Пігулки від післяпологової депресії, зовнішня політика Монголії
Фінляндизація або Фінляндський синдром — значні обмеження державної самостійності, які велика держава накладає на свого більш слабкого сусіда. Назва походить від характеру відносин між Фінляндією та СРСР після Другої світової війни.
Важливі пігулки
Доброго ранку! Минулої п’ятниці у США затвердили перші пігулки від післяпологової депресії, одного із найпоширеніших медичних ускладнень під час і після вагітності. Раніше для лікування цього розладу використовували лише ті препарати, котрі потрібно вводити за допомогою внутрішньовенної ін’єкції.
Близько 1 з 8 жінок відчуває післяпологову депресію. Серед її ознак: пригнічений настрій або сильні перепади настрою, труднощі в спілкуванні з дитиною, віддалення від родини та друзів, непереборна втома або втрата енергії, зменшення інтересу і задоволення від занять, які раніше подобалися, почуття нікчемності, сорому, провини або неадекватності, знижена здатність чітко мислити, концентруватися або приймати рішення. У важких випадках післяпологова депресія призводить до деструктивних думок, наприклад, завдати шкоди собі або дитині.
Схвалений препарат має назву зуранолон, він буде продаватися під торговою маркою Zurzuvae, а його ефективність продемонструвало дослідження, в якому взяли участь пацієнтки з післяпологовою депресією. Результати тестів показали, що лікування «призвело до швидкого та номінально значного покращення симптомів депресії порівняно з плацебо».
Період дослідження тривав 45 днів, тож наразі дослідники та дослідниці не знають, упродовж якого часу лікування буде стійким. Пацієнткам заборонили годувати дітей грудьми під час періоду лікування та протягом тижня після його закінчення, себто безпека препарату для грудного вигодовування також невідома. Але відомо, що зуралон може впливати на здатність керувати автомобілем та виконувати інші потенційно небезпечні дії. Найбільш поширеними побічними ефектами є: сонливість, запаморочення, діарея, втома, застуда та інфекція сечовивідних шляхів.
Американське управління з продовольства і медикаментів, FDA, затвердило, що зуралон можна приймати 1 раз на добу протягом двох тижнів. Виробники ліків, компанії Sage Therapeutics та Biogen, обіцяють, що пігулки надійдуть у продаж до кінця цього року. Про ціну наразі нічого невідомо.
У пошуках «третіх сусідів»
На початку тижня Washington Post, підсумовуючи візит монгольського прем’єр-міністра до Вашингтона, написали, що Монголія прагне вийти з тіні Китаю та росії. Про Монголію ми ще не розповідали в Допіо, оскільки упереджено думали, що ця держава перебуває у тісних російсько-китайських тенетах, і нічого цікавого чи важливого для нас там не відбувається. Проте ми помилялися, там є про що поговорити. Зокрема про прагнення знайти «третіх сусідів».
Так, дійсно Монголія є залежною від сусідніх росії та Китаю. Держава, наприклад, утрималася під час голосування на Генеральній асамблеї ООН, яка засудила російське вторгнення в Україну минулого року. Така собі поведінка, знаєш… Але спробуймо розібратися з причинами залежності. Розпочнемо традиційно, з короткої інформаційної довідки.
Монголія розташовується на сході Центральної Азії. Не має виходу до моря і має лише двох сусідів — росію та Китай. Уявляєш, як пощастило? Власне, відсутність виходу до моря — одна з причин цієї залежності. Для доступу на міжнародні ринки Монголія покладається на торговельні шляхи, які проходять через росію та Китай. Монголія — наче тоненька скибочка сиру, затиснута між прісною та черствою комуністичною хлібиною Китаю на півдні й запліснявілим російським батоном на півночі. Хоч загалом саму Монголію важко назвати тоненькою скибочкою. Територія держави складає понад 1,5 мільйони квадратних кілометрів з населенням лише трохи більше 3 мільйонів людей, що робить Монголію найбільш малонаселеною суверенною державою у світі. І тут варто знову повернутися до моря. Бо Монголія — це найбільша у світі країна, що не має виходу до моря, більшу частину її території займає трав’янистий степ з горами на півночі та заході, а також з пустелею Гобі на півдні. Столиця — Улан-Батор, там проживає приблизно половина населення країни.
Територія сучасної Монголії перебувала під владою різних імперій кочівників. У 1206 році Чингісхан заснував Монгольську імперію, яка стала найбільшою суцільною сухопутною імперією в історії, що під час розквіту в 13 столітті контролювала частини сучасної росії та Китаю. Ну але це було дуже давно, погляньмо на ближчі до нас часи. Так, країна повсякчас перебувала під впливом або була залежною від сусідів.
На початку 20 століття, коли занепала династія Цін, сучасна Монголія проголосила незалежність від Республіки Китай. Ця держава відома в історіографії як Богдо-ханська Монголія. Згодом було засновано Монгольську Народну Республіку як соціалістичну державу-сателіта Радянського Союзу. Фактично вона проіснувала до 1990, хоч формально «Народна Республіка» з назви викинули лише у 1992, коли прийняли нову конституцію. Історично склалося так, що Монголія шукала безпекової підтримки у своїх сусідів. Під час холодної війни вона була тісно пов’язана з Радянським Союзом, а після його розпаду шукала нових партнерських відносин, зокрема з Китаєм, хоч і зберегла чимало зв’язків з Москвою.
Монголія сильно залежить від імпорту електроенергії, палива та багатьох інших товарів з росії та Китаю. Вони зі свого боку є споживачами монгольських корисних копалин. Що із цим всім робить Монголія?
В останній тиждень червня прем’єр-міністр Монголії Лувсаннамсраїн Оюн-Ердене вирушив до Пекіна, де зустрівся з Сі Цзіньпіном і підписав низку угод, що зміцнюють економічні та торгові зв’язки двох держав. У майбутньому Оюн-Ердене також сподівається розробити нові інфраструктурні угоди з Пекіном, які краще зв’яжуть монгольську економіку з транзитними маршрутами та портами через Китай. Але приблизно в той самий час представники монгольської влади в Улан-Баторі мали зустріч з Хосе Фернандесом, заступником держсекретаря США з питань економічного зростання, енергетики та навколишнього середовища, де підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у розробці ланцюжка постачання найважливіших мінералів і рідкоземельних елементів. Це ресурси, які є ключовими для переходу світу на чисту енергію, і яких Монголія має чимало.Власне, такий підхід — це те, як демократично обраний уряд Оюна-Ердене постійно працює над диверсифікацією своєї економіки та намагається розширити зв’язки з іншими державами в регіоні, включно з Японією, Південною Кореєю та країнами Заходу. Так звана політика «третього» сусіда.
Декілька слів про самого Лувсаннамсраїна Оюна-Ердене. Політику 43. Він народився в Улан-Баторі. Спочатку навчався в монгольських університетах, а у 2015 році закінчив магістратуру з публічної політики в Гарварді. У політиці — з 2008 року, спершу працював на посадах муніципального управління. У 2016 Оюна-Ердене обрали до парламенту. Він очолював декілька акцій протесту, зокрема у 2018 році, коли понад 30 000 людей вийшли на вулиці проти корупції в уряді. У 2019 році вперше увійшов до уряду: його призначили головою секретаріату кабінету міністрів Монголії. Невдовзі після свого призначення Оюн-Ердене очолив робочі групи щодо регулювання незаконних операцій з видобутку корисних копалин і розгляду звинувачень у корупції. Він також зробив значний внесок у реформування Конституції: було внесено поправки, які посилили повноваження прем’єр-міністра, щоб покласти край нестабільності та стагнації в країні; скорочено президентський термін. Оюн-Ердене розробив план 5-річної програми розширення цифрової інфраструктури Монголії. Основним її пунктом було розгортання E-Mongolia, як ми розуміємо, це монгольська версія Дії. Прем’єр-міністром Лувсаннамсраїна Оюна-Ердене призначили в січні 2021.
Минулого тижня, під час офіційного візиту до Вашингтона, політик зустрівся з віцепрезиденткою Гарріс, держсекретарем Ентоні Блінкеном і міністром оборони Ллойдом Остіном. Там сторони обговорювали співпрацю щодо корисних копалин, зокрема міді, і підписали угоду про «відкрите небо» для цивільної авіації.
В інтерв’ю, яке Оюн-Ердене дав у посольстві Монголії у Вашингтоні, він назвав Сполучені Штати «одним із найважливіших «третіх» сусідів», якого може мати його народ. Політик підкреслив відданість свого народу парламентській демократії та політичним цінностям, що є схожими на цінності США. Водночас прем’єр-міністр застерігає від ідеологічної агресивності, яка охопила американський Конгрес, коли багато законодавців наполягають на більш посиленій, прямій конфронтації з Китаєм. Каже, що хоча «шлях розвитку» та цінності Китаю значно відрізняється від американських, але дві глобальні держави мають спільну зацікавленість у багатьох глобальних викликах, включно з колективними діями щодо зміни клімату.
В тому інтерв’ю Оюн-Ердене також підкреслив, що ні росія, ні Китай не є загрозою для його країни. Цитуємо: «Ми маємо двох безпосередніх сусідів, і ми відрізняємося державною системою та деякими цінностями. Але ці два сусіди розуміють наш шлях розвитку, обраний народом Монголії, і вони поважають його, хоча він відмінний від китайської та російської систем». Чи не хочеться Тобі зараз сказати: «Коооооотику, ну шо ж ти такий наївний? Жоден з твоїх сусідів не знає, що таке повага. Просто наразі ти їм не являєш собою жодної загрози, але скоро все може змінитися».
Монголія прагне розширити свої горизонти. Посол США в Улан-Баторі у січні назвав політичну систему Монголії «примхливою, непрозорою, непередбачуваною», додавши, що «корупційне застосування законів і правил робить Монголію непривабливою для інвесторів, імпортерів та експортерів». Зараз у країні триває агресивна антикорупційна боротьба. Відбулися також нові конституційні реформи, які розширили законодавчу владу та змінили виборчу систему. Ці заходи мають покращити управління та прозорість, особливо щодо прибуткової гірничодобувної промисловості. У будь-якому разі план є саме таким.
Потенціал Монголії може бути величезним. Країна є дуже багатою на землі, мінерали, мідь, уран. За оцінками Financial Times очікується, що протягом наступного десятиліття попит на важливі мінерали зросте на 600 відсотків. Оюн-Ердене прогнозує, що до кінця наступного десятиліття валовий внутрішній продукт його країни потенційно зросте втричі, але не лише за рахунок видобування ресурсів. Оюн-Ердене каже, що «Монголія не має виходу до моря, але її розум не заблокований».
Китайська кіберармія
Про Китай продовжимо у секретному фрагменті. Спільноті Sebto розповімо про те, як китайські хакери зламали чутливі оборонні мережі Японії. Щоб слухати Допіо й інші подкасти Sebto повністю, Тобі потрібно підписатися на Patreon чи Buy me a coffee.
