Випуск №204
Небезпека штучного інтелекту для виборів, відновлення темпів експорту агропродукції, протистояння Пакистану та Ірану
Аграва́ція (від лат. aggravare — обтяжувати, загострювати, погіршувати) — неправильна оцінка власного хворобливого стану, його проявів або тяжкості у вигляді перебільшення страждань та переживань, фізичної чи психічної немочі.
Вибори в епоху штучного інтелекту
Привіт! У п’ятницю ми обіцяли Тобі, що розповімо про те, як штучний інтелект може впливати на політичне волевиявлення. Нагадаємо, що майже весь минулий випуск ми присвятили неймовірній кількості виборів, що відбудуться у 2024, а водночас і тим небезпекам, які вони можуть містити.А які небезпеки може принести штучний інтелект у виборчий процес? Спершу — визначення. Штучний інтелект — це загальний термін для комп’ютерних систем, які використовують дані, алгоритми та обчислювальну потужність для виконання низки завдань, які історично вимагали людського інтелекту. Наприклад, розпізнавання мови, виявлення шаблонів у даних і створення прогнозів. Сьогодні інструменти штучного інтелекту дають рекомендації щодо фільмів, розпізнають обличчя та навіть керують автомобілями. Генеративні моделі — це підвид штучного інтелекту, здатний створювати реалістичний текст, зображення, відео та авдіо у відповідь на підказки користувачів. Про генеративний штучний інтелект особливо активно заговорили після випуску ChatGPT у 2022 році.
Повернімося до питання виборчих небезпек з боку штучного інтелекту. Axios розписав про деякі з них. Почнімо з найбільш радикальної небезпеки. Штучний інтелект може позбавити виборців виборчих прав. І в голові відразу виникають картинки повстання машин, які збунтувалися, щоб не дати людям голосувати на дільницях. Це всього лиш бурхлива фантазія, насправді все значно прозаїчніше. Відомі випадки, коли органи влади, які адмініструють вибори, використовують інструменти штучного інтелекту для своєї роботи. Ідеться, наприклад, про можливість виявляти та видаляти неправомірних громадян і громадянок із виборчих реєстрів або ж про зіставлення підписів щодо їхньої автентичності. У багатьох американських штатах використовують Electronic Registration Information Center (ERIC). Це програмне забезпечення дозволяє керувати списками виборців, зокрема визначати збіги. Після того, як збіг виявлено системою, працівники органу адміністрування виборів отримують про це сповіщення і вже вручну обробляють інформацію відповідно до законів та правил. Щось у цьому процесі може давати збій. Приміром, штучний інтелект може видавати велику кількість збігів, які збігами насправді не є. Припустімо, є двоє людей зі схожими даними у двох різних виборчих списках. Штучний інтелект їх розпізнає як одну людину і пропонує викинути цю особу з якогось списку. Помилкові спрацьовування збільшують робоче навантаження та витрати, пов’язані з процесами підтримки списку. І на цьому етапі може статися так, що людину виключають з реєстру випадково.
Ми маємо декілька міркувань стосовно цієї проблеми. Можливо, ми, звісно, не так зрозуміли, але нам здається, що у випадку з ERIC рішення про те, що робити зі збігами, все ж приймає людина. Себто дуже несправедливо говорити, що штучний інтелект може позбавити людей виборчого права.
Окрім того, нумо подумаємо про себе, себто про українські реалії. Згадай, до чого закликають в новинах напередодні голосування? Перевірити, чи Ти є в реєстрі і де Твоя дільниця. До чого ми ведемо? До того, що, пишучи про небезпеки від штучного інтелекту, особливо про такі гучні, як втрата виборчого права, треба людям нагадувати, що є певні процеси, які залишаються їхньою персональною відповідальністю. Перевірити себе у виборчому реєстрі — одна з них. Якщо ми доживемо до виборів в Україні, то, солодашко, будемо дуже наполегливо нагадувати Тобі про таку відповідальність. Особливо якщо буде відомо про ризики від штучного інтелекту.
Рухаймося далі — до інших небезпек. Насправді тут нічого нового. Є ризик, що чат-боти та алгоритми платформ будуть подавати виборцям недостовірну інформацію. Згенеровані штучним інтелектом авдіо, автоматичні дзвінки або текстові повідомлення про кандидата можна миттєво розсилати мільйонам. Штучний інтелект можна використовувати для дублювання промов, щоб перекрутити слова кандидата чи кандидатки. Технологія дипфейку взагалі дозволяє створювати фейкові відео фактично з нуля.
У контексті дезінформації та виборів 2024 року ще варто згадати про технологічні компанії. Ті, що надають потужний генеративний штучний інтелект, мають відносно невеликі та неперевірені досвідом виборів модераторські команди. Старі компанії взяли й скоротили ці команди. Ми охоче віримо, що Ілон Маск одного дня може взагалі вирішити відмовитися від ідеї модерації платформи. Зважаючи на це, хоч “штучний інтелект може позбавити людей виборчого права” звучить дуже ефектно, але нам видається, що вже така звична проблема дезінформації під час виборів в епоху генеративного штучного інтелекту є значно серйознішою. Ще минулого року як окремі держави, так і платформи соціальних медіа приймали рішення, які мали б якось боротися з дезінформацією. YouTube, TikTok, Facebook і Instagram тепер вимагають маркування реклами, пов’язаної з виборами, створеної за допомогою штучного інтелекту. Водночас YouTube є однією з платформ, які у 2023 скасували заборону на контент, що поширює інформацію зі запереченням результатів виборів. Facebook наразі обмежує рекламу, яка спростовує результати майбутніх або поточних виборів, але не минулих. Розумієш, так. Це ж знову треба згадувати про Трампа. Це ж його теза про “вкрадені вибори” у 2020. Це через нього і його прихильників, які штурмували Капітолій, таку заборону і ввели. Зараз її скасували. Щодо Facebook, то заборона спростовувати результати майбутніх або поточних виборів в рекламі, якщо можна робити таку рекламу про минулі вибори, — це як мертвому кадило. Той самий Трамп у своїй теперішній кампанії весь час торочить про політичні переслідування та нагадує, що у 2020 в нього вкрали перемогу. 2020 — це про минулі вибори.
З іншого боку, якщо взяти приклад якоїсь країни, де справді були сфальсифіковані вибори, і опозиція про це має говорити, і рекламу таку має ставити на Facebook і ролики на Youtube записувати, то тут дійсно політика заборони якось не дуже добре працює.
Ох, ми вже заплуталися з тим всім. Не заздримо технологічним компаніям: їм треба регулювати дуже складну віртуальну реальність. Але ми аж ніяк їм не співчуваємо. Вони самі доклалися чимало, щоб реальність загалом стала заплутаною та складною.
Давай, щоб трішки розплутатися, ми ще розповімо про позитиви від штучного інтелекту. Вибори — це завжди дорого. Штучний інтелект може зробити їх дешевшими, пропонуючи інструменти для створення перших чернеток усього: від промов до маркетингових матеріалів. Ще він може допомогти налагодити кращу комунікацію з виборцями через чат-боти.
Чат-боти можуть також використовуватися і вже використовуються виборчими комісіями, щоб відповідати на запитання електорату. Цей інструмент дозволяє виборцям отримати необхідну інформацію в будь-який час доби, а персонал дільниць може сконцентруватися на вирішенні більш складних питань.
У майбутньому, з розвитком технології, знайдеться ще чимало інших способів того, як корисно використати штучний інтелект в адмініструванні виборів. Він міг би служити додатковим коректором для виборчих матеріалів і ще одним набором «очей», щоб переконатися, що виборчі бюлетені та інші матеріали відповідають закону та найкращим практикам дизайну, або що матеріали правильно перекладені. Його також можна використовувати для визначення нових місць для голосування на основі схем руху, маршрутів громадського транспорту, наявності паркувальних місць та інших важливих факторів виборчого процесу. Системи штучного інтелекту можна використовувати навіть для аналізу даних після голосування, щоб покращити майбутні вибори, виявити шаблони попереднього волевиявлення. Дуже багато можливостей дає штучний інтелект. І, чесно кажучи, писали цей випуск і подумали про те, що хоч всі говорять про небезпеки від штучного інтелекту під час виборів, але нам здається, що це не від нього небезпеки, а все ще від людей. Штучний інтелект — чудовий інструмент, який може підвищити ефективність та якість виборчого процесу, але, на жаль, він не завжди потрапляє до доброчесних рук.
Гарні новини для Байдена?
У п’ятницю завершився Економічний форум в Давосі. Щось ми не знайшли в ньому нічого такого, щоб розповісти Тобі. А от Semafor видали дуже дотепну замітку. Слухай, який заголовок: “Гарні новини з Давосу для Джо Байдена”. Інтригує, чи не так? Тепер у чому ж там справа. Ми просто процитуємо текст видання повністю, він недовгий:
“Всесвітній економічний форум […] є найбільшою у світі машиною для виробництва традиційної мудрості. Це також місце, де загальноприйнята думка завжди хибна. Як зазначила минулого року Ліз Гоффман (це журналістка Semafor — Sebto), Давос пропустив глобальну рецесію в 2008 році, а Трамп і Brexit були відсутні в його 96-сторінковому звіті про глобальні ризики в 2016 році. Форум був у економічно піднесеному настрої перед уповільненням 2018 року, і незважаючи на те, що пандемія COVID-19 на момент події 2020 року вже почалася, найбільші уми світу її не помітили.
Цьогоріч в приватних і публічних розмовах з політичною та фінансовою елітою, що зібралася на вершині гори, звучало лише одне: Дональд Трамп повернеться до Білого дому. Політичні здібності Джо Байдена викликають сміх, а домінантним почуттям щодо повернення Трампа є покірливість. Навіть президент України Володимир Зеленський не під запис розповів журналістам про своє занепокоєння божевіллям внутрішньої політики США.
Колишній помічник Трампа та його нинішній критик Ентоні Скарамуччі каже, що йому все очевидно: «Є три причини, чому Трамп не збирається бути президентом, і перша полягає в тому, що всі тут думають, що він знову стане президентом. Не турбуйтеся про інші дві”.
Це кінець матеріалу, який ми хотіли процитувати. У листопаді перевіримо, наскільки таке іронізування було виправданим, чи дійсно Економічний форум знову дасть промаху і Трампу таки нічого не світить? Як сказав Володимир Зеленський в Давосі, відповідаючи на питання про те, чи братиме Китай участь у Формулі миру: “Подивимося”.
“Українське сільське господарство повертається”
Хочеш гарних новин? Маємо! Це ще й гарні новини з України. Темпи експорту агропродукції “зерновим коридором” у Чорному морі майже повернулися до довоєнного рівня. Про це повідомив Леонід Козаченко, президент “Української аграрної конфедерації”, в етері “Українського радіо”.
Він зазначив, що це вдалося завдяки тому, що зерновий коридор захищають з повітря та озброєнням, яке дістає ворожі цілі, що шкодять перевезенню зерна. Пан Леонід окремо відзначив роль Сполученого Королівства. Згадав заяви про готовність піднімати в повітря свої військові літаки і, якщо потрібно, супроводжувати кораблі, власниками яких є британські компанії. Наразі обійшлося без такої участі, але є ще дещо дуже важливе. Саме британська страхова компанія першою почала страхувати наші перевезення.Наразі вже 4 компанії надають такі послуги, ще й вартість страхування суттєво зменшилася. Сьогодні вона становить 1,25% від вартості вантажу, а починалося все з 7%. Вартість страхування суттєво впала, оскільки вдалося показати, що Україна може забезпечити захист суден.
Леонід Козаченко каже, що це має величезне значення для наших фермерів. З початку повномасштабного вторгнення логістика подорожчала у 4 рази, це призвело до величезних втрат. Зменшення логістичних витрат послабить фінансовий тиск на сільськогосподарські підприємства.
На цю новину ми натрапили в одній з розсилок того самого медіа Semafor, яке опублікувало іронічну замітку про Давос і Трампа. Після цього пішли до оригінального джерела і прослухали радіоетер. Але нас дуже потішив заголовок американського медіа: “Українське сільське господарство повертається”. Відразу захотілося наробити мемів: “Польський фермер, давай скигли”.
Насправді ж відновлення темпів експорту сільськогосподарської продукції — це чудова новина, але і ми, і Ти маємо розуміти, по-перше, наскільки важко це дається; по-друге, в яким крихких умовах ми живемо. У будь-який момент усе може змінитися. Щоб воно змінювалося на краще, піди задонать і купи щось в українських фермерів.
Іран — Пакистан
Минулого випуску у “стіках” була новина про те, що Пакистан відкликав свого посла з Ірану, бо той атакував з повітря пакистанську територію. Поки ми готували до публікації 202 епізод Допіо, то вже Пакистан завдав ударів у відповідь. Влада Ірану повідомила про дев’ятьох вбитих, зокрема жінок і дітей, і викликала посла Пакистану для пояснень.
Взагалі несеться тепер по всьому Близькому Сході. Минулого тижня Ізраїль націлився на об’єкти Хезболли в глибині південного Лівану, а Сполучені Штати здійснили новий раунд ударів, за словами офіційних осіб, по ракетних об’єктах хуситів у Ємені. Іран, за словами влади, завдав ударів по об’єкту ізраїльської розвідки в іракській провінції Курдистан і об’єкту бойовиків у Пакистані. Іран також завдав ударів по Сирії, а його проксі-групи в Ірані та Сирії націлили там війська США. Пакистан вдарив по Ірану у відповідь.
Сьогодні нас цікавить саме конфлікт між останніми. 3 січня у місті Керман поряд із цвинтарем, де похований іранський генерал Касем Сулеймані, пролунали вибухи. Це відбулося під час церемонії вшанування генерала. Він командував підрозділом Корпусу вартових ісламської революції «Аль-Кудс», який здійснює операції за межами Ірану, і загинув 3 січня 2020 року внаслідок ракетного удару, завданого американською авіацією. Від вибухів на цвинтарі загинуло щонайменше 95 людей, ще понад 200 постраждало.
Згодом відповідальність за атаку 3 січня у соціальних мережах взяла на себе афганська філія Ісламської держави. У відповідь минулого тижня Іран спершу завдав ударів по об’єктах “Ісламської держави” в Сирії, а потім, за словами офіційних осіб, атакував бойовиків Джейш аль-Адль у Пакистані. Влада Пакистану повідомила про 2 загиблих цивільних і відкликала посла. Це Ти знаєш. Ми про це розповідали. Не розповідали ми ще про бойовиків, на яких націлився Іран.
“Джейш аль-Адль” (“Армія справедливості”), засноване в 2012 році, є сунітським бойовим угрупованням, яке виступає проти шиїтського уряду Ірану. Воно також виступає проти офіційного уряду Пакистану, де більшість населення складають суніти. “Джейш аль-Адль” прагне створити незалежну державу, що складається з іранської провінції Систан-Белуджистан і пакистанської провінції Белуджистан.
Як Іран, так і Пакистан роками звинувачують одне одного в закриванні очей на бойовиків на своїх кордонах. Пакистан десятиліттями зіштовхувався з повстанцями в Белуджистані.
Після того, як Іран завдав ударів по території Пакистану, Китай та Саудівська Аравія почали наполягати на мирних переговорах між цими державами. Замість участі у переговорах Пакистан вирішив атакувати у відповідь. Завдяки дипломатичним зусиллям вдалося запобігти тому, щоб Пакистан вдарив по Збройних силах Ірану, обмежившись комбінованим ракетним ударом по табору марксистсько-сепаратистського угруповання терористів у провінції Систан-Белуджистан у Східному Ірані. МЗС Пакистану випустив пресреліз, в якому написано, цитуємо: «впродовж кількох років у наших відносинах з Іраном Пакистан висловлював свою серйозну стурбованість щодо безпечних гаваней і притулків, якими користуються терористи пакистанського походження, які називають себе «сармачарами», на неконтрольованих територіях в середині Ірану».
Мілітарний пише, що заява пакистанського МЗС про цю операцію є дзеркальною до виступу міністра закордонних справ Ірану в Давосі, де він виправдовував удар по Пакистану. Так-так, Амір Абдоллагіан, міністр закордонних справ Ірану, був теж на Всесвітньому економічному форумі. Там він сказав, що члени терористичного угруповання є іранцями, і Тегеран неодноразово попереджав Пакистан про необхідність запобігання їхнім антиіранським транскордонним операціям. Він також заперечив постачання ракет і безпілотників росії і сказав, що українці не надали жодних доказів того, що проти них, тобто нас, використовується іранська зброя.
Тепер Ти знаєш, чому закипіло між Іраном та Пакистаном, і якщо звідти будуть надходити якісь гучні новини, то розумітимеш, із чого все почалося.
Втретє запобігли шатдавну
Ще одна важлива новина минулого тижня. Конгрес США прийняв законопроєкт про тимчасові витрати, щоб зберегти фінансування уряду до березня. Його підтримали обидві партії, незважаючи на одинадцятигодинну кампанію радикальних республіканців, які хотіли завадити цьому.
Про американський бюджет і призупинення роботи уряду ми вже дуже багато разів розповідали у Допіо, оскільки це вже втретє Конгрес приймає законопроєкт про тимчасове фінансування. У 180 випуску, зокрема, Ти знайдеш детальне пояснення, що таке шатдавн, і які вони бували в американській історії.
Щодо рішення, яке було прийнято минулого тижня, то зазначимо, що спікер Палати представників Майк Джонсон раніше обіцяв, що він не буде ухвалювати короткострокових відтермінувань щодо фінансування. Тепер, коли такі ухвалені, ультраправі консерватори-республіканці з Кокусу свободи розлючені. Зокрема через те, що в останню хвилину вони хотіли протиснути до цього пакету фінансування заходи безпеки на американсько-мексиканському кордоні. Цирк з американським кордоном — це тема вже для іншого випуску. Сьогодні ж лише зазначимо, що тепер спікер Джонсон, якому за його позицію щодо Кокусу свободи аплодували демократи, пізнає лють своїх неадекватних однопартійців.
Єдності щодо річного бюджету в Конгресі немає досі. На жаль, одна з причин — це питання військової допомоги Україні.
