Випуск №206
«Угода про кордон» та наміри Трампа, новий метод смертної кари
Неглект — форма насильства, де батьки чи опікуни, що відповідальні за особу, яка не здатна доглядати за собою, нехтують своїми обов’язками.
Сьогодні ми розпочнемо не так, як зазвичай. І для цього є чудова причина. 206 випуск «Ранкового допіо» виходить за підтримки магазину настільних ігор «Ґавіал». Наш партнер пропонує колекцію ігор українською мовою, щоб Твоє дозвілля проходило за наповненим спілкуванням з іншими. Цього так часто бракує у нашому швидкому світі технологій, соціальних мереж та тривог, і Ти точно час від часу скаржишся, що надто багато часу сидиш в Інстаграмі чи Твіттері. Тож ґов до настілок! Заходь на сайт та обирай гру, щоб якісно проводити час із сім’єю, друзями чи колегами. «Ґавіал» має також ігри для дітей, які допомагають розкрити їхні здібності та сприяють органічному розвитку. Наша Оленка, до речі, вже придивилася собі дещо. За промокодом «sebto10» Ти отримаєш знижку 10%. Магазин настільних ігор «Ґавіал» шукай тут gavial.com.ua або тут www.instagram.com/gavial.com.ua.
Що йому не так?
Доброго ранку усім, крім росіян, Віктора Орбана, Роберта Фіцо та Дональда Трампа! З останнього ми й розпочнемо сьогодні, бо, знаєш, ми з тих людей, які все неприємне хочуть зробити відразу. З’їмо цю жабу спочатку.
Коли ми нещодавно розповідали, що Конгрес США втретє проголосував за тимчасове продовження фінансування уряду, то згадували, що єдності щодо річного бюджету досі немає, все висить на волосині. Голос Америки повідомляє, що тривалий час Білий дім та законодавці від обох партій працюють над угодою, яка спрямувала б 106 мільярдів доларів на допомогу Україні, Ізраїлю, партнерам США в Індо-Тихоокеанському регіоні, а водночас посилила б правила імміграції. Щодо останнього, то це так звані «заходи безпеки» для врегулювання кризи на американському кордоні, тому двопартійні домовленості ще називають «угодою про кордон».
Питання «кризи на кордоні» ми вже почали досліджувати і готуємося розповісти про те, чому про нього стільки говорять, в одному з наступних випусків Ранкового допіо. Можливо, навіть в декількох. Подивимося. Коли ми пишемо цей фрагмент, у США саме розгортається конфлікт між Білим домом і владою Техасу. Голос Америки повідомляє, що у понеділок, 22 січня, Верховний суд постановив, що федеральні агенти мають право прибрати колючий дріт та інші перепони, які влада Техасу раніше встановила на кордоні уздовж річки Ріо-Гранде, щоб запобігти нелегальній міграції. У своєму зверненні уряд керувався гуманітарними та екологічними міркуваннями. Демонтувати дріт потрібно, аби отримати доступ до мігрантів та офіцерів, які потребують допомоги, і мати змогу патрулювати кордон. Федеральні агенти вимагали доступу до визначеного району до п’ятниці, 26 січня. Однак губернатор штату Техасу Ґреґ Еббот відмовився виконувати постанову. У своїх заявах він звинуватив Джо Байдена у недотриманні імміграційних законів та стверджував про право штату на самозахист. Наплив мігрантів політик назвав «вторгненням». Деякі ЗМІ повідомляли про плани Техасу залучити волонтерів з Військового департаменту штату для патрулювання кордону. Можливо, коли Ти слухаєш цей фрагмент у понеділок, там вже розпочалася громадянська війна.
Зараз повернімося до двопартійної угоди, яка дуже нам всім потрібна і взагалі видається такою, що цілком може влаштувати різних гравців американської політики. Може, але не влаштовує. Минулого тижня американські медіа писали, що Дональд Трамп приватно тисне на сенаторів від Республіканської партії, щоб вони «розірвали» угоду про кордон. Але чому? Невже це не Дональд Трамп ще під час своєї першої кампанії у 2016 році так непокоївся за безпеку США вздовж мексиканського кордону? Невже не він так опікувався цим питанням під час свого президентства? Невже це не його прихильники у Конгресі зараз постійно говорять про кризу на кордоні? Чому ж він проти, щоб виділили фінансування на вирішення цих проблем? Мабуть, тому що він просто хоче проводити передвиборчу кампанію, а також вирішення питання кордону саме завдяки йому.
Видання HuffPost спілкувалося з людьми, обізнаними із ситуацією, але які побажали залишитися неназваними. За їхніми словами, Трамп безпосередньо звернувся до кількох сенаторів від Республіканської партії і сказав, щоб ті розривали угоду, оскільки він не хоче, щоб Байден зарахував її собі як перемогу напередодні виборів.
Такі трампівські втручання призвели до ще більшого безладу в Республіканській партії і розбурхали чимало емоцій під час закритої зустрічі між республіканцями Сенату. Сенатори і сенаторки розділилися на два табори: тих, хто вважає, що республіканці повинні прийняти угоду, і тих, хто виступає проти неї будь-якою ціною. Цитуємо анонімне джерело HuffPost: «Раціональні республіканці хочуть угоди, тому що вони хочуть забезпечити підтримку Україні та Ізраїлю і фактичного вирішення проблеми кордону. Але інші бояться Трампа або ж вони є групою хаосу, яка ніколи не хоче нічого ухвалювати». Кінець цитати.
У четвер лідер меншості республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл сказав своїм однопартійцям, що він досі повністю підтримує двопартійну спробу розробити пакет, який поєднує реформи безпеки кордону та допомогу Україні. Але досі залишається відкритим питання, чи зможуть ці зусилля витримати натиск Дональда Трампа, який дуже хоче зробити хаос на кордоні центром своєї президентської кампанії.
За словами сенатора від штату Коннектикут, Кріса Мерфі, головного учасника переговорів від Демократичної партії, законодавці фактично закінчили роботу над пропозицією. Далі все залежатиме від республіканців. Навіть якщо Сенат схвалить законопроєкт, його перспективи все одно залишаються туманними в Палаті представників.
Суперечлива страта
В американському штаті Алабама минулого четверга вперше провели смертну кару методом азотної гіпоксії. Так стратили Кеннета Юджина Смітта. Його ув’язнили в камеру смертників ще у 1988, коли визнали винним у скоєнні замовного вбивства.
До речі, хвилинка-цікавинка. Пам’ятаєш, як в американських детективах часто говорять про «вбивство першого ступеня», маючи на увазі умисне? Читаючи про справу Смітта, ми довідалися, що, виявляється, не в усіх американських штатах однакова типологія вбивств. Наразі 27 штатів і федеральний уряд дозволяють смертну кару, і кожен має власну термінологію для правопорушень, які караються смертю. Більшість використовує знайомий нам зі серіалів термін «вбивство першого ступеня». Інші можуть використовувати термін «вбивство при обтяжуючих обставинах», а деякі — просто «вбивство». Штат Джорджія використовує термін «зловмисне вбивство». У семи штатах є злочин, який називається «capital murder», ми не знаємо, як краще це перекласти. Серед цих семи штатів є Алабама. Тож офіційно Кеннета Юджина Смітта засудили до смертної кари за capital murder.
Не всі ці злочини є паралельними між штатами. У деяких випадках «вбивство першого ступеня» є дуже широким терміном, який визначається низкою обставин, і лише вони можуть призвести до смертної кари. В інших юрисдикціях злочин, за який передбачається страта, має суворе визначення та відокремлюється від інших подібних злочинів.
Кеннета Юджина Смітта засудили за вбивство жінки на прізвище Сеннет. Її знайшли у власному домі зі смертельними ножовими пораненнями. Усе скидалося на пограбування. Пізніше виявилося, що вбивство замовив її чоловік — преподобний Чарльз Сеннет. Він хотів отримати страховий поліс, щоб покрити борги, тож замовив вбивство дружини та інсценування пограбування. Замовник наклав на себе руки, коли вилізла правда про його участь.
Повертаючись до першої страти азотом. Станом на серпень минулого року у в’язниці Вільяма С. Холмана в Алабамі утримували 165 людей засуджених до смертної кари. Тоді їм роздали копії протоколу про страти для підпису. У цьому документі був абсолютно новий розділ, присвячений смерті від гіпоксії азотом.
Страті Кеннета Юджина Смітта передували місяці судових баталій щодо того, наскільки конституційним є використання азотної гіпоксії під час смертної кари, оскільки, як відомо, її ніколи раніше не застосовували в таких умовах. Керівники в’язниці тримали в секреті від громадськості багато деталей про те, як вони будуть упроваджувати новий метод. Правозахисні та медичні групи попереджали, що спроби Алабами застосувати неперевірений метод страти прирівнюються до експериментів на людях. Адвокати Сміта стверджували, що вони дійшли до Верховного суду США. Увечері в четвер вищий суд країни відхилив його останній запит про втручання. Троє ліберальних суддів відзначили свою незгоду з постановою суду, яка не пояснювала аргументацію більшості.
Чому взагалі новий метод вирішили застосувати для страти Смітта? Востаннє штат намагався виконати вирок у листопаді 2022 року. Тоді співробітникам в’язниці не вдалося знайти вену, щоб поставити чоловіку смертоносну крапельницю. У поєднанні з апеляціями в останню хвилину було неможливим завершити смертельну ін’єкцію. Той випадок зі Сміттом був третім поспіль, коли в Алабамі не змогли провести страту шляхом ін’єкції, і влада штату видала наказ призупинити виконання смертних вироків та перевірити усі процеси.
Департамент виконання покарань штату Алабама відхилив заклики щодо перевірки третьою стороною та провів внутрішній контроль. Публічний звіт, до речі, так і не опублікували. Натомість у лютому 2023 року повідомили про чотири зміни в процедурах смертної кари, зокрема отримання нового обладнання та наймання додаткового медичного персоналу. Власне, тут і з’явився оновлений протокол з азотною гіпоксією.
Що нас дуже здивувало. У США є сайт із розкладом виконання страт. Тобі не здається, що світ десь колись звернув не туди?
Добре, що в нас смертна кара є забороненою. Про останню страту в Україні можна подивитися в кіно у фільмі Філіпа Сотніченка «Ля Палісіада». Сходи неодмінно! Так, жодна судова система у світі не застрахована від помилок. Наша — дуже далека від ідеалу і часто помиляється, добре, що вона не має можливості чинити фатальні помилки.
Ну і продовжимо наші рекомендації. Спільнота, до речі, їх щомісяця отримує. Ще порадимо Тобі фільм 2019 року «Судити по совісті». Це реальна історія, яка колись сталася у тій самій Алабамі. Волтер Мак-Мілліан зі своїм молодим адвокатом оскаржував звинувачення у вбивстві та смертельний вирок. Без спойлерів, але хочемо заохотити Тебе глянути цю стрічку, тому скажемо, що це історія з хорошою кінцівкою.
Українські ФОПи в Польщі
«Українці та українки все частіше створюють підприємства у Польщі», — пише видання «Rzeczpospolita». Ідеться про реєстрацію фізичних осіб-підприємців. Медіа проаналізувало дані Центрального реєстру відомостей про господарську діяльність. Вони показують, що повномасштабне вторгнення росії в Україну швидко вилилося у збільшення кількості реєстрацій українського бізнесу в Польщі. Саме по собі це явище не викликає подиву, але темпи зростання бізнесу, заснованого громадянами і громадянками України, видання називає такими, що можуть вражати.
До початку повномасштабної війни, у січні та лютому 2022 року, у Польщі реєстрували більше 200 українських ФОП на місяць. У березні кількість реєстрацій індивідуальних підприємців зросла майже до 600, у квітні їхня кількість наблизилася до 1300, а в травні та червні – до 1700. У наступні місяці 2022 кількість реєстрацій була більшою за 2000. На початку 2023 року темпи пришвидшилися ще з більшою силою.
За 2023 рік українцями та українками у Польщі було зареєстровано 30 325 ФОПів. Це понад 67% від всіх реєстрацій за рік. Загалом українські ФОПи у Польщі — це вже більше 10% від всіх підприємств цього типу в країні.
Дані також показують, що більшість українських підприємців працюють у будівельній галузі. Кілька відсотків припадає на ІТ та послуги, за ними йдуть торгові компанії. Чи не бояться польські підприємці конкуренції з українськими? Звіт «Барометр польського ринку праці» за перше півріччя минулого року показує, що зростання кількості українських підприємств не справляє особливого враження на польських підприємців. Лише 27% компаній бояться конкуренції з боку українців на польському ринку, тоді як 61% не сприймає це як загрозу.
Rzeczpospolita цитує декількох представників та представниць бізнес-асоціацій, які стверджують, що Польщі потрібно втримувати український бізнес, щоб він не їхав далі на Захід.
Битва за курча в маслі
Чи доводилося Тобі чути про страву мург макхані? Це шматочки курки в томатному соусі, маслі та вершках. Дуже спрощено. Мург макхані або ж курча в маслі перебуває у центрі судової тяганини за 240 тисяч доларів: дві індійські мережі ресторанів борються за право називатися винахідниками цієї страви.
Власники Moti Mahal, відомого ресторану в Делі, подали позов проти конкуруючої мережі Daryaganj. Останню звинувачують в неправдивих заявах. Daryaganj стверджують, що вони винайшли курча в маслі, а також дал макхані, популярну страву з сочевиці, насичену маслом і вершками. Moti Mahal, серед гостей якого були покійний президент США Річард Ніксон і перший прем’єр-міністр Індії Джавахарлал Неру зі свого боку стверджує, що це його засновник створив мург макхані ще до поділу Індії та Пакистану. Тому і пішли до суду.
У своєму позові Moti Mahal зазначає, що страву було винайдено в 1930-х роках, коли ресторан вперше відкрився в Пешаварі (нині Пакистан), а потім переїхав до Делі.
Daryaganj було засновано у 2019 році. Член сім’ї, яка відкрила цей ресторан, був партнером під час відкриття ресторану Moti Mahal в Делі у 1947 році. Саме через це Daryaganj вважають, що мають право називати себе творцями курча в маслі.
Судовий процес широко висвітлює індійське телебачення. У соціальних мережах відбуваються жваві дискусії. Наступне слухання справи відбудеться у травні. Можливо, вирішать, хто має право називатися творцем курчати в маслі. І про масло.
Минулого тижня вийшов епізод подкасту «Голодним не слухати», в якому Настя розповідає про цей божественний продукт. Не забудь прослухати після Допіо.
+1 «можна» для жінок
Коли востаннє Тобі доводилося робити щось вперше? Ось у Японії жінкам вперше дозволили взяти участь у Хадака Мацурі. Це така церемонія у синтоїстському храмі міста Інадзава, коли майже голі чоловіки проганяють духів. Тому дійство також відоме як Фестиваль голих людей. Він відбувається вже більше тисячі років, і цьогоріч організатори вперше допустили близько 40 жінок. Утім жінки мають бути повністю одягненими.
Вони зроблять ритуальні підношення бамбукової трави, але не зможуть взяти участі в кульмінації фестивалю — моміай. Як ми розуміємо, це та сама битва з духами.
Головний священник храму, який приймає хадака-мацурі, Дайго Фуджінамі каже, що рішення допустити жінок ухвалили через похилий вік багатьох місцевих чоловіків. Водночас у храмі не прийняли пропозицію зробити церемонію відкритою для людей, що мешкають в інших містах. Кажуть, це порушило б «ключові ритуали».
