Випуск №255
Mpox, прем’єр-міністерка Таїланду, культ голоду в Кенії
Flextirement (гнучкий вихід на пенсію) — домовленість, за якою працівник поступово скорочує свій робочий час до повного виходу на пенсію.
Mpox та його небезпека
Доброго ранку! Сьогодні ми продовжимо тему mpox, якою завершували понеділковий випуск. Власне, про цю вірусну інфекцію ми вже розповідали 2 роки тому. У травні 2022 якраз підтвердили понад 100 випадків захворювання у 12 країнах світу. Переважно у Європі. Вірус тоді особливо вразив спільноти чоловіків, які займаються сексом з чоловіками. У липні того ж року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила надзвичайний стан, розгорнула програми відстеження контактів інфікованих і розпочала масову вакцинацію. Надзвичайний стан скасували в травні 2023 року після близько 90 000 заражень.
Коли ми вперше розповідали про mpox, болячку ще називали мавпячою віспою. Всесвітня організація охорони здоров’я у листопаді 2022 випустила заяву, що відтепер використовує назву mpox і закликає інших до цього. Причина: побоювання, що оригінальна назва може бути витлумачена як дискримінаційна та расистська і додатково стигматизуватиме африканські країни як джерело захворювання. Зрештою мавпи не є основними носіями або резервуарами вірусу.
Трішки про mpox. Загалом хвороба не смертельна, але неприємна.
BBC та France 24 повідомляють, що все починається із симптомів, які дуже схожі на грип — лихоманка, головний біль, біль у м’язах, озноб і біль у спині. Також можуть бути набряки, особливо лімфатичних вузлів. А потім, як тільки спадає лихоманка, на тілі з’являється характерне висипання. І починається воно з обличчя, а далі поширюється на інші частини тіла — руки, ноги, долоні та ступні. Висипання проходить різні стадії: спершу підпухлі плями, потім — наповнені рідиною пухирі і, нарешті — струпи, які з часом відпадають. Увесь процес хвороби може тривати від 14 до 21 дня. Висипка може бути надзвичайно сверблячою або навіть болючою, а також може залишати після себе шрами.
Варто пам’ятати, що, як завжди, перебіг вірусу залежить від стану організму, умов життя та ефективності медичної допомоги. Пишуть, що інфекція може навіть пройти сама по собі. Але в деяких випадках mpox може призвести до летальних наслідків, особливо якщо шириться серед вразливих груп.
Два роки тому спалах mpox був спричинений здебільшого штамом Clade 2B. Це менш заразний варіант, який поширювався здебільшого через тісні контакти. Рівень смертності був надзвичайно низьким — близько 0,1%. Зараз йдеться про більш небезпечний штам Clade 1B. Він є більш заразним і має вищий рівень смертності (приблизно 1%). Clade 1B спершу виявили у Демократичній Республіці Конго. Там лише цього року зареєструвалибільше 15 000 підозр на mpox і понад 500 смертей від цього захворювання. З ДРК вірус швидко поширювався в Африці, а тепер перекочував на інші континенти. У минулому випуску ми згадували про Швецію та Пакистан. Тепер до них доєдналися Філіппіни та Таїланд. В Аргентині вантажне судно відправили на карантин через підозру на mpox в одного з членів екіпажу.
Невеличкий історичний відступ. За даними Центру з контролю та профілактики захворювань, хворобу вперше спостерігали у 1958 році серед мавп, яких утримували для дослідження у данському Копенгагені. Перший випадок захворювання серед людей зафіксували більш ніж через десять років потому у Демократичній Республіці Конго.
Хвороба може передаватися при контакті з тваринами, інфікованими людьми та матеріалами, якими користуються інфіковані люди. Серед прикладів поширення: контакт з рідинами організму, контакт із виразками та інфікування через «дихальні краплі» в «тісній обстановці», наприклад, у спільній родині. Mpox — хитра віспа. Вона може поширюватися ще до появи висипу. Себто інфікована людина не одразу вкривається виразками, а лише з часом, тож вона може не підозрювати про mpox у своєму організмі і без жодного злого умислу контактувати з іншими людьми, таким способом поширюючи на них інфекцію.
Clade 1B протікає важче, зокрема, висип може поширитися по всьому тілу, включно з чутливими ділянками, такими як-от: рот, очі та геніталії. Це створює особливу небезпеку для вразливих груп населення — дітей, вагітних жінок та людей з ослабленою імунною системою. Цей штам особливо сильно вражає дітей. У Демократичній Республіці Конго понад 70% випадків захворювання припадає на дітей віком до 15 років. На цю ж категорію припадає 85% смертей.
Агентство охорони здоров’я ООН рекомендує кілька вакцин проти mpox. Однак наразі не йдеться про масову вакцинацію, як під час глобальної пандемії COVID-19. Зараз ВООЗ заявляє, що лише люди з групи ризику інфікування мають вакцинуватися. Мандрівники також можуть розглянути таку можливість. Очищення і дезінфекція предметів побуту та миття рук допоможуть запобігти вірусу.
У Демократичній Республіці Конго, де почався спалах, з вакцинами досі проблеми. Частково через те, що країна запізнилася з офіційним запитом на вакцини як благодійну допомогу, і намагається її отримати тепер, коли спалах погіршується. ВООЗ включила дві вакцини проти віспи до переліку препаратів для екстреного використання. Це дозволяє таким організаціям, як Gavi та ЮНІСЕФ, закуповувати та розповсюджувати їх, але тим не менш на всьому африканському континенті існує гостра нестача вакцин, засобів лікування та діагностичних наборів.
Bloomberg пише, що глобальна реакція на mpox була повільною та недостатньо одностайною. Видання також цитує декількох експертів та експерток, які попереджають, що без швидких і скоординованих дій цей спалах може легко вийти з-під контролю не лише в Африці, але й у всьому світі.
США і Японія вже активізуються і пропонують африканським країнам вакцини як допомогу, а данська фармацевтична компанія «Bavarian Nordic», яка виробляє одну з вакцин проти віспи, готова нарощувати виробництво. The Guardian зазначає, що для того, аби доставити допомогу туди, де вона найбільш необхідна, потрібен час. Усе впирається у логістику. А час, на жаль, грає не на боці протидії вірусам.
Ми дуже сподіваємося, що mpox до України не дійде. У будь-якому разі слідкуємо за новинами і, якщо що, дотримуємося рекомендацій МОЗ, уникаємо паніки, не змітаємо з полиць гречку, туалетний папір і антисептики.
Виклики для нової прем‘єр-міністерки Таїланду
У понеділок ми також обіцяли розповісти про нову прем’єр-міністерку Таїланду. Але спершу маємо знову пригадати один зі старих випусків «Ранкового допіо» — 144. У травні минулого року у Таїланді відбулися вибори, і медіа писали про те, що їхній результат — це політичний землетрус. Протягом останніх років вибори у цій південноазійській країні були протиборством між військовими та політичною династією Таксина Чинавата, яку представляє партія Pheu Thai. Таксин Чинават, запам’ятай це ім’я, ми до нього ще повернемося.
Минулого року на виборах перемогла прогресивна партія «Рух вперед». Її лідер — Піта Лімджароенрат. Йому тоді було 42, і виглядав він серіальним персонажем. Виглядає так політик і досі, наче телезірка, з тією різницею, що зараз став хіба на рік старшим. Але це не так вже й важливо. Важливо те, що фактично жодного прогнозованого політичного землетрусу так і не сталося. «Руху вперед» не дали сформувати уряд, а нещодавно Конституційний суд взагалі розпустив цю партію, тож вона переродилася у нову політичну силу — «Народну партію». Її лідер — 37-річний Наттафонг Руенгпанявут. Він теж схожий на актора з величезною фан-базою.
Коли спроби «Руху вперед» сформувати уряд були остаточно заблоковані Сенатом, верхньою палатою парламенту, це право передали Pheu Thai. Цій партії також було нелегко. Зрештою минулого серпня Сеттху Тхавісина призначали прем’єр-міністром. Раніше він був виконавчим директором одного з найбільших забудовників Таїланду. Не минуло й року з його призначення, як Конституційний суд усунув Тхавісина з посади. Суд постановив, що політик порушив стандарти етики, призначивши до свого кабінету Пічіта Чуенбана, засудженого за спробу хабарництва.
Після рішення суду Тхавісину потрібна була заміна. Парламент проголосував за Петонгтарн Чинават. З минулого випуску Ти можеш пам’ятати, що вона наймолодша глава уряду в історії Таїланду, і що призначення політикині є доволі суперечливим. Пам’ятаєш, ми раніше просили Тебе запам’ятати ім’я Таксин Чинават? Новопризначена прем’єр-міністерка — це не людина з вулиці, а його донька. І, як пише Washington Post, молодість політикині різко контрастує з її глибокими зв’язками з могутньою політичною династією Чинават.
Жінка прийшла в політику лише у 2021 році, коли приєдналася до партії Pheu Thai, засновником якої є її батько. Спочатку вона виконувала роль радниці без жодного особливого інтересу до політичної кар’єри. Однак, коли наприкінці 2022 року в Таїланді розпочався виборчий сезон, Петонгтарн стала ключовою кандидаткою від Pheu Thai.
Прихід політикині до влади тісно переплітається зі спадщиною її родини. Таксин Чинават був прем’єр-міністром Таїланду з 2001 до 2006 року, коли його скинули в результаті військового перевороту. Її тітка, Їнглак Чинават, була першою жінкою на посаді прем’єр-міністерки Таїланду з 2011 до 2014 року, перш ніж її теж усунули з посади в результаті перевороту. Незважаючи на ці «скидання» і те, що Таксин Чинават взагалі був вимушений поїхати з країни, вплив цієї сім’ї зберігається роками, а їхня популістська політика продовжує резонувати з багатьма тайськими виборцями.
BBC пише, що така впливовість династії Чинават — це палиця з двома кінцями. Незалежно від того, що робитиме Петонгтарн, багато хто буде вважати, що вона діє під впливом свого батька. Таксин Чинават залишається дуже суперечливою фігурою в тайській політиці. Він повернувся додому із заслання лише минулого року. Це стало можливим, оскільки вдалося досягти делікатної угоди з консервативними силами країни, зокрема військовими та роялістськими фракціями, які довгий час виступали проти політика. Присутність Таксина у Таїланді вже накладає великий відбиток на кар’єру його доньки. Сюжет, гідний серіалу на Нетфліксі: крім сімейної саги, політикиня має ще давати раду проблемам країни.
Вона успадкувала слабку економіку з багатьма довгостроковими структурними проблемами, яким, імовірно, не зарадять традиційні популістські заходи її сім’ї. Під час своєї передвиборчої кампанії Петонгтарн обіцяла розширити доступ до медичної допомоги, знизити плату за проїзд у громадському транспорті та подвоїти денну мінімальну заробітну плату. Чи вдасться їй це?
Pheu Thai тепер не має парламентської більшості. Політикині доведеться мати справу зі складною динамікою коаліційного уряду, до якого входять, наприклад, колишні опоненти династії Чинават. А ще ж не забувай про «Народну партію», яка раніше була «Рухом вперед»! Думаєш, ці хлопці і дівчата так просто віддадуть те, що вони перемогли на виборах, а їм не дали формувати уряд, а потім ще й заборонили?
Суд над пастором Маккензі
У Кенії зараз розгортається резонансний судовий процес проти євангельського пастора Пола Нтенге Маккензі — лідера Міжнародних служінь Доброї Новини.
***
Ми мусимо попередити, що у цій історії будуть теми жорстокого поводження з дітьми, голоду та екстремальних психологічних маніпуляцій. Це може засмутити або викликати тривогу, тому, будь ласка, зваж на це.
***
Пастора та 93 його союзників звинувачують у ненавмисному вбивстві: він наказував своїм послідовникам відмовляти собі і своїм дітям в їжі і воді. Це призвело до сотень смертей. Із квітня минулого року влада Кенії ексгумувала 429 тіл з неглибоких могил у лісі Шакахола. Там члени культу жили в ізоляції і слідували апокаліптичному вченню Маккензі. Багато з жертв були дітьми, яких морили голодом або вбивали іншими способами, вірячи, що це шлях до спасіння.
Пастор Маккензі та його союзники не визнали себе винними, але доказів проти них більш ніж достатньо. Прокурори викликали 90 свідків, зокрема неповнолітніх, які пережили жахливі випробування. Їхні свідчення містять важливу інформацію про те, як Маккензі маніпулював своїми послідовниками, закликаючи їх уникати освіти, сучасної медицини і навіть знищувати особисті документи у межах підготовки до кінця світу.
Судовий процес проти пастора — це вирішальний момент для тих, хто вижив, і для сімей загиблих, адже вони мають можливість розповісти свої історії. Так, наприклад, із кабінки для захисту свідків 9-річна дівчинка розказувала, як батьки били її, вбирали її у так званий «одяг смерті», відмовляли у їжі та воді впродовж восьми днів. На її очах померли двоє її молодших братів і сестер.
Справа Маккензі викликала чимало дискусій та хвилювань у правозахисному середовищі. Дехто стверджує, що тривала затримка з початком судового процесу може завадити постраждалим пригадати і точно розповісти про травматичні події. Ще й тактика захисту полягає у тому, щоб ставити надійність свідків під сумнів. Є також правозахисники, які вважають, що дехто з обвинувачених також є постраждалими, тож не повинні перебувати на лаві підсудних, а натомість мають отримати психологічну допомогу.
Цей судовий процес — не лише пошук справедливості для жертв та потерпілих, це також аналіз помилок кенійської влади. Зокрема поліцію критикують за бездіяльність. Правоохоронні органи отримували численні повідомлення від місцевої громади, яка мала підозри щодо діяльності культу в лісі Шакахола, але нічого не зробила. Навіть коли раніше Маккензі арештовували за звинуваченням у радикалізації, то справу не довели до кінця. Це дозволило пастору продовжувати свою небезпечну діяльність. Сім’ї жертв також розчаровані повільними темпами розслідування і затримкою з проведенням ДНК-тестів.
