютну більшість.
Тема випуску та кава за донат
Перед «стіками» оголосимо теми для донатного голосування. Обирай, про що ми розповімо у п’ятницю, та підтримуй спільний збір Військової школи «Боривітер» і Благодійного фонду Сергія Притули — «Вагон знань».
Тема №1: Одержимість американських техбро гігантськими статуями
Тема №2: Як після реформування португальської програми «золотої візи» гроші іноземців почали спрямовуватися у культурні, аграрні та фінансові проєкти.За донат від 100 гривень Ти візьмеш участь у розіграші пуроверу та мікролотів кави від Escobar Coffee Roasters. Усі внески на нашу допоміжну банку подвоює Фундація змін. Банку шукай тут: https://send.monobank.ua/jar/5cBd6m7J4z.
