Випуск №354
Справа хірурга-шахрая, протест-перформанс у Китаї, боротьба за час
___________________________________________________________
Cozymaxxing — це сучасний тренд, який означає «максимізацію затишку» як спосіб турботи про себе. Йдеться про свідоме створення комфортного, спокійного середовища, щоб знизити рівень стресу, покращити сон і підняти настрій. Це може включати: тишу й усамітнення; використання заспокійливих ароматів (лаванда, іланг-іланг, кедр); приглушене світло та лампи замість «великої люстри»; м’які текстури (бавовна, шовкові наволочки, піжами); релаксаційні заняття (читання, подкасти, спокійні хобі).
Від операційної до в’язниці
«Хірург Британської Національної служби охорони здоров’я, який ампутував собі ноги заради сексуального зиску, отримав тюремний строк за шахрайство«, — прочитали ми у п’ятницю такий заголовок на The Guardian і зрозуміли, що пройти повз цю новину не можемо. Тепер не можемо не розповісти Тобі, солодашко. Доброго ранку!
Отже, що там сталося? Діло було у 2019-му. Нілу Гопперу тоді було 43 роки. Навесні чоловіка госпіталізували через проблеми з кінцівками: його ноги почорніли. Усе скидалося на сліди важкого обмороження, а тканини буквально відмирали. Лікарі мали підозру, що це, можливо, сепсис з гангреною — інфекція, яка нищить тканини й за лічені години може поширитися на весь організм.
Сам Гоппер скаржився на нестерпний біль у стопах. Він пояснював, що «захворів» раптово і не розуміє, що з ним відбувається. Лікарі ж діяли оперативно: спершу намагалися стабілізувати стан пацієнта, але невдовзі стало зрозуміло, що ноги врятувати неможливо, тож прийняли рішення про ампутацію нижче колін.
Операція відбулася у травні 2019-го року. Після неї Гоппер швидко відновлюється, вчиться ходити на протезах і менш ніж за 6 місяців повертається на роботу. Паралельно він дає інтерв’ю британським телеканалам, розповідаючи про те, як поборов сепсис, і з’являється у документальному фільмі S4C. Він навіть потрапив у шорт-лист Європейського космічного агентства, яке має програму для астронавтів з інвалідністю.
Після операції Гоппер не гаяв часу і не просто насолоджувався увагою медіа, але й звертався до страхових компаній, у яких мав поліси. У заявах він вказував, що втратив ноги через сепсис. Aviva та Old Mutual Wealth разом виплатили чоловікові майже пів мільйона фунтів стерлінгів. Гоппер витратив ці гроші на автобудинок, джакузі, піч та прибудову до будинку.
Оскільки на самому початку ми заспойлерили, що ця історія про шахрайство, то Ти, можливо, думаєш, що страхові компанії щось запідозрили, а от і ні. Шахрайство виявили через іншу кримінальну справу.
У 2022-2023-му поліція розслідувала діяльність Маріуса Ґуставсона, засновника сайту EunuchMaker, який продавав відео здійснення ампутацій та керував мережею екстремальних тілесних модифікацій. Ішлося про кастрації, відрізання геніталій, ампутації. Саме під час цього розслідування правоохоронці натрапили на ім’я Ніла Гоппера. Виявилося, що він був активним клієнтом послуг Ґуставсона: купував у нього відео. Чоловіки активно листувалися. Серед 1500 повідомлень знайшлися зізнання Гоппера, що він після років одержимості ампутаціями сам довів свої ноги до стану, коли їх довелося ампутувати.
У квітні 2019-го чоловік замовив в інтернеті 20 кілограмів сухого льоду. Гоппер обкладав ним стопи і тримав у морозі доти, поки тканини не почорніли і не почали відмирати. Коли біль став зовсім нестерпним, він викликав швидку і розповів, що «раптово захворів».
Після такої знахідки поліція заарештувала Ніла Гоппера, а Національна служба здоров’я відразу відсторонила його від роботи. Наприкінці 2023-го Медичний трибунал вилучив чоловіка з реєстру лікарів. Друзі та родина, судячи з того, що пишуть у медіа, були приголомшені. Дружина подала на розлучення.
Маріуса Ґуставсона минулого року засудили до довічного ув’язнення, а судовий процес у справі Ніла Гоппера закінчився минулого тижня. Його визнали винним за 2-ма звинуваченнями: шахрайство зі страховими виплатами та зберігання екстремальної порнографії, — і засудили до 32 місяців ув’язнення. Крім цього, Гопперу призначили десятирічний судовий припис щодо запобігання сексуальним злочинам. Це означає, що навіть після виходу з в’язниці він житиме під наглядом поліції. Потенційно він не зможе відвідувати певні сайти, користуватися комп’ютером без перевірки чи контактувати з конкретними людьми. По-друге, стосовно Гоппера запустили процедуру конфіскації майна, здобутого незаконним шляхом. Себто кемпер, джакузі, прибудова до будинку тепер під загрозою конфіскації.
Ніл Гоппер протягом багатьох років оперував своїх пацієнтів. Сотні хірургічних втручань. І тепер, коли з’ясувалося, що ампутації — це фетиш хірурга, то зовсім не дивно, що його колишні пацієнти та пацієнтки постали перед питанням: а чи справді їм була необхідна ампутація? Чи не зробив її Гоппер з власних мотивів? У Службі охорони здоров’я для розслідування створили спеціальну комісію, залучили незалежного експерта і ретельно переглянули всі випадки, коли Гоппер ухвалював рішення про ампутацію. І наразі жодних доказів ризику для пацієнтів не знайшли. Та попри це, підозри з чоловіка не знімають. І цілком ймовірно, що у майбутньому варто чекати на окремі позови до суду. Якщо будуть, ми неодмінно розповімо Тобі про них.
Камери держави проти неї ж
У минулому випуску ми розповідали про військовий парад у Китаї, а сьогодні поговоримо про подію, яка йому передувала. Бо навіщо нам жорсткий хронологічний принцип у цьому подкасті, якщо ми можемо перескакувати у різні часи та місця?
За кілька днів до того, як до Пекіна з’їхалися найгірші люди планети, в місті-мільйоннику Чунцін о 10-й вечора на одному із хмарочосів з’являється яскрава проєкція. На стіні замайоріли яскраві слогани: «Новий Китай можливий лише без Комуністичної партії» та «Досить брехні, ми хочемо правди. Досить рабства, ми хочемо свободи». Проєкція тривала майже годину. Поліції знадобилося 50 хвилин, щоб визначити локацію проєктора (у готелі неподалік) і вимкнути його. 5-ро поліцейських вдерлися до готельного номера, обнишпорили вікна і знайшли проєктор за фіранкою. Один з них у цей час здивовано вказав на камеру спостереження. Власне, ця камера і зафіксувала дії поліцейських, а запис через кілька годин опублікували. На столику готельного номера лежав рукописний лист зі зверненням до поліції, далі — цитата: «Навіть якщо сьогодні ви отримуєте вигоду від цієї системи, одного дня ви неминуче станете її жертвами. Тож, будь ласка, ставтеся до людей з добротою». Кінець цитати.
Нагадаємо, що описані події відбуваються у Китаї, де абсолютно все і всі перебувають під наглядом камер, а щупальця цензури пролізли у кожен куточок як фізичних, так і віртуальних просторів. Тож не дивно, що перформанс-протест із проєкцією на будівлю отримав 18 мільйонів переглядів лише за 4 дні. Тут ще важливо відзначити, що протест не був анонімним. Відомо, що задум та втілення ідеї в життя належить чоловікові на ім’я Ці Хун. Користувачі соціальних мереж дякували йому за сміливість і винахідливість; за те, що йому вдалося використати зброю держави (технології й камери) проти самої держави.
Ці Хун все провернув дистанційно, адже за 9 днів до перформансу разом із дружиною та дітьми покинув Китай. Зараз вони у Сполученому Королівстві, але мама Ці Хуна залишилася вдома. Наступного дня після перформансу він опублікував ще одне відео з камери спостереження, на якому видно, як поліцейські допитують його маму.
Ці Хуну 43 роки. Він народився у бідній родині у гірському селі біля Чунціна. У 16 років Ці Хун залишив школу й пішов у місто працювати. Там хлопець уперше зустрівся з жорстокістю державної системи: без дозволів на проживання його затримували, били, тримали понад 20 днів під вартою. Тоді Ці Хун зрозумів, що краще уникати влади.
Деякий час він працював на фабриках і перебивався підробітками, але всередині 00-х чоловік завів бізнес із продажу дешевих товарів онлайн. Він достатньо заробляв, одружився, купив квартиру. За кілька років Ці Хун захопився буддизмом, закрив свій магазин і перебрався з родиною до села. Згодом він повернувся до Чунціна, де почав працювати електриком. У цей період Ці Хун почав занурюватися в політичні процеси: його дратували пропагандистські підручники доньок, державний контроль і придушення свободи слова. Чоловік багато читав. «1984», «Колгосп тварин», «Прекрасний новий світ», — під впливом цих антиутопій він і сам почав сміливіше писати у соціальних мережах. Ці Хун свій перформанс розглядає як спробу перевернути ієрархію, повернувши бодай так собі суб’єктність. Фактично на меті він мав виключно висловитися. Цитуємо: «Партія встановлює камери, аби стежити за нами. Я просто вирішив використати їхній метод, щоб спостерігати за ними».
Але ось серед реакцій у соціальних мережах є коментарі про те, що акція Ці Хуна надихає зробити щось схоже. І це дуже цікавий момент, бо сам Ці Хун, схоже, наслідував Пен Ліфа. Цей чоловік у 2022-му році розгорнув на мосту в Пекіні банери із закликами до відставки Сі Цзіньпіна та проти диктатури. Інтернет прозвав його «Bridge Man» за аналогією з «Tank Man», як покликання на знамените фото із протестів на площі Тяньаньмень у 1989-му році. Пен Ліфа одразу затримали, і відтоді про нього не було жодних новин.
New York Times пише, що поодинока, нехай і яскрава, акція протесту — це не проблема для Комуністичної партії Китаю. Найбільший ризик для системи — це ефект наслідування, коли вже не одна людина проєктує світло на будівлю чи вивішує банери, а десятки чи сотні знаходять власні способи висловитися. А контекст у Китаї сьогодні непростий: економіка сповільнюється, мільйони випускників і трудових мігрантів не можуть знайти роботу, серед професіоналів росте розчарування. Чи стане таким натхненням перформанс Ці Хуна? Мабуть, це саме той випадок, коли доречно буде сказати: «Слухай у наступних випусках «Ранкового допіо»».
Невидима комунальна послуга
Пам’ятаєш, десь тиждень тому літак Урсули фон дер Ляєн мав складнощі з навігаційною системою через імовірне втручання Росії. Financial Times із покликанням на анонімних чиновників повідомляла, що пілоти літака президентки Єврокомісії використовували паперові карти. Офіційні особи Болгарії, куди фон дер Ляєн летіла, заявили, що це неправда. За словами прем’єр-міністра Болгарії Росена Желязкова, труднощі виникли через радіоелектронний збій, який є наслідком російсько-української війни, тож немає потреби провадити якесь окреме розслідування. Крім того, літак політикині мав резервну електронну систему, і для посадки використали радіомаяки. Добре, що все закінчилося добре, однак історія із цим інцидентом привертає увагу до того, що Financial Times назвали «боротьбою за захист часу».
До цього випуску, коли ми думали про GPS, то найчастіше уявляли карту в телефоні. Як виявилося, головною цінністю цієї системи є не координати, а час. Супутники в космосі працюють як надточні годинники: вони синхронізують банківські операції, роботу електромереж, телекомунікації та системи безпеки. Леон Лобо, експерт британської Національної фізичної лабораторії, пояснює: «Час — це невидима комунальна послуга, яка пронизує всю інфраструктуру». Без точного вимірювання часу сучасна економіка перестала б функціонувати.
Власне, ми почали з GPS, бо це те, що у нас найчастіше у вжитку, але варто відзначити, що це лише одна з глобальних навігаційних супутникових систем, скорочено GNSS. До цієї родини також належать Galileo в ЄС, китайський Beidou та російський ГЛОНАСС. Усі вони базуються на атомних годинниках у космосі. Це надточні прилади, які відраховують час не за механічними шестернями чи коливаннями кварцу, а за властивостями атомів. Найчастіше використовують цезій або рубідій, оскільки коливання їхніх атомів — дуже стабільні й передбачувані. Якщо «порахувати», скільки разів атом вібрує за секунду, можна отримати ідеально точний відлік часу.
Супутники GPS та інших систем мають на борту такі атомні годинники. Коли супутник посилає сигнал на Землю, у ньому зашифрована точна позначка часу. Приймач у Твоєму телефоні порівнює ці сигнали з кількох супутників і, враховуючи швидкість світла, обчислює Твоє місцеперебування. У цій всій системі точність є надзвичайно критичною. Якщо годинник навіть трішки зіб’ється, похибка у часі перетворюється на кілометри у просторі. І йдеться не лише про простір. У 2016-му році, під час виведення з експлуатації одного супутника, виникла похибка у 13 мікросекунд. Цього вистачило, щоб радіосистеми поліції та пожежників у США та Канаді збоїли впродовж 12 годин, а також відчутно похитнулися електромережі.
За воєнного стану подібні проблемні процеси поглиблюються. Через глушіння GPS з курсу збиваються високоточні боєприпаси на кшталт HIMARS чи Excalibur. Себто час перетворився на нову зброю. Ризики для точного вимірювання часу зросли, оскільки втручання у сигнали GPS стало простішим. У Сполученому Королівстві, наприклад, глушники можна легально купити на Amazon, хоча їх використання заборонене. А ще ж є ймовірність втручання безпосередньо у супутники GNSS і загроза того, що уряди, які контролюють супутники, можуть використовувати цей факт як інструмент тиску. І в таких умовах час стає стратегічним пріоритетом для держав, вони шукають альтернативи теперішній системі.
Британці вирішили не покладатися лише на супутники. У Лондоні створюють Національний центр часу, який розгорне мережу резервних систем у всій країні. Щоб у випадку, якщо одна точка «впаде», інші могли підстрахувати.
Також у Сполученому Королівстві відновлюють технологію eLoran. Це наземні вежі, що випромінюють дуже потужні сигнали. Їх складно заглушити, на відміну від супутникових сигналів. Перші такі станції планують запустити до 2027-го року.
У Сполучених Штатах цьогоріч презентували новий атомний годинник NIST-F4. Його точність — секунда на 100 мільйонів років. Там також тривають військові розробки на основі квантових технологій, щоб зробити годинники ще точнішими і незалежними від атак.
Над портативними атомними годинниками, які можна би було ставити на літаки чи кораблі, працюють в Китаї.
У різних частинах світу вчені намагаються створити годинники настільки точні, що якби вони відраховували час від Великого вибуху до сьогодні, то за ці 13,8 мільярдів років збилися б усього на одну секунду. «Ну скажи, хіба не фантастично?».
У нас для Тебе є ще одна фантастична новина, і вона стосується нашого збору. Нагадаємо, що ми доєдналися до «Вагону знань». Це спільний збір Військової школи «Боривітер» та Благодійного фонду Сергія Притули. Фундація ЗМІN, приватна українська фундація, створена заради підсилення ефективних суспільних трансформацій та сталого розвитку, і яка раніше підтримала створення подкасту «Секція», подвоїть кожен твій донат до збору «Вагон знань».
Себто 10 гривень, які Ти задонатиш, перетворяться на 20. А за 10 гривень ми Тобі сьогодні подаруємо невелику історію про лічильник тижнів GPS і розкажемо, що стається, коли він доходить до межі. Якщо Ти задонатиш 100 гривень, то Фундація ЗМІN перетворить їх на 200, а Ти зможеш взяти участь у розігращі пуроверу та ексклюзивних мікролотів кави від Escobar coffee roaster. «Art of Deal», — як кажуть сьогодні у Білому домі.
Наша допоміжна банка — https://send.monobank.ua/jar/5cBd6m7J4z.
Чи зможе Байден збудувати свою президентську бібліотеку?
І продовжуючи тему знань, поговоримо про плани Джо Байдена. Він вирішив у Делавері збудувати свою президентську бібліотеку і залучає до цього колишніх помічників, друзів і союзників, які допомогатимуть зі збором коштів та пошуком місця для будівництва. Минулого тижня Фонд Джо та Джилл Байденів створив раду управління з 13 осіб, яка керуватиме цим проєктом. До неї увійшли, зокрема, колишній держсекретар Ентоні Блінкен, давній радник Байдена Стів Річчетті та відомий донор демократів Руфус Гіффорд.
Плани команді Байдена доведеться втілювати на тлі того, що Демократична партія досі ніяк не збереться докупи, щоб визначитися, куди рухатися далі, а багато великих донорів припинили її підтримувати. Також лишається відкритим питання, чи готові підтримати проєкт Байдена корпорації та великі організації, які традиційно фінансували президентські бібліотеки незалежно від партійної приналежності колишніх президентів, зважаючи на щоденні нападки Дональда Трампа.
Associated Press пишуть, що вартість таких проєктів із часом стрімко зростала. Якщо бібліотека Джорджа Буша-старшого у 1997-му коштувала 43 мільйони доларів, то бібліотека Клінтона обійшлася вже у 165 мільйонів, а команда Джорджа Буша-молодшого зібрала пів мільярда ще до відкриття. Фонд Барака Обами взагалі поставив рекордну ціль — 1,6 мільярда доларів на будівництво та розвиток глобальних програм його центру в Чикаго, який мають відкрити наступного року.
