Випуск №163
Вибори в Іспанії, лідер президентських перегонів у Тайвані, Оппенгеймер та індуїсти
Bed rotting (буквально — загнивання у ліжку) — звичка проводити багато часу в ліжку для відпочинку.
То хто переміг?
Доброго ранку! Минулого тижня у випуску з оглядом прогнозу погоди у різних країнах світу ми згадували, що в Іспанії мають відбутися парламентські вибори. У неділю народ Іспанії проголосував, результати вже відомі, от тільки досі невідомо, хто переміг , а можливо, переможця взагалі не буде, а будуть ще одні вибори цьогоріч. Зараз пояснимо, але спершу про те, як відбувалося голосування.
Ти можеш пам’ятати, що в Іспанії минулого тижня вирувала спека (зрештою, як і цього тижня), політичні партії навіть адаптовували свої кампанії, щоб уникнути пекельних температур. Чи завадила погода виборцям? Явка перевищила 70%. 2,5 мільйонів громадян та громадянок проголосували поштою, але і на дільницях вранці можна було побачити чималі черги: люди здебільшого йшли голосувати до настання спеки.
У неділю зафіксували також дуже цікаві рекорди. На дільниці у селі Вільяроя всі виборці проголосували за 26 секунд. Як таке можливо? Там зареєстровано лише 7 виборців. Кажуть, процес голосування міг би ще швидше завершитися, але один з виборців впустив бюлетень на стіл, що згаяло кілька секунд. Здається, у селі Вільяроя вже традиція — встановлювати рекорди швидкості голосування. Попередній зафіксували на муніципальних виборах у травні — трохи менше 30 секунд. Ще раніше був випадок, коли дільницю закривали через 32 секунди після відкриття. Схоже, тепер голосування на рекорд — це вже організований процес. У неділю після закриття дільниці люди пішли святкувати виконання свого громадянського обов’язку — пити кавусю, їсти запашну випічку, насолоджуватися місцевими стравами та жити життя.
Тепер розберімося, що ж там з переможцями. Вони наче і є, але ніби й нема. Передвиборчі заміри рейтингів передбачали, що опозиційна консервативна Народна партія впевнено переможе Іспанську соціалістичну робітничу партію і разом з ультраправою партією Vox формуватиме коаліцію та уряд. Життя, як це часто буває, розігрує все веселіше, ніж передбачають наші очікування. Після 100% підрахунку голосів Народна партія дійсно отримала найбільше місць: 136 проти 122 у соціалістів. Але це не так вже й багато, як передбачали передвиборчі опитування, немає разючої різниці. І це ще не все. Vox, потенційні партнери Народної партії, отримали 33 місця, і це значно менше, ніж за результатами попередніх виборів. Тоді Vox мали 52 мандати. На четвертому місці за результатами голосування — ймовірні партнери Соціалістичної робітничої партії ліва політична сила Sumar, яка проводить до парламенту 31 депутата та депутатку.
Підрахунок показав, що лівий та правий блоки дихають одне одному в потилицю, і боротьба за формування уряду триватиме. Так, Народна партія та Vox попереду, у них на двох 169 місць. Соціалісти та Sumar мають 153 місця. Але є один нюанс. Хоч правий блок начебто перемагає, але він не має парламентської більшості, необхідної для того, щоб формувати уряд. Що ж це означає? Тепер на Іспанію чекають тижні переговорів та торгів. Партії будуть намагатися утворити коаліцію. Парламентська більшість — це 176 місць, себто правому блоку потрібно ще десь взяти 7 депутатів та депутаток, а лівому блоку — 13.
17 серпня збереться новий парламент, після цього Король Іспанії Феліпе VI запросить Альберто Нуньєса Фейхоо, лідера Народної партії, що здобула найбільше голосів виборців, щоб номінувати його на посаду прем’єр-міністра та доручити формувати уряд. Може так статися, що Народна партія не дійде згоди щодо створення коаліції та не матиме достатньої підтримки серед парламентарів та парламентарок. У такому разі пан Нуньєс Фейхоо може відмовитися від королівського запрошення, як це робив попередній лідер Народної партії у 2015 році. Тоді король звернеться до Педро Санчеса, лідера Соціалістичною робітничої партії та чинного прем’єр-міністра, щоб той формував уряд. Якщо Санчес прийме запрошення, то матиме 2 місяці, щоб отримати парламентську більшість. Якщо йому не вдасться цього зробити, то ймовірно ще до кінця цього року іспанці та іспанки знову підуть на виборчі дільниці.
Представник Народної партії Борха Семпер сказав, що їхній лідер насамперед говоритиме саме з паном Санчесом щодо підтримки Народної партії в утворенні уряду. Щоправда, на це прохання чинний прем’єр-міністр навряд чи погодиться.
Щодо самого Педро Санчеса, то він зберігає шанси на те, щоби самостійно формувати уряд та залишитися ним головувати, але для цього швидше за все йому доведеться піти на ще більше зближення з партією «Разом за Каталонію», яка виступає за незалежність цього регіону. Раніше політик помилував ув’язнених лідерів сепаратистського руху, але неодноразово твердо заявляв, що не дозволить Каталонії провести референдум про самовизначення. Тож такий союз виглядає ризиковим і проблемним. Лідер каталонської партії, який з 2017 року перебуває у вигнанні в Бельгії, повідомив, що не буде підтримувати ні соціалістів, ні Народну партію, але один з його колег на початку тижня заявив, що партія може скористатися ситуацією, щоб просувати питання незалежності Каталонії. Як все складеться в Іспанії, побачимо, а наразі виборчу тему продовжмо Тайванем. Там у січні обиратимуть главу держави, і щодо потенційного переможця є бентеги як у Китаю, так і у США. Про все розповімо, але спершу — історія для спільноти Sebto. Розповімо про ще один регіон, який знищує росія. Читай Ранкове допіо повністю на Patreon чи Buy me a coffee.
Як він ходитиме канатом?
Повертаємося у вуха до всіх, щоб розповісти, як і обіцяли, про вибори президента у Тайвані, які відбудуться у січні. Зараз головним претендентом на цю посаду вважають віцепрезидента Лая Чінде. Він також відомий як Вільям Лай. Йому 63 роки. Раніше політик працював у сфері медицини. Закінчив один із тайванських університетів за спеціальністю “реабілітація”. Згодом навчався у Гарвардській школі охорони здоров’я, де отримав ступінь магістра в галузі громадського здоров’я. Став експертом з ушкоджень спинного мозку і працював національним консультантом з такого типу травм. Перший самостійний похід Лая у політику відбувся у 1996 році. У 2010 він став мером міста Тайнянь. Його переобрали у 2014з рекордними майже 73% голосів. У 2017 році Лай став прем’єр-міністром, а у 2020 — віцепрезидентом. Про своє кандидатування в президенти політик оголосив у квітні цього року.
RFA пишуть, що Вашингтон і Пекін вважають Лая більш непередбачуваним, ніж чинну президентку Цай Інвень. Зважаючи на складну геополітичну ситуацію, зрозуміло, що до виборів у Тайвані буде посилена увага. Якщо Китай прямо висловлює свою позицію щодо Лая, то Сполучені Штати публічно не коментують цього, оскільки вибори все ж справа внутрішня, але уважно спостерігають і вочевидь мають свою думку.
Лай назвав себе «прагматичним борцем за незалежність Тайваню», хоч публічно дотримується формулювання чинної президентки, що Тайвань уже є суверенною державою, якій не потрібно оголошувати незалежність. Пані президентка якось приватно описала свою роль у налагодженні відносин з Пекіном як «ходьбу по канату», і дехто побоюється, що Лай у разі перемоги буде менш спритним, ніж Цай.
Нещодавно під час одного з передвиборчих заходів Лай сказав, що «коли президент Тайваню зможе увійти в Білий дім, політична мета, яку ми переслідуємо, буде досягнута». Наразі у Вашингтоні не можуть приймати представників Тайваню, оскільки США дотримуються політики одного Китаю, про яку ми вже сотні разів тобі розповідали. Але зробимо це ще раз. Політика одного Китаю полягає в офіційному визнанні тільки однієї китайської держави, незважаючи на існування двох країн, які проголосили себе Китаєм. Це означає, що для встановлення дипломатичних відносин з Китайською Народною Республікою треба розірвати офіційні відносини з Республікою Китай, тобто Тайванем, і навпаки. Себто візит тайванської делегації до Вашингтона, а тим паче до Білого дому, може бути потрактований як офіційне визнання Тайваню незалежною державою, що може мати серйозні наслідки, напруженості та проблеми.
Через висловлювання Лая про Білий дім китайська пропаганда дуже накрутилася і почала активно обурюватися. “Сепаратист!”, – кричать вони і малюють з політика втілення сатани.
Якщо Лай є доволі однозначним у тому, який геополітичний напрямок обирає для Тайваню, з ким збирається партнеритися та, як видається, не сильно буде тремтіти перед Китаєм, то його суперники розігрують іншу карту. Вони працюють з риторикою “нам потрібен мир, нам не потрібна війна, обрання Лая стане червоною лінією для Пекіна”. Ну, буде безумовно не нудно, хоча вже би і понудьгувати хотілося. Невдовзі Лай відправиться до США, але в жодному разі не до Вашингтона. Тому давай готуватися до чергових новин про чергові військові навчання Китаю, як це було під час візиту Ненсі Пелосі на Тайвань минулого року та цього квітня, коли президентка Цай Інвень зустрічалася зі спікером Палати представників Кевіном Маккарті у Лос-Анджелесі.
Їсти і слухати
У суботу вийшов фінальний епізод першого сезону подкасту “Голодним не слухати”. Якщо якось так вийшло, за неймовірним збігом обставин, що Ти ще не слухав або не слухала цього подкасту, то Ти багато втрачаєш. У кожному епізоді авторка Настя Іванцова, яка є фактчекеркою та гастроблогеркою, розповідає про певний продукт, який точно буває у Твоїх холодильнику чи кухонній шафі. Кава, гриби, молочка, риба, гречка, алкоголь, спеції, помідори, пшениця, картопля. Багато цікавих фактів та історій з життя, кулінарні поради, рецепти, коментарі науковців, приємна музика на фоні та звуки кухні. Кожен з епізодів триває близько 15 хвилин. Тож Ти можеш послухати якийсь з них, коли йдеш з обіду в офіс, а можеш відразу весь сезон увімкнути під повільне прибирання. Головне перед тим не забудь поїсти. Смачного Тобі у будь-якому разі!
