Випуск №149
Сила маленьких жестів
Сила спонтанної доброти
Доброго ранку! Ми продовжуємо те, що почали в минулому випуску. Розповідаємо історії, які в нас назбиралися у вкладенні «цікавинки». Так буде до кінця червня, а в липні повернемося до огляду актуального та важливого. Насправді і сьогодні у нас про важливе. Про силу доброти.
У серпні минулого року в американському Журналі експериментальної психології були опубліковані результати дослідження, які підтверджують, наскільки сильним може бути досвід випадкових проявів доброти. Водночас ми їх часто недооцінюємо, і надалі це стає на заваді добротворення.
Дослідження включало вісім невеликих експериментів, які відрізнялися за задумом та учасниками й учасницями. В одному експерименті протягом двох днів відібрали 84 людини на ковзанці в одному з парків у Чикаго. Їм дали гарячий шоколад та сказали, що вони можуть залишити його чи подарувати незнайомій людині як навмисний акт доброти. 75 людей роздали свій гарячий шоколад іншим. Потім їх попросили вгадати, наскільки «великим» сприйме цей жест доброти людина, яка отримала солодкий подарунок. Для оцінки пропонувалася шкала від 0 до 10. Потім тих, хто отримали шоколад, попросили позначити, що вони відчувають з цього приводу, використовуючи ту саму шкалу.
У цьому експерименті, і в усіх інших, люди, які робили добрі речі, постійно недооцінювали, наскільки це насправді цінувалося іншими. Аміт Кумар, один з авторів дослідження, доцент кафедри маркетингу та психології Техаського університету в Остіні, каже, цитуємо: «Ми вважаємо, що ці неправильно відкалібровані очікування мають значення для поведінки. Незнання власного позитивного впливу може стати на заваді людям, які беруть участь у подібних актах доброти у повсякденному житті».
Ще один експеримент у дослідженні був розроблений, щоб допомогти краще зрозуміти цю тенденцію недооцінювати силу власних вчинків. Для нього в парку знову набрали учасників та учасниць. З них 50 людей увійшли до контрольної групи, отримали кекс просто за участь у дослідженні та оцінювали свій настрій. Ще 50 людей не отримали кекс і оцінювали, як, на їхню думку, почуваються ті, хто отримали.
Третій групі з 50 людей сказали, що вони можуть подарувати кекс незнайомцям, і попросили оцінити свій власний настрій, а також те, як, на їхню думку, почуватимуться ті, хто отримали смаколики. Дослідницька група виявила, що ті, хто отримали кекс в результаті випадкового акту доброти, почувалися краще, ніж думали люди, які дарували.
Крім того, люди, які отримали кекс через вчинок доброти, поставили вищу оцінку за шкалою щастя, ніж ті, хто отримали кекс просто за участь у дослідженні.
Думка про те, що доброта може підвищити добробут, навряд чи нова. Дослідження ще раніше показували, що просоціальна поведінка, по суті, добровільна допомога іншим, може допомогти знизити щоденний рівень стресу. Прості акти спілкування, як-от надсилання друзям текстових повідомлень, значать більше, ніж багато хто думає. Дослідники та дослідниці продовжують вивчати доброту та дружбу, сподіваючись, що нові відкриття зміцнять наукові аргументи на користь більш частого використання маленьких добрих вчинків.
Тара Кузіно, клінічна психологиня, викладачка медитації та авторка книги «Ліки від доброти: як наука співчуття може зцілити ваше серце та ваш світ», каже, що виявила, як важко «продати» доброту. «Люди прагнуть доброти, але часто почуваються незручно від думки про те, щоб бути добрими».
За її словами, стрес також може перешкоджати людям проявляти доброту до інших. А ще ж є «легкий осудливий голосок» в наших головах, який змушує сумніватися: «А якщо мої жести або подарунки будуть сприйняті якось не так? Або ж людина відчуватиме тиск і почне думати, як їй компенсувати подарунок чи що зробити у відповідь».
В такі моменти важливо пам’ятати, що акт доброти навряд чи матиме зворотний ефект. У деяких випадках він може породити ще більше доброти. Якщо ж Ти, прослухавши сьогоднішнє Ранкове допіо, захочеш робити маленькі спонтанні добрі вчинки, але не знаєш, з чого почати. То є рекомендація: почати з того, що Тобі подобається робити. Не обов’язково вчитися пекти печиво, щоб зробити комусь приємність. Можна подумати: «А що я вже вмію і як можу перетворити це на пропозицію для інших людей?». Кажуть, так можна навіть спробувати сформувати звичку спонтанно робити добро.
Інклюзивна Barilla
У секретній частині у нас сьогодні про їжу. Себто теж про доброту. Ну, невже смачна їжа не робить світ навколо кращим? А якщо ще її смакувати в гарному товаристві, ну, це ж взагалі! І про гарне товариство. Доєднуйся до спільноти Sebto Media на Buy me a coffee https://www.buymeacoffee.com/sebto або Patreon https://www.patreon.com/sebto. Читай випуски Ранкового допіо повністю. Сьогодні себтоніям та себтонійкам розповідаємо про нову інклюзивну практику бренду Barilla. Хоч це Ранкове допіо, а не подкаст «Голодним не слухати», але голодним таки краще не читати.
На завершення маємо ще одну коротку історію про доброту. У Сполученому Королівстві є в’язниця Serco HMP Dovegate. Вона реалізовує програму Restart Dogs, коли ув’язнені підвищують своє емоційне благополуччя, навчаючи собак-поводирів.
Основна ідея полягає в тому, що завдяки зв’язку з собаками та навчанню психічне здоров’я ув’язнених покращиться, вони змінять свою поведінку. Окрім перспективних очікувань, проєкт вже зруйнував бар’єри між персоналом і ув’язненими, що покращило стосунки та атмосферу у в’язниці.
У травні Джеймс Глоссоп, фотограф британського видання The Times, відвідав Serco HMP Dovegate та зробив фоторепортаж зі занять, які ув’язнені проводять для собак.
