Випуск №174
Дефіцит героїну, заборона мусульманського одягу у Франції
Френдшоринг (англ. friendshoring) — планування виробництва та каналів постачання на основі схожих геополітичних цінностей. Деякі компанії та уряди використовують френдшоринг як спосіб продовжити доступ до міжнародних ринків і ланцюгів поставок, одночасно зменшуючи певні геополітичні ризики. Водночас сам френдшоринг має такі ризики: подорожчання виробництва та зниження економічного результату.
Глобальний дефіцит героїну?
Привіт! Голосування на премії Слушно ще триває, тому ми знову нагадуємо, що Ранкове допіо дуже потребує Твого голосу. Будь ласка, коли дочитаєш випуск, піди проголосуй.
Як і обіцяли в минулому випуску, сьогодні продовжимо тему опію в Афганістані. Якщо Тобі не вийшло прочитати попереднє Допіо, зараз ми зробимо короткий опис того, про що говорили у ньому: було про історію розвитку опійної індустрії в цій країні та про численні спроби демократичного Заходу побороти опіум в Афганістані. Тільки уяви собі: в якийсь момент 80% всього світового героїну були родом з Афганістану. Під час свого другого пришестя таліби ввели заборону на вирощування та торгівлю опієм.
Минулоріч Еліз Бланшар провела в Афганістані розслідування для VICE News. Журналістка виявила, що фермери не поспішали виконувати заборону уряду талібів, і торгівля продовжувалася. У червні цього року вже стало очевидно, що заборона на вирощування маку таки подіяла. Ймовірно, це відбулося здебільшого завдяки скороченню виробництва опію, яке впало на 80%.
Як ми зазначали у попередньому випуску, західні країни, які роками намагалися побороти афганський опій, тепер дуже непокояться. Через антиопійну позицію Талібану тепер світ перебуває під загрозою можливого глобального дефіциту героїну. Здавалося б, це ж добре, але не все так однозначно. Є побоювання щодо того, що менше стає макових ферм, то вища ймовірність глобального переходу від героїну до фентанілу, у 50 разів сильнішого синтетичного опіоїда. Останні декілька років такі синтетичні речовини дедалі частіше з’являлися в Європі, хоч і на дуже низькому рівні у порівнянні зі США.
Усе почалося з мексиканських картелів у 2010-х. Рішення почати змішувати фентаніл з поставками героїну було для світу торгівлі наркотиками неочікуваним, оскільки воно означало знищити частину свого ринку в США. Раніше головним принципом цієї індустрії було «не вбити свого клієнта». З часом бухгалтери картелів ймовірно зрозуміли, що можна отримувати хороший прибуток від продажу дешевого та дуже сильнодіючого фентанілу, навіть якщо щороку вбивати 70 тисяч із мільйона споживачів та споживачок героїну в Сполучених Штатах. А ще можна збільшити прибуток, вводячи фентаніл у більш соціальноприйнятні сфери, наприклад, через опіоїдні таблетки.
Продаж фентанілу спочатку поряд з, а потім все частіше замість героїну, спричинив найбільш смертоносну в історії кризу передозування наркотиками. Тепер у деяких частинах США та Канади фентаніл повністю замінив героїн. Подивися на статистику: у США щороку приблизно 70 000 зі 100 000 смертей через наркотики пов’язані зі синтетичними опіоїдами, здебільшого з фентанілом. У Канаді також різко зросла смертність від синтетичних опіоїдів.
За межами Північної Америки присутність фентанілу та інших синтетичних опіоїдів на ринку героїну є відносно невеликою, оскільки його великі постачальники дійшли висновку, що Афганістан може запропонувати стільки справжньої речовини, що не варто турбуватися щодо її заміни на синтетику. Але ж тепер в Афганістані заборонили опій.
Чимало урядів дивляться на північноамериканську кризу смерті від опіоїдів і розуміють, що в глобальному вимірі вона може сягнути величезних масштабів. Якщо у всьому світі замінити героїн на синтетичні опіоїди, це може призвести до того, що кількість смертей у США та Канаді буде виглядати невеликою. У США близько 1 мільйона людей вживають героїн, у світі цей показник сягає 30 мільйонів. Більшість споживачів та споживачок цього наркотика живуть у бідності.
Пол Гріффітс, науковий директор Європейського центру моніторингу наркотиків і наркозалежності, зауважує парадоксальну річ, цитуємо: «Це здається дивним, але щодо поширення синтетичних опіоїдів, то наразі висока доступність героїну, мо, захисним фактором».
Девід Менсфілд, провідний експерт з торгівлі наркотиками в Афганістані, звертає увагу і на інші ризики, які несе за собою заборона на опій. Таке рішення Талібану, якщо його будуть дотримуватися протягом багатьох років поспіль, спричинить гуманітарну катастрофу та стрімке зростання міграції з країни. Вже зараз зростає кількість людей зі сімей, що вирощували мак, і які на південно-західному кордоні шукають наразі пропуску до Європи.
Продовження заборони також може призвести до політичної нестабільності. Деякі громади у східній провінції Нангархар вже чинили опір спробам Талібану забезпечити виконання заборони на опій. Щодо ризику глобального дефіциту героїну, то Менсфілд вважає, що через запаси опіюзаборона не відразу вплине на світові поставки. Протягом багатьох років афганські фермери виробляли опій в надлишку та ховали його на своїх фермах, оскільки знали, що він найбільш ймовірно тільки зросте в ціні, особливо якщо колись виникне дефіцит. Деякі фермери зберігають більше 500 кілограмів маку. Вони закопали їх у землі або заховали в своїх будинках. Коли минулого року оголосили про заборону на опій, і новина поширилася серед усіх фермерів у WhatsApp, всі обговорювали лише зберігання своїх запасів. Траплялися випадки, коли у фермерів хтось хворів, потрібні були гроші на лікування, і вони продавали, наприклад, мотоцикл. Майно, тим паче таке, лише втрачатиме свою вартість, а опій її тільки набиратиме. Завдяки цим запасам потрібен рік або два, щоб вплив заборони талібів на поставки героїну до Європи став справді відчутним.
Відкритим залишається питання: а навіщо взагалі таліби вводили заборону? Можна, звісно, пригадати офіційне обґрунтування, про яке ми згадували в п’ятничному випуску. Мовляв, опій — це шкідлива антирелігійна практика. Втім, кажуть експерти, релігійна версія, можливо, є лише обгорткою для політичного кроку.
Логіка деяких талібів така: «Ми закрили школи для дівчат, міжнародна спільнота знову каже, що ми погані. Треба зробити щось добре для них. Вони не люблять наш опій, думають, що ми до наркотиків ставимося краще, як до жінок. Заборонімо опій! Тоді зможемо просити про міжнародну допомогу, не обговорюючи таку нікому непотрібну маячню, як утиски жінок та права людини». Ми цілком собі уявляємо такий діалог між декількома талібами. Вони точно в цей момент тримають в руках автомати, а бесідують, сидячи на надувних качечках. Типові таліби.
Існує ймовірність, що заборона завжди була тимчасовим заходом, кроком Талібану, щоб отримати прихильність і потенційну допомогу від Заходу, підняти ціни на опій, а потім скасувати заборону, стверджуючи, що Захід не пропонував достатньо допомоги.
Антоніо Джустоцці, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), аналітичного центру з питань оборони та безпеки, припускає, що таліби, можливо, навіть контактували з торговцями героїном, щоб домовитися про заборону. Який жах! Невже Талібан міг зібрати героїнові банди за одним столом і заздалегідь попередити їх про заборону на опій, щоб вони могли купувати і накопичувати більше героїну? І що таліби могли гарантувати наркоторговцям, що заборона триватиме два-три роки? Все вони могли.
Джустоцці також припускає, що заборона на опій може бути використана Талібаном, щоб спробувати позбавити регіональних лідерів їхніх доходів і таким способом отримати більше влади.
Талібам буде важко підтримувати заборону на опій, і, можливо, доведеться чекати декілька років поспіль, щоб виник дефіцит героїну, але навіть гіпотетичний масштаб катастрофи у випадку, якщо синтетичні опіоїди все-таки потрапили до світових поставок героїну, означає, що цей сценарій не можна ігнорувати. Але от чи не можна зробити гірше своїми намаганнями запобігти цій глобальній катастрофі? Vice у своєму матеріалі припускають, що ніхто із західних урядів не наважиться сказати це вголос, але чимало з них можуть думати, що торгівля опієм в Афганістані є чимось на зразок необхідного зла.
Чи є ймовірність того, що західні дипломати, побоюючись привиду фентанілу в Європі, можуть проводити таємні брифінги проти продовження заборони на опій? Джустоцці вважає, що це малоймовірно, але не неможливо. «Не потрібно багато, щоб, перебуваючи так би мовити “за кулісами”, заохочувати певний тип дискусії. Наприклад, раптом може з’явитися багато фінансування для детальних досліджень, які демонструватимуть негативний економічний вплив заборони опію на Афганістан».
Зніміть це негайно
Минулого тижня вищий адміністративний суд Франції підтримав урядову заборону носити абайю у державних школах. Абая — це довга сукня, яку носять деякі мусульманки.
Після рішення уряду організація, що займається захистом прав мусульманської спільноти у Франції, подала термінове клопотання до Державної ради, найвищого суду Франції, що розглядає скарги, спрямовані до державних органів. Організація закликала скасувати заборону, заявивши, що вона є дискримінаційною та може розпалювати ненависть до мусульман, а також расове профілювання.
Своє рішення заборонити носіння абаї уряд мотивував тим, що такий одяг порушує принцип секуляризму (або laïcité). Його зафіксовано у статті 1 Конституції Франції, яка перешкоджає релігійній участі в урядових справах, особливо релігійному впливу на визначення державної політики. Laïcité також забороняє втручання уряду в релігійні справи. Секуляризм у Франції включає право на вільне сповідування релігії.
Юристи, які представляють мусульманську спільноту, наполягають, що абаю слід вважати традиційним одягом, а не релігійним, а заборона уряду також є сексистською, оскільки виокремлює дівчат і націлюється на мусульманок африканського походження.
Державна рада розглядала справу протягом 2 днів і зрештою відхилила аргументи. В рішенні зазначено, що носіння абаї «слідує логіці релігійного ствердження», а заборона уряду ґрунтується на французькому законодавстві, яке нікому не дозволяє в школах носити видимі ознаки будь-якої релігійної приналежності.
Напередодні винесення рішення Державною радою Французька рада мусульманської віри, офіційний орган, який представляє мусульман Франції, попередила, що заборона абаї може створити «підвищений ризик дискримінації», і заявила, що розглядає можливість подання власної скарги до суду.
Міністерство освіти заявило, що абая дозволяє відразу впізнати, що її власниця належить до мусульманської релігії, і тому цей одяг суперечить світській культурі Франції в школах.
Заборону абаї палко підтримує Еммануель Макрон, президент Франції.
У перший день навчального року французькі школи відправили додому десятки дівчат за те, що вони відмовилися переодягнути абаЇ або довгі сукні. За словами міністра освіти Габріеля Атталя, майже 300 школярок порушили заборону. Більшість погодилися переодягнутися, але 67 відмовилися, і їх відправили додому.
