Випуск №302
Мюнхенська безпекова конференція: промова Венса, війна в Україні та Європа
___________________________________________________________
Non sequitur (з лат. — «не випливає») — твердження, яке неправильно випливає зі змісту попереднього твердження. Джерело: Cambridge Dictionary.
Автомобільний напад на демонстрацію
Доброго ранку! Сьогодні майже весь випуск присвячуємо одній з основних тем минулого тижня. Так, солодашко, будемо говорити про Мюнхенську безпекову конференцію. А почати варто з того, що відбувалося напередодні цієї події. У четвер 24-річний афганський біженець навмисно в’їхав у демонстрацію профспілки в центрі Мюнхена. Verdi, одна з найбільших профспілок Німеччини, організувала одноденний страйк для працівників деяких секторів державної служби, зокрема дитячих садків, сервісів збору сміття та міської адміністрації. У демонстрації брали участь близько 1,5 тисячі людей. Унаслідок наїзду 36 осіб отримали поранення, серед них — кілька дітей. Поліція затримала нападника на місці і встановила його особу — Фархад Н. Прокуратура підтвердила, що мотивом до скоєння злочину міг стати, найімовірніше, ісламський екстремізм: після нападу чоловік вигукнув «Аллагу Акбар». Доказів, що Фархад Н. був пов’язаний з терористичними мережами, не виявили.
Про нападника відомо, що він приїхав до Німеччини у 2016 році як неповнолітній без супроводу. Коли подавав заяву на отримання притулку, стверджував, що його батька вбили в Афганістані, і що вбивці розшукують його самого. Німецька влада не повірила цим свідченням і не надала хлопцеві офіційного статусу біженця. У 2021, у межах стандартної бюрократичної процедури, Мюнхен видав афганцю тимчасовий дозвіл на проживання, який також забезпечив йому доступ до освіти та можливість працювати. Фархад Н. навчався у школі та згодом почав працювати у службах охорони в двох приватних компаніях.
Автомобільна атака у Мюнхені — це вже п’ятий подібний великий напад з боку мігранта з Близького Сходу чи Афганістану за останні дев’ять місяців. На відміну від інших підозрюваних у подібних і, на перший погляд, випадкових злочинах, Фархад Н. здавався добре інтегрованим у німецьке суспільство і не фігурував у жодних правопорушеннях. Він мав роботу та орендував квартиру в Мюнхені, займався бодибілдінгом і мав відносно велику авдиторію в Instagram та TikTok. У соцмережах чоловік позиціонував себе як фітнес-модель.
Канцлер Олаф Шольц заявив, що нападник має бути депортований. Нагадаємо, що у неділю в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Такі напади, як-от вже згаданий у Мюнхені, очевидно, мають прямий вплив на рейтинги партії «Альтернатива для Німеччини». До цієї політичної сили ми сьогодні ще повернемося, але зараз продовжимо про події, що передували Мюнхенській безпековій конференції.
Дональд calling
Минулого тижня Дональд Трамп зідзвонився спершу з Путіним, а потім із Зеленським. Видання Axios із покликанням на 3 анонімні джерела стверджує, що розмова між американським та українським президентами була позитивною та тривала довше, ніж дзвінок між Трампом та Путіним.
Дональд сказав Зеленському, що президент РФ хоче укласти угоду, і запитав, чи хоче того ж український президент. Володимир Олександрович начебто відповів, що сам він угоди хоче, але от Путін просто говорить те, що Трамп хоче почути. У самого ж Дональда склалося враження, що Путін налаштований серйозно. «Незабаром ми дізнаємося», — додав президент США. І, звісно, ми всі дізналися навіть швидше, ніж Дональд на це міг розраховувати. У ніч з четверга на п’ятницю, перед початком Мюнхенської безпекової конференції, Росія атакувала безпілотником з фугасною боєголовкою захисну оболонку четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. Саме такий вигляд має серйозний намір досягти миру.
Отже, автомобільний напад на демонстрацію, розмови Трампа з Путіним та Зеленським — зафіксуй ці дві події, бо про них ми будемо повсяк час згадувати, коли розповідатимемо про безпекову конференцію.
Промова Венса: що це було?
До Мюнхена зі США прилетіли віцепрезидент Джей Ді Венс та держсекретар Марко Рубіо. Останній, до речі, не зміг вилетіти відразу. Його літак змушений був розвернутися через технічну несправність. Зрештою державний секретар пересів на інший борт і таки зміг дістатися до Німеччини. У перший день Конференції виголошував промову Джей Ді Венс. Трішки тут зупинимося, бо як, по-перше, пише Патрік Вінтур для The Guardian, віцепрезидент США «приголомшив Мюнхенську конференцію бурхливими нападами на європейських лідерів». А по-друге, цей виступ та реакція на нього дають можливість зрозуміти, як надалі можуть розвиватися відносини між ЄС та Сполученими Штатами.
Промова Венса була агресивною ідеологічною атакою зі звинуваченнями європейських лідерів. Придушення свободи слова, цензуровані ЗМІ, неспроможність зупинити нелегальну міграцію, політкоректність та скасовані вибори. Саме так уявляє Європу віцепрезидент США. «Загроза, яка мене найбільше турбує щодо Європи, — це не Росія, не Китай і не будь-який інший зовнішній гравець. Мене хвилює загроза зсередини, відступ Європи від деяких своїх найважливіших цінностей». Кінець цитати.
Чого очікуєш від виступу американського топового високопосадовця на безпековій конференції у такий час? Ну, мабуть, щось про економічну безпеку, зважаючи на тарифи Трампа? Або ж, можливо, щось про роль США у європейській безпеці, оскільки нова адміністрація наголошує, що Європа має розраховувати на себе? Війна в Україні — ще одне питання, щодо якого цікаво було б почути американське бачення. Натомість Джей Ді Венс у Мюнхені вирішив прочитати сповнену нотацій лекцію про те, як Європа зійшла з рейок. Цитуємо: «Якщо ви боїтеся голосів, думок і совісті, якими керується ваш власний народ… Якщо ви через страх тікаєте від власних виборців, Америка нічого не може зробити для вас, так само як і ви нічого не можете зробити для американського народу».
А тепер повернімося до того, з чого ми починали. Напад на демонстрацію в Мюнхені. Звісно, Джей Ді Венс не оминув цей інцидент своєю увагою. «Скільки разів ми повинні зазнати цих жахливих невдач, перш ніж змінимо курс і поведемо нашу спільну цивілізацію в новому напрямку?», — запитав він. Венс припустив, чи то пак стверджував, що напад був типовим. Цитуємо: «Шукач притулку, часто молодий чоловік у віці близько 20 років, якого вже знає поліція, врізається на машині в натовп і руйнує громаду». Але ми з Тобою вже знаємо, що нападник у Мюнхені не потрапляв у поле зору поліції раніше.
Віцепрезидент чимало говорив про занепад свободи слова і розбирав конкретні випадки, які, на його думку, підтверджують це. Найбільше дісталося Сполученому Королівству. «Британський уряд звинуватив Адама Сміт-Коннера, фізіотерапевта і ветерана армії, в огидному злочині — він стояв в 50 метрах від клініки абортів і мовчки молився протягом трьох хвилин, нікому не заважаючи, ні з ким не спілкуючись. Просто мовчки молився на самоті». Кінець цитати.
Венс стверджував, що Коннера визнали винним у порушенні нового урядового «закону про буферні зони», що криміналізує мовчазну молитву та інші дії, які можуть вплинути на рішення людини у радіусі 200 метрів від місця проведення аборту. Тому чоловіка і засудили до виплати тисячі фунтів стерлінгів судових витрат на користь обвинувачення.
The Guardian профактчекали висловлювання віцепрезидента США. І ось що видання пише: в Англії та Вельсі дійсно діє Закон про громадський порядок, який визначає буферні зони — 150 метрів навколо клінік, де проводять аборти, щоб запобігти переслідуванню жінок через роздачу листівок, показ фотографій ембріонів або публічне осоромлення. Однак є один маленький нюанс. Цей закон діє з травня 2023 року. Інцидент зі Смітом-Конором стався у листопаді 2022. І це не була мовчазна молитва протягом трьох хвилин. Сміт-Конор неодноразово молився біля клініки в Борнмуті після того, як у жовтні 2022 року набув чинності наказ про охорону громадського простору біля цього медзакладу, що забороняв протести, переслідування і чування.
До Сміта-Конора підійшов офіцер громади і розмовляв з ним упродовж 1 години і 40 хвилин, попросив його піти, але чоловік відмовився. За це порушення Сміта-Коннора засудили до дворічного умовного терміну і зобов’язали сплатити понад 9 000 фунтів стерлінгів судових витрат. Він отримує юридичну підтримку від Міжнародного альянсу на захист свободи, американської консервативної християнської правозахисної групи, і в липні планує оскаржувати рішення.
Подібна норма про буферні зони діє не лише в Англії та Вельсі, але й у Шотландії. Про що також згадував Венс. А ще про Румунію, Брюссель та Швецію. Про ці його висловлювання ми розповімо на Patreon та Базі від Моно, а також спонсорам і спонсоркам на Youtube.
Важкі реакції
У своєму виступі в Мюнхені Джей Ді Венс намагався применшити роль Москви у підйомі крайніх правих популістів. Політик наче й визнав, що це неправильно, що Росія через соціальні мережі втручається у вибори в інших країнах, але додав, цитуємо, «якщо вашу демократію може зруйнувати кілька тисяч доларів, які інша країна вливає у соцмережі, то вона не була дуже сильною із самого початку».
У залі панувала тиша. Лише троє людей, мабуть, з американської делегації плескали в кінці. Чесно кажучи, це було навіть на Youtube дивитися ніяково. Відразу захотілося прийняти войовничу позицію — руки в боки — і запитати: «А хто ти взагалі такий, щоб зараз читати нотації, аргументуючи все це викривленими фактами і додумуванням реальності?». Був, знаєш, такий вайб… ну ніби він не на Мюнхенську безпекову конференцію приїхав, а на з’їзд MAGA.
Ця промова відразу викликала жорстку реакцію з боку кількох офіційних осіб. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який мав слово після Венса, заявив, що не може не відповісти віцепрезиденту. «Якщо я правильно його зрозумів, він порівнює умови в деяких частинах Європи з умовами в авторитарних режимах. Це неприйнятно, і це не та Європа і не та демократія, в якій я живу і за яку я зараз агітую». Кінець цитати.
Фрідріх Мерц, лідер християнських демократів і фаворит на посаду наступного канцлера Німеччини, звинуватив адміністрацію Трампа у «досить відкритому втручанні у вибори». Він поділився з Deutsche Welle, що його роздратували зауваження Венса. Цитуємо: «Це не робота американського уряду пояснювати нам тут, у Німеччині, як захистити наші демократичні інститути».
Венс у промові говорив також про те, що неправильно, коли окремі політичні партії ізолюють. І цитата: «в європейській політиці не повинно бути місця для брандмауерів». Тут немає прямої згадки про «Альтернативу для Німеччини», але з контексту зрозуміло, що саме цю партію Венс мав на увазі. Ми відносно недавно розповідали про те, що у німецькій політиці після Другої світової війни є своєрідне табу на будь-яку співпрацю з ультраправими політиками. Частина AfD була визнана внутрішньою розвідкою Німеччини екстремістами, тому партію внесли в чорний список на Мюнхенській конференції, як і Альянс Сари Вагенкнехт.
Аліса Вайдель, співлідерка AfD, похвалила Венса у Х: «Чудовий виступ!». Після виступу у п’ятницю віцепрезидент та політикиня мали півгодинну зустріч. При цьому Венс порушив звичний протокол і відхилив пропозицію зустрітися з чинним канцлером Олафом Шольцем. На зустрічі з Вайдель вони обговорили війну в Україні… дійсно, із ким ще Венсу говорити про війну в Україні? Перекинулися вони кількома словами і про внутрішню політику Німеччини та, власне, той самий «брандмауер проти правих», який заважає ультраправим партіям Німеччини приєднатися до правлячих коаліцій. А ми вкотре нагадаємо, що вибори у Німеччині вже цього тижня.
Олаф Шольц виступав у Мюнхені в суботу. У своїй промові він відповів Венсу. Сказав, що його країна не прийматиме людей, які, цитуємо, «втручаються в нашу демократію», і пояснив, що «свобода слова в Європі означає, що ви не атакуєте інших у спосіб, який суперечить законодавству та законам, які ми маємо в нашій країні».
«Свобода слова гарантована в Європі. Ніхто не зобов’язаний приймати нашу модель, але ніхто не може нав’язати нам свою», — так відкоментував промову Венса міністр закордонних справ Франції.
Згадаємо ще про керівницю зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Каю Каллас. Вона заявила, що союзники повинні зосередитися на більших загрозах, як-от агресія Росії проти України. Пізніше головна дипломатка ЄС запросила міністрів закордонних справ членів блоку зустрітися в неділю, щоб обговорити Україну і відносини з адміністрацією Трампа. У суботу ввечері стало відомо, що Еммануель Макрон скликає європейських лідерів та лідерок на екстрений саміт у Парижі, щоб обговорити виклики, які ставить перед Європою адміністрація Трампа. Ця зустріч має відбутися сьогодні.
Коли ми починали розповідати про промову Венса, то казали, що зупинимося на цій темі сьогодні, оскільки цей виступ окреслює рамку, в якій можуть розгортатися відносини між США та ЄС. Чи погодишся Ти, що надалі варто готуватися до великої напруги? Ніколи б не подумали, що добровільно будемо цитувати у цьому подкасті президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Перед конференцією він сказав: «Очевидно, що нова американська адміністрація дотримується світогляду, який дуже відрізняється від нашого. Вона не зважає на встановлені правила, партнерські відносини та довіру, яка була побудована протягом тривалого часу. Але я переконаний, що не в інтересах міжнародної спільноти, щоб цей світогляд став домінантною парадигмою». Кінець цитати, з якою дуже важко не погодитися.
Якщо у Європі виступом Венса, м’яко кажучи, не задоволені, то на російському телебаченні він викликав фурор. Ще б пак! Адже уявлення віцепрезидента США та російська пропаганда про ЄС багато в чому схожі. Після безпекової конференції у Мюнхені в етері «Росія 1» говорили таке: «Було приємно почути дуже сильну промову Венса. Це була публічна прочуханка, інакше я не можу це назвати».
До речі, реакція президентки Швейцарії на промову Венса також була доволі м’якою. «У певному сенсі, що стосується заклику прислухатися до своїх громадян, виступ був дуже швейцарським», — так відкоментувала Келлер-Саттер.
Україна — Європа — США
Пригадаймо, із чого ми починали. Розмови Трампа з Путіним та Зеленським напередодні Безпекової конференції. Це створило тло занепокоєння, що Україну можуть відсторонити від будь-якої угоди між США та Росією. І занепокоєння це запанувало не лише серед українців, але й серед європейських лідерів та лідерок. Деякі з них повідомляли, що отримали запевнення від Сполучених Штатів, що Вашингтон буде консультуватися з керівництвом України щодо будь-яких мирних переговорів з Росією, а також що суверенітет України буде захищено. Президент Франції Еммануель Макрон затвітив, що «тільки українці можуть вести дискусії про міцний і тривалий мир» з Росією, і пообіцяв нам допомагати. Олаф Шольц заявив, що війна по-справжньому закінчиться миром лише за умови забезпечення суверенітету України, а Німеччина ніколи не підтримає продиктований мир.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що довіра до Сполучених Штатів як до союзника залежить від результату війни в Україні. І йдеться про всю країну, а не лише про адміністрацію Трампа.
У суботу ввечері стало відомо, що на початку минулого тижня Вашингтон надіслав європейським країнам анкету із запитаннями, що вони можуть зробити для гарантій безпеки для України. У документі були прохання надати інформацію про озброєння, миротворчі війська і заходи безпеки, які вони можуть запропонувати Україні. Неназваний європейський дипломат у коментарі Reuters припустив, що ідея анкети полягає у тому, аби побачити, як європейські союзники бачать можливі рамки для переговорів про перемир’я.
Володимир Зеленський у п’ятницю зустрівся з Джей Ді Венсом (вибач, що ми знову називаємо це ім’я). Президент України повторив американцю, що Україна хоче «гарантій безпеки» та спільного американсько-українського мирного плану, перш ніж вступати у будь-які переговори з Путіним про припинення війни. У промові в суботу Президент України нагадав про принцип: «Жодних рішень щодо України без України, жодних рішень щодо Європи без Європи. Європа повинна мати місце за столом».
Він також повідомив, що Київ має дані розвідки про те, що Росія планує ввести війська до Білорусі цього літа. «Чи готові ваші армії? Якщо Росія розпочне операцію під фальшивим прапором, наскільки швидкою буде відповідь союзників? Я закликаю вас діяти заради себе насамперед». І додав, що настав час для європейської армії, а зброя має вироблятися у Європі.
Під час спілкування із журналістами Зеленського питали щодо угоди про рідкісноземельні ресурси, яку запропонували США. NBC з посиланням на чотирьох неназваних американських чиновників повідомляли, що адміністрація Трампа запропонувала Україні передати Сполученим Штатам 50% рідкісноземельних мінералів. За словами двох чиновників, ця угода — не про інвестиції. Це наче як спосіб розрахуватися за зброю та допомогу, яку Вашингтон виділив після початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами восьми офіційних осіб США, міністр фінансів Скотт Бенсент представив таку пропозицію Володимиру Зеленському під час їхньої зустрічі в Києві в середу. За словами чиновників, Зеленський не підписував документ, заявивши, що потребує додаткових консультацій та перегляду документу.
У Мюнхені Зеленський сказав журналістам, що угода, яку запропонував Вашингтон, не містить положень про безпеку, яких потребує Україна. Цитуємо: «Це не в наших інтересах сьогодні, не в інтересах суверенної України. У цьому документі немає дуже конкретних речей про гарантії безпеки. Для мене це дуже важливо: зв’язок між якимись гарантіями безпеки і якимись інвестиціями».
Проковтнув і виплюнув
Ми наближаємося до останніх на сьогодні новин, але перед «стіками», щоб перебити гіркоту цього випуску, — історія про те, як горбатий кит ненадовго «проковтнув» каякера, але швидко відпустив його неушкодженим.
Це сталося біля узбережжя Чилійської Патагонії. Адріан Сіманкас разом зі своїм батьком Деллом каталися на каяках. Батько знімав сина. Аж раптом горбатий кит сплив на поверхню і проковтнув Адріана та його жовтий каяк. І цей момент, і коли кит виплюнув хлопця, потрапили на відео. Незважаючи на переляк, батько та син повернулися на берег неушкодженими.
