Фабрика російських шпигунів у Бразилії, іранська ядерка, парад Трампа
___________________________________________________________
Теорія апельсинової шкірки — це популярна в TikTok концепція, згідно з якою рівень любові партнера можна перевірити через дрібний жест турботи: наприклад, попросити почистити апельсин. Якщо партнер погоджується, це вважається знаком любові. Якщо ж ні, теорія трактує це як ознаку проблем у стосунках. Тест на апельсинову шкірку був вірусним у TikTok. Його найчастіше проводили гетеросексуальні жінки щодо своїх чоловіків. В основі концепції — уявлення, що щоденні маленькі прояви уваги й турботи підтверджують глибину почуттів. Водночас критики зауважують, що така «перевірка» не враховує контексту втоми, настрою чи обставин, і тому не є об’єктивним мірилом любові. Джерело: Vox.com.
Фабрика шпигунів
Доброго ранку! Сьогодні вже звично розпочинаємо із теми-переможиці донатного голосування. Цього разу різниця у результатах просто приголомшлива. Тема №1 про фабрику російських шпигунів у Бразилії зібрала 1838 гривень. На користь теми №2 про Трампа та Епштейна надійшло лише 285 гривень. Тож, солодашко, вирушаємо до Бразилії. Хоча, якщо вже відтворювати географію цієї історії хронологічно, то її стартова точка мала б бути у Гаазі.
Росія перетворила Бразилію на своєрідну «фабрику» таємних агентів, які працюють під глибоким прикриттям і живуть із фальшивими біографіями. Їхня мета — не шпигувати за Бразилією, а використати її документи для доступу до США, Європи та інших країн. Коли у 2022-му році одного із цих російських агентів злапали, бразильські спецслужби почали операцію «Схід», щоб зламати цю мережу «нелегалів».
«Нелегалами» раніше називали еліту радянської розвідки, а тепер вже і російської. Ці люди роками навчаються для роботи під прикриттям на одній з найсекретніших програм, яку започаткували в часи існування Радянського Союзу. У КДБ існувало Управління «С», яке відповідало за «нелегалів». Сьогодні цю справу продовжує Служба зовнішньої розвідки Росії.
Одне з найгучніших викриттів російських «нелегалів» відбулося у Сполучених Штатах у 2010-му. Тоді затримали одразу 11 осіб, яких звинуватили у шпигунстві на користь Росії. Ця операція відома як Ghost Stories. Викриті агенти жили в США під вигаданими іменами, виховували дітей, працювали. Їхнє шпигунське завдання полягало у тому, щоб встановити контакт з політиками й аналітичними центрами.
Про мережу «нелегалів» у Бразилії у травні випустили велике розслідування на New York Times. Майкл Швірц і Джейн Бредлі понад рік працювали з документами, судовими справами, інтерв’ю та джерелами в кількох країнах, щоб зрозуміти, як саме Росія роками заводила своїх агентів у світ через Бразилію.
Відколи Росія повномасштабно напала на Україну, багато держав, навіть ті, що раніше заплющували очі на присутність російських розвідників, почали діяти значно активніше. Бразилія — одна з них. Усе почалося з нібито дрібного інциденту. У квітні 2022-го ЦРУ попередило Бразилію: до Нідерландів прибув чоловік із бразильським паспортом на ім’я Віктор Мюллер Феррейра. Він намагався пройти стажування в Міжнародному кримінальному суді, коли той розпочав розслідування воєнних злочинів Росії в Україні.
Американці виявили, що це ніякий не Віктор Мюллер Феррейра, а російський офіцер Сєргєй Чєркасов, який працює на військову розвідку. Після попередження Нідерланди не пустили його в країну, і Феррейра-Чєркасов повернувся до Сан-Паулу. Бразильська поліція не мала формальних підстав для його затримання, але почала стежити за росіянином. Чєркасов жив у готелі й поводився впевнено. Він мав справжні документи (паспорт, військовий квиток, реєстрацію виборця) і формально видавався звичайним громадянином Бразилії.
Але незабаром поліція отримала ордер і затримала його за використання фальшивих документів. Тоді ж прикриття цього чоловіка почало сипатися. У процесі перевірки з’ясувалося, що такої людини, як Віктор Мюллер Феррейра, ніколи не існувало.
У його документах як мати була вказана реальна жінка. Вона померла ще у 1993-му році, але є один нюанс. Ця жінка ніколи не мала дітей. Щодо батька, то на його позначення використали вигадану особу. Після цього викриття бразильські спецслужби зрозуміли: якщо один росіянин зміг отримати справжні документи на вигадану особу, то, ймовірно, таких випадків значно більше. Саме тоді й почалася масштабна операція «Схід». Її провадила одна з команд контррозвідки Федеральної поліції Бразилії — ті самі люди, які, наприклад, розслідували справу колишнього президента Жаїра Болсонару.
Після арешту Чєркасова вони почали шукати так званих «примар». Себто людей, які мають справжні бразильські документи, але не мають жодного сліду в дитинстві — записів у школі чи лікарні, жодної згадки у жодній державній базі до певного віку. У фокусі були «люди з нізвідки», які раптом з’являлися вже дорослими, і швидко отримували паспорт та інші документи. Мабуть, зараз ти запитуєш: «А як таке взагалі можливо?», бо ми, солодашко, ставили собі саме таке питанням, коли читали про це.
Виявляється, у Бразилії діє норма, що дозволяє зареєструвати дитину, яка народилася у сільській місцевості, без довідки з пологового. Щоб отримати свідоцтво про народження, достатньо заяви від двох свідків. Це правило діє не лише для новонароджених, але й для дорослих, які з якихось причин ніколи не були офіційно зареєстровані в дитинстві. Усе, що потрібно для реєстрації, — це заявити, що один із батьків був бразильцем, і привести двох свідків, які підтвердять факт народження особи. Це легальний механізм, створений для людей, які зростали в ізольованих громадах. Він виявився ідеальним для зловживань, оскільки свідоцтво про народження видають на місцевому рівні, де органи влади часто вразливі до корупції. Цим скористалися російські агенти та агентки, щоб створити собі нові особистості. Буквально за лічені місяці «люди без минулого» поставали в образі повноправних і повнокровних громадян Бразилії.
Людина з новою біографією може виїжджати будь-куди, адже бразильський паспорт — це фактично золота перепустка. Він дозволяє в’їзд без візи майже до такої ж кількості країн, як і американський. Крім цього, у бразильському суспільстві змішалося багато культур і національностей, тож люди європейської зовнішності та з помітним акцентом не викликають жодних підозр.
Російські агенти у Бразилії працювали офіціантами, підприємцями, одні створювали ювелірний бізнес, інші вступали до університетів або влаштовувалися у міжнародні організації. У межах операції «Схід» виявили принаймні дев’ять таких агентів. Шість із них раніше ніколи не фігурували у відкритих джерелах. Декого вже арештували. І хоча частині вдалося втекти, їх вперше ідентифікували публічно. Як ти розумієш, для агентів під прикриттям — це чи не найгірше.
Шукати «примар» було надзвичайно складно. У Бразилії багато державних баз даних не пов’язані між собою, тому частину перевірок доводилося проводити вручну. Агенти Федеральної поліції буквально переглядали мільйони записів про народження, паспорти, водійські посвідчення та номери соціального страхування, щоб знайти шаблони, які повторюються, підозрілі прогалини чи дивні збіги.
Цікаво, що Бразилія традиційно зберігає нейтралітет і після вторгнення Росії в Україну не приєдналася до санкцій, а зберігала доволі теплі стосунки з Кремлем. І, як пише New York Times, викриття цілої мережі російських агентів, які десятиліттями використовували бразильські документи й територію для прикриття, у південноамериканській країні сприйняли як зраду довіри. І нібито саме «нелегалів» через систему Інтерполу, щоб вони більше ніколи не змогли працювати під прикриттям за кордоном.
Бразильські спецслужби використали так звані «сині картки» Інтерполу. Це офіційні повідомлення для всіх 196 країн-членів Інтерполу з проханням надати будь-яку додаткову інформацію про конкретну особу. Вони включали такі відомості: справжні фотографії шпигунів, фальшиві бразильські імена, відбитки пальців та інші біометричні дані. Себто навіть якщо справжні імена росіян не були офіційно вказані, їхні вигадані легенди згоріли назавжди. Найбільш імовірно, вони вже не зможуть ані відновити прикриття, ані скористатися старими документами.
Ця історія буде неповною, якщо не розповісти про кількох російських «нелегалів» у Бразилії. Один з них — Артьом Шмирьов, який жив у Ріо під ім’ям Ґергарда Даніеля Кампоса Віттіха. Він видавав себе за підприємця, що займається 3D-друком, мав дівчину бразилійку, кота і бездоганну легенду. Його колеги нічого не підозрювали.
Шмирьов, як і інші, пройшов тривале навчання. Подібно до решти агентів, був одружений із колегою-розвідницею Іріною. Це типовий підхід росіян: об’єднати майбутніх агентів у пару ще на етапі навчання, щоб надалі зменшити їхнє відчуття ізоляції під час багаторічного життя під прикриттям. Проте Артьом та Іріна працювали окремо: він у Бразилії, вона в Греції. Їхні переписки, які потрапили до рук спецслужб, а потім до журналістів New York Times, показують розчарування подружжя. Артьом скаржився, що роками не має «справжніх завдань» і почувається так, наче марнує час. Іріна йому відповідала, що їх «просто обманули», і все йде зовсім не так, як їм обіцяли.
Наприкінці 2022-го року у Бразилії видали ордер на арешт Шмирьова і обшук за його адресами. За кілька днів до затримання йому вдалося покинути країну. Агент залишив у сейфі 12 000 доларів і електронні пристрої. Його місцеперебування наразі невідоме, на контакт із друзями та дівчиною у Бразилії він не виходить. Один з його друзів розповів New York Times, що в останній розмові Шмирьов сказав, що ніколи не робив нічого поганого, але його наздогнало минуле.
Шмирьов був не єдиним, кому вдалося зникнути. Шпигунське подружжя Марія Ізабель Мореско Ґарсія та Федеріко Луїс Ґонсалес Родріґес (їхні справжні імена невідомі) скоріше за все вирушило до Уругваю, де й отримало нові паспорти. Інша пара, Єкатєріна та Владімір Данілови, що жила під прізвищем Перейра, зникла ще у 2018-му році після переїзду до Португалії. Те, що це були шпигуни, виявили через кілька років у межах операції «Схід». А Ольга Тютєрєва, ще одна «нелегалка», зникла вже опісля викриття її особистості. Останнє відоме місцеперебування жінки — Намібія. Усіх їх тепер розшукують.
Сергєя Чєркасова, з якого все почалося, засудили за використання підроблених документів. Спочатку — до 15 років, пізніше термін скоротили до п’яти. Чєркасов перебуває у бразильській в’язниці. Росія не визнала його шпигуном, натомість подала запит на екстрадицію, наполягаючи, що Чєркасов — торговець наркотиками, який переховується від кримінальних справ у себе на батьківщині. Верховний суд Бразилії відмовив у екстрадиції до Росії, посилаючись на серйозність кримінального провадження у самій Бразилії. Паралельно Вашинґтон також подав запит на екстрадицію Чєркасова через звинувачення у шпигунстві та фінансових махінаціях, які він здійснював під час перебування в Сполучених Штатах.
Обирай тему для Допіо
Коли ми опрацьовували матеріали про російську фабрику шпигунів у Бразилії, то натрапили на цікавий матеріал про те, як автократи через Інтерпол переслідують своїх ворогів. І знаєш, що ми зробимо? Ми і цю тему винесемо на донатне голосування.
Механізм для тебе вже має бути знайомий. У нас є Збір №13, яким ми допомагаємо Atlas Festival зібрати на проєкту фонду «Повернись живим» — «Дронопад». Зараз ми озвучимо ще другу тему і запрошуємо Тебе проголосувати за ту, яка подобається більше. Механізм голосування такий: ти донатиш сюди https://next.privat24.ua/send/gz65g, а у коментарі до донату вказуєш цифру. Ми все підрахуємо, і темою, яка зібрала більше грошей, розпочнемо наступний випуск «Ранкового допіо».
Тож, тема №2 — як Північна Корея грабує банки.
Обирай, про що хочеш послухати більше. Голосування донатами триває до четверга, 19 червня, 10:00 ранку. У коментарі до донату вказуй «1», якщо обираєш Інтерпол; «2» — Північну Корею і пограбування банків.
Ізраїль vs. Іран
Зважаючи на те, як активно в українському інформаційному просторі висвітлюють чергову кризу на Близькому Сході, то ми не бачимо сенсу зараз детально розповідати про те, що відбувається між Іраном та Ізраїлем. Крім того, від моменту запису до публікації ще стільки води може втекти. Тож якщо раптом всі новини у п’ятницю та на вихідних пройшли повз Тебе, коротко інформуємо. У п’ятницю Ізраїль розпочав масштабну атаку по Ірану. Ударів завдавали з повітря, у кілька хвиль, по цілях у Тегерані, Ісфагані, Ширазі й інших містах. Атаки продовжились і на вихідних: Ізраїль бомбардував нафтобази та оборонні об’єкти в Ірані, а Іран у відповідь завдавав ракетних ударів по Ізраїлю. Постраждали цивільні з обох сторін, є загиблі діти та жінки.
У неділю зранку міністр закордонних справ Ірану заявив, що Тегеран готовий припинити атаки, якщо це зробить Ізраїль зі свого боку. Також Іран уперше за довгий час публічно висловив готовність укласти угоду, яка гарантуватиме відсутність ядерної зброї в країні. А вже за кілька годин з’являється заява МЗС Ірану, що країна не повернеться до ядерних переговорів, поки США не «засудять» ізраїльські удари по іранських «мирних» ядерних об’єктах.
Представник комісії з нацбезпеки парламенту заявив, що Ірану варто вийти з договору про нерозповсюдження ядерної зброї. А ізраїльське Міністерство оборони тим часом повідомило, що продовжить виснажувати ядерний потенціал Ірану. І на цьому місці ми вже пішли записувати подкаст, тож що було далі, наразі не знаємо.
Але можемо розповісти про ядерні об’єкти Іранку, які під час перших обстрілів атакував Ізраїль. Серед головних цілей — об’єкт у місті Натанз, який відіграє ключову роль у ядерній програмі Ірану. Це підземний завод зі збагачення урану, який обладнаний приблизно 15 000 центрифуг і захищений товстими бетонними стінами. Якщо ти прислухаєшся, то почуєш сльози заздрості.
У Натанзі Іран виробляв більшість свого ядерного палива, включно із запасами високозбагаченого урану, потенційною основою для створення ядерної зброї. Цей об’єкт вже неодноразово ставав мішенню диверсій, і цього разу супутникові знімки зафіксували серйозні руйнування. Однак говорити про знищення заводу у Натанзі дещо зарано.
Голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі повідомив, що ізраїльські удари дійсно знищили наземну пілотну установку зі збагачення урану в Натанзі. Проте наразі незрозуміло, яких ушкоджень зазнав сам підземний завод. МАГАТЕ підтвердило факт ударів, але заявило, що радіаційного забруднення не зафіксовано.
Щодо інших ядерних об’єктів, які атакував Ізраїль, то у Фордоу та Хондабі МАГАТЕ не фіксує ушкоджень. Водночас в Ісфагані чотири критично важливі будівлі зазнали ушкоджень, серед них — установка з конверсії урану та завод з виробництва паливних пластин. Утім, і тут МАГАТЕ стверджує, що не очікує зростання рівня радіації, але продовжує моніторинг ситуації.
Також ізраїльські сили атакували об’єкти, пов’язані з розробкою балістичних ракет, і ліквідували високопоставлених іранських військових та науковців. Деяких — через удари по приватних резиденціях.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу публічно заявив, що ці удари мають на меті «відкотити» ядерну програму Ірану на кілька років і завдати удару по авторитарному режиму в Тегерані. Він наголосив, що боротьба Ізраїлю спрямована не проти іранського народу, а проти «жорстокої диктатури», яка править країною. Водночас критики Нетаньягу стверджують, що атака була спрямована не стільки на зупинку іранської програми, скільки на зрив можливої дипломатичної угоди між США та Іраном або навіть для порятунку власного уряду.
Для контексту, щоб остання теза не звучала настільки конспірологічно, додамо про події минулого тижня. У п’ятничний випуск, у «стіки» ми спершу додали новину про те, що у Кнесеті, ізраїльському парламенті, провалили голосування про саморозпуск. Але вже коли випуск був готовий, то ми подумали, що краще у понеділок розкажемо про це детальніше. Настав понеділок, а нам уже доводиться розказувати про іранську ядерку.
Але повертаючись до політичної кризи в Ізраїлі, то, як Ти вже розумієш, тамтешній парламент голосував за саморозпуск. 61 голос — проти, 53 — за. Це рішення дало Нетаньягу ще трохи часу, щоби владнати глибоку політичну кризу у своїй коаліції й уникнути дострокових виборів, які, за опитуваннями, він може програти.
Тривалу політичну кризу в країні спричинив конфлікт навколо нового закону про військовий призов. Прем’єр-міністр довго не міг знайти компроміс, оскільки частина коаліції хоче зберегти пільги для ультраортодоксальних євреїв, які замість служби навчаються в релігійних семінаріях, тоді як інші наполягають на скасуванні всіх винятків. Як ти розумієш, війна в Газі дуже загострює цей конфлікт.
Релігійні партії навіть погрожували голосувати за дострокові вибори разом з опозицією. Вони вважають навчання у семінаріях священним обов’язком і бояться, що армія зруйнує спосіб життя ортодоксальних громад. Лідерка опозиційних лейбористів Мерав Михаелі закликала якнайшвидше змінити уряд, завершити війну та повернути заручників. Ну але зрештою релігійні партії з коаліції Нетаньягу не підтримали розпуск парламенту. Це стало можливим завдяки домовленості, яку досягнули в останню мить. Прем’єр-міністр запропонував компроміс у питанні призову: новий закон, імовірно, все ж передбачатиме часткові пільги для ультраортодоксальних юнаків. Це був четвер, а вже у п’ятницю Ізраїль атакував ядерні об’єкти Ірану. Повернемося, власне, до того, наскільки він був близьким до створення ядерної зброї.
The Guardian пише, що наразі офіційні розвідувальні органи США й МАГАТЕ не підтверджують, що Іран активно створює ядерну зброю. За словами директорки нацрозвідки США, Іран не проводить активної розробки, але публічні заяви всередині країни про ядерну зброю стали сміливішими, що може свідчити про зростання впливу «ядерного лобі».
Звіт МАГАТЕ на 22 сторінки, який оприлюднили минулого тижня, не доводить, що Іран близький до створення ядерки, але констатує відсутність співпраці та доступу до низки об’єктів. МАГАТЕ не може підтвердити, що ядерна програма є повністю мирною, але й не заявляє про поточну збройову програму.
Звіт також детально описує розслідування МАГАТЕ щодо слідів збагаченого урану, які виявили на трьох недекларованих об’єктах в Ірані. Їх вважають частиною секретної ядерної програми «Амад», яка діяла до початку 2000-х років. Іран, за словами агентства, або не відповів на запити про ці місця, або надав технічно непереконливі відповіді. До того ж, є ознаки того, що країна намагалася очистити ці об’єкти, щоб приховати сліди ядерної діяльності. Іран, згідно з цим звітом, також значно перевищив дозволені запаси збагаченого урану і справді потенційно може мати матеріал на дев’ять ядерних боєголовок.
Попри це, МАГАТЕ не виявило достовірних ознак наявності активної збройної програми, а представники Ірану наполягають: ядерна зброя суперечить ісламському праву. Водночас експерти зазначають, що Іран володіє всіма технологіями, які потрібні для створення ядерної зброї. І, як каже Рафаель Гроссі, якщо влада країни ухвалить рішення створити ядерну зброю, то реалізація задуму займе не роки, а місяці.
Big Beautiful Парад вдома
Звісно, ми не можемо обійти увагою парад у Вашинґтоні. Так, черговий дід вирішує потішити себе. І це за вайбом жалюгідності було щось більш подібне до російських парадів, ніж, наприклад, на те, що відбувалося на День незалежності України в 2021-му. Згадай, який фантастичний був тоді наш парад. І вибач, якщо ми своїми спогадами спровокували сльози у Твоїх очах. Просто наш парад тоді дійсно був чудовий: люди, песики, техніка, «Мрія» над Хрещатиком, дівчинка, яка біжить до захисника. Те, що відбулося у Вашинґтоні, це було …. ну це, насамперед, було просто несмаком. Негарно і нудно.
Можливо, парад Трампа пройшов повз Тебе, то давай ми ще поговоримо, до чого він був приурочений. Офіційно дійство відбулося на честь 250-річчя Армії США. 14 червня 1775-го року Другий Континентальний конгрес ухвалив створення Континентальної армії після боїв під Лексінґтоном і Конкордом. А вже 15 червня головнокомандувачем було призначено Джорджа Вашинґтона.
За збігом обставин це свято збіглося у часі з Днем народження Дональда Трампа. Йому, якщо що, виповнилося 79 років. Незважаючи на цей збіг дат, Армія офіційно не визнала, що парад пов’язаний із днем народження президента. Але ну невже ми з Тобою так просто повіримо, що людина, яка на шпалери телефону ставить власний портрет, відмовиться від маленького параду на честь свого дня народження? О, вибач, найбільший та абсолютно грандіозний парад, з найкращою організацією. Big Beautiful Парад вдома, так би мовити.
У святкуваннях взяли участь приблизно 6 600 військовослужбовців, 150 одиниць техніки і понад 50 літальних апаратів. Військові пройшли парадом уздовж Національної алеї — від Меморіалу Лінкольна до Білого дому по Конститюшн-авеню. Парад охоплював усі історичні етапи американської армії — від Війни за незалежність до сучасних і навіть футуристичних форматів. Солдати були вдягнені у форму відповідних епох. Завершилося це дійство феєрверком. От як нудно ми про це розповіли, так нудно це й було. І це настільки парадоксально, тому що, маючи таку ефектну поп-культуру, як у Сполучених Штатах, зробити таку безликість — це треба сильно постаратися. Так наче це не та країна, що дає нам «Місію неможливу», шоу на Супербовлі і багато чудової музики, яка мала би прикрасити будь-який парад.
CBS news пише, що вартість святкувань становила від 25 до 45 мільйонів доларів. Парад додали до планів лише цьогоріч, тому його остаточну вартість не розголошували. Дуже зручно, між іншим. На запитання Конгресу про доцільність витрат на тлі урядових скорочень, міністр армії Ден Дрісколл заявив, що подія допоможе підвищити престиж служби та сприятиме вербуванню нових солдатів.
Попередній великий військовий парад у Вашинґтоні відбувся в 1991-му після завершення війни в Перській затоці. Тоді участь взяло близько 8 000 військових, а подивитися прийшло понад 200 000 людей. Зараз же можна було побачити хіба порожні трибуни. І це, зокрема, через вкрай погану організацію події.
Ще до початку параду люди масово застрягали в заторах. Хоча по місту розставили десятки пропускних пунктів, багато з них залишалися порожніми, бо їх ніяк не маркували. Ті ж, кому вдалося успішно пройти через чекпойнти, потрапляли до одного вузького проходу — двох переправ, якими треба було піднятися, щоб потрапити в основну зону події. Тисячі людей застрягали у тисняві. Альтернативні шляхи були або перекриті, або ними не можна було скористатися через маршрут параду. Колапснув увесь цей хаос близько 20:00, коли люди почали залишати територію, а єдиний вихід (вузькі сходи) був уже заблокований.
Про парад ми сьогодні додамо лише одне. Навесні 1925-го року група італійських науковців, письменників і дослідників опублікувала відкритий лист, у якому попереджала про загрозу фашизму й авторитаризму Беніто Муссоліні. Вони закликали до захисту свободи, виступали проти насильства й придушення преси.
Рівно через сто років, у 2025-му, понад 400 інтелектуалів з усього світу, включно з щонайменше 30 нобелівськими лауреатами, відтворили цей маніфест, щоб попередити: фашизм повертається. У листі мовиться про нову хвилю ультраправих рухів із фашистськими рисами, які включають атаки на демократію, расистський націоналізм, авторитарні тенденції та систематичні утиски інакшості.
Текст не називає конкретних політиків, але організатори в інтерв’ю згадують війну Росії проти України, напад на Капітолій у США, утиски в Угорщині, Бразилії, Ізраїлі та перші тривожні кроки Дональда Трампа під час другого терміну.
Публікацію маніфесту приурочили до військового параду у Вашинґтоні. Вона також збіглася з діями Білого дому, які мають на меті посилити контроль над університетами.
Ініціативу відродити антифашистський маніфест виявили італійські вчені-природничники, і вони швидко отримали підтримку науковців з інших країн та галузей — від істориків і економістів до правознавців і політологів. Шкода, що у нас в команді немає науковців. Ми б теж підписалися. Про протести проти Трампа слухай далі у «стіках».
