Випуск №276
Дональд Трамп — 47 президент США
Brat — слово 2024 року згідно з Collins Dictionary. Словник визначає «brat» як «людину з впевненим, незалежним і гедоністичним світоглядом».
226:312. Трамп повертається до Білого дому
Доброго ранку! Знаєш, над чим ми ламали голови у вівторок? Ми все думали: а як нам у п’ятницю розкривати в «Ранковому допіо» тему американських виборів? Починаємо писати ж ми випуск в середу, закінчуємо у четвер. «Це ще ж, мабуть, триватиме невизначеність з результатами у ключових штатах», — думали ми, пам’ятаючи вибори 2020 року. Ну що ж, все виявилося значно швидше і простіше! Ще до обіду середи за київським часом стало зрозуміло, що американський народ знову обрав Дональда Трампа. Увечері Камала Гарріс визнала поразку і зателефонувала привітати опонента з перемогою. А в четвер зранечку разом із інформацією, куди летять «шахеди», ми вже читали про чудову телефонну розмову Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Усе дуже оперативно!
Коли записуємо цей випуск, то ще у 2 штатах не оголосили офіційних результатів. Ідеться про Неваду та Аризону. Попередні підрахунки демонструють, що і там Трамп верховодить. Себто можемо припустити, що остаточний результат буде таким: Гарріс — 226 голосів вибірників, Трамп — 312. Дональд забрав собі всі «хиткі штати» і покращив власний результат 2016 року, коли він отримав 304 голоси вибірників. Короткий факт: тоді згідно з підрахунком голосів у кожному штаті Трамп мав отримати 306 голосів вибірників, а Гілларі Клінтон — 232. Але вони обоє втратили голоси через так званих «недобросовісних вибірників». У 2016 році 10 членів Колегії вибірників проголосували або намагалися проголосувати не за того або не за ту, за кого мали. Через це із загального рахунку Трамп втратив 2 голоси, а Клінтон — 5.
Повертаємося до 2024. Цьогоріч Дональд переміг не лише за голосами вибірників, але й згідно з народним голосуванням. Він обходить Камалу Гарріс більш як на 4,5 мільйони голосів виборців. І тут, чесно кажучи, чуйка нас підвела. Було таке відчуття, що може повторитися сценарій 2016 року, і Трамп візьме ключові «хиткі штати» та всі їхні голоси вибірників, але програє національне голосування. Ми навіть відео зробили про «фіолетовий штат», бо думали, що буде потреба ще раз пояснити, як у США обирають президента. До речі, відео радимо Тобі однаково подивитися, хай навіть здається, що з американськими виборами все зрозуміло. У нас на Youtube з новенького ще є відео про те, як так сталося, що демократів позначають синім кольором, а республіканців — червоним. Запрошуємо переглянути також його.
Постфактум ми розуміємо, що наша оця «чуйка» — це було дещо інше. Це радше було бажання виправдати перемогу Трампа специфікою і дивакуватістю виборчої системи і заперечити реальність. А, здається, реальність така, що якщо перемогу Трампа у 2016 році були спроби протрактувати як щось випадкове, то цьогорічні вибори дають зрозуміти, що ні, це не щось випадкове. Таким є свідомий вибір американців — нарцисичний президент-фашист. Невіглас, як нам здається. Людина поза етикою та мораллю. Якщо почитаєш привітання з перемогою від іноземних лідерів, то не дивуйся кількості патосу, похвали та підлабузництва. Якщо від Трампа щось потрібно, то з ним можна комунікувати лише так. А від Трампа вже скоро значною мірою залежатиме ні багато ні мало, а ціла європейська безпека.
47-й президент США
47-й президент США — це 34 обвинувачення в кримінальних злочинах, 1 судимість, 6 банкрутств, 2 імпічменти. І все це немає значення. Ба більше, є дещо гірше. Він обрав собі Джей Ді Венса віцепрезидентом. До речі, Венс стане першим за майже 100 років віцепрезидентом з бородою і першим міленіалом на цій посаді. Звісно, це ще не найгірше про нього. Більше якось іншим разом.
Axios пише, що Трамп є першим засудженим злочинцем, який став президентом. Імовірність того, що він тепер хоча б якимось робом зіштовхнеться з правовими наслідками за своїми кримінальними обвинуваченнями, — низька. Новообраний президент формуватиме новий склад міністерства юстиції та призначить нового генерального прокурора. Нагадаємо, що у Верховному суді США вже представлена консервативна більшість, а трьох із 9 суддів призначив саме Трамп за свого попереднього президентства.
У вівторок американці також обирали членів двох палат Конгресу — Сенату і Палати представників. Без їхньої підтримки здатність президента впроваджувати ключову політику була би суттєво обмежена. Але найбільш імовірно не буде, оскільки республіканці повернули контроль над Сенатом, а щодо Палати представників, то тут ще триває підрахунок голосів. Республіканська партія наразі вже має 201 одне місце. Для більшості потрібно 218 мандатів.
Ще трішки процитуємо видання Axios: «Дональд Трамп переміг Бушів, Клінтонів, Байденів, Обам і весь істеблішмент обох партій. Трамп зараз сильніший, ніж будь-коли. Його підтримує партія, що повністю перекроєна під образ Трампа. Демократи — деморалізовані і розгромлені. Трамп зараз прийде до влади краще організованим, краще укомплектованим і з набагато кращими позиціями для домінування над партією і нацією, ніж це було минулого разу. Він має величезну свободу дій, яку йому забезпечує консервативний Верховний суд, і обіцяє розширити повноваження президента. Нова консервативна медіа-екосистема разом з Ілоном Маском, посилить владу Трампа і перекроїть інформаційні війни в США.
А спроби переслідувати політика, найбільш ймовірно, припиняться». Кінець апокаліптичної цитати.
Гірка криниця з самого ранку, звісно. Що сюди можна додати…
Історичні «вперше»
Повернімося на трішки ще до виборів до Конгресу. Досі залишається незрозумілим, хто очолить новий республіканський Сенат, оскільки давній лідер партії, 82-річний Мітч Макконнелл, готується піти з посади.
Результати виборів до Конгресу позначилися декількома історичними «вперше»:
- до Сенату вперше обрали двох темношкірих жінок — демократок Лізу Блант Рочестер із Делаверу та Анджелу Алсбрукс із Мериленду. Раніше лише 3 темношкірі жінки ставали сенаторками, і ще ніколи такого не було, щоб дві з них служили одночасно;
- а в Нью-Джерсі демократ Енді Кім став першим американцем корейського походження, якого обрали до Сенату. Він переміг бізнесмена-республіканця Кертіса Бешова;
- демократка Сара Макбрайд стала першою відкритою трансґендерною людиною, яку обрали до Палати представників. Вона перемогла на виборах за місце від штату Делавер, набравши 57% голосів.
Страшні гроші
Цьогорічна президентська кампанія у США стала найдорожчою в історії країни. Камала Гарріс і Дональд Трамп сукупно витратили 3,5 мільярди доларів. Демократка нафандрейзила більше ніж 2,3 мільярда і витратила 1,9 мільярда. Трамп зібрав 1,8 мільярда і витратив з них на кампанію 1,6 мільярда.
Згідно з аналізом Financial Times, приблизно половина всіх витрат під час президентських перегонів пішла на рекламу та медіа. Більша частина цих коштів була витрачена на сім «хитких» штатів. Кампанія Гарріс витратила там понад 1 мільярд доларів на рекламу в традиційних медіа і соціальних мережах. Загалом на рекламу Гарріс і Трампа у цих семи штатах витратили майже 1,5 мільярда. На саму лише Пенсильванію пішло більше 400 мільйонів. На рекламу у всіх інших, 43 трьох нехитких штатах разом узятих, було витрачено менше — лише 358 мільйонів доларів.
Як Ти розумієш, кампанія Камали більше вкладалася в рекламу, ніж Дональда. Але у нього була особлива стаття витрат — суди. Більше 100 мільйонів доларів, 14% усіх витрат, пішли саме на суди.
Насправді про фінансування президентських кампаній можна зробити якийсь окремий експлейнер. Там теж специфічна система, різні типи організацій, через які відбувається фінансування. Сьогодні заглиблюватися у ці мудрування не будемо, бо крім виборів у США, є ще інші важливі новини, але й не можемо оминути Ілона Маска. Він вніс 118 мільйонів доларів у America Pac, організацію, яку він заснував влітку, коли публічно підтримав Дональда.
Ця організація наймала агітаторів, які за гроші оббивали пороги виборців з метою закликів проголосувати за Трампа. Зазвичай цю роботу на виборах виконують волонтери кандидатів, тож підхід організації Маска привернув увагу. Financial Times пише, що у процесах панували дисфункція та хаос. Були агітатори, які підробляли дані про виконані завдання. Були й ті, що скаржилися на погані умови праці або ж на плутанину, деколи вони самі не розуміли, від імені кого здійснюють агітацію. Деякі представники Республіканської партії вважають підхід Маска недоречним, адже такий агітдесант ніяк не допоможе налагодити тривалі взаємини з виборцями.
А чому в неї є карта, а в нього нема?
Продовжимо про Маска. Він та подібні до нього публічні діячі звинуватили Google у втручанні у вибори. Вони стверджують, що пошукова система видала різні результати за запитами «Де я можу проголосувати за Трампа» і «Де я можу проголосувати за Гарріс».
Для Камали пошуковик видав у верхній частині результатів мапу, на якій можна знайти виборчі дільниці поблизу певної адреси. Пошукові запити для Дональда показували лише результати новин, без карти.
У Google таку різницю пояснили тим, що Гарріс — це також назва округу в Техасі, тому система орієнтувалася на пошук за локацією і видала карту. Оскільки Венс — це ще й округ у Північній Кароліні, то для Джей Ді Венса пошуковик також відразу підтягував карту. Хоча у цьому випадку, звісно, більше би пасувало зробити добірку диванів.
Після звинувачень Маска Google не лише дав роз’яснення, але й оновив свій пошуковик, тож результати для Гарріс і Трампа стали однаковими.
Вмикай новий подкаст!
Не знаємо, чи Ти знаєш, але Sebto media, окрім того, що має свою лінійку подкастів, яку планує розширювати вже скоро, допомагає з цим й іншим. Вчора відбулася прем’єра подкасту «Матері-засновниці», який ми спродюсували та виготовили на замовлення Громадського альянсу «Політична дія жінок». Ми дуже задоволені результатом, самі із задоволенням слухали цей новий подкаст, поки працювали над ним, і хочемо запропонувати послухати його й Тобі.
«Матері-засновниці» — це 9 епізодів про жінок, які визначили традицію українського фемінізму, боролися за українську незалежність і цінності свободи й демократії у найтемніші часи. 9 героїнь цього подкасту — це ті, хто, зокрема, формували нашу українську ідентичність. Кожен випуск — це розмова десь на 1,5 години. Себто чудово підійде для тривалих прогулянок. Перший епізод присвячений Наталії Кобринській, яку називали духовною матір’ю українського фемінізму. Ти не уявляєш, скільки там цікавого, про що хочеться говорити й говорити.
Наприклад, чоловік феміністки, Теофіль Кобринський, як і її батько, був греко-католицьким священником, мав окрему парафію. Подружжя Кобринських мало зовсім не такі стосунки, яких можна очікувати від сім’ї священника у 19 столітті на Галичині. Теофіль говорив Наталії: «Знаєш, добрих ґаздинь в Галичині багато, труджениць духа мало», всіляко підтримуючи емансипацію дружини. Подружжя також свідомо відмовилося від батьківства на користь громадської активності.
Можливо, Тобі вже доводилося чути про «Жіночий альманах “Перший вінок”». Цьогоріч його вперше перевидають. У першому випуску «Матерів-засновниць» багато мовиться про цей альманах. Чому там не було Ольги Кобилянської? Як до цього причетний Іван Франко? Хто затримував видання альманаху на пів року? І те, що особливо нам сподобалося, — це історія про те, що аби видати «Перший вінок» проводили, як би ми сьогодні назвали, фандрейзингові події. Ці збори були доволі успішними. Але на обрії з’явився молодий єпископ з Відня, якому жінки захотіли зробити подарунок. Що саме дарували священнику і за які гроші пізніше видавали альманах, ми Тобі не розповімо. Слухай про ці феміністичні перипетії у подкасті «Матері-засновниці» тут: https://linktr.ee/uafoundingmothers.
