Випуск №329
Зустріч президентів США та ПАР, «геноцид білих фермерів», Big Beautiful Bill
___________________________________________________________
Фемгор (femgore) — піджанр горору, в якому головними героїнями є жінки, що самі чинять насильство, а не стають його жертвами. Джерело: dictionaryblog.cambridge.org
Вибори суддів у Мексиці
Доброго ранку! Сьогодні у нас знову повний випуск виборів. І, можливо, ти думаєш, що йтиметься про нового президента Польщі, але ні. Перемогу Кароля Навроцького будемо обговорювати трішки згодом, а зараз — про Мексику. Там відбулися дуже незвичні вибори для нас, а саме вибори суддів. Так, Мексика — не єдина країна, де суддів обирають шляхом народного голосуванням. У США така практика існує в багатьох штатах, однак її не застосовують на федеральному рівні, де суддів призначає президент, а затверджує Сенат. У Мексиці ж відбулися найбільші у світі вибори суддів. 1-го червня мексиканці вперше в історії своєї країни голосували за тисячі кандидатів та кандидаток, щоб заповнити понад 2600 посад у федеральних, штатних та місцевих судах. І це лише половина судової влади. За другу частину кандидатів голосуватимуть у 2027-му. Чому взагалі суддів обирають саме у такий спосіб?
Ідея цих виборів належить колишньому президентові Андресу Мануелю Лопесу Обрадору, лівому популісту та засновнику партії Morena. Він, як і Дональд Трамп, часто критикував судові рішення, що перешкоджали його ініціативам. До речі, можливо, про суди і Трампа ми сьогодні також поговоримо, але подивимося, чи встигнемо. Якщо ні, то вже наступного разу. Повертаючись до Мексики, то перед тим, як покинути посаду президента торік, Обрадор запропонував радикальну реформу судової системи. Згодом її реалізувала нова президентка Клавдія Шейнбаум.
Власне, бачення реформи було таким: судову систему, засновану на призначеннях, змінять на таку, в якій виборці обиратимуть своїх суддів. Попри те, що більшість мексиканців погоджується із тим, що їхня система правосуддя не працює так, як мала б, але і ця реформа аж ніяк не є панацеєю.
Її прихильники стверджують, що зміни зроблять систему більш демократичною та допоможуть викорінити давні проблеми в судах, як-от: кумівство і корупцію. Критики ж акцентують увагу на великому ризику, що через вибори керівна партія Morena отримає ще більше влади. Крім цього, так суддями зможуть стати ті, кому бракує досвіду та кваліфікації, або взагалі ставленики картелів. До того ж якщо судді змушені просити підтримки у виборців, чи зможуть вони потім вільно ухвалювати непопулярні рішення? Дуже багато питань. Дипломати та правники попереджають, що судові вибори можуть зіпсувати інвестиційний клімат у Мексиці, адже бізнес тепер не зможе покладатися на суди як на неупереджену інстанцію для захисту своїх прав. Загалом весь цей експеримент є настільки амбітним, суперечливим та заплутаним, що важко передбачити його наслідки. Фактично один день голосування має призвести до наймасштабнішої судової реформи, яку коли-небудь проводила демократична країна.
На відміну від інших мексиканських виборів, коли попередні результати зазвичай відомі в ніч після голосування, у цьому випадку перші підсумки народного волевиявлення оприлюднили за декілька днів опісля. І навіть зараз, поки ми записуємо подкаст, триває підрахунок голосів. Мексика голосувала паперовими бюлетенями, їх рахують вручну. Остаточні результати оголосять лише 15 червня.
Згідно з попередніми результатами, керівна партія Morena, схоже, закріпила міцний контроль над Верховним судом країни. Аналітики застерігіають: це може послабити систему стримувань і противаг, адже ця політична сила вже контролює президентське крісло та більшість у Конгресі. Тепер вона, ймовірно, матиме значно більший вплив і на третю гілку влади — судову. Колишній суддя Верховного суду Дієго Валадес в інтерв’ю заявив: «Це означає кінець незалежності судової влади». Його цитує Washington Post. Президентка Клавдія Шейнбаум, зі свого боку, переконана, що «Мексика — найдемократичніша країна у світі». Про це вона заявила після голосування. Тоді, коли політикиня просувала суперечливу судову реформу, то аргументувала потребу змін тим, що система правосуддя є дуже корумпованою, тому закликала покласти відповідальність за прозорість судів на народ, який мав би обрати найкращих кандидатів на посади. А що ж народ?
Багато мексиканців зізнаються, що вони були дезорієнтовані складним виборчим процесом: їм довелося обирати десятки суддів із кількох бюлетенів, у кожному з яких фігурували сотні імен. У результаті явка склала лише 13%. Більшість із тих, хто прийшов на виборчі дільниці, була мобілізована політичними партіями. Ті роздавали складені списки рекомендованих кандидатів, так звані «шпаргалки», які було дозволено брати із собою у кабінку для голосування. А далі — невеличкий цікавий факт.Усі дев’ятеро кандидатів, які набрали найбільше голосів до Верховного суду, були вказані у «шпаргалці» від Morena. Себто новий склад Верховного суду тепер повністю складатиметься зі ставлеників керівної партії. Серед них — три жінки, які раніше вже працювали у складі найвищого суду країни та зазвичай підтримували рішення експрезидента Лопеса Обрадора, його колишній юридичний радник, а також юристи, які тісно співпрацювали з партією Morena на місцевому рівні.
Суди проти президента США
Знаєш, а без Трампа у цьому контексті неможливо обійтися. Власне, говоритимемо не про Трампа і суди, а саме про Джей Ді Дрона. Треба ж нагадати, що у нас триває Збір №13. Ми допомагаємо Atlas Festival збирати на проєкт фонду «Повернись живим» — «Дронопад». Ціль — 100 тисяч гривень. Донатити можна тут https://next.privat24.ua/send/gz65g. Наприкінці випуску ми ще раз нагадаємо тобі про це і дещо запропонуємо.
То що ми хотіли розповісти про суди та Дрона? Нещодавно віцепрезидент США виступив із критикою Верховного суду та федеральних суддів, звинувативши їх у тому, що ті, мовляв, блокують імміграційну політику адміністрації Трампа та «скасовують волю американського народу». Він у своєму стилі дав голові Верховного суду непрохану пораду. Ні, солодашко, йшлося не про стиль і не про переодягання в костюми, чого цілком можна було б очікувати від американського віцепрезидента. Джей Ді Дрон акцентував на тому, що федеральні судді мають більше поважати президента, а Верховний суд повинен краще контролювати суди нижчих інстанцій.
На The New Yorker вийшла стаття Рут Маркус, яка пише на теми правосуддя близько 40 років. Авторка наголошує, що критика судів з боку Дрона йде всупереч самій суті американської судової системи, яка існує для того, щоб стримувати надмірну владу всіх гілок влади та захищати права громадян. І хоча Джей Ді Дрон має юридичну освіту й чудово розуміє цю систему, він продовжує риторику, що делегітимізує незалежність судів. Додамо до цього ще й те, що адміністрація Трампа просто ігнорує рішення суддів, як це, наприклад, відбувається у випадку з сальвадорцем Абреґо Ґарсією. Його депортували зі США всупереч судовому рішенню та утримують в сальвадорській в’язниці. Адміністрація Сполучених Штатів, незважаючи на постанову Верховного суду, навідріз відмовляється повертати чоловіка.
Попри заяви Джей Ді Дрона, що начебто судді, блокуючи антимігрантські рішення Трампа, йдуть проти волі виборців, які обрали такого президента, опитування свідчать, що більшість американців підтримують суди і вважають, що судді мають право блокувати незаконні рішення до розгляду справи в суді. Також переважна частина респондентів вважає, що адміністрація Трампа уникає виконання судових рішень.
Соціальна реклама
128 окрема гірсько-штурмова бригада шукає радіотелефоніста та хіміка.
До обов’язків радіотелефоніста входять:
- готовність до виконання завдань у бойових умовах;
- розгортання засобів зв’язку, підготовка їх до роботи;
- своєчасне надання розпоряджень, команди, сигналів;
- проведення технічної підтримки для захисту радіозасобів від радіоперешкод;
- діагностика технічного стану і справності засобів зв’язку.
Серед вимог цієї вакансії, зокрема, такі:
- знання радіотелефонії, технічних аспектів роботи з радіозв’язком та спосіб організації військового зв’язку;
- навички виконання спеціальних монтажних і ремонтних робіт;
- уміння правильно використовувати необхідні обладнання, призначені для контролю різних засобів зв’язку.
Щодо позиції хіміка, то тут вимагають:
- стан здоров’я, який дозволяє виконувати завдання в зоні активних бойових дій;
- досконале знання й вміння володіти зброєю та засобами радіаційного, хімічного, біологічного захисту;
- знання тактики та стратегії ведення бойових операцій.
Обов’язки хіміка включають, зокрема, такі:
- спостереження, виявлення та оцінка радіаційної, хімічної, біологічної (РХБ) обстановки;
- ліквідація наслідків РХБ зараження;
- зниження помітності підрозділів і об’єктів за допомогою аерозолів.
Обидві вакансії передбачають мобілізацію до кінця воєнного стану або службу за контрактом. В описі до випуску ми залишаємо лінки, за якими можна знайти повний опис вимог, обов’язків та умов.
Донат за тему наступного випуску
Ми планували ще сьогодні розповісти про нового президента Південної Кореї, але вже не встигнемо, тож чекай його історію у понеділок.
А перед «стіками» поговорімо про наш збір на «Дронопад». У випуску було 6 згадок про Джей Ді Дрона, тож просимо задонатити 6 гривень. Але це ще не все. Оскільки збір здебільшого стоїть, ось що ми пропонуємо. Обирай, яку з тем ми включимо у наступне «Ранкове допіо», та голосуй донатами.
Яка з тем збере більше грошей, про ту ми й говоритимемо в понеділок. Механізм такий: робиш донат і у коментарі до нього зазначаєш цифру, яка відповідає темі, що тобі більше сподобалася. Теми зараз ми озвучимо. Голосування триває до суботи. 7-го червня, о 18:00 дільниця Sebto припинить обробляти Твої голоси, а зранку в неділю запишемо випуск з історією, яка зібрала більше гривень. Звісно, на мексиканські вибори це не тягне, але користі тут буде значно більше. І жодних суперечностей.
У нашому бюлетені сьогодні 2 пункти:
- Чому ми нав’язливо переглядаємо власні Stories в Instagram?
- Чому слабшає чоловіча дружба?
Кидай свої донати сюди https://next.privat24.ua/send/gz65g та вказуй у коментарі до переказу бажану тему. Цифра «1» — про Stories в Instagram; цифра «2» — про чоловічу дружбу.
Результати польських виборів
А тепер нарешті про президентські вибори у Польщі. Ти вже знаєш, що у другому турі переміг консерватор Кароль Навроцький. Він набрав 50,89%, а у Рафала Тшасковського, відповідно, 49,11%.
Таким результатам засмутилися не лише українці, але й оглядачі західноєвропейських медіа. The Guardian звертає увагу на те, наскільки різні візії Польщі пропонували обидва кандидати під час президентської кампанії і передбачає, що наслідки результатів голосування серйозно вплинуть на політичне майбутнє Польщі. Особливо якщо враховувати у цьому контексті право президента накладати вето на урядові законопроєкти.
Французька газета «Le Figaro» пише, що те, що кандидат від ПІС здобув ключі від президентського палацу, становить загрозу для відновлення верховенства права в Польщі. Успіх ПіС викриває слабкість позиції прем’єр-міністра Дональда Туска, а отже, і країни загалом на європейській арені.
BBC ще до оприлюднення офіційних результатів написали, що «перемога Кароля Навроцького практично гарантує, що країна зануриться в серйозну політичну кризу». Ґрунтуючись на оцінках політологів, редакційна колегія оцінює, що результати президентських виборів призведуть до зростання напруженості у відносинах Польщі з ЄС та Україною.
Про це також писала німецька газета Die Zeit, акцентуючи на тому, що у найважливішому питанні польської зовнішньої політики Анджей Дуда та Дональд Туск сходилися: вони обоє підтримують Україну. Навроцький натомість може відійти від лінії Дуди. Видання також припускає, що тепер у Польщі посиляться антинімецькі та антиєвропейські наративи. Як Ти розумієш, у демократичних країнах Європи задоволених перемогою Навроцького бракує.
Gazeta Wyborcza проаналізували дані голосування на парламентських виборах 2023-го року та цьогорічних президентських, щоб зрозуміти, де саме правляча коаліція втратила свою підтримку. Long story short: усюди. Видання порівняло підтримку демократичних партій в муніципалітетах на виборах до Сейму з підтримкою Рафала Тшасковського у другому турі президентських виборів. Тепер політик отримав менше на 1 360 000 голосів, ніж демократичний блок два роки тому. Навроцький навпаки: він набрав на 1 400 000 голосів більше, ніж ПіС та Конфедерація у 2023-му.Узагалі різниця між Навроцьким та Тшасковським склала 369 591 голос. У виборах взяли участь більше 74% виборців, це найвища явка в історії президентських виборів у Польщі.
Послаблення позицій Туска
Після того, як у понеділок оголосили офіційні результати виборів президента Польщі, Дональд Туск увечері заявив, що звернеться до парламенту з проханням провести вотум довіри до його коаліційного уряду. Голосування щодо вотуму довіри відбудеться 11 червня.
Результати голосування серйозно послабили позиції Туска, спровокувавши сумніви: чи зможе його коаліція втриматися до кінця каденції? А вона, нагадаємо, спливає через два роки, у 2027-му. Уже в понеділок політичні опоненти почали закликати Туска до відставки.У партії «Право і справедливість» вважають, що це початок кінця Дональда Туска, повним ходом прописуючи сценарій його «політичного похорону». Водночас у ліберальному таборі, зокрема в Громадянській коаліції, переконані, що зможуть втримати владу ще принаймні два роки, незважаючи на складні умови й не надто прихильного до їхньої політичної сили президента. Хоча дострокових парламентських виборів не очікує жодна зі сторін, у ПіС прогнозують, що коаліційний уряд доживатиме свої останні роки в атмосфері конфліктів, скорочення рівня підтримки й гальмування реформ. Вони розраховують на те, що Навроцький широко використовуватиме своє право вето для блокування ініціатив уряду.
Усередині коаліції вже спостерігається розлад. «Польща 2050» Шимона Головні критикує Туска за його спроби перенести відповідальність за поразку Тшасковського на союзників і називає заплановане голосування за вотум довіри не більше ніж політичним жестом. Представники цієї партії також звинувачують прем’єр-міністра в тому, що його стратегія зводити все до протистояння з Качинським, перестала бути ефективною. Членкині уряду від «Польща 2050» публічно заявили, що обіцяні коаліцією реформи, як-от: закон про державні медіа чи управління держкомпаніями, так і не були реалізовані через опір коаліційних партнерів. За їхніми словами, замість реальної зміни, Польща отримала лише нову версію старої політики.
«Лівиця» стала мішенню критики з боку Польської селянської партії, яка вважає, що президентська кампанія постраждала через акцент на темах абортів, релігії та світоглядних змін. На їхню думку, це відштовхнуло консервативних виборців у селах і малих містах.
Серед громадян також спостерігають невдоволення урядом. За останніми даними соціологічного центру CBOS, кабінет Туска підтримує лише 32% поляків, а понад половина (53%) незадоволені його керівництвом. Як пише Wyborcza, ПіС планує скористатися такими настроями і посилити внутрішню напругу в коаліції.
Попри все, лідери коаліції продовжують демонструвати єдність: Туск оголосив, що 11-го червня уряд поновить свій мандат через вотум довіри, а лідери коаліції домовилися не поспішати й дати собі час на стабілізації ситуації.
Причини поразки демократичних сил
Gazeta Wyborcza звертає увагу на те, що різниця між кандидатами утворилася внаслідок голосування у сільській місцевості. Правило польських виборів: партія, яка перемагає на селі, перемагає в усій країні. І 400 000 голосів, які програв Тшасковський, — це те, що йому реально було отримати від селян, вони самі у цьому зізнаються. Чому ж у мера Варшави та демократичних сил загалом це знову не вийшло?
А про це ми розповімо в розширеній версії випуску, яку можна читати, підписавшись на Patreon, Базу, або у розділі «Спонсорство» на Youtube.
