Випуск №227
Річниця Чорнобильської трагедії, зростання впливу Китаю, протести на Канарах
Геортоло́гія — наука, що вивчає види свят як складову частину світової загальнокультурної спадщини.
Доброго ранку! Сьогодні 38 річниця з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Розпочати цей випуск ми хочемо з таких слів: «… ми намагаємося з війни, чуми, радіації і голоду створити щось прекрасне». Це цитата з книги Олени Паренюк та Катерини Шаванової «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі». Так авторки описують роботу спільноти, що займається радіаційною наукою в Україні. Здається, те ж саме можна сказати про українське суспільство загалом.
Сьогодні хочемо порекомендувати Тобі прочитати цю книгу від видавництва «Віхола». Вона у доступній формі подає основи радіаційної науки, розповідає про те, що відбувалося на Чорнобильській АЕС до повномасштабного вторгнення та про її існування під російською окупацією, а також про окупацію Запорізької АЕС. Авторки пояснюють, чому Україна та Японія обрали різні стратегії поводження з територіями, що були уражені внаслідок радіаційних катастроф. Не оминули вони й тактичну ядерну зброю.
В іншій книзі, «Кухонний фронт», одна з героїнь дає пораду іншій: треба навчити малого сина розрізняти, коли летить своя, британська, авіація, а коли ворожа, себто нацистська, щоб він не мав панічних атак при кожному звуці літака. При цьому вона каже фразу: «Його потрібно озброїти знаннями». Чимось ця фраза чіпляє. До речі, це вже художня література, роман, написаний Дженніфер Раян.
У російському полоні вже більше двох років перебувають 103 нацгвардійці, які захищали Чорнобильську АЕС. Ми чекаємо на їхнє повернення додому. Як і на повернення усіх наших, які в полоні. Сьогодні від команди Sebto ми також хочемо звернутися до сімей військовополонених і сказати, що ми вас бачимо і чуємо. Ми не можемо знати, що ви проживаєте, і шкодуємо, що не можемо ніяк заради вашому болю, але ми пам’ятаємо про всіх, кого ще не обміняли, і ми не відвертаємо очей від родин, які чекають на своїх рідних. Новини про обміни — це найкращі новини. Хочемо, аби їх було більше.
Вибори
Мексика. Там у червні мають відбутися місцеві та загальні вибори, на яких обиратимуть президента та новий склад Генерального конгресу Мексиканських сполучених штатів — 500 членів Палати депутатів та 128 членів Сенату Республіки. 70 000 кандидатів та кандидаток балотуються сумарно на обох типах виборів. Зараз саме розпал передвиборчої кампанії, і вона відбувається під знаком зростання політичного насилля.
Минулого тижня понад 270 політиків попросили захисту від уряду. За даними Mexico News Daily, щонайменше 15 кандидатів, які беруть участь у загальних виборах, вбили. Зафіксовано, що 28 людей зазнали нападів. І це лише частина з великої кількості атак.
Скидається на те, що політичне насилля у Мексиці — це не новинка цього виборчого сезону. Незалежні аналітичні центри повідомляють про понад 800 нападів на політиків та політикинь за останні 5 років. Це корелює із загальним рівнем насильства та вбивств у Мексиці за президентства Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, який сьогодні є главою держави, та його попередника Енріке Пенья Ньєто. El Economista повідомляє, що кількість політичних вбивств зараз утричі більша, ніж у середині 2000-х.
Перед виборами кожен напад на кандидата чи кандидатку, за словами директора мексиканського аналітичного центру безпеки виборів, знижує явку виборців на 1,3%. Національний виборчий інститут випустив універсальний протокол безпеки, намагаючись захистити кандидатів та кандидаток, от тільки він ніяк не враховує контекст місцевих виборів. За інформацією мексиканських опозиційних медіа, саме кандидати та кандидатки, які балотуються до органів місцевого самоврядування, найчастіше страждають від атак.
Соломонові острови. Нагадаємо, що це держава у південно-західній частині Тихого океану на схід від Нової Гвінеї, що складається з декількох сотень островів. Населення — 700 000 людей. Ці території відкрив у другій половині 16 століття іспанський мореплавець Альваро Менданья де Нейра. Згодом вдома він розпустив чутки, що знайшов на відкритих островах золото і виявив місце, де біблійний цар Соломон отримав цей цінний метал для свого храму в Єрусалимі. Так острови отримали назву Соломонових.
Цікаво, що подальші експедиції у кінці 16 століття та на початку 17 не змогли підтвердити відкриттів де Нейри. Власне, йдеться не лише про коштовності, але й про самі острови. Їх не могли знайти. Географи навіть почали сумніватися, що іспанський мореплавець хоч щось знаходив. Лише наприкінці 18 століття, після спостережень французьких та англійських місій, Соломонові острови точно нанесли на карту. У другій половині 19 століття там почали селитися англіканські місіонери. У 1890х над цими територіями було встановлено британський протекторат.
Під час Другої світової війни Соломонові острови захопили японські війська. Протягом 15 місяців тут точилися важкі бої на суші та на морі. Битва за Гуадалканал вважається переломною на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Одним із наслідків війни став розвиток політичної свідомості місцевих жителів та розгортання націоналістичного руху. У 1978 Соломонові острови проголосили незалежність.
Україна встановила дипломатичні відносини із цією державою у 2011. Інтересами наших громадян та громадянок, які проживають на Соломонових островах, опікується посольство в Австралії.
Українське МЗС зазначає, що Соломонові острови підтримали резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року, яка підтверджує визнання територіальної цілісності України «у міжнародно визнаних кордонах». Після початку російського повномасштабного вторгнення ця тихоокеанська держава підтримала більшість українських резолюцій в Генасамблеї, а також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів, які містили засудження російської агресії. Судячи з даних Державної митної служби України, ми також маємо невеличкі торгівельні відносини із Соломоновими островами.
Зараз ми нарешті дійдемо до виборів, але поки блукали сайтом Міністерства закордонних справ України, знайшли багато цікавинок. Зокрема те, що наше зовнішньополітичне відомство розцінює безпекову ситуацію на Соломонових островах як неоднозначну. З одного боку, крадіжки там трапляються рідко, з іншого боку, зберігаються деякі міжплемінні чвари, через що можуть спалахувати поодинокі сутички.
У 2000 році в країні стався державний переворот, після якого розгорнувся громадянський конфлікт із перестрілками на вулицях столиці Хоніари. З того часу на Соломонових островах заборонили виробництво, продаж, володіння і використання іграшкових пістолетів. Таке табу пов’язане саме з кризою 2000 року, адже тоді зафіксували багато випадків використання копій пістолетів для скоєння злочинів.
Якщо раптом колись Ти надумаєш завітати до цієї країни, то потрібна віза. Щоб її отримати, необхідно звертатися до Британського візового центру. Інтереси Соломонових Островів в Україні представляє посольство Сполученого Королівства.
А тепер — про вибори. А ні, ще не зовсім. У 2022 році в Допіо ми багато розповідали про безпекову угоду між Соломоновими островами та Китаєм. Близько двох років тому саме просочилася інформація про те, що ця угода готується. У липні минулого року контроверсійний пакт підписали. Контроверсійний, оскільки передбачає посилення впливу Китаю в тихоокеанському регіоні. Ясне діло, угода схвилювала Сполучені Штати та Австралію.
Вибори, які нещодавно відбулися на Соломонових островах, стали першими з часу підписання угоди з Китаєм. Можемо взяти навіть ширше. Вони перші з моменту, коли в 2019 році острівна держава розірвала дипломатичні відносини з Тайванем, щоб встановити їх з Китаєм. Тож це волевиявлення є своєрідним маркером, щоб зрозуміти, яким у найближчому майбутньому буде зовнішньополітичний пріоритет тихоокеанської держави.
Результати показують, що чинний прем’єр-міністр Манассех Согаваре зберігає місце у парламенті, але його партія отримає лише 15 мандатів у 50-місному парламенті. Це значно менше, ніж потрібно, щоб сформувати новий уряд. У Согаваре буде декілька суперників, які також боротимуться за те, щоб здійснювати керівництво країною.
Політичний оглядач Соломонових островів Джейді Номісаса зазначив у коментарі RFA, що такі результати — це щонайменше повідомлення про зміни. На його думку, люди насамперед просигналізували про своє невдоволення економічною ситуацією, зокрема, зростанням вартості життя.
Утім, оглядач вважає, що незважаючи на очевидну негативну реакцію суспільства на його врядування, Согаваре досі має сильні позиції, щоб знову стати прем’єр-міністром. У його таборі підтримки принаймні 19 членів парламенту.
Аналітики називають ще 4 претендентів на посаду прем’єр-міністра. Фактично опозиційними з них є двоє. І якщо комусь з цих двох вдасться сформувати уряд, то в такому разі можна сподіватися на певне сповільнення або хоча б на зміну тенденцій у зростанні китайського впливу на Соломонових островах. Але приводів для оптимізму, здається, не надто багато. Міхай Сора з аналітичного центру Інституту Лоуі каже, що китайський вплив у цій тихоокеанській державі — це у певному сенсі кінь, що почав мчати регіоном.
На сьогодні все із Соломоновими островами, але, на жаль, не можемо покінчити з китайським впливом. Продовжимо про вибори на Мальдівах.
Так, солодашко, раніше ніколи не задумувалися, але ці білі піски створені не лише, щоб на них ніжитися, але й щоб ходити ними на виборчі дільниці.
Республіка Мальдіви — це найменша держава в Азії, і у неділю там обирали новий склад парламенту. Маємо відзначити, що законодавчий орган у них якийсь завеликий. На 500 000 тисяч населення 93 нардепи. На око видається, що забагато, але, звісно, їм там на Мальдівах видніше.
Недільні вибори були важливими, оскільки мали показати, що обере народ. Підтримати політику президента Мохамеда Моїцзу та відійти від традиційного покровителя Індії до Китаю чи не підтримати.
Президентська партія «Народний національний конгрес» отримала 66 місць у парламенті. Супербільшість. Long story short. Мальдіви йдуть до Китаю. А це не лише найкращі місця розкішного відпочинку, білі піски та лазурові води, це ще й гаряча геополітична точка в Індійському океані, через яку проходять глобальні судноплавні шляхи зі сходу на захід.
«Вечірнє розе»
З виборами та Китаєм на сьогодні покінчили, перейдімо до наших, себтівських, важливих новин. Наступний випуск «Ранкового допіо» буде доступним лише для спільноти Sebto Media. І він буде нетиповим. Почнемо з того, що це взагалі буде не «Ранкове допіо», а «Вечірнє розе» — дайджест того, про що ми розповідали протягом місяця; добірка історій, які не потрапили у Допіо; та трішки про те, чим живе і через що турбується Sebto Media. Ми вже давно хотіли оновити пропозиції на Patreon та Buy me a coffee. На стратегічній сесії визначилися, як саме це потрібно зробити. Тепер щомісяця ми забираємо останній випуск «Ранкового допіо» з публічного доступу і створюємо для спільноти «Вечірнє розе». Ми ще маємо багато ідей, як робити наші Patreon та Buy me a coffee кращими. Упродовж року будемо поступово їх втілювати у життя.
Ми сподіваємося, що побачимо Тебе у спільноті Sebto. І хочемо подякувати, якщо Ти вже там. Завдяки Тобі ми можемо створювати цей подкаст таким, що подобається і Тобі, і нам. Ми будемо чесними. У деяких інших наших напрямках роботи нам доводилося зіткнутися із цензуруванням з боку партнерів. Нам не дуже сподобалося. І ми не хочемо нічого подібного в Допіо. Ми хочемо висловлювати свою суб’єктивну думку, що Трамп має сидіти, а НПЗ у Росії мають горіти. Тому ми і просимо Тебе долучатися до нашої спільноти на Patreon або Buy me a coffee. Твоя підтримка дозволить бути нам незалежними і продовжувати створювати якісний контент.
Канари протестують
У цьому випуску ми з Тобою вже дізналися, що Мальдіви, — це не лише «стіки красоти вокруг», але й вибори і прокитайський геополітичний вибір. Зараз час поговорити про те, що Канари — це, звісно, «у жаркому раунді ми в рекламі баунті», але також це масові протести.
У суботу більше 50 тисяч демонстрантів вийшли на вулиці Канарських островів з вимогою змінити модель масового туризму. Кажуть, архіпелаг в Атлантичному океані переповнений туристами.
Ініціаторами акції стали організації, які займаються соціальними та екологічними проблемами. Вони стверджують, що масовий туризм утверджує економічну модель, яка завдає шкоди місцевим мешканцям і довкіллю. Жителі також вимагають більше голосу в питаннях з неконтрольованою забудовою.
Одна з груп активістів минулого тижня почала «безстрокове» голодування на знак протесту проти будівництва двох великих елітних готелів на півдні Тенеріфе. Вони хочуть, щоб влада обмежила кількість відвідувачів, ввела екоподаток для захисту навколишнього середовища і обмежила продаж нерухомості нерезидентам.
Учасниця протестів Розаріо Коррео сказала у коментарі іспанському телебаченню, що жителі Канарських островів не проти туризму. Вони лише просять змінити модель, яка ніяк його не обмежує у зростанні.
Минулого року 16 мільйонів людей відвідали Канарські острови. Це більш ніж у сім разів перевищує місцеве населення, яке становить трохи більше 2 мільйонів.
Великі мітинги на підтримку протестів на Канарських островах пройшли у суботу також у Мадриді та Барселоні.
