Випуск №179
Вибори в Польщі: партії, рейтинги, скандали
8 років «ПіС»
Доброго ранку! 15 жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори. І сьогодні цілИй випуск ми присвячуємо цій темі. Бартош Кубяк, голова варшавського офісу аналітичного центру Aspen Institute, вважає, що, можливо, прийдешнє волевиявлення є найважливішим для Польщі з 1989 року і, безперечно, найважливішим в ЄС цьогоріч. «Залежно від результату країна або переорієнтується на розвиток демократії, сповненої європейського ентузіазму, або зробить подальший неліберальний поворот у суперечці з Європою щодо верховенства права та розширення ЄС».
За результатами цих виборів правляча партія «Право і справедливість» («ПіС») може отримати безпрецедентний третій термін домінування у польській політиці. За 8 років свого врядування «ПіС» вже багато змінила. Тож випуск Допіо про вибори у Польщі ми розпочнемо не з власне виборів, а з того, якою стала Польща за останні 8 років. Про це у четвер вийшов матеріал Моніки Серадзької на Deutsche Welle.
Найперше авторка звертає увагу на соціальні програми, які партія «Право і справедливість» використовує як електоральний магніт. У 2016 в країні запровадили програму допомоги на дітей. Сьогодні близько трьох мільйонів польських сімей отримують щомісячну фінансову підтримку. Обіцянка таких соцвиплат була одним з факторів, що привів політичну силу до перемоги у 2015 році. Тодішня кампанія значно мірою була побудована навколо ідеї «500 плюс». «Право і справедливість» обіцяла виплачувати батькам на місяць 500 злотих на дитину. Цю обіцянку виконали і тепер, під час цьогорічної передвиборчої кампанії, партія, покладаючись на перевірені рішення, пропонує підтримати їхню обіцянку «800 плюс». Себто збільшення виплат на дитину до 800 злотих на місяць.
Соціальні програми «ПіС», очікувано, стосуються також пенсіонерів та пенсіонерок. Упродовж останніх 8 років пенсії підвищували декілька разів, робили додаткові виплати — «13-ті пенсії». Зараз обіцяють ще й «14-ті».
Звичайно, не можемо не згадати про антиліберальний поворот Польщі за період домінування «ПіС»: просування в суспільній думці позицій проти мігрантів та ЛГБТК+. «ПіС» називають це захистом країни від наступу ліберального Заходу на католицькі цінності та традиції польського суспільства. Ми ж скажемо, що в які слова не загортай таку позицію, — це наступ на права людини. Аборти, вважай, що повністю заборонені у Польщі. У жовтні 2020, попри масові протести, Конституційний трибунал схвалив закон, який дозволяє аборти лише у випадках зґвалтування та небезпеки для життя чи здоров’я матері. І хоч у цих двох випадках переривати вагітність не забороняють, однак лікарі навіть за таких умов часто не хочуть робити аборт. Вони бояться потрапити під переслідування, оскільки допомога у проведенні аборту карається законом. Через це кілька вагітних жінок померли.
Ще один важливий маркер епохи «ПіС» — це те, що партія дарує ключові посади своїм ставленникам, а, ймовірно, найбільш болісні зміни, яких зазнала польська політична система, стосуються судової влади та медіа.
Суспільні мовники ще у 2015, відразу після першої перемоги «ПіС» на виборах, перейшли під контроль уряду. З того часу вони є рупором пропаганди. Не такої, як кремлівська, трохи приземленішої, але сфокусованої на творенні позитивного іміджу партії «Право і справедливість» і знищенні її опонентів. Журналістів та журналісток, які були незгодні із політикою партії та її риторикою, звільнили.
У 2020 державна нафтова компанія «Orlen», директором якої є протеже «ПіС», купила медіакомпанію Polska Press. Так державна компанія отримала контроль над 20 місцевими газетами, 120 тижневиками та 500 онлайн-сторінками. Редакції цих ЗМІ після зміни власника поступово почали оновлювати на людей, близьких до «ПіС». До речі, запам’ятай назву «Orlen», ми ще про неї будемо згадувати.
Журналістів та журналісток незалежних ЗМІ почали залякувати та подавати на них до суду.
Ну і last but not least — суди. Десь навесні ми розповідали у Допіо, що Суд Європейського Союзу задовольнив скаргу Єврокомісії, що стосується судової реформи в Польщі. У рішенні суду йшлося про те, що ця реформа суперечить законодавству ЄС, оскільки вона загрожує незалежності судової влади, підпорядковуючи суддів і прокурорів уряду. Будь-хто з польських посадовців, хто критикує те, що робить зі судами влада, ризикує втратити посаду.
Це, власне, коротко про Польщу восьми останніх років. І це ми ще навіть не дивилися в бік українського питання у політиці «ПіС». Іншим разом якось. Це надто важка тема для понеділкового ранку.
Хто в грі?
Давай краще про учасників виборчого процесу та рейтинги. Декілька днів тому з’явилися результати опитування, проведеного для порталу Onet.pl. Ми подивилися, власники видання — німці та швейцарці, тобто не Польща і не прибічники «ПіС».
На другому — «Громадянська коаліція», 27%.
Далі йдуть «Третій шлях» (10,4%), «Нові ліві» (10,1%) і Конфедерація (9,5%).
Про «Право і справедливість» Ти вже можеш сформувати певне уявлення, відштовхуючись від того, якою партія була протягом 8 років при владі. Тільки нагадаємо, що це партія президента Анджея Дуди та прем’єр-міністра Моравецького. Головою «ПіС» є Ярослав Качинський. А зараз розповімо про інших.
«Громадянська коаліція» — це опозиційний до «ПіС» політичний альянс, який сформувався навколо партії «Громадянська платформа». Серед лідерів та лідерок: колишній прем’єр-міністр Дональд Туск, мер Варшави Рафал Тшасковський, політик та політолог Адам Швапка, борчиня за права жінок Барбара Новацька, чия мати була членкинею польського парламенту та загинула в авіакатастрофі поблизу Смоленська.
«Громадянську коаліцію» називають політичною силою «всеохопного» типу, себто такою, що прагне об’єднати людей із різними точками зору. Дональда Туска часто звинувачують у відсутності політики як такої. Начебто все, що він представляє, це опозиційна позиція до «ПіС».
На таку критику політик відповів, представивши 100 зобов’язань на 100 днів. Серед них можна знайти зміни в оподаткуванні, безкоштовну анестезію при пологах, відновлення державної програми фінансування екстракорпорального запліднення (in vitro).
Туск — відомий політик. Щодо нього сьогодні чимало людей мають сформовані погляди під впливом провладної пропаганди. І до цього ми також повернемося далі, а зараз — «Третій шлях».
Це альянс, який сформували партії «Польська коаліція» та «Польща 2050». Разом вони хочуть створити альтернативу правій «Право і Справедливість» та ліберальній «Громадянській коаліції». У блоці «Третій шлях» домінують переважно консервативні, християнсько-демократичні та помірковані ліберальні політики. Згідно з маніфестом альянсу, вони хочуть збільшити надходження в бюджетну сферу, реформувати шкільну систему, реалізувати кліматичну політику на основі відновлюваної енергетики та спростити податкову систему. Альянс закликає провести референдум щодо допустимості абортів, залишаючи своїм членам свободу в соціальних питаннях.
«Нові ліві». Тут все зрозуміло з назви. Зазначимо лише, що формально участь у виборах бере ця партія, але фактично вона представлена коаліцією таких сил: «Ліві разом», Профспілка, Польська соціалістична партія та Соціал-демократія Польщі.
«Конфедерація». Про цю партію розповімо трішки більше. Її називають темною конячкою, що може стати творцем короля, кінгмейкером. Про цей термін йшлося у 38 епізоді подкасту «Макіавельки», де ведучі говорили про сірих кардиналів у політиці. Темін «кінгмейкер» має декілька значень, одне з них — це невелика партія або група незалежних кандидатів, які, маючи невелику кількість мандатів за результатами виборів, можуть визначити коаліцію. Зараз представники партії кажуть, що не мають наміру вступати до коаліції будь з ким.
Медіа називають «Конфедерацію» праворадикальною партією. Її повна назва — «Конфедерація, Свобода та Незалежність». Це альянс радикальних націоналістів і лібертаріанців вільного ринку, заснований у 2018 році. Associated Press минулого тижня писали про партійний з’їзд. Він розпочався так, наче це рок-концерт: співак на мотоциклі з ввімкненим двигуном, піротехнічне шоу з полум’ям і бенгальськими вогнями. Крізь дим і вогонь Славомір Менцен та Кшиштоф Босак, лідери «Конфедерації», виступали за зниження податків, зменшення регулювання та антиєвропейську і антиукраїнську зовнішню політику. «Ми не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків або Європейського Союзу», — у 2019 говорив Славомір Менцен.
Associated Press пишуть, що рейтинг «Конфедерації» підскочив після того, як її лідери заявили, що Польща не отримує належної вдячності за надсилання Києву зброї та допомогу великій кількості українських біженок та біженців. Згодом, коли уряд партії «Право і Справедливість» почав зернову епопею, наблизившись в очах виборців до позиції «Конфедерації», то рейтинги останньої повернулися до звичного показника — в районі позначки 10%.
Подібно до інших європейських правих партій, «Конфедерація» виступає проти мандатів на вакцини та масової міграції, вороже ставиться до ЛГБТК+ людей і скептично висловлюється щодо зміни клімату. Партія критикує державні соціальні витрати та регулювання, стверджуючи, мовляв вони пригнічують малий бізнес. Вона виступає проти щомісячної виплати 500 злотих сім’ям на кожну дитину до 18 років.
«Ми йдемо на ці вибори, щоб перевернути стіл, за яким сидять усі політики. Ми можемо все», — виголошував Кшиштоф Босак. Популярність партії зростає, особливо серед молоді. «Конфедерація» працює над покращенням іміджу, намагаючись заховати свої бентежні висловлювання у минулому. Учасників, які зареєструвалися на з’їзд, попередили, що їх не пустять, якщо вони не прийдуть в елегантному одязі.
Процентні ставки
З учасниками ніби розібралися, тепер пропонуємо поговорити про скандали. Чесно кажучи, ми не впевнені, що все, про що розповімо у цій частині, доцільно називати скандалами, але краще це не назвеш.
Почнемо з чогось лаконічного та простого. Центральний банк прийняв рішення знизити процентні ставки на 0,75% у той час, коли інфляція досі перевищує 10%. Опозиція різко критикує такий крок, стверджуючи, що він спрямований на підвищення підтримки «ПіС» серед власників та власниць помешкань зі змінною іпотекою.
4 питання
Референдум. Уряд вирішив у день голосування провести також референдум щодо 4 питань: продажу державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, польсько-білоруської стіни та допуску нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки. Існує занепокоєння, що референдум з таких гострих питань потрібен для того, аби підвищити явку виборців і відкрити правлячій партії додаткові можливості для витрат на виборчу кампанію. Пам’ятаєш, як у 2020 році одночасно з голосуванням на місцевих виборах Володимир Олександрович проводив своє опитування? Ще той цирк був!
Лінія Вісли
І про цирк. Кароліна Словик з «Газети Виборчої» тиждень дивилася польське державне телебачення і написала про це колонку. По-перше, оплески цій пані за витримку. Польське державне телебачення — це, звісно, ще не Скабєєва, але вже набагато сильніше за пані Мосейчук.
Ти можеш пам’ятати, як десь тижні два тому активно крутилася в українському інформаційному просторі новина про те, що міністр оборони Польщі Маріуш Блащак записав ролик про розсекречені документи, датовані 2011 роком, з планом відступу польської армії за річку Віслу у разі вторгнення з боку росії. Цитуємо: «Уряд Туска у випадку війни був готовий віддати половину Польщі. План використання збройних сил, що був затверджений тодішнім головою Міноборони Кліхом, передбачав, що самостійна оборона країни тривала б максимум два тижні, а після семи днів ворог вийде на правий берег Вісли <…> Документи чітко показують, що Люблін, Жешув і Ломжа могли стати польською Бучею».
Нам здалося, що українські соцмережі більше сконцентрувалися на таких моментах, як відступ за Віслу та оборона максимум два тижні, і в цьому всьому загубилися важливі питання, які варто ставити до такої сенсаційної інформації. Коли її опублікували? В розпал передвиборчої кампанії. Що саме опублікували? Лише частину документів, яка дуже вигідною для правлячої партії. Дональд Туск, який у 2011 був прем’єр-міністром і якого зараз звинувачують в готовності здати схід Польщі, разом зі своєю «Громадянською коаліцією» є головним конкурентом правлячої «ПіС».
Одразу після оприлюднення «плану застосування збройних сил» редакція «Газети Виборчої» звернулася до міністра оборони з проханням представити оприлюднені фрагменти або весь план. Запит залишився без відповіді міністерства.Видання пише про те, сенсаційний план є п’ятим варіантом оборони і моделює найскладнішу ситуацію, коли росіяни атакують повною силою зненацька, а Польща не має підтримки з боку НАТО. Генерал Станіслав Козей, колишній голова Бюро національної безпеки, називає те, що зараз робить міністр оборони, образою польського мундиру.
Про що мовчить «Право і справедливість»? План застосування збройних сил, про який так багато говорять, — це лише частина оборонної стратегії, документи для якої готували ще за часів першого врядування «ПіС» у 2007 році. Ярослав Качинський тоді був прем’єр-міністром, і він запропонував Стратегію національної безпеки. Через два роки, у 2009, Президент Лех Качинський видав «Політичну та стратегічну оборонну директиву» на основі тієї стратегії. І, за словами генерала Козея, цей сенсаційний частково розкритий план є одним із похідних документів тієї директиви.
Військовий звертає уваги на те, що кожна польська оборонна стратегія враховує лінію Вісли. Її окреслили не політики, не Туск і не Качинський, а вона випливає з географії, точніше геостратегії. Той, хто не враховує цей рубіж, за словами генерала Козея, є стратегічним невігласом. Друге, на що він звертає увагу, це те, що кожна стратегія відповідає політичній і військовій реальності. Нещодавно генерал переглядав стратегію 2007 року, яку розробляли за першого уряду «ПіС», і знайшов там запис: «Польща визнає виняткову важливість співпраці з росією і активно її поглиблюватиме».
Взагалі ми ж починали розповідати про те, що журналістка «Газети виборчої» тиждень дивилася державне телебачення. Трохи збилися на історію з розсекреченим планом, але так сталося аж ніяк не випадково. Кароліна Словик дивилася щодня «Wiadomości», і щоразу там говорили про «лінію Вісли», «поділ Польщі» і лякали людей трагедіями українських міст. І нам було дуже неприємно усвідомити, що досі живі та свіжі рани величезної кількості українців та українок так просто стали порівняльними зворотами для чиєїсь брудної виборчої кампанії.
Ведучі торочили про зраду, про те, що схід Польщі буде ще однією Бучею та Ірпенем. Останнє повторювали також найважливіші політики «ПіС». Телебачення показувало фото та відео воєнних злочинів росіян у містах Київщини. «Таке може чекати жителів Любліна чи Ельблонга». До ефірів додавали також вуличне опитування. У цих сюжетах жінки старшого віку повторюють за міністром оборони Блащаком і редакцією «Wiadomości», що «якби “ПіС” не перемогла, сталася б Буча».
А потім знову студія, де продовжують наганяти на людей страх: «Польща в її нинішньому вигляді, якби ці оборонні плани були реалізовані, перестала б існувати. Не тільки наша держава, але й польський народ був би розділений. Можливо, на цілі покоління».
Такий сценарій в ефірі польського телебачення реалізовували щодня протягом тижня. Водночас ні слова про візовий скандал.
Візовий скандал
Як Ти можеш пам’ятати, «ПіС» роками стоїть на антимігрантських позиціях. У передвиборчій боротьбі партія говорить про «Безпечне майбутнє для Польщі» і стверджує, що тільки вона може врятувати свою країну і взагалі весь ЄС від «наводнення» іммігрантами з Африки та Азії. Але нещодавно незалежні ЗМІ з’ясували, що під час видачі віз у польських консульствах за межами Європи, були виявлені випадки корупції та незаконних дій.
Наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Вавжик пішов у відставку. Спершу ніхто не розумів, чому так сталося. Потім стало відомо, що він просував таку систему видачі віз, при якій процес проходив швидше, якщо потенційний одержувач візи давав хабар. Вавжик, кажуть, також чинив тиск на консульства, щоб люди, які зверталися до нього особисто, отримували візи у прискореному порядку.
Скільки таких корупційних віз видали, невідомо. Але відома дуже смішна історія про Боллівуд. Онлайн-видання Onet пише, що недоброчесним способом багаторазові візи отримали близько 36 громадян Індії. Вони представилися діячами індійської кіноіндустрії, повідомили назву кіна, над яким збираються працювати. Пізніше з’ясувалося, що начебто хореограф стрічки не вмів танцювати, а дизайнерка костюмів ніколи не працювала у кінематографі. Багаторазова шенгенська віза користується особливою популярністю у багатьох країнах, оскільки вона дозволяє в’їзд не тільки до країн ЄС, але й до Мексики. А вже з Мексики можна нелегальним шляхом потрапити до США. Саме так і зробила 21 людина з тих 36, які входили до «боллівудської групи».
І про такі речі державне телебачення Польщі не любить говорити. У гострій фазі візового скандалу там найбільше говорили про «лінію Вісли» та робили жахаючі сюжети про прибуття біженців на італійську Лампедузу. Щоб якось пробити цю стіну мовчання, Томаш Гродзький із «Громадянської платформи», який очолює сенат та має право на звернення у прямому ефірі, скористався ним і 15 вересня виступив на телебаченні. «Афера з візами — найбільший у 21 столітті скандал у Польщі».
Пану Гродзькому наступного дня парирувала пані Ельжбета Вітек з «ПіС»: «Не можна залишати брехню без відповіді. Туск — це значить Лампедуза в Польщі».
А тим часом Німеччина ввела на кордонах з Польщею та Чехією гнучкий контроль, щоб боротися зі збільшенням нелегальної міграції та контрабандистами. У п’ятницю ввечері стало відомо, що три країни домовилися про спільне патрулювання кордонів.
Це вже не смішно
До речі, про Німеччину. Один з наративів про Туска — це те, що він хоче запровадити у Польщі німецькі порядки. І взагалі, один з напрямків польської державної пропаганди — це антинімецька риторика.
«ПіС» нещодавно опублікувала передвиборчий ролик, в якому показано, як Німеччина чинить тиск на Варшаву з метою підвищення пенсійного віку і прагне контролювати польську опозицію. «ПіС» звинувачує Туска в тому, що він — німецька маріонетка. Якщо Тобі ще не доводилося бачити цю рекламу, то, можливо, варто себе поберегти і не дивитися її. Ми розкажемо, що там. Починається все з супутникових кадрів посольства Німеччини у Варшаві. Тут вмикається «Політ валькірій» Вагнера. Атмосфера напружена. Телефонний дзвінок. Це співробітник німецького посольства дзвонить, щоб чинити тиск і вимагати такого пенсійного віку, як був за Дональда Туска. У кадрі — Ярослав Качинський. Він відповідає: нема тут ніякого Туска, тепер в Польщі інші, свої, порядки. З гарного у цій рекламі — лише чорний кіт. Ярослав Качинський любить котів.
22 вересня у Катовиці на опозиційного депутата Бориса Будку вчинили напад.Політик стояв у черзі в одному з магазинів і почув у свій бік: «Ти — німець, ти — нацист». Пан Будка перепитав, чи це до нього звертаються. Чоловік відповів: «Так, Будка, я з тобою говорю, свиня Туска». Коли політик вийшов з магазину, на нього напали, розбили телефон.
Через декілька днів в Ополе-Любельському напали на іншу опозиційну депутатку Марту Вцисло. Чоловік кинувся на неї, почав тягнути політикиню, погрожувати, казати, що таких, як вона, треба вбивати.
Як ковбаса
Ну і останній зі скандалів на сьогодні — паливний. Ми просили Тебе запам’ятати назву «Orlen», польської державно нафтової компанії. От і настав час про неї згадати. Директором цієї компанії є Даніель Обайтек, член «ПіС». Він знизив ціни на бензин настільки, що вони стали набагато нижчими за ринкові. Це спричинило таке явище як «паливний туризм». Багато водіїв зі сусідньої Чехії почали їздити до Польщі, аби заправитися. Очікується, що після виборів ціни повернуться до нормального рівня або стануть вищими, ніж вони могли би бути без таких ігрищ. Є інформація, що через низькі ціни в деяких оптовиків вже можна помітити дефіцит дизельного палива.
У п’ятницю радник мера Вроцлава та кандидат у депутати від «Нових лівих» Домінік Клосовський з’явився на одній з АЗС «Orlen» з оберемком свіжої запашної ковбаси та порожньою каністрою від пального. На каністрі був напис: «Дешеве паливо = передвиборча ковбаса».
Цитуємо: «Ми, як представники лівих сил, хочемо показати, що „ПіС“ поводиться, як влада в Польській Народній Республіці, яка, бажаючи отримати голоси виборців, роздавала їм ковбасу. Тільки тепер „ПіС“ замість ковбаси пропонує дешеве пальне, бажаючи показати людям: „Які ми хороші“. Це фігня. Ціни на пальне всюди за кордоном високі, то як це можливо, щоб ціни на бензин і дизельне паливо в Польщі були настільки низькими і продовжували падати?». Кінець цитати.
