Випуск №198
Порожня могила товариша Бішопа, опій в М’янмі
Анімізм (від лат. anima — «душа», animus — «дух») — віра в те, що предмети, природні явища, тварини або люди наділені душею.
Гренада
Минулого тижня один зі себтоніїв запитав у чаті спільноти, а які подкасти слухає команда Sebto? Команда Sebto, звісно, слухає подкасти від Sebto, але також має чималенький плейлист чужого добра. Його ми залишимо лише для чату спільноти, підписуйся на Patreon чи Buy me a coffee і також отримаєш доступ. А в цьому випуску ми розповімо про подкаст, який тижнями був номером один у Гренаді. Неочікувано? Для нас теж. Доброго ранку! І нумо дізнаватися, що це за країна, і чому ми звернули увагу на найпопулярніший там подкаст.
Гренада — це острівна держава в Карибському морі. Площа — 344 квадратні кілометри, населення — трішки більше 100 тисяч. Столиця — Сент-Джорджес.
Острови, які формують сучасну Гренаду, відкрив Колумб під час свого третього плавання до Америки. Тоді на островах жили корінні народи — індіанці-кариби. Походження назви «Гренада» є невідомим, але одне з припущень полягає в тому, що іспанські мореплавці назвали відкриті території на честь андалузького міста Гранада. На іспанських картах 1520-х років в Карибському морі один з острів саме так і підписано. Також збереглися згадки про острови «Малі Гранади».
Щодо перших поселень європейців, то ми бачили дві версії, які суперечать одна одній: 1) перші поселення були засновані іспанцями 2) хоча острови вважалися власністю Короля Іспанії, немає записів, які б свідчили про те, що іспанці коли-небудь намагалися заселити Гренаду. Якби там не було, для нашої основної історії — це не важливо, тож рухаймося далі, до того, що точно відомо.
Всередині 17 століття Гренаду придбали французи, але у 1763, після програшу в Семирічній війні, передали її британцям. Через 16 років острів знову ненадовго повернувся під французьке управління, але у 1783 остаточно відійшов британцям. Аж до 1967, коли Гренада отримала внутрішнє самоуправління, а в 1974 проголосила незалежність. Тоді прем’єр-міністром острівної держави був авторитарний пан сер Ерік Гейрі. Він з 1950-х палко боровся за незалежність батьківщини, а потім так само палко боровся проти опонентів. Зрештою у 1979 відбувся безкровний переворот. Поки Гейрі поїхав вистувати в ООН про феномен НЛО, його взяли й турнули. Стояв за цим комуніст Моріс Бішоп. І ось ми підходимо до того, що нам найбільш цікаво сьогодні.
Найбільша таємниця Гренади
Бішоп сформував Народний революційний уряд, призупинив дію конституції та попередив, що кожен, хто загрожуватиме революції, буде «безжально розгромлений». Під час його врядування близько 3000 осіб були безпідставно затримані. Дехто пізніше заявляв про побиття та катування.
Красномовний і харизматичний, досвідчений юрист з освітою Лондонського університету. Політик відстоював панафриканську солідарність, іронізував над Сполученими Штатами і відразу став дружити з Радянським Союзом та Кубою, які постачали в Гренаду зброю та допомагали з військовою підготовкою.
Бішоп і його марксистсько-ленінська партія інвестували в безкоштовну державну освіту та програми робочих місць. Його політика надихала багатьох і була символом можливостей темношкірих.
Пам’ятаєш сера Гейрі, який їхав виступати в ООН, а його скинули з поста прем’єр-міністра? Зрозуміло, що повертатися додому він не міг, тож попросив політичного притулку в Сполучених Штатах Америки. Вашингтон, до речі, був дуже занепокоєний гренадсько-кубинсько-радянською дружбою. У Штатах побоювалися, що Гренаду можуть використати як база для нападу і розірвали з острівною державою дипломатичні відносини, ще й заморозили економічну допомогу. У березні 1983 Рейган у телезверненні до нації наголосив на загрозі, яку становить Гренада, говорив про радянсько-кубинську мілітаризацію цієї країни.
Водночас загострювалася напруга в уряді Бішопа. Конкуруюча фракція вирішила взяти владу під свій контроль. 19 жовтня 1983 року Бішопа та його сімох соратників і соратниць вишикували до стіни та стратили з автоматів.
У пізніших судових свідченнях та інтерв’ю обвинувачені в підготовці та виконанні вбивств розповідали про те, що сталося після страт. Військовослужбовці відвезли вісім тіл до військового тренувального табору на ізольованому півострові Калівіньї. Останки склали в яму з шинами й іншим сміттям і підпалили.
Через шість днів після розстрілу Бішопа та його колег, Рейган віддав наказ військам США разом з коаліцією країн Карибського басейну вторгнутися в Гренаду, щоб врятувати американських громадян і відновити демократію. Це не дуже важливо, але просто цікаво, що багато американців у Гренаді тоді були студентами місцевого медичного університету. Але повертаємося до вторгнення американських військ. Вони заарештували підозрюваних у нещодавніх політичних вбивствах і, швидко здолавши сили Гренади та невеликий контингент кубинських солдатів, взяли під контроль острів.
8 листопада на ізольованому острові Калівіньї солдати США виявили яму та розкопали останки. Тоді новини повідомляли, що американські військові підозрювали, що знайшли тіло Бішопа. Аж раптом подібні заголовки припинилися. Як і надання будь-якої інформації про останки Бішопа. Де вони? Таємниця, яка переслідує Гренаду з часів Холодної війни: що сталося з тілом прем’єр-міністра Моріса Бішопа? Як пише Washington Post, десятиліттями питання про зниклі безвісти останки спустошували родини страчених політиків і політикинь, а гренадці намагалися закрити найбільш травматичний розділ в історії своєї нації.
Порожня могила товариша Бішопа
Наприкінці жовтня видання випустило подкаст «Порожня могила товариша Бішопа», і саме він тижнями був найпопулярнішим у Гренаді. Якщо слухаєш англійською, то дуже рекомендуємо. Це хороший подкаст.
А ще! Яке ж зараз хороше місце, щоб порекламувати школу вивчення англійської мови! Але в нас ніхто не взяв рекламну інтеграцію в цьому випуску, тому школи і курси кусають лікті і вже поспішають написати листа на пошту partners@sebto.media, що дізнатися про рекламу в Допіо, а ми рухаємося далі — до сенсаційного подкасту про останки Моріса Бішопа.
У ньому вперше представили нові свідчення очевидців і урядові документи США, які вказують на те, що Сполучені Штати відіграли більшу роль у вилученні та дослідженні останків Бішопа, ніж повідомлялося раніше, і можуть втримувати ключ до розгадки таємниці.
Авторка подкасту журналістка Мартін Паверс разом з колегами протягом двох років працювала над розслідуванням. Вони опитали понад 100 осіб. Серед них — гренадці, які брали участь у похованні в Калівіньї, нинішні і колишні військовослужбовці США та інші урядовці, які перебували в Гренаді після вторгнення. Мартін Паверс вдалося знайти супутникові фотографії, які свідчать про те, що місцевість, де, як вважають, спочатку поховали Бішопа та його колег, була розбомблена військами США. Незрозуміло, чи сама яма потрапила під бомби, і чи були пошкоджені тіла.
Після бомбардування рейнджери армії США увірвалися до Калівіньї та залишилися тієї ночі на варті, розташувавшись у ямах. Вранці один з них зрозумів, що спав на людських останках. У коментарі для подкасту рейнджери сказали, що повідомили свого командира про тіла.
Офіцер ЦРУ Девід Буш розповів, що натрапив на могилу в Калівіньї 2 листопада, за шість днів до ексгумації, і повідомив про це офіційним особам у Вашингтоні.
У доповіді про ситуацію в Гренаді для Держдепартаменту від 6 листопада згадано про знайдену могилу і те, що «існують підозри, що на цьому місці можуть бути тіла Бішопа, членів його кабінету та інших цивільних осіб».
Паверс також спілкувалася з очевидцем, який заявив, що американські військові ексгумували останки Бішопа та доставили їх на американський корабель. Є звіт, в якому зафіксовано, що зразки тканин із останків для дослідження доставили до Сполучених Штатів.
Генеральна прокурорка Гренади Клодетт Джозеф заявила, що сер Пол Скун, який виконував обов’язки глави уряду після вторгнення США, надав приватні свідчення Комісії правди та примирення Гренади. Він нібито заявив, що в уряді США йому сказали, що тіло Бішопа поховали в морі.
Протягом багатьох років американський уряд заявляв, що не має інформації про місцезнаходження останків. І Держдепартамент, і Пентагон дотримувалися цієї позиції й у коментарях для Washington Post. «Ми не маємо жодних відомостей або інформації про останки прем’єр-міністра Бішопа», — йдеться в заяві Держдепу. «Департамент не зміг знайти жодних існуючих записів чи документів, пов’язаних із цією справою, які могли б підтвердити представлену інформацію», — сказала Ніколь Швегман, прес-секретарка американського Міністерства оборони, після перегляду доказів від Washington Post.
У Гренаді чимало людей протягом багатьох років підозрювали, що уряд США якимось чином причетний до зникнення останків улюбленого, але суперечливого лідера. Після виходу подкасту донька одного зі страчених разом з Бішопом політиків заявила, що США мають повторно дослідити свою роль у тому, що сталося з тілами, і не для того, аби знайти винних чи когось покарати, а для історичних цілей. Про необхідність визнати свою участь у неправильному поводженні з останками людей заявила і членкиня Палати представників США Барбара Лі. Ну що скажеш? Як Тобі історія? Розумієш, чому ми звернули увагу на цей подкаст?
Знову опій
І від найпопулярнішого шоу в Гренаді до найпопулярніших випусків Ранкового допіо. Такими, зокрема, були ті, де йшлося про глобальний дефіцит героїну у зв’язку із забороною на вирощування опію в Афганістані. Хто б міг подумати? Наш Олег ще непокоївся, що TikTok та Instagram поблокують проморолик з цією темою, не розібравшись, що ми займаємося просвітництвом, а не пропагуємо. Обійшлося без блокування, ролик ще й в тренди залетів.
Сьогодні ми повертаємося до теми опію, оскільки стало відомо про нового лідера з його виробництва. Це М’янма. Згідно зі звітом ООН, після заборони талібів вирощування маку в Афганістані впало на 95%, а М’янма навпаки наростила потужності. У цій країні вже декілька років триває жорстока громадянська війна, і в таких умовах не сильно багато джерел доходу.
Опій, ключовий інгредієнт героїну, десятиліттями вирощували в М’янмі. Він дозволяв фінансувати бойові дії повстанських груп. Але лише за минулий рік вирощування зросло приблизно на 18%. Окрім зростання об’ємів, розвивається й опійна інфраструктура. Ділянки для маку щільно організовують, застосовують зрошувальні системи, а іноді навіть добрива.
Ця індустрія розширює і кількість робочих місць. Пандемія та жахливий стан економіки М’янми зробили вирощування опію доволі надійною та привабливою формою зайнятості.Важливо, що співпадає географія найзапекліших бойових дій і найбільшого виробництва опію. За словами експертів Світового банку, загострення конфлікту призведе лише до збільшення виробництва цієї наркотичної речовини.
Де був перстень?
Повертаємося до розкрутних новин. В паризькому готелі Ritz гостювала пані з Малайзії. У неї зник перстень за 800 тисяч доларів, і жінка подала заяву в поліцію, звинувачуючи персонал. Це було минулої п’ятниці. Вже у неділю, після ретельних пошуків службою безпеки готелю, прикрасу знайшли. В мішку для пилосмока.
