Випуск №401
Ілон Маск і збитки інвесторів, наслідки війни в Ірані, вибори у Данії
____________________________________________
Бедтайм-стекинг (Bedtime stacking) — це звичка лягати спати раніше й заздалегідь «облаштовувати» простір біля ліжка (книги, ноутбук, їжа чи напої, доглядові засоби), щоб перед сном займатися різними справами, не встаючи з ліжка.
Куди подівся Ілон Маск?
Чи буває у тебе таке, що ти прокидаєшся зранку і думаєш: «А де дівся Ілон Маск? Давно про нього не було чутно». Не буває, ні? Не думаєш про Ілона Маска? Ну що ж… Вибач у такому разі, але доведеться нагадати тобі про нього, оскільки Ілон Маск відповідальний за стрімке падіння вартості акцій Twitter. Тепер це офіційно, бо так постановив суд.
Ілон Маск купив Twitter у 2022. Пригадуєш, як це було? Угоди ж не відразу вдалося досягти. Ще у січні він почав скуповувати акції компанії. Уже до квітня мільярдер мав 9,1% власності. І його запросили увійти до ради директорів. Ілон спершу погодився, а тоді передумав, зробивши натомість пропозицію купівлі компанії. Небажану пропозицію, варто відзначити. Себто ніхто з власників Twitter не просив його про це. Тож рада директорів компанії відреагувала на пропозицію Маска «отруйною пігулкою». І цей термін ми з Тобою, солодашко, вже знаємо, бо ми про нього говорили, коли мовилося про продаж Warner Bros.
«Отруйна пігулка» — це правило, за яким усі акціонери, крім небажаного покупця, можуть докупити акції зі знижкою, щоб зменшити його вплив. У випадку з Ілоном Маском та Twitter цей захисний механізм не спрацював, і вже до кінця квітня рада директорів компанії прийняла його пропозицію вартістю 44 мільярди доларів. Потім Ілон почав розігрувати драму, що він хоче розірвати угоду, бо начебто Twitter порушує її умови й не бореться з ботами. Компанія подає проти нього позов, і за кілька тижнів до початку судового розгляду Маск знову міняє свій курс і оголошує, що таки купує Twitter. Угоду уклали 28 жовтня 2022-го року, і Маск одразу став і новим власником, і генеральним директором компанії, яка невдовзі з акціонерного підприємства перетворилася на приватне і увійшла до складу нової материнської компанії Маска X Corp. А Twitter став Х. Чому ж ми зараз повертаємося до цієї історії?
Річ у тім, що на початку березня у Каліфорнії, а саме у федеральному суді Сан-Франциско, розпочався процес, позивачами в якому стали інвестори Twitter. Вони подали до суду на Ілона Маска, стверджуючи, що публічні коментарі, до яких вдавався мільярдер протягом шести місяців у 2022-му році, після того, як зробив небажану пропозицію купити Twitter, призвели до стрімкого падіння вартості акцій інвесторів компанії. Власне, не просто якось випадково призвели до падіння. Саме таким був намір Ілона Маска: на свою багатомільйонну авдиторію писати про те, що Twitter переповнений ботами, які розсилають спам і створюють фейкові акавнти, щоб зрештою це призвело до зниження ціни на акції компанії й більш вигідної угоди для Маска.
Сам мільярдер неодноразово заперечував подібні правопорушення зі свого боку. Упродовж усього судового процесу адвокати техбро стверджували, що він начебто висловлював обґрунтовані занепокоєння і не мав наміру маніпулювати ціною акцій. А Маск на слуханнях засвідчував, що не усвідомлював, що його нападки на компанію знизять ціну її акцій або зашкодять інвесторам.
Присяжні все це вислухали, а тоді радилися три дні й зрештою наприкінці минулого тижня винесли рішення на користь інвесторів по 2 із 4 звинувачень. Зокрема погодилися із тим, що Ілон Маск робив неправдиві або оманливі заяви, які вплинули на ринок і могли зашкодити інвесторам, тому несе відповідальність за спричинені такою риторикою збитки інвесторів. Але разом із тим присяжні відкинули більш серйозні звинувачення, що полягали в тому, нібито Маск свідомо діяв у рамках шахрайської схеми.
У своєму рішенні журі не визначило конкретну суму компенсації інвесторам. Це ще попереду. Юристи позивачів оцінюють потенційні виплати приблизно у 2,5 мільярда доларів, але це не остаточна цифра, вона залежатиме від того, скільки інвесторів приєднається до колективного позову і які збитки вони зможуть довести.
Юристи Ілона Маска, зі свого боку, заявляють, що «з нетерпінням чекають виправдання під час апеляційного розгляду».
Прем’єра подкасту «Я іду тебе шукать»
Учора відбулася прем’єра нашого нового подкасту «Я іду тебе шукать», вже можна слухати перший випуск, і ми дуже сподіваємося, що Ти таки послухаєш нашу нову роботу. Обирай платформу тут: https://linktr.ee/ya_idu_tebe_shukat.
Розповімо Тобі трішки більше про цей проєкт. Трохи менше року тому ми запартнерилися з NGL.media, щоб зробити подкаст на основі їхніх розслідувань. Ми у Sebto ще роки 2 тому, коли мали стратегічну сесію, говорили про те, що нам було б цікаво спробувати попрацювати з розслідувальною журналістикою.
У «Ранковому допіо» ми Тобі вже неодноразово розповідали, що на Заході бум подкастів розпочався, зокрема, завдяки подкасту Serial. З нього нову хвилю популярності отримав і напрямок «трукрайм». Наша команда не дуже хотіла просто розповідати про якісь злочини чи про злочинців на основі інформації з Вікіпедії та форумів, але нам було цікаво спробувати розслідувальний подкаст. Є одна невеличка проблемка: ніхто серед нас не є журналістом-розслідувачем. Але ми працюємо у Львові, і у Львові є класне медіа, яке займається розслідуваннями — NGL.media. Це був match made in heaven.
Ми домовилися, що протягом кількох місяців будемо знайомитися з їхньою роботою і на основі такої нашої розвідки зробимо подкаст. У «Я іду тебе шукать» буде 8 випусків, в яких ми розкажемо 6 історій. У першому випуску, який, нагадаємо, Ти вже можеш прослухати, журналістки видання розказують про те, як вони взялися за пошуки народного депутата Ярослава Дубневича, який 2,5 роки тому втік з України. Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили йому про підозру в організації схеми з розкрадання природного газу більш як на 2 мільярди гривень. Ось! І зять Дубневича подав на NGL.media до суду, і, як кажуть у самому виданні, це дуже цікавий позов. А чому він цікавий, тут вже слухай у подкасті «Я іду тебе шукать». У першому випуску Ти також можеш почути, як взагалі роблять журналістські розслідування.
Що ще важливо знати про цей подкаст? Ми далі розвиваємося у напрямку наративних подкастів і дуже старалися, щоб досвід від прослуховування «Я іду тебе шукать» був для Тебе чимось особливим. Ми спеціально писали для цього подкасту музику і дуже довго шукали, якою вона має бути; який настрій передавати. Для першого випуску у своїх творчих рішеннях ми багато в чому опиралися на фільми, тож, можливо, «Я іду тебе шукать» стане твоїм улюбленим серіалом цієї весни. Авдіосеріалом. А колись, після фінального епізоду, можливо, ми розкажемо деякі деталі із залаштунків.
А ще, якщо Тобі цікаво, у «Я іду тебе шукать» звучить твій улюблений голос з «Ранкового допіо», тож тепер ми можемо почутися не лише тут.
Результати парламентських виборів у Данії
Маємо Тобі сьогодні ще про Данію розповісти. Там відбулися парламентські вибори. Про Данію ми говорили востаннє у «Вечірньому розе», мабуть, ще у січні. Пригадуєш, це був період загострення у Трампа на темі Гренландії. І тоді багато уваги привернула до себе прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. От про неї ми тоді й говорили.
Політикиня оголосила про проведення дострокових виборів на початку цього року, коли її рейтинги різко зросли після зіткнення з Трампом. І здавалося б: ну все ж вирішено! Тим паче, що навіть були прогнози, що соціал-демократи завдяки своїй антиімміграційній політиці розгромлять ультраправі сили, граючи на їхній території. Але ні! Вибори, які відбулися у вівторок, засвідчили, що підтримка ультраправих сил у Данії відроджується. Три з них разом здобули 17% голосів. Але при цьому опитування, проведені в середині березня, свідчать про те, що виборців найбільше хвилює економіка. На другому місці — екологія, на третьому — зовнішня політика та політика безпеки, на четвертому — охорона здоров’я, а імміграція посідає п’яте місце.
Під час кампанії найзапекліші дебати точилися навколо пропозиції Фредеріксен запровадити податок на багатство для 20 000 найбагатших людей. Населення Данії — 6 мільйонів. Отримані кошти політикиня обіцяє спрямувати на покращення шкіл та певні податкові пільги. Щодо екології, розбіжності між різними партіями виникли через використання пестицидів і добрив, що впливає на доступ до чистої води. Хоча деякі партії, зокрема соціал-демократи та консерватори, наполягають на загальнонаціональній забороні розпилення пестицидів у вразливих зонах водопостачання, інші, як-от правоцентристська Ліберальна партія, виступають за більш поступовий перехід.
Повертаючись до результатів, то соціал-демократична партія Фредеріксен зазнала найгіршого результату за останні 123 роки, хоч і посіла перше місце з майже 22% голосів. «Це катастрофічні вибори для соціал-демократів. Метте Фредеріксен може мати дуже високий авторитет на європейській арені, але в Данії вона перебуває в глибокій кризі», — так відкоментував результати Ноа Редінгтон, політичний оглядач і колишній політтехнолог соціал-демократів. Сама пані Фредеріксен зазначила, що очевидно розчарована втратою позицій, але вважає результати прийнятними.
Загалом у данському парламенті Фолькетингу 179 місць: з них 175 від Данії, 2 від Ґренландії та 2 від Фарерських островів. Депутатські мандати розподіляються за пропорційною системою між усіма партіями, які отримали щонайменше 2% голосів.
Щоб отримати парламентську більшість потрібно 90 місць. І в попередні роки деякі уряди мусили в цьому аспекті покладатися на законодавців, які представляють напівавтономні території — Ґренландію та Фарерські острови. Що ж ми маємо зараз?
Так званий лівий блок Фредеріксен разом має 84 місця. Себто до більшості не дотягують. Праві партії вкупі отримують 77 місць. Це не більшість, і це менше, як у лівого блоку, але різниця не така вже й велика. А Центристська партія колишнього прем’єр-міністра Ларса Люкке Расмуссена, яка отримала 14 мандатів, схоже, опинилася у вигідному положенні, щоб утримувати баланс сил.
У середу король Данії Фредерік X доручив Метте Фредеріксен сформувати новий уряд, але зважаючи на те, що ліві партії, які вона представляє у цьому процесі, не мають більшості, коаліційні переговори можуть бути тривалими, і у них все залежатиме, власне, від прихильності Ларса Люкке Расмуссена. Після минулих парламентських виборів, які відбулися у Данії у 2022-му році, на формування уряду знадобилося 42 дні, але тоді результати були значно більш однозначними, тож зараз, ймовірно, все триватиме суттєво довше.
Наслідки перекриття Ормузької протоки
Сьогодні у «Ранковому допіо» ми повертаємося до Ормузької протоки та наслідків її перекриття. І йдеться не лише про нафту та газ. Закриття протоки впливає на постачання зерна, будівельних матеріалів та хімікатів, які використовують для виробництва величезної кількості товарів. За даними AXSMarine, компанії, що спеціалізується на морських даних, по обидва боки Ормузької протоки застрягло 1541 судно, включно з тими, що повертаються до Перської затоки за вантажем.
Війна на Близькому Сході сильно впливає на постачання добрив, адже близько 30% цих речовин зазвичай проходить транзитом через Ормузьку протоку. А ще ж треба взяти до уваги постачання газу, який деякі країни імпортують з Перської затоки, а потім використовують для виробництва добрив. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН підрахувала, що якщо енергетична криза триватиме, світові ціни на добрива впродовж першої половини 2026-го року можуть зрости в середньому на 15–20%. Найбільше страждають тут країни Азії з інтенсивним сільським господарством. Щонайменше один індійський завод з виробництва добрив уже закрився, а інші скорочують виробництво через нестачу газу та дорогу сировину. Узагалі The Guardian пише, що якщо Європа та Північна Америка лише готуються стикнутися з наслідками найбільшого збою у постачанні нафти за всю історію, то в інших регіонах, і особливо в Азії, мільярди людей вже відчувають на собі серйозний вплив цих подій.
Повертаючись до тієї самої Індії, можна згадати про ресторанний сектор. Ми прочитали, що він тепер працює в умовах жорстких обмежень. За словами Сагара Дар’яні, президента Асоціації ресторанів Індії, яка, на секундочку, представляє пів мільйона закладів, близько третини ресторанів вже постраждали від енергетичної кризи, деякі з них закрилися. Заклади скорочують робочі години, зменшують асортимент меню, зокрема, прибирають страви тривалого приготування, щоб заощадити газ.
Індійська грошова одиниця — рупія — минулої п’ятниці зазнала найбільшого падіння за останні 5 роки. Причиною називають побоювання, що стрімке зростання цін на нафту й газ суттєво збільшить витрати держави на імпорт, що може стати гальмом для економічного зростання. Індію називають однією з найбільш вразливих країн до енергетичного шоку, оскільки вона імпортує майже 90% своєї нафти та половину газу. І здебільшого йдеться про імпорт саме з країн Перської затоки. До того ж багато індійців працює в цьому регіоні та щороку переказує рідним додому більш як 50 мільярдів доларів.
А ось Філіппіни імпортують з Перської затоки 98% своєї нафти, і ця країна стала першою, де оголосили надзвичайний стан через енергетичну кризу. Ціни на дизель та бензин там зросли у понад два рази.
Рушаємо до Таїланду. Там очікують близько 1 мільярда доларів збитків через скорочення кількості туристів. Від початку американсько-ізраїльських ударів по Ірану мандрівники вже скасували близько 1000 рейсів до Таїланду. На півночі країни масово скасовують туристичні тури. Якщо раніше туристичні компанії отримували близько 30 запитів на день, то сьогодні — лише 3. Їхні клієнти відмовляються від поїздок через страх залишитися без зворотних рейсів додому.
У Південно-Африканській Республіці через те, що там за один тиждень ціни на авіапальне підскочили на 70%, стрімко зросли й ціни на авіаквитки. Тепер кожна година польоту Boeing 737-800 має додаткові витрати десь на 2000 доларів. Через це авіакомпанії запроваджують так звану «динамічну паливну надбавку», яка діятиме два місяці, до 12 травня. Зростає у ПАР і вартість пального. 1 квітня ціни на бензин можуть підскочити на 25%, а на дизель — до 44%. Однак уряд країни може тимчасово взяти на себе частину цього підвищення. Тим часом центральному банку ПАР доводиться переглядати свої прогнози на рік. Знаєш, яку ціну нафти вони заклали на січневому засідання як «несприятливий сценарій»? 75 доларів за барель. Знаєш, по чім зараз Брент? Вчора коштував 107 доларів за барель.
Через дефіцит пального на Шрі-Ланці ввели нормування на цей товар. Країна повертається до системи QR-кодів, яку вже запроваджували 4 роки тому під час економічної кризи. Перед тим як купувати бензин або дизель, потрібно зареєструватися на спеціальному порталі, який згенерує QR. На АЗС потрібно продемонструвати цей код, він фіксує, скільки з тижневого ліміту на пальне вже використано. Для легкових автомобілів ліміт становить від 15 до 40 літрів. Усе залежить від типу автівки. Для мотоциклів це 5 літрів. Для автобусів — 60, для вантажівок — 200.
У столиці Шрі-Ланки Коломбо на заправках тепер ще вдосвіта утворюються довжелезні черги, а деякі водії доштовхують до них свої машини буквально руками.
Нормування на пальне ввели й у Бангладеш. Крім цього, тамтешній уряд направив війська для охорони нафтобаз, щоб перешкодити спекулянтам накопичувати запаси, а також достроково закрив університети та деякі школи для скорочення споживання електроенергії. Бангладешців закликають відмовитися від необов’язкового освітлення.
У Бангладеш лише нещодавно відбулися вибори, й уряд працює трохи більше місяця. Як пише The Guardian, наслідки енергетичної кризи тут рівнозначно є й економічними і політичними, адже будь-які тривалі перебої з постачанням пального та газу загрожуватимуть не лише фабрикам і промисловості, але й вдарять по вартості проїзду, харчування та повсякденному життю мільйонів людей. Це ризикує перерости в ширше суспільне невдоволення.
Неочікувані наслідки енергетичної кризи відчуваються й у Японії. Так, там також рекордні ціни на пальне, й уряд почав надавати субсидії постачальникам нафтопродуктів. Але, ймовірно, таке рішення дасть результати лише за тиждень. А от що неочікуване, так це те, що любителі чипсів постраждали. Компанія Yamayoshi Seika, яка виготовляє снеки, вирішила зупинити виробництво своїх основних лінійок продукції, оскільки зараз є дефіцит мазуту для котлів, які нагрівають олію для смаження чипсів. Така зупинка спричинила бунт у соціальних мережах. Yamayoshi Seika — одна з найбільш популярних тем інформаційного простору Японії цього тижня.
